Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.1.2. ЛЕКЦІЯ: ХРИСТИЯНСЬКО-ДУХОВНІ ОСНОВИ ЕСТЕТОТЕРАПІЇ : Естетотерапія : Бібліотека для студентів

2.1.2. ЛЕКЦІЯ: ХРИСТИЯНСЬКО-ДУХОВНІ ОСНОВИ ЕСТЕТОТЕРАПІЇ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 

Загрузка...

0 Визначення понять «духовність» та «духовна кри-

за суспільства». 0 Місце і роль духовного виховання у системі форму-

вання творчої особистості. Його взаємозв'язок з

іншими видами виховання та естетотерапією. 0 Християнська етика як змістовий компонент фо-

рмування духовності. 0 Методика залучення дитини до естетичного опа-

нування загальнолюдських духовних цінностей

Ідея естетотерапії як самостійного психолого-педагогічног-

ховної самості людини, сенсу її існування у Всесвіті; на пошущ ідейно-філософських, реліпйно-духовних засад повноцшного люд-ського буття у сучасному соціокультурному середовищі.

Визначення понять «духовність» та «духовна криза суспільства»

Сьогодення нашої :ержави позначено духовною кризою суспі-

 

Рис. 2.2. Ознаки духовної кризи суспільства

старших дошкільників здатні виявити чуйність до слабких; без спонукань прийти на допомогу, поділитися з іншим, не сподіва-ючись на винагороду.

Пояснення дітей бувають вельми прагматичними: На питання

SzSs?» :1ІИдають таи вар,анти идпоидей

«щоб поділився зі мною ж»йками»;

«щобзналиякийуменетато!».

Отже, «педагогічна хвороба» дитячого віку сьогодні визнача-ється як «прагматична мораль».

Ось чому у державних документах, що визначають освітньо-виховні завдання на сучасному етапі, йдеться про необхідність духовного розвитку маленької о’обистості.

Для того, щоб успішно розвязати це завдання, потрібні нау-кові знання змісту та критеріїв, на основі яких будується вихо-вний процес.

На сьогодні ані педагогіка, ані психологія досі не дали єдино-го, чіткого поняття термшу «духовність».

Виділяються лише такі чотири варіанти тлумачення цього

2. Z^^-ZZ^^^b, ДУШЄВНІСТЬ, ЛЮ-

дяність, щирість;

4. «духовність» — це релігійність і відданість Богові (у вузь-

Усі вищеозначені уявлення характеризуються певною однобі-чністю трактування. Існуе думка про „еобхідність розгляду духо-

Щ„ забезпечуіься дзєю ^авально-інтелектуальної, чуттСв„, емоційної та вольовою сфер особистості й пов’язане з моральни-ми якостями людини.

Вченими інституту психології АПН України (Жанна Юзвак) здійснена спроба такого визначення:

ДУХОВНІСТЬ — це прагнення та здатність людини до ці-леспрямованого пізнання Істини, Добра, Краси, Любові й ствердження у своїй життєдіяльності загальнолюдських цінностей, усвідомлення своєї єдності зі Всесвітом.

надський, у наш час — М. М. Мойсєєв).

Згідно з цим вченням, людина — це частина Всесвіту, яка ін-

ЖЯгМй»МИСІЄЦІВІ) й " *°-

вихованням людини на принципах християнської моралі. Тобто головний шлях формування духовності відбувається через впро-вадження ідеї християнської любові та моралі, яку читаємо у «Евангелие»: «Полюби ближнього твого, як самого себе».

Серед 10 запоеідей «Ветхого заеіту» особлиеого зеучання у контекстізазначеноїтеми набуеають такі:

1.         Нероби собі кумира і ніякого зображення того, що на не-бі зеерху і що у еоді нижче землі, не схиляйся перед ними і не

2.         Поеажай батька і матір теою, щоб продоежити дні те3.наземлі.

 

5.         He проголошуй брехлшого сеідоцтеа на ближнього теого.

6.         He бажай доміеки ближнього теого.

Місце і роль духовного виховання

у системі формування творчої особистості.

