2.1.3. ЛЕКЦІЯ: ЗАРУБІЖНІ ТЕХНОЛОПЇ ЕСТЕТИЗАЦІЇ ПЕДАГОПЧНОГО ПРОЦЕСУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0 Зарубіжні концепції естетичного виховання (П. Еббс,

Р. Гібон, Р.Кемпбелл та ін.). 0 Драматизація в естетотерапевтичній роботі пе-

дагога. 0 Мистецтво як засіб психотерапевтичного впливу на

особистість з вадами розвитку (зарубіжний досвід).

Зарубіжні концепції естетичного виховання

Досвід естетичного виховання Великобританії, Канади, США (розвинута система прийомів та методів естетичного виховання

Концептуальні положення:

S Естетичне виховання є обов’язковим для кожної особистос-ті незалежно від рівня художньої обдарованості та професії.

V         Інтеграція мистецтвознавчих та інших навчальних дисцип-

лін у єдиний педагогічний процес.

S Використання мистецтва з метою психотерапевтичної дії.

•          На першому плані — людська особистість з її унікальним

творчим потенціалом.

Своєрідний синтез педагопчної думки (Великобританія, США, Канада) — праці професора/7. Еббса (Великобританія): викладає курси.

«Мистецтво виховання», «Мистецтво мовлення».

Основні положення системи П. Еббса:

S Естетичні почуття — фундаментальна властивість людини;

S Кожен вид мистецтва має своє естетичне поле, яке базуєть-сянапевнійтрадиції.

S Художня діяльність активізує естетичне поле;

S Процес сприймання мистецтва об’єднує пізнання з насолодою!

S У добре збалансованій педагогічній системі естетичне поле забезпечує гармонійне виховання творчої особистості!

•          Уміння виробляти оригшальш ідй у різноманіших сферах

діяльності становить особливий інтерес для педагога!

V         Творчість нерозривно пов'язана з умінням мріяти та фан-

тазувати;

S Ця якість притаманна кожній людині!

S Стверджує неадекватність між рівнем освіченості особисто-

^=°К=ГО  УНІ_  ,.«_  СТВе,

струментально-раціональної педагогіки (для неї найголовні-

жає численні трапчні випадки у студентському середовищі (самогубства, неврози, стреси у зв'язку з порушенням чуттєво-

Р. Гібсон розвиває теорію почуттів та дає їм такі характе-

^почуття універсальні і повсюдні;

^почуття рівноправні: педагог повинен пам’ятати, що по-чут™ яке від переживає, так само властиве його учневі!

^почуття не підлягають вимірюванню (навіть на вербально-му рівні);

^почуття рідко виникають безвідносно, як правило, фоку-суються на певному об’єкті. Вони предметні: наприклад, пере-живаємо за... іспит, сумуємо за ...коханою/ним);

% ШСНОВОКМпочуття можна виховувати!

Система «активного естетичного виховання» (за Р. Гіб-

соном):

ла», директором якого є Рекс Гіббсон.

уНадання вихователеві можливості виявити власні почуття (через вивчення різних видів мистецтв).

уВиховання почуттів-- у центрі уваги будь-якого пред-

ЄТУ Виховання емпатії (мистецтва сшвпереживання). J£^=y^

Зарубіжні спеціалісти визначають 4 шляхи естетизації педа-ГО1.Нр0оГзробка штегращйного мистецтвознавчого курсу 1/6 про-

2.         Доповнення кожної навчальної дисципліни естетичним компонентом (естетика математики, естетика природознавства тощо).

3.         Тематичні заняття — блоки: усі дисципліни інтегруються навколо спільних понять.

4.         Мистецтво — як базова основа загальної освіти (Над: «Му-зика і фізика», «Хореографія і література» тощо).

Росс Кемпбелл у своїй пращ «Як насправді любити дітей» виділяє три основних правила прояву любові до дитини:

<ш> контакточей;

М» контакт фізичний;

9 повнаувагадодитячоїпро’леми.

Вш формулює тезис про обовязкову дисциплину та вимогли-вість у прояві позитивного відношення до дитини з боку дорос-лого (батьків, вчителів тощо).

