Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
4.3. УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТОМ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ : регулювання зовнішньоекономічної діяльності. навчальний посібник : Бібліотека для студентів

4.3. УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТОМ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 

магниевый скраб beletage

Розвиток Інтернет змінив погляди на маркетингові комунікації. Мережа об’єднала в собі інтерактивний характер комунікації й можливості персоналізації. Інтернет є одночасно новим середовищем для спілкування й постійно зростаючим ринком потенційних клієнтів, які мають високий рівень до-ходів.

Основною відмінністю мережі від інших засобів масової ін-формації є багатоспрямована комунікаційна модель «кількість до кількості». У ній кожний абонент має можливість звертатися до інших абонентів та існує можливість здійснювати зворотний зв’язок. Крім того, особливість середовища Інтернет виявляється в активній ролі користувачів (у традиційних засобах масової ін-формації їхня роль є пасивною), що обумовлено контролем над пошуком інформації за рахунок різних механізмів пошуку й наві-гації. Інтерактивний характер середовища Інтернет дозволяє під-вищити ефективність взаємодії учасників комунікації.

Слід зазначити, що особливістю комунікації зі споживачем в Інтернет є дворівневий підхід. Перший рівень — це реклама (ба-нери, текстові посилання, публікацій та ін.) Другий рівень — сайт і його інформаційне наповнення. Крім того, що сайт може виконувати функції безпосередньо збуту товарів, він також є одним з засобів комунікації з користувачем. Практично всі реклам-ні засоби в Інтернеті, крім іміджевої і стимулюючої функцій, ви-конують функцію залучення користувачів на сайт і, відповідно, просувають його в мережі.

Середовище Інтернет дозволяє провести комунікаційний про-цес із більшою інтерактивністю, у порівнянні з іншими каналами комунікації за рахунок швидкого зворотнього зв’язка й можливо-сті надання великого обсягу інформації. Саме інтерактивні технолопчні можливості штернет-реклами є головним аргументом

Щ Ош^ннмнТсоблнвостямн маркетннговнх комунікащй (МК) у мережі є наступи:

1. МК конкурента у мережі набагато простіше вщстежити, ніж у траднщйннх ЗМ. Часом доснть датн запит пошуковій системі. Крш того, всі матеріали надходять в електронному внД1. Наприклад, у систем збору статистики можна купити ад! реси сайтів, на яких сконцентровані вщвщувачі сайтів конкурент..

2. МК у мережі дозволяють встановити зворотний зв’язок з

4. Оскшьки комунікаційні можливості мережі дозволяють

лГГГкГ^рГрГ^Г'тжітМК <щни зм,нюються за"

курсах.

7. 3 огляду на те, що сайти новин копіюють один в одного ін-формащйні матеріали й обмшюються новинами, не завжди спро-стування дійде до щльової аудиторії.

8. МК у мережі можна персоналізувати. Персонализащя най-

шші сайти).

9. Мережа дозволяє постійно мшяти шформацію й відповідно форми й способи комунікащї. Наприклад, багато шоземних сай-тів використовують щодня новий банер.

Вщмшність активних маркетинговых комунікащй від пасив-них засновано на наступних параметрах:

1. Активні маркетингові комунікаціі, у порівнянні 3 пасивни-

ми, наичастіше обмежені в часі.

3. Активні маркетингові комунікації дозволяють залучити ве-

Га^„ГвГкоТЇЇГВ М * - МЄНШ"Й -• ™ ПаСИВМ Подаємо модель штегрованих маркетингових комунікацій у мережі Інтернет.

Активш          —>      Сайт компанії

Пасивш

Оптимальне використання активних і пасивних маркетингових комунікащй дозволяє підвищити ефективність маркетингових комунікащй. Необхщно зазначити, що витрати на активні маркетингов! комушкащї найчастшіе вище, шж витрати на паси-вні маркетинга комунікащї. Тому активні маркетингові комуні-кащї компанії варто використовувати з огляду на необхідність, а пасивні - постшно.

Істотною перевагою Інтернет над традищйними засобами ма-сової шформації при проведенні РК-заходів є можливість віднов-лення шформащї в режимі реального часу й відносно менша вар-тість РК-нублікащй в онлайн-ЗМІ, ніж у традищйних ЗІШ. Інтернет надає також можливість сфокусувати комунікацію на

= =» -=^™^ л=:

середовище Інтернет £ ефективним каналом для проведения РК,

3"^=^^^^Х^^о зуннннмося „а

контекстній рекламі. Контекстна реклама — це текстове поси-лання або графічний банер, покази яких здійснюються за умови В1ДПОВ1ДНОСТ1 КЛЮЧОВИХ СЛІВ рекламодавця запиту користувача. Перевага контекстно! реклами полягає у більш точному таргети-нгу При цьому складність контекстно! реклами полягає у правильному виборі й формулюванні ключових слів.