Иого взаємозв-язок з іншими видами виховання

В системі педагогічних наук виокремлення різноманітних ви-дів виховання носить умовний характер. Це стає необхідним для більш детального теоретичного анашзу принцишв, закономірнос-тей та механізмів формування повноцшної, самодостатньої, тво-рчо-розвиненої людської особистості. Творча індивідуальність — це, перш за все, єдність та гармонійність усіх складових людсь-кого «Я», завдяки чому дитина вільно й защкавлено відчуває себе у різноманітному й, водночас, щшсному Всесвіті. Єдність Все-світу відбивається й у єдності особистісного «Я» (див. мал. 2.1).

 

Мал. 2.1. Єдність Всесвіту й особистості 49

 

Певний науковий штерес викликає пошук функщональних взаємозв’язків та взаємовпливів різних видів виховання. Так, фі-зичне, трудове, економічне, статеве, патрютичне, розумове вихо-вання можна розглядати як умови природного існування особи-стості.

Естетичне виховання як попередню умову природного існування людини так і як умову успішної реалізації завдань усіх інших видів виховання, як поле реалізації усіх виховних

аВДуховне виховання як змістову основу формування ядра особистості, яка несе в собі світоглядну функцію (див. рис. 2.3).

 

Рис. 2.3. Взаємозв’язок видів виховання

ДУХ).ВНЕ  ВИХОВАННЯ —         (самостійне  визначення

А (Обговорюється під час проведення практичного заняття з теми).

Християнська етика як змістовий компонент формування духовності

ЧИН1"ісТричними передумовами розвитку національної ет-нокультури, яка акумулювала досвід предків, що носив яскраво

-2)SZZZZrZ^ZL, хр_а довела, Що духовна міць кожної людини залежить від глибини та щирості сприймання нею моральних цінностей релігії.

Особистісний шдхід до духовного світу дитини, виховання в неї суто християнської моралі проголошували: Я. Коменський, Й. Песталоцці, Г. Ващенко (усі мали духовну освіту), К. Ушин-

Т. Шевченко автор першої української абетки, яка мала назву «Голос Божий».

«Біблія для дітей» Л. Толстого — одна з перших спроб адап-тувати текст Біблій для малечі.

Г. Ващенко вважав, що виховний ідеал має дві складові: па-трютизмтадуховність.

М. Монтесорі стверджувала, що: «Вихователь має ставитися з релігійною пошаною до життя і через це обережно та від щирого серця стежити за розвитком дитини».

С. Русова — пропонувала « ,акон Божий» запроваджувати до

людини до творця і до ближнього. «Дитина — неосвічена, але повноцінна душею. Дитина може досягати висот духовного роз-витку значно раніше, ніж ми це можемо уявити».

Яскравим шдтвердженням щєї думки стали результати прове-деного нами опитування сучасних маленьких полтавчан (7— 9 років):

І

Яким ти уявляєш собі Бога? Чи є він у світі?

† Де енергія, яка літає в космосі…

† їїбагато…

† Від нього взялися люди...

f Допомагає, як…о попросити, щоб були здоровими, щоб ба-

† Якщо його попросити про…то, як людину, тоді допомагає… † Бог сильніший за людину..

† Якщо її (енергію) бити — вона ставатиме ще сильнішою… † Бібшя - це книга про Бога, коли п читаєш — треба думати… f Гріх — коли людина робить погано людям, Богу хоч і не по-ган† ,алетимівіддячує…

f Гріх — це: не вмившись їсти, образа, гордість, брехати, вби-

† В Бога Вірити треба, бо він є, як сонце, тільки без променів!

Охже, спосхереження педагопв, психолопв ха філософів да-

"rzXo= ^^.s^c^^^ra

життя!

Методика залучення дитини

до естетичного опанування

загальнолюдських духовних цінностей

Л. С. Р’бінштейн: «I не те має вагу, як діти уявляють собі Bo¬ra ( . 2.2). бєктивно), а які почуття пов'язують 3 ним». (див.

