Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
6.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ : регулювання зовнішньоекономічної діяльності. навчальний посібник : Бібліотека для студентів

6.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

магниевый скраб beletage

В різних країнах світу діють податкові системи, які включають різну кількість податкових платежів. Всі платежі мо-жна класифікувати за ознаками, які в цілому притаманні всім по-даткових платежам. Вони вирізняються різновидами форм, умо-вами застосування, методикою розрахунку, порядком сплати, різними податковими режимами тощо.

Суб’єкти отримання податкових платежів. Першою озна-кою є рівень суб’єктів податкового процесу, які отримують пода-ткові платежі. За цією ознакою вони поділяються на державні та

місцеві. Кількість податкових платежів, які сплачуються держав-ним та місцевим органам, залежить від економічної системи та відповідно економічної спрямованості держави, напрямків соціа-льного розвитку, розподілу функцій, які виконує той чи інший рівень державного управління. Так, в США кількість та розмір податкових платежів, які сплачуються до місцевого бюджету, бі-льша ніж в деяких інших країнах. Це пов’язане з тим, що в цій державі дуже розповсюджена децентралізація як законодавчої бази, так управлінської влади. Деякі державні функції передані місцевим органам влади, які мають більші витрати на їх вико-нання і більші фінансові кошти, які надходять до цих органів. В країнах Північної та Західної Європи (Швеція, Норвегія та ін-ші), дуже велика централізація органів влади, тому і надходжен-ня податкових платежів ширше концентрується в державному бюджеті. В деяких країнах взагалі всі податкові платежі збира-ються централізовано, а потім визначається частина їх, яка пере-раховується до місцевих бюджетів.

Перелік загальнодержавних та місцевих податкових платежів визначається чинним законодавством держави. До перших належать такі податкові платежі, як ПДВ, податок на прибуток кор-порацій та підприємств, податок на продажі, податок на обіг, ак-цизні збори, прибутковий податок з громадян, мито, податок на землю, на соціальні заходи тощо. До місцевих податків належать податок на майно, яке знаходиться у власності місцевих органів влади, послуги, які ними виконуються (наприклад гербовий збір) та інші. Ці ж органи мають і переважне право на встановлення ставок оподаткування цих податкових платежів.

Податкові платежі в ціні товару. Друга ознака — включення податкових платежів до відповідної складової частини ціни. В бі-льшості країн світу податкові платежі поділяються на два види:

— ті, які включаються до собівартості товару;

— ті, які включаються до доходу (прибутку) підприємства.

Згідно з цією ознакою більшість податкових платежів за сво-єю сутністю є витратами підприємства, тому вони і покладаються переважно на його витрати. Потрібно зазначити, що податкові платежі — це ті витрати, які мають постійний, обов’язковий характер. Так, наприклад, фірма може обійтися без реклами, без за-стосування власного транспортного засобу та не мати витрат за цими статтями, але вона не зможе не сплачувати ПДВ (якщо здійснює якусь комерційну операцію), обов’язкове відрахування від фонду заробітної плати (якщо на фірмі працюють наймані працівники і їм сплачується заробітна плата) тощо.

Особливістю податкових систем різних країн є методика розра-хунку прибутку, який оподатковується. Прибуток, який визнача-ється як різниця між сумою отриманих валових доходів від всіх видів діяльності та валовими витратами. Особливістю є віднесення окремих витрат на валові (наприклад амортизаційні витрати та ме-тоди її розрахунку). З прибутку головним податком є податок на прибуток (або доходи) корпорацій, на дивіденди. Можуть також стягуватись екологічні та інші деякі податкові платежі.

Джерела податкової бази. Третя ознака — джерела податко-вої бази. За цією ознакою визначаються наступні податкові пла-тежі:

— індивідуальні доходи. Це — доходи фізичних осіб з різних джерел. До таких податкових платежів належать прибутковий податок з громадян, дохід працівників вільних професій та пода-ток з нього, дохід від підприємницької діяльності, в тому числі і запроваджений в окремих країнах єдиний податок, сімейний по-даток, податок з одружених (при цьому визначається наявність осіб на утриманні, в тому числі пристарілі батьки, неповнолітні діти, інваліди тощо);