Драматизація у естетотерапевтичній роботі педагога

Курс драми є обов’язковим на більшості факультетів англо-американської системи освіти, що готує фахівщв педагопчних професій. Незважаючи на різноманітність шдходів при шдготов-ці спеціалістів спільною є установка на виховання естетичного сприймання театрального мистецтва та вивчення методик вико-ристання драматизації у соціально-педагогічному процесі. Існу-

1 етап: підготовчий.

Створюється необхідна для заняття атмосфера шляхом прове-дення релаксаційних і тренувальних вправ.

Релаксаційні вправи треба добирати так, щоб учні могли від-чути себе готовими експресивно рухати’ь і говорити. Головна мета: концентрувати увагу на уявних обєктах, які обумовлюють

0 Вправа «Св1Чка» - уяв1Ть себе запаленою свічкою, яка поступово згорає, перетворюючись у калюжку розплавленого воску.

* Вправа «Айсберг» - уявіть себе айсбергом, що повош за-нурюється в теплу воду і поступово в ній тане.

2          етап: планування.

Пов'язаний з першим і передбачає використання педагогом певних форм стимулювання, визначення щлей, завдань заняття, a також сшльне з учнями планування шзнавальної діяльності

3          етап: оволодіння різними видами театральної діяльності

та специфжою їх викорисханкя у навчально-виховному процеск

професшна пантоміма (відтворення типових для представни-ківрізнихремеселйзанятьрухів);

драматична пантоміма — інсценізація цілих історій. Вико-рисювують навчальний матеріал, який учні засвоїли на уроках

Імпровізаційна драматизація як найвищий ступінь ово-лодіння мистецтвом перевтілення.

Методика організації і проведення ПСИХОДРАМИ:

сників, з метою усування неадекватних емощйних реакщй, відпра-цювання соціальних позицій, більш глибокого самопізнання.

ПСИХОДРАМА. Основний зміст- конкретні життєві си-туації, визначаються заздалегідь. Психодрама складається з трьох

ЄТТпіДГОТОВЧИЙ:

•          визначення сфери конфшкту.

•          3S3™косхЮми (виконуе сам педагог).

2.         ОСНОВНИЙ:

•          драматизація розпочинається без репетицій; ^вчительстимулюєвразшотреби;

•          зупиняється при отриманні необхідного ефекту.

3.         АНАЛІТИЧНИЙ:

•          після зупинки всі залишаються на своїх місцях;

•          почуття кожного стають предметом обговорення;

•          глядачі коментують побачене і дають йому оцшку;

•          з’ясовуємо причину конфшкту і можливост! його усунення.

^жії——^^™такі ТЕМИ психо-

Щ «Тебе обзивають, насміхаються над тобою»;

ОБРАЗНА ТЕРАПІЯ використовується як діагностичний етап. Дітям пропонується намалювати малюнки на теми: & «Наша домівка»; & «Наш дитячий садок»;

sSSbss»;

У США з 1974 р. працює загальнонаціональна програма «Ми-стецтво для інвалідів». Вона базується на таких засадах:

•          інвалід має потенційну здатність до творчості;

S кожна особистість (незалежно від вад) має право займатися мистецькоюдіяльністю;

^мистецькі дисщшліни— обов’язкова частка програм для дітей-інвалідів;

•          дієвими ,середками естетичного виховання інвалідів пови-

у стимулюеанні бажання спілкуеатися з наеколитнім сеітом,

сп87—88ти ma теорити красу\ (див. список літератури 6,

Програму реалізують фахівці, які мають спеціальну підготов-

КУ,^Г^Г„3„»„ ефе™„а для людей з мо»ле„„с-вою патологією: стабілізує, фізично активізує, дає можливість сшлкуватися через музшну мову.

Хореографічна терапія — всгановлює контакт між особистіс-тю та навколишнім світом. Особливо ефективна для осіб з вадами розвитку опорно-рухового апарату.

Наприклад, для дітей, які мають мовленнєві порушення ство-рені спещальні центри «Музика, танець для німих дітей». Студе-нти випускних курсів включаються в активний виховний про-цес. Кожен практикант закршлюється за мікро групою (2— 3 учні), що забезпечує надзвичайно високу ефективність педаго-гічного впливу.