 

Мал. 2.2. Лялька-янгол

Особливе значення на дитину справляє натхненний настрій молитви.

Із її спостережень: маленька дитина звертається з молитвою до Бога: «Бозя, люби Васю, коли він поганий!».

Софія Русова: «Бог є на світі (бо є одвічна Краса і Добро) і я мушу в»ім життям наближатися до його досконалості доброти і

'Т^^ГиГьГПро щасТ»: щ„6 СІаІИ спраажньок,

людиною учень повинен перш за все поважати самого себе, ви-ступати за чисту віру в добрий початок у самому собі! Вчений стверджує: «... добро може стати твоїм переконанням, сутністю твоєї душі, твоєю органічною потребою застосовувати на кожно-му кроці.» Мета духовного виховання за В. О. Сухомлинським: — навчити перемагати зло!

В. I. Лозова духовність наближує до ідеї морального вихо-вання, пропонує розглядати його через категорію «моральної но-рми».

МОРАЛЬНА НОРМА — це система вимог, які визначають обов’язки людини по відношенню до навколишнього світу та дають можливість оцінити та контролювати себе (за 10 за-повідями Ветхого заповіту).

Б. Т. Ліхачов говорить про те, що на кожному віковому рівні набір та зміст вимог визначаються дев’ятьма складовими сутніс-них якостей ядра особистості (див. табл. 2.2).

Таблщя 2.2

НАБІР ЗМІСТОВИХ ВИМОГ

ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

НА РІЗНИХ ВІКОВИХ ЕТАПАХ (за Б. Т. Лихачовим)

 

Що Кого

Як 3 ким За що          Знати

Вміти

Любити

щ

Допомагати Творити           9 вимог до сутнісних

Основними критеріями морально- духовної вихованості

є ставлення дитини до змісту таких понять:

ДОБРОтаЗЛО!!

Стосовно: S Себе;

Питання для самоперевірки

1. 3-поміж названих відповідей оберіть правильну/і, обгрунту-вавши їх:

1)ховність це:

4)         емощйна чутливість (душевність);

5)         інше.

2.3робіть психолого-педагопчне обгрунтування принцишв християнської моралі як провідних у формуванні духовності, са-модостатності та естетичної зрілості особистості.

3.         П’ясніть зміст поняття «духовне виховання». Обгрунтуйте його звязок з естетотерапевтичним впливом.

4.         Схарактеризуйте відомі вам шдходи до залучення дитини до естетичного опанування загальнолюдських духовних цінностей.

Література

1.         Бойко А. М. «На службі Богові й Батьківщині». — К., 2001. — 428 с.

2.         Вальдорфська педагогіка: Гебель Вольфганг, Глеклер Михазла. Ребенок. От младенчества к совершеннолетию: Книга для родителей, педагогов и врачей / Пер. с нем. Под ред. Н.Федоровой. - М.: Изд-во ACT, 1998. — 592 с. (Роздш «Воспитание как терапия»).

3.         Ващенко Григорій. Виховний ідеал. — Полтава: Полтавський віс-ник, 1994. — 191 с.

4.         Молитвослов. — М.: «Современная книга», 2001. — 256 с.

5.         Макаренко А. С. Пед. соч. в 8-т. Т. 4. — М., 1994.

6.         Медеедееа И. Я., Шишоеа Т. Л. «Кт— блазнит мальіх сих…» СМИ против детей. Статьи разньіх лет. Клин: «Христианская жизнь», 2005. — 320 с.

7.         Розділи «моральне виховання» у підручниках з педагогіки авто-рів: І.П.Подласого (2-га книга), Б. Д. Ліхачова, Н. I. Волкової, В. I. Лозової та Г. I. Троцько, М. М. Фіцули, I. Ф. Харламова, В. В. Ягу-пова.

8.         Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека. — К., 1975.

9.         Сухомлинський В. О. Духовний світ школяра // Вибр. тв. в 5-ти т., Т. 1. — С.: 209—401.