— дохід від продажу. Головним чином для країн Європи — ПДВ, для США — податок з продажу, для інших країн світу — податок з обороту. Найбільш розповсюдженим є ПДВ. Цей пода-ток сплачується з новоутвореної вартості при кожному перемі-щенні виробу від однієї ланки товароруху до іншої і сплачується кожним підприємством або фірмою не залежно від форми влас-ності та організаційно-правової форми;

— фінансові результати діяльності. До них належать валові доходи від реалізації, операційної та фінансової діяльності під-приємства, прибуток та інші доходи;

— витрати підприємства. Це переважно джерело утворення податкової бази і податки в цьому випадку сплачуються з окре-мих частин собівартості. Наприклад, відрахування в соціальні фонди — в пенсійний та соціальний фонди, фонди зайнятості тощо.

Об’єкти оподаткування. Четверта ознака — за об’єктами оподаткування. За цією ознакою визначаються наступні податко-ві платежі:

— ресурсні. Це — платежі за використання ресурсної бази, на сировину, на добування корисних копалин, на трудові ресурси тощо;

— рентні. Це — податкові платежі на отримання додаткових доходів, порівнюючи із звичайними доходами (наприклад на

надприбутки, якщо підприємство є монополістом, на наддоходи від використання плодючишої землі, або знаходження підприєм-ства в вигідних місцях розташування тощо);

— на споживання. Головним чином це — ПДВ, податок на продаж товарів, на обіг;

— майнові. Ці податкові платежі сплачуються з майна або землі, яка належить або використовується підприємствами. Серед категорії майна в першу чергу це — нерухомість, яка нале-жить як юридичним так і фізичним особам, або таке майно, яке передається в користування іншим особам (наприклад відчу-ження, дарування), приріст капіталу тощо. Податок на землю існує практично в кожній країні світу і стягується головним чином з власників земельних ділянок. Може стягуватись і з орен-дарів земельної площі, причому ставка поділяється залежно від напряму використання (виробництво, житло, розважальні за-клади тощо). До групи майнових податкових платежів можуть належати існуючі в деяких країнах податкові платежі за оренду майна (частіше житла), які сплачують як орендодавці так і оре-ндарі.

Методи розрахунку ставок оподаткування. П’ята ознака — методи розрахунку ставок оподаткування. За цією ознакою пода-ткові платежі поділяються на:

— прогресивні — це ті податкові платежі, ставки яких збіль-шуються залежно від збільшення розміру податкової бази (в бі-льшості країн світу за цим принципом побудований прибутковий податок з громадян);

— пропорційні — за цих податкових платежів ставка залиша-ється незмінною не залежно від зміни бази оподаткування (на-приклад ПДВ);

— регресивні — ставки цих податкових платежів зменшують-ся залежно від збільшення податкової бази. Такі ставки встанов-люються з метою зацікавленості платника податку використанні або збільшенні якогось ресурсу.

Засіб стягнення. Шоста ознака — засіб стягнення. За цією ознакою всі податкові платежі поділяються на непрямі та прямі. В більшості країн світу до непрямих податкових платежів належать ПДВ, акцизний збір, мито. В деяких країнах до них дода-ються ще й податки на виграші в казино, лотерею, на кінських перегонах тощо. Кількість їх обмежена, але питома вага, яку вони посідають в загальному розмірі державного та місцевих бюдже-тів, — досить вагома (до 20 і більше відсотків). Як правило, ці податкові платежі надходять до державного бюджету, але в деяких країнах частина їх перераховується і до місцевого бюджету. Всі інші податкові платежі — це прямі.

Суб’єкти оподаткування. Сьома ознака — суб’єкти сплати, тобто платники. За цією ознакою податкові платежі поділяються на ті, які сплачують юридичні та фізичні особи. Причому останні підрозділяються на тих, хто займається підприємницькою або професійною діяльністю, та тих, хто працює як найманий праців-ник. В більшості країн світу дотримується принцип одноманітно-сті встановлення ставок оподаткування для всіх суб’єктів опода-ткування. За цією ознакою визначаються ті податкові платежі, які сплачуються тільки юридичними особами, або тільки фізичними. Так, останні сплачують особисті платежі за утримання домашніх та декоративних тварин, в тому числі собак, за виграші в лотерею, кінських перегонах, казино тощо.