Послуги контекстної реклами надають пошукові системи й каталоги з можливістю пошуку. Ефективність пошукових систем як рекламних площадок полягає в наступному:

— близько 90 % користувачів мережі, у першу чергу, за інфо-

РМа"Гс=оТГкГо^,И=и _ „о_

Та^^уГ ГГИ01ТГ4ГИТ^„ 3 д-же велико.

ИГ^==Гпо=с^И _ СТ_ шформацію щодо запитів по ключових словах протягом місяця, що дозволяє спланувати витрати на рекламу.

Таким чипом, за допомогою контекстно! реклами можна про-шформувати бшыпу частипу щльової аудиторії й з мепшими ви-тратами в порівнянні з шшими видами реклами в мере».

Залежно вщ щлей і завдань рекламної кампанії, як критерії її ефективпості, можпа оцшювати різпі показпики. Роздшимо щлі реклампої кампапії па дві складові: екопомічпу й комунікаційну. До економічних щлей можна віднести збільшення обсягу прода-

^ТкаіІ&^

льки ефективпим є реклампий обіг, паскшьки точпий вопо передав щльової аудиторії необхідну шформацію або формує точку зору. Вивчеппя комупікащйпої результативпості реклами дає можли-вість полшшити якість утримуваппя й форми подачі шформащї.

Менеджерам з реклами відома модель АША, що складається з таких стадій взаємодії користувача з рекламою:

— увага (апеігаоп);

Виходячи із цієї моделі, виділимо наступні стадії взаємодії ТХ™ре^=оЮпо™ГлЄеТ„„я. 3. ЗацТкавленість (клік).

\ ІЕІ™ =ашя'покупка а6°до™13 сайіу)

Сайт в штернет-комунікаціях є ключовим моментом для по-будови лояльних відносин із клієнтами.

Про защкавленість сайтом з боку користувача можна судити за кшькістю хітів, глибини перегляду сайту й за шформащєю, сторшки з якої були ними відкриті. До речі, аналіз статистики можна використовувати ие тшьки для визначення ефективиості рекламної кампанії, але й для оптимізації сайту.

Головною особливістю експорту програмного забезпечення є те, що через майже безмежні можливості світової мережі Інтер-нет світові ІТ-компанії витрачають порівняно малі кошти на фі-зичне виготовлення продукщї. Тому витрати компанії значно зменшуються, а прибуТки ізвичай бТльше нЬк у подШних компа-ній, що реалізують продукцию в такому ж цшовому сегменті, але вимушені виготовляти її за власні кошти. Абсолютна частка продано! продукщї не мае фізичної форми, програма існує тшьки в електронному вигляді і розміщується на сайті-магазині компанії. Як результат, зразу відпадають видатки на транспортування пар-тій товару в місця продажу або доставки покупки прямо в руки

Ще однією особливістю в організащї та управлшні експорт-ною діяльністю у сфері зойгаіе є те, що багато компанш само-стшно не обробляють платежі, які виникають при покупщ проду-кцп компангї, незважаючи те, Що основна масГ продуби компанш реалпуеться у іх власних штернет-магазинах. Причина полягає в існуванні так званих «реєстраторів» — компанш, що за невеликий вщсоток вщ продаж беруть на себе всі зобов’язання з оформления замовлень та прийому платежів від покупщв, раз на мшяць перераховуючи кошти на рахунок компани.

На практищ це має наступний вигляд: клієнт, який бажає

шфорГщя надсилакся реестратору, який обробляї ^амов-лення, перераховує кошти з електронного рахунку клієнта на свш та електронною поштою надсилає ордер компанії-по-купцеві. Компанш заносить дані про клієнта в базу даних та висилає йому шдивщуальний код для активації обраного продукту.

Така організащя продаж значно скорочує витрати на реаліза-щю продукщї 1 дає змогу сконцентруватись саме на виготовленні якісного продукту та на шляхах його просування на ринок.

Етапи організащї експортної діяльності компанії вщбуваються за певною послідовністю. Розглянемо весь цикл; від створення нового продукту, до його кінцевого споживання.

Дослідження ринку. На даному еташ проводиться апаліз шо-земних ринків з метою пошуку нових або незаповнених ніш та

.трограмнопГпродукту, .„те^нет- та друковані вндання „а цю тематику, онлайн-коференщї та форуми, що дають змогу ч тко ви-значнт,, потреби кїрнстувачшМ'іБсля обробки таИ„ал,зу необидного об’єму інформації робиться висновок щодо створення

щодо реалізащї ідеї нового продукту та кількість виробничих ре-

зй чТу6Гтр= іж.дїїіжьзйг

цих планів з керівництвом компанії та узгодженням дій з шшими пщроздшами розпочинається робота з розробки програмного проекту.

дос^ Г ™Г2££ =Г р==

ЙЯКЇЇЗЗ ==^в= іїЖЗ

чає розробку дизайну «віртуальної упаковки» та взагалі зовніш-

-дГУ„Ги^^^

до пре-маркетингових заходів для шдсилення попиту „а дану

ту, віддається команда по створенню вщповщної Інтернет-сторшки (магазину) для нового продукту (з попередньою консультацию з ВЩД1ЛОМ маркетингу на відповщність її стратеги' пози-цюнування продукту) та додання його до списку товарів у вже існуючих сайтах. Також проходить робота зі створення прес-релізу, заготовка рекламних слоганів та організащя контекстно! реклами на пошуковому сервері Соо§1е.

