Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
1.1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ : регулювання зовнішньоекономічної діяльності. навчальний посібник : Бібліотека для студентів

1.1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

магниевый скраб beletage

Глобалізація світової економіки викликає необхідність переосмислення й пошуку нового підходу до формування зовні-шньої політики країн світу. На сучасному етапі стало неможли-вим відокремлення зовнішньої політики як такої від зовнішньо-економічної (ЗЕП). Водночас практика багатьох країн світу довела безпосередній зв’язок між зовнішньоекономічною й мак-роекономічною політикою країни. Для прискорення економічно-го зростання, підвищення конкурентоспроможності економіки необхідне максимально ефективне регулювання зовнішньоеко-номічної діяльності. Недоліки системи зовнішньоекономічної по-літики неодмінно негативно впливають на показники макроеко-номічної стабільності.

Зовнішньоекономічна політика є складовою економічної полі-тики держави, тому перед тим як розглянути сутність і цілі ЗЕП, з’ясуємо поняття економічної політики.

Економічна політика — це діяльність держави щодо управ-ління розвитком економіки. Основна мета економічної політи-ки — досягнення якнайвищого рівня добробуту людей.

Розрізняють економічну політику й економічну теорію. Еко-номічна теорія розвивалась в пошуках відповідей на питання, які виникали в господарській практиці, тобто опрацьовувала закономірності. Економічна теорія вивчає механізм дії об’єктивних економічних законів, а економічна політика — механізм їх вико-ристання. Економічна політика базується на економічній теорії, насамперед політичній економії.

Економічна теорія досліджує, наприклад, причини низьких темпів зростання, інфляції, безробіття, але яким чином виправля-ти неправильний розвиток вона не вказує. Економічна політика спочатку шукає відповідь на питання «Що відбувається?», а по-тім — «Як має бути?» і відповідно розробляються рекомендації.

Держава має істотні можливості впливати на економіку — стимулювати або гальмувати розвиток тих чи інших її сфер. Про-те, незважаючи на свою значущість та відносну самостійність, держава не може примусити суспільство жити за правилами, які суперечать об’єктивним економічним законам, або для яких ще не створено реальних умов. Волюнтаризм у діяльності держави, нехтування об’єктивними законами розвитку економіки призво-дить до дезорганізації діяльності суспільства і відкидає його в еволюції далеко назад.

Економічна політика має певні цілі, які можуть і повинні змі-нюватись, гнучко реагуючи на фактичний стан економіки та її проблеми. Проте можна сформулювати декілька загальних цілей економічної політики, а саме: економічне зростання (активізація інвестиційних процесів, реструктуризація економіки, зростання продуктивності праці, забезпечення платоспроможного попиту), ефективна зайнятість, зростання економічної активності (розви-ток науково-технічного прогресу, освіти, науки), стабільний рі-вень цін, соціальна безпека і стабільність, рівновага зовнішньо-торговельних операцій і платіжного балансу.

Основними елементами економічної політики є: фінансово-кредитна, бюджетна, інвестиційна, науково-технічна, соціальна, аграрна, регіональна та зовнішньоекономічна політика.

В усіх країнах світу держава тією чи іншою мірою бере участь у розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Вона стимулює чи обмежує їхнє розширення в цілому, з певними країнами або сто-совно окремих сфер господарства та видів продукції.

Зовнішньоекономічні зв’язки (ЗЕЗ) — це всі зв’язки між країнами у сфері економіки.

Трактування зовнішньоекономічної політики містить дві складові. Перша: ЗЕП — це система державних заходів, спрямо-ваних на найбільш сприятливий розвиток економічних зв’язків із зарубіжними країнами. Друга: ЗЕП — це стратегія самих учасни-ків міжнародного ринку. Ми будемо розглядати першу складову.

Рівень впливу зазначених складових на формування загальної ЗЕП держави залежить від того, якої економічної моделі управ-ління дотримується та чи інша країна. У країнах, в яких домінує планово-адміністративна система управління, головну роль у фо-рмуванні ЗЕП відіграє держава. В економіці ліберального типу, яка характеризується високим рівнем економічної свободи окре-мих суб’єктів господарювання, значною мірою зростає їхній вплив на формування зовнішньоекономічної політики.

Зовнішньоекономічна політика реалізує суспільні зовнішньо-економічні інтереси. Зовнішньоекономічні інтереси — це інди-відуальні й колективні потреби в матеріальних і суспільних благах, досягненні певних економічних і соціально-політичних цілей шляхом зовнішньоекономічних зв’язків. Носіями зовнішньоеко-номічних інтересів є фізичні та юридичні особи.

