Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1.4. ЗОВНІШНЬОІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ : регулювання зовнішньоекономічної діяльності. навчальний посібник : Бібліотека для студентів

1.4. ЗОВНІШНЬОІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

магниевый скраб beletage

Інвестиційну політику країни можна розглядати з точки зору внутрішніх та зовнішніх інвестицій. У першому випадку вона є складовою загальної економічної політики держави, в другому — складовою її зовнішньоекономічної політики. В даному параграфі будемо розглядати інвестиційну політику України як складову її зовнішньоекономічної політики.

Інвестиційна політика — це сукупність економічних та ор-ганізаційних заходів, правил та інструментів регулювання державою іноземних та зарубіжних інвестицій. Іноді поняття «інозем-ні» та «зарубіжні» інвестиції розглядаються як синоніми. Ми ж під терміном «зарубіжні» інвестиції будемо розуміти інвестиції певної країни за кордон, а під терміном «іноземні» інвестиції — інвестиції в певну країну з-за кордону. Оскільки для України найбільш гостро постає проблема іноземних інвестицій, найбі-льшу увагу зосередимо саме на цьому питанні.

Інвестиційна політика визначає основні правила допуску й функціонування іноземних інвестицій, умови діяльності інозем-них інвесторів, контроль і ліцензування інвестицій, права власно-сті, галузеві обмеження, порядок здійснення зарубіжних інвести-цій тощо. Вона повинна гарантувати іноземним інвесторам за-хист їхніх прав та інтересів, а також безперешкодний переказ ка-піталів і репатріації прибутку, визначати порядок визначення ін-вестиційних суперечок та порядок можливої експропріації або націоналізації іноземної власності й обов’язкової компенсації.

Інвестиційна політика пов’язана із зовнішньоторговельною, валютною, податковою, грошово-кредитною політикою, політикою приватизації. Специфіка інвестиційної політики залежить від цілей зовнішньоторговельної політики, від її експортної або ім-портної орієнтації, співвідношення між її тенденціями — протек-ціонізмом та лібералізацією.

Інвестиції є основою для розвитку підприємств окремих галу-зей і економіки в цілому. Структурне й якісне оновлення вироб-ництва та створення ринкової інфраструктури відбувається практично повністю за рахунок інвестування. Від ефективності інве-стиційної політики залежить стан виробництва, рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств, вирішення економіч-них, соціальних й екологічних проблем.

Інвестиційна політика України повинна стимулювати розви-ток пріоритетних галузей виробництва, які можуть стати основою її міжнародної спеціалізації та визначити її місце у міжнаро-дному поділі праці й світовому господарстві. Активно підвищити експортний потенціал України неможливо без поліпшення інвес-тиційного клімату й залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у відповідні галузі економіки.

Нині для здійснення перетворень в економіці України необ-хідні значні капіталовкладення. Необхідність залучення ПІІ в економіку України зумовлена тривалим спадом вітчизняного виробництва, а відтак — недостатністю ресурсів підприємств для оновлення й модернізації основних фондів, обмеженістю заощаджень домогосподарств, недостатньою капіталізацією української банкової системи, нерозвиненістю фондового ринку тощо.

За оцінками Міністерства економіки загальна потреба в інвес-тиціях для структурної перебудови економіки України становить від 140 до 200 млрд дол. США, а щорічна потреба — близько 20 млрд дол. США. Обсяг необхідних саме іноземних інвестицій в економіку України становить 40—60 млрд дол. США. За оцін-ками експертів Всесвітнього банку, для досягнення рівня розвит-ку США Україні потрібно загалом 4 трлн дол. США.

Проте іноземні інвестиції в разі проведення Україною непро-думаної інвестиційної політики можуть мати для національної економіки вагомі негативні наслідки, серед яких: монополізація окремих стратегічно важливих або соціально значущих сфер еко-номіки, надмірна експлуатація національної сировинно-ресурсної бази, консервація неефективної структури національного вироб-ництва, деформація умов конкуренції внаслідок застосування не-обґрунтованих пільг, надмірний відплив фінансових ресурсів через репатріацію прибутків тощо.