Коли всі заходи попереднього етапу виконані, вщдається ко-манда щодо запуску товару на рынок. Це включає в себе розсилку

шуку на сайті Соо81е, анонс нового продукту „а форумах та і„-тернет-конференшях, пропонуванням демонстраційних копій іх

„ових версій програми, ввділення „апрямів її подальшого розви-тку та розповсюдження.

сн^ао^ксХГ™ К°МПаМЇ "^" Т3 Т,СН°

^а^^еГ^Т^Й ГаГ„ГяТТ„Гс=Г; 80 %. Відповідно до висновків експертів, експортна частка всього українського ринку ПЗ складає біля 50—60 %.

Бшышсть експертів та учасників ринку згодні з тим, що роз-роблювальні центри шоземних постачальників не представлені на українському ринку.

Щодо організащйної структури українських ІТ-компанш, то тут переважають великі та середні компанії.

Зпдно з даними консалтингової компанії Магкй-Уіао, на українському софтверному ринку домінують дві основні моделі

вників. Вся інтелектуальна власшсть гасля закшчення виробниц-тва належить кампани-замовнику. Така схема, наприклад, дуже

^^^у'^^^^0 РОбМТЬ Щ°Р0КУ ^П^=ЬГ^М в=

готового програмного продукту, або як частини іншого (окремо-го) програмного продукту. Основними споживачами такої проду-кції є більші іноземні компанії по розробці ПЗ. Така модель дуже розповсюджена в Ізраїлі та Скандинавських країнах.

Багато українських компаній обирають змішану з цих двох видів модель бізнесу. На практиці це виглядає так: компанія роз-робляє ПЗ на замовлення іноземних компаній і в той же час за-ймається виготовленням власного програмного продукту.

Нині складно знайти в Україні компанію, що займається роз-робкою програмного забезпечення і не має у своєму портфелі хо-ча б кілька західних проектів.

Основними розроблювачами західних рішень є:

розроблювачі — індивідуали;

дрібні і середні вітчизняні компанії;

офіси розробки західних компаній;

великі вітчизняні компанії.

У першій категорії — 40—50 % кваліфікованих програмістів, які працюють на київському ІТ ринку, мають досвід роботи в за-хідних проектах. Одержують випадкові замовлення, не мають стійкого потоку замовлень.

Друга категорія — найбільша за кількістю учасників ринку і найбільша по обсягах реалізованих проектів. Складають до 70 % від загальної кількості компаній українського ринку. Розмір ком-паній від 5 до 50 чоловік. Мають 3—4 постійних замовників — звичайно дрібних (3—7 співробітників) західних консалтингових компаній, що дають їм більш-менш стабільний потік замовлень від своїх клієнтів. Майже завжди ці компанії працюють і на міс-цевому ринку.

Третя категорія цілком орієнтована на західний ринок, але практично знаходиться в тіні не тільки від державних органів, але і від самого ринку розробки ПЗ. Звичайно як офіс використо-вуються квартири з виділеними каналами зв’язку, у яких працю-ють група з 5—15 чоловік, рідше — це звичайні офіси зі штатом 15—40 чоловік. Як замовника, і по суті власника, мають одну за-хідну софтовую компанію, що надає їм окремі проекти, чи части-ни проектів. Останнім часом у зв’язку з економічною кризою по-значилася тенденція повного відмовлення від програмістів у західних фронт-офісах і збільшення в них відповідно аналітиків і проджект-менеджеров при відповідному збільшенні програмістів в офісах розробки.

Четверта категорія — великі вітчизняні компанії, що орієнто-вані на місцевий ринок, але західні замовлення складають значну

частину їхніх проектів. Кількість їх дуже невелика - до десяти -п’ятнадцяти компаній на всій Україні. Звичайно проводять само-стійну маркетингову політику і продають свої рішення кінцевим споживачам. Як правило займають одну з ринкових ніш, у яких є досить відомими брендами (Теззагі — у рішеннях для авіапортів, Теіезепз - у білінгових системах, 8оШпе і 8риШік МеЛа в Інтер^ нет-розробках, 08С Сате \УогМ — розробка ігор).

З усіх перерахованих категорій тільки компанії з четвертої групи мають фінансові можливості і можуть дозволити собі проводити самостійну маркетингову роботу і працювати з західними клієнтами від свого імені. Напрацювання всіх інших компаній продаються західними консультантами під своїми торговими марками. У більшості випадків розроблювач навіть не має права згадувати про ких рішення у своєму портфелі. Таким чином, 80-

никами як зроблені в Україні —*———

широкому су агалу не в жу дома жодна ро українських компаній, що ре-алізує на західних ринках готові програмні продукти.