собою і педагогами.

I

I  Якщо дитина бажає відвідувати центр, то в цьому поля-  I гає головна запорука успішності всієї програми!

Найефективнішою є структура заняття, яка включає 15-хвилинний спонтанний період і 45 хвилин основного навчально-го часу.

Під час підготовчого періоду завдання педагогів полягає у спостереженні за вільними іграми дітей, їх контактами з іншими дітьми, батьками, педагогами. Саме в цей час збирається уніка-льна шформащя про шдивідуальні особливості дитини.

Типове заняття складається з 3 частин.

Початкова стадія. Використовується технологія «Дзеркало»-встановлюється контакт, а пізніше спрямовуються дії групи в

рювати нові рухи педагога. Після цього всі учасники заняття сі-дають вздовж двох ліній. На одній сидять студенти, на іншій — діти з батьками. Керівник заняття показує рухи, які повторюють студенти, а за ними — батьки і діти. Ритм рухів задається музич-

ним супроводом; до .ухів додаються вокалізи, вправи на вимов-

Основна частина. Всі учасники утворюють коло і заняття відбувається відповідно до встановленого сценарію. Так, діти бігають, стрибають, ходять вздовж кола, шітуючи різних лю-дей, тварин, істот; темп, ритм руху визначається музикою. Про-водяться ігри з м’ячем, скакалками, повітряними кульками то-що. Завдання педагогів полягає у заохочуванні дитини до діяльності і у спостереженні за її реакщєю. Власне мовленнєві вправи (які у традиційній вітчизняній логопедії вважаються першочерговими «самощльно-обов’язковими», по яким і визна-

™ ™Г^^        =-

хованця.

Шдтвердженням естетотерапевтичного ефекту таких занять є факт врахування побажань учасників заняття щодо перебігу сце-нарних подій. У випадку, якщо дитина відмовляється працювати, виходить з кола, завдання педагогів полягає у залученні дитини до шзнавальної діяльності шдивідуального характеру.

Завершальна стадія заняття. це прощальний ритуал, коли всі учасники беруться за руки, утворюючи «коло прощань». По-тім всі повош наближаються до середини, перетворюючи велике коло на мале, де говорять слова прощання, тиснуть один одному руки. Кивають головами, потім всі бігом повертаються у велике коло і на прощання махають руками. Таким чином, у дитини

2, с. 156—157).

Питання для самоперевірки

1.         Поясніть концептуальні положення естетичного виховання у країнах, що мають розвинуту систему прийомів та методів ес-тетичного виховання (Великобританії, Канади, США).

2.         Прокоментуйте основні положення системи естетичного вихованняШтераЕббса.

3.         Дайте характеристику естетичним почуттям за Р.Пбсоном.

4.         Основними шляхами естетизації педагогічного процесу за даними зарубіжних фахівщв є....

5.         У чому сутність запровадження драматичного мистецтва у

6.         Головна мета «Програми для інвалідів»(США)....

7. Проанашзуйте сучасні вітчизняні телепрограми та пресу на предмет висвітлення ними досвіду використання різних видів мистецької діяльності у соціальній роботі з людьми, які потре-бують підвищеної уваги.

Література

1.         Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании: Учеб. для студ. сред. и вьісш. пед. учеб. заведений / Е. А. Медведева, И. Ю. Лев-ченко, Л. Н. Комиссарова, Т. А. Добровольская. — М.: «Академия», 2001. — 248 с.

2.         Лещенко Марія. Зарубіжні технології підготовки учителів до ес-хехичногіихован^. -^ 1996. - 192 с.

3.         Психотерапевтическая знциклопедия / Под ред. Карвасарско-го Б. Д. — СПб.: Питер, 1999. — 752 с. Мастера психологии.

4.         ABBS P. A is for Aesthetic: Essays on Creative and Aesthetic Education. — London, 1989. — 202 p.

5.         GIBSON R. The Education of Feeling // The Symbolic Order. London, 1988. — P. 53 — 61.

6.         KUKUK J., SJOLUND J. Arts for Handicapped // Principle. 1986. -N0 3 — P. 86 — 88

|f~H|   Модуль 2

fe

,t   «Естетотерапія мистецькими засобами»