Аналіз показує, що обсяги й структура іноземного інвестуван-ня не відповідають пріоритетам сталого економічного розвитку країни. Іноземні інвестори вкладають кошти лише у некапіталоє-мні та рентабельні галузі, що можуть забезпечить швидку окуп-ність капіталу. Вони орієнтуються насамперед на одержання швидкого прибутку та виведення його за межі національної еко-номіки. Забезпечення економічного зростання вони на меті не мають і не відіграють належної ролі в трансформації економіки України. Структура ПІІ в існуючому вигляді містить загрозу пе-ретворення України в сировинний придаток, складальний цех ін-дустріального виробництва високорозвинених країн з низько- і середньо кваліфікованою робочою силою. Державна інвестицій-на політика України консервувала неефективну, здеформовану структуру економіки, що є однією з головних причин погіршення економічної ситуації.

Інвестиційна політика України в сфері іноземних інвестицій здійснюється Кабінетом Міністрів України разом з Національ-ним банком і регулюється Верховною Радою. Ця політика ба-зується на чималій кількості нормативно-правових актів, осно-вними з яких є: Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ, Закон України «Про режим іно-земного інвестування» від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР, Закон України «Про державну програму заохочення іноземних інвес-тицій в Україну» від 17.12.1994 р., Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо залучення прямих іноземних ін-вестицій в економіку України» від 7.07.2003 р. № 580/2003. (див. додаток 1).

Закон України «Про режим іноземного інвестування» ви-значає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України.

Згідно з цим законом іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об’єкти, інвестування в які не заборонено законами України. Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовле-ністю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Держа-вні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за ви-нятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварії, епідемій. Зазначена реквізиція може бути проведена на підставі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів

України. Рішення про реквізицію іноземних інвестицій та умови компенсації можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм вна-слідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державни-ми органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора. Компен-сація, що виплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною та ефективною.

Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантується безперешкодний та негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в інозем-ній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Порядок переказу за кордон прибутків, до-ходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій, визначається Національним банком України.

Іноземні інвестиції повинні пройти державну реєстрацію. Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Відмо-ва з мотивів її недоцільності не допускається.

Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвесто-ра до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільня-ється від обкладення митом. Підприємство з іноземними інвести-ціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, по-слуг), включаючи ціну на них, якщо інше не передбачено законодавством України. Підприємства з іноземними інвестиція-ми сплачують податки відповідно до законодавства України.

Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підпри-ємств з іноземними інвестиціями забезпечуються відповідно до законодавства України. Підприємства з іноземними інвестиціями самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію) за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об’єктів інтелектуальної власності, які їм належать, відпо-відно до законодавства України.

Спори між іноземними інвесторами та державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, Як-що інше не визначено міжнародними договорами України.

Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом Украї-ні від 16.03.2000 р. № 1547-ІІІ ратифікована Вашингтонська кон-венція 1965 року про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державою та іноземними особами. З метою сприяння більш інтенсивному економічному співробітництву між країнами щодо питання інвестицій Україною були підписані Угоди «Про сприяння і взаємний захист інвестицій» з 70 країнами світу. Президентом України пропонується за участю провідних юристів, ві-тчизняних та іноземних інвесторів розглянути питання про доці-льність розробки Інвестиційного кодексу України.

Проте слід зазначити, що українське законодавство нестабіль-не, складне для розуміння та непрозоре, що сприяє його довіль-ній інтерпретації. Все це ускладнює процедуру реєстрації та рео-рганізації підприємства, отримання потрібних дозволів, створює передумови для хабарництва, бюрократії та корупційних дій. Са-ме корупція та бюрократизм є серйозною перешкодою збільшен-ня інвестиційної привабливості України.

Одним із критеріїв ефективності інвестиційної політики дер-жави є інвестиційний клімат. Інвестиційний клімат — це суку-пність умов, які сприяють чи гальмують процес інвестування еко-номіки країни. Сьогодні на світовому ринку попит на вільні інве-стиційні ресурси значно перевищує їх пропозицію, тому держави прагнуть створювати максимально сприятливий інвестиційний клімат. Інвестиційний клімат України залишається несприятли-вим, що призводить до гострої нестачі інвестиційних ресурсів в економіці України і ставить під загрозу її соціально-економічне зростання. Лише обґрунтована державна інвестиційна політика спроможна вирішити питання формування сприятливого інвес-тиційного клімату України.

