Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_e94ec36d70e05a23fb66fb9aca874ec7, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§2. НЕОПОЗИТИВІСТСЬКА ЕСТЕТИКА : Естетика . Підручник : Бібліотека для студентів

§2. НЕОПОЗИТИВІСТСЬКА ЕСТЕТИКА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 

Загрузка...

Логічним продовженням теоретико-практичних розвідок О. кон-та, і. Тена та Е. Золя стала естетика неопозитивізму. у 20—30-х роках минулого століття представники неопозитивістської естетики при-діляли особливу увагу проблемі естетичної цінності, яку намагали-ся поєднати з поняттям естетичного досвіду. «Естетична цінність як естетичний досвід» (саме так пов’язував ці поняття відомий англій-ський естетик А. річардс) розкривається через біологічні, психоло-гічні й соціальні механізми дослідження естетичного досвіду. Важли-ве місце в концепціях А. річардса і ч. Огдена посідають нетрадиційні естетичні поняття: синестезія, імпульс, стимул.

Синестезія як між чуттєва асоціація, вважає А. річардс, — це ре-акція на безпосередній стимул, активізація пам’яті і попереднього до-свіду, а на їх основі — прогнозування майбутнього. Своєї завершеної форми синестезія досягає в мистецтві, в процесі художньої творчості, де органічно зливаються часові категорії минулого, сучасного й май-бутнього. Щодо поняття імпульс, то стан людини, який воно відобра-жує, пов’язаний з її віковими ознаками: імпульси дитини, її нахили, уподобання хаотичні, безсистемні. Згодом, відповідно до віку, люди-на переходить від хаотичного стану й імпульсів до систематизації їх. Здійснити життєво необхідну організацію імпульсів допомагає мис-тецтво. річардс вважає, що «світ поезії не є якоюсь іншою реальніс-тю, відмінною від іншого світу, не має якихось особливих законів, а складається з того досвіду, яким ми користуємось і в інших випадках життя». Водночас, поема, роман, фільм, театральна вистава, симфо-нія — це «обмежений відтинок досвіду», індивідуальне спілкування митця і звичайної людини, побудоване на більш високому ціннісно-му рівні. Естетичний досвід може бути легко зруйнований, його слід

Естетика

захищати від вторгнення байдужих або навіть ворожих сил. Ці сили річардс об’єднує поняттям контамінація (забруднення) — внесення в естетичний досвід «неестетичних» елементів, девальвація естетич-ної цінності.

провідна ідея естетичної концепції А. річардса і ч. Огдена про мистецтво як форму організації досвіду впродовж кількох десятиліть залишалася об’єктом теоретичних дискусій і водночас коригувала по-дальші пошуки західноєвропейських та американських естетиків. Саме в полеміці з річардсом формувалася теоретична позиція д. дьюї1, який критикував його за «психологізацію» естетики, за твердження, що краса є «проекцією почуття», «звичайним психологічним ефектом». критикуючи річардса, дьюї продовжив розроблення натуралістичних принципів в естетиці, зокрема намагався утвердити поняття естетич-ного досвіду як заключного етапу всіх процесів природи і «повернення в ньому (в естетичному досвіді — Л. Л.) природи до самої себе».

новий етап у розвитку натуралістичної естетики пов’язаний із працями відомого американського естетика Т. Манро. переконаний прихильник натуралістичної естетики, він різко критикував тенден-цію зближення естетики і філософії, заперечував «філософський» погляд на мистецтво. Манро намагався реанімувати ідеї О. конта, Г. Спенсера і наполягав на еволюційному шляху розвитку мистецтва. Американський естетик зробив багато для популяризації у США тра-дицій французького, німецького, англійського позитивізму та його численних модифікацій. поняття «наукова естетика» він пов’язує лише з теоретичними пошуками позитивізму, з іменами конкретних дослідників і виокремлює три етапи її становлення: 1. інтеграція со-ціологічних ідей і. Тена, біоеволюційної та психологічної концепцій Г. Спенсера та Г. Аллена; 2. Вивчення стилю в мистецтві як «техно-логії художньої діяльності» (Г. Землер), як «способу бачення світу» (Г. Вельфлін), як «художньої волі» (А. рігль); 3. Становлення науки про мистецтво (М. дессуар).

Ототожнюючи поняття «мистецтво» з поняттям «факт», Манро розглядає мистецтво як самостійний, замкнений феномен, який не пов’язаний із розвитком суспільства, із загальним рухом культуро-творчих процесів. під час аналізу мистецького твору наголос робить-ся на формі, як начебто основному компоненті визначення естетичної

1  Dewey J. Art as experience. — London; New York, 1934.

некласична естетика: досвід першої половини ХХ століття

цінності твору. наслідком такої позиції стала повна і незаперечна під-тримка не лише Манро, а й іншими представниками натуралістичної естетики Європи і США 50—70-х років будь-яких формалістичних експериментів у мистецтві XX ст. З іменем Манро пов’язане й по-няття «ненормативна естетика», тобто така естетична теорія, яка не претендує на оцінку певних явищ, не наполягає на істинності тих чи інших напрямів у мистецтві.

Ще одним відгалуженням неопозитивістської естетики можна вважати «аналітичний неопозитивізм», яскравим представником якого є Морріс Вейц. розробляючи естетичні проблеми мистецтва, М. Вейц приділяє особливу увагу предмету, який стимулює художню діяльність. предмет завжди перебуває поза твором. Так, для пабло пікассо в процесі створення «Герніки» предметом була руйнівна сут-ність фашизму. Від предмета слід відрізняти специфічні види зна-чення, які виявляються в мистецькому творі. Цих видів чотири: плас-тичний, предметний, виражальний, символічний. наголошення на певному значенні диктує видову, тематичну, образну сутність твору. Зв’язок предмета з конкретним видом значення зумовлює цінність твору: «Герніка» пікассо, наприклад, позначена виразним мотивом страшного руйнування. Матісс втілював, переважно, якості радісного й декоративного, а не бурхливого й демонічного в людському досвіді. Це робить для багатьох критиків його роботи «нижчими», порівняно з речами на зразок «Герніки». Зазначений критерій сприяє виявлен-ню того, що норми оцінки визначаються світосприйняттям, загаль-ною життєвою філософією.

М. Вейц активно долучився до полеміки неопозитивістів щодо ролі емоцій, факту, істини й фантазії в мистецтві. позитивним у його позиції було звернення до реального художнього процесу, а саме до творчості Ф. достоєвського, Л. Толстого, Е. Хемінгуея, В. Фолкнера та ін. Вейц не вибудовував абстрактних теоретичних моделей, а нама-гався зіставляти свої ідеї з перебігом і результатом творчого процесу, зі специфікою сприйняття конкретних творів.

В естетиці неопозитивізму першої половини XX ст. було пору-шено важливі проблеми, проте її представники не піднялися (навіть у межах одного конкретного напряму) до узагальнення, усунення су-перечностей. усі напрацювання цього періоду залишилися на рівні авторських точок зору.

Естетика

у 50—70-х роках неопозитивізм охоплював кілька напрямів і те-чій, що пізніше сформувалися як самостійні теоретичні концепції і розглядалися здебільшого вже поза посиланнями на першоджерела — філософію позитивізму і неопозитивізму (лінгвістичну, структу-ралістську, семантичну естетику, функціоналізм, контекстуалізм, соціально-символічні теорії інтерпретації мистецтва тощо).



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_e94ec36d70e05a23fb66fb9aca874ec7, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0