Основна мета зовнішньоекономічної політики — забезпечен-ня та підвищення добробуту людей. Цілями ЗЕП є:

1. Зміцнення національної безпеки.

2. Поглиблення участі країни в міжнародному поділі праці.

3. Вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку країни.

4. Вдосконалення структури національної економіки.

5. Максимальна реалізація економічного потенціалу країни на зовнішньоекономічному ринку.

6. Стимулювання економічних зв’язків із зарубіжними краї-нами.

7. Задоволення власних потреб за рахунок товарів і послуг іноземного виробництва.

Механізм ЗЕП подано на

МЕХАНІЗМ ЗЕП

Національні Міжурядові

органи

 

органи

Економічні Адміністративні

 Механізм ЗЕП

Механізм ЗЕП складається з державних органів та інструмен-тів ЗЕП. Державні органи включають дві підсистеми — націона-льні органи та міжурядові органи. До національних органів належить уряд країни, центральні банки, міністерства, що відають зовнішньоекономічними зв’язками, дипломатичні представницт-ва, посольства, консульства. Діяльність міжурядових організа-цій зосереджена на регулюванні міжнародного руху капіталів, товарів, робочої сили. Міжнародні міжурядові організації ство-рюються на основі добровільної участі країн. Вони передбачають існування постійних наддержавних органів, наділених певними повноваженнями і функціями та затверджуються міжурядовими угодами. Прикладами є: МВФ, ГАТТ, Конференція ООН з торгі-влі та розвитку (ЮНКТАД), ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку), Міжнародні міжурядові товарні ор-ганізації (з какао, кави, цукру, зерна тощо), Міжнародні ради (з оливкової олії, олова, по зерну тощо). (Див. розділ 5 «Міжнародні економічні організації» в книзі І. І. Дахна «Міжнародне економі-чне право». — К.: Центр учбової літератури, 2006, 2008).

Інструменти ЗЕП поділяються на економічні та адміністрати-вні. Економічні інструменти — це інструменти, які діють через ринковий механізм. Наприклад, у галузі імпорту — митні тари-фи, численні податки й збори з товарів, які ввозяться; у галузі експорту — пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, зві-льнення від сплати податків, надання фінансової допомоги тощо. Ці інструменти сприяють подорожчанню імпорту й здешевленню експорту. Вони є обов’язковими для виконання. Адміністратив-ні інструменти — це інструменти, що безпосередньо впливають на економічні відносини. Наприклад, ембарго (повна заборона експорту та імпорту), ліцензування, квотування, специфічні ви-моги до товару, упакування й маркування, бюрократичне усклад-нення митних процедур. Всі вони дають можливість обирати ва-ріанти для досягнення цілей.

Функції ЗЕП подані на

ФУНКЦІЇ ЗЕП

НАСТУПАЛЬНА    ЗАХИСНА

 Функції ЗЕП

Наступальна функція ЗЕП — це реалізація економічного потенціалу країни на світовому ринку. Захисна функція ЗЕП — це збереження економічної незалежності країни та захист націо-нальної економіки від будь-якого втручання з боку іноземних

держав. Основними аргументами впровадження захисних захо-дів є:

1. Створення системи регулювання імпорту з метою захисту вітчизняного ринку від іноземної конкуренції.

2. Необхідність захисту стратегічних галузей і підприємств (енергетична галузь, транспорт, зв’язок, оборонний комплекс).

3. Підтримка певних галузей і підприємств у період станов-лення нових виробництв і подолання кризових явищ (такий за-хист має, як правило, вибірковий і тимчасовий характер).

4. Поповнення державного бюджету. Основними елементами зовнішньоекономічної політики є:

зовнішньоторговельна, грошово-кредитна, валютно-фінансова, інвестиційна, митна, інноваційна політика, політика науково-технічного співробітництва, національної конкурентоспромож-ності, міграції робочої сили.

Згідно із засадами ЗЕП держава повинна:

• вести активну, послідовну, стабільну та відкриту зовнішню політику співробітництва з усіма зацікавленими партнерами;

• відстоювати рівні права усіх країн;

• дотримуватись принципів невтручання у внутрішні справи, рівноправності, взаємовигоди, взаємоповаги, добровільності;

• засуджувати війну і вирішувати будь-які міжнародні спори виключно мирними способами;

• сумлінно виконувати всі міжнародні зобов’язання й договори;

• забезпечувати послідовну економізацію всієї зовнішньоеко-номічної політики з метою захисту національних інтересів.