Факторами несприятливого інвестиційного клімату України є: недоліки нормативно-правової бази, економічна й політична нестабільність, невизначеність пріоритетів ринко-вої трансформації економіки, низька купівельна спромож-ність населення, великий ризик втрати прибутку і власне ін-вестицій, низький індекс довіри до держави з боку інвесторів, пересічних громадян та іноземних компаній, висока частка тіньового сектору економіки, рейдерські війни, високий рі-вень корупції, слабка захищеність прав власності, непередба-чені зміни в оподаткуванні, повільність процесів приватиза-ції, низькій рівень визнання України іншими країнами, відсутність ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, безвідповідальність тощо.

Звичайно, в економіці України існують аспекти, які приваб-люють іноземних інвесторів. Ними є: велика місткість внутріш-нього ринку, багатий ресурсний потенціал, наявність кваліфікованої й порівняно дешевої робочої шли, випдність транзитного положения. До того ж, як свщчить статистика, незважаючи на всі вади, потік шоземних швестищй в економіку України сьогодні

ти обсяги надходження прямих шоземних швестищй в Україну необидно здшснити таш заходи:

•-ш=^^      стабцпзацпо в

КРа • вдосконалити законодавчу базу;

• полшшити процедуру реєстращї нових підприємств;

• зменшити податковий тягар, зробити оподаткування перед-бачуваним;

Нерезидент відчутно реагує на коливання макроекономічних

шоземних швестищй значною мірою залежить від макроекономі-чної стабшізащї й наявності тенденщї економічного зростання.

В Програмі українського уряду Ю. Тимошенко, «Україн-ський прорив - для людей, а не для політиків»

(\у\у\у.кгаіпа.ощ.иа) зазначається, що у сфері швестищйної полі-тики пршритетіим; шституцшнальними кодами е:

• спрощення процедур видшення землі у довгострокове кори-

• прийняття нової програми прозорої та відкритої приватиза-

*яя£2ж%г-—- дая ^• фіскальне стимулювання політики реінвестування доходів;

• зниження бар’єрів входження на ринок, забезпечення віль-ного руху капіталів і прибутків;

• створення нормативної бази для заохочення вкладення дов-гострокових фінансових інвестицій;

• спрощення режиму реєстрації іноземних та українських ін-вестицій;

• розбудова національної депозитарної системи, запрова-дження міжнародних стандартів обліку прав власності на цін-ні папери та розвиток системи обігу цінних паперів та дерива-тивів;

• розробка та впровадження нормативно-методичного інстру-ментарію емісії приватних інвестиційних цінних паперів для роз-дрібного продажу індивідуальним інвесторам;

• розширення систем обов’язкового страхування з визначен-ням чітких гарантій відповідальності страхових компаній та ме-ханізмів спрямування їхніх коштів на інвестиційні цілі;

• розвиток програм довгострокового кредитування індивідуа-льних інвестицій, в тому числі у підвищення енергетичної еко-номічності житла, в освіту, житлове будівництво тощо;

• створення інститутів трансферу технологій з науково-техніч-ного сектору в промисловість, формування інфраструктури інно-ваційної взаємодії для розвитку кооперативних відносин між біз-несом (виробником) та державним науково-технічним сектором.

Сьогодні найбільший продуктивним і перспективним є інвес-тування в інновації (інвестиційно-інноваційна політика), тех-нології, людський капітал. З огляду на це, а також на науково-технічний і виробничий потенціал, який ще зберігся в Україні, іноземні інвестиції слід заохочувати в такі галузі: авіа- і ракето-будування, порошкова металургія, надтверді метали, електрозва-рювальне виробництво, машинобудування, супутникові та біоте-хнології, інформатика, нафтогазовий і агропромисловий комплекс, металургійна галузь, патентно-ліцензійна торгівля, конве-рсія ВПК тощо. Однією з найбільш перспективних галузей, яка може вивести Україну на міжнародний ринок, є авіабудування. Україна входить у п’ятірку країн світу, що вміють будувати авіа-носці або вирощувати монокристалічний кремній відповідного діаметра. Україна також здатна щорічно постачати на західні ринки 10—20 унікальних технологій.

Однією з визначальних конкурентних переваг розвинених економік світу є людський капітал. Людський капітал — це творчий, професійний, освітній, трудовий, репродуктивний потенціал людини. До людського потенціалу відносяться, зокрема, знання, інтелект, ідеї.

Інвестиційна політика України повинна здійснюватись на ос-нові стратегії прямих іноземних інвестицій, яка складається з 5 етапів:

1. Орієнтування — визначення довгострокової орієнтації полі-тики залучення прямих іноземних інвестицій.

2. Розвідка — моніторинг зовнішнього оточення (економічні тенденції в країнах-донорах, інвестиційна мотивація провідних ТНК, глобальні тенденції прямих іноземних інвестицій).

3. Визначення цілей — вибір пріоритетних галузей вкладання ПІІ, що не суперечать національним інтересам.

4. Реалізація інвестиційної політики.

5. Координація й контроль.

Інвестиційна політика повинна бути глибоко продуманою, ко-респондуватися з довгостроковими національними пріоритетами України та логікою її інтеграції до світового господарства. В Україні повинна сформуватись конструктивна модель паритет-ної взаємодії національного та іноземного капіталу. З одного боку має мати місце політика активного державного захисту націо-нального капіталу, з іншого — стимулювання прямих іноземних інвестицій, проте не тільки кількісного, але й якісного їхнього зростання.

Розглянемо детальніше Державне агентство з інвестицій та ін-новацій, а також Український центр сприяння іноземному інвес-туванню.

Державне агентство з інвестицій та інновацій (Держінвестиції)

Це агентство створене 30 грудня 2005 року Указом Президента України «Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій» від 30 грудня 2005 року № 1873/2005. 16 травня 2007 року Постановою Кабінету Мініст-рів України № 749 «Деякі питання Державного агентства України з інвестицій та інновацій» затверджено нове «Положення про Державне агентство України з інвестицій та інновацій», згідно з яким Держінвестиції є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності. Основними завданнями Держінвестицій України є: • участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері інвестицій та інноваційної діяльності;

• створення нацюнальної шноващйної системи для забезпе-чення проведения шноващйної політики, координащя роботи центральних органів виконавчої влади у сфері шноваційної дія-

Держшвестищї України відповідно до покладених на нього завд^ь:

1. Готує і подає в установленому порядку пропозиції щодо:

• фор^ування та забезпечення реал.їац^жавно, пол,т„кИ у сфері інвестищй та інноваційноі діяльності;

••^^’^^^^^^^-

вої підтримки субєктам шноващйної діяльності, які реалізують інноваційні та інвестиційні проекти.

2. Вживає заходів щодо залучення шоземних швестищй в на-цюнальну економіку та мобшізащї внутрішніх швестнщй.

3. Вивчає світовий досвід залучення швестищй та запрова-дження механізмів стимулювання шновацшного розвитку, подає пропозищї щодо поширення його в Україні.

4 с^^Ж^ ІГ—за—™го

їх замовником.

6. Виконує інші функщї, передбачені законодавством.

маг-™*

вул. Велика Житомирська, 11 Тел. 8(044)225-91-73 Веб-сайт: www.in.gov.ua

Український центр сприяння іноземному інвестуванню (ІгшезШкгаіпе)

Центр був заснований у серині 2005 року Постановою ва Кабшету Міністрів України «Про передачу Українського

зацією, його місія - сприяння залученню іноземних інвестицій в економіку України.

є незалежною й неприбутковою організацією, яка безкоштовно надає консалтингові послуги для вже існуючих і перспективних інвесторів з питань заснування і ведення бізнесу в

приватного сектора.

Напрями діяльностіІпуеінкгаіпе:

• сприяння залученню оземних інвестицій в економіку

• створення привабливого інвестиційного іміджу України за

кордоно дтримка розвитку промислових зон і технопарків;

• поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Іпуе8Шкгаіпе надає такі послуги:

• визначення інвестиційних можливостей;

• надання інформації про законодавчі умови ведення бізнесу,

• постачальників товарів і послуг, місцевих і регіональних ре-

• доступ до баз даних інвестиційних пропозицій регіонів України;

• сприяння досудовому вирішенню суперечок з урядовими

Адреса ІімївШкгаіпе: