Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
§4. ВІДОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНА ПРИРОДА МИСТЕЦТВА : Естетика . Підручник : Бібліотека для студентів

§4. ВІДОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНА ПРИРОДА МИСТЕЦТВА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 

Загрузка...

Однією з найважливіших властивостей у визначенні мистецтва є його відображальна сутність. Мистецтво — реальний світ буття, час-тиною якого стає сама об'єктивована художня свідомість людства. В цій двоїстості мистецтва приховано чимало труднощів щодо виявлен-ня його сутнісних основ. Відображення в широкому розумінні озна-чає відношення художності до її первинних начал. нагадаймо, що відображення властиве матерії в будь-якій її формі. у відображенні обов'язково за відповідним законом фіксується процес взаємодії ві-дображуваного об'єкта і його «відбитка». у філософії йдеться також про «вторинність відбитка» щодо предмета відображення, залежність його від самої природи відображальної системи.

Мистецтво — одна з універсальних форм відображення, вира-ження, оцінювання чи пізнання явища, а не його власне буття. За всієї очевидності відтворювальних ознак мистецтва постає ціла низ-ка тео ретичних питань не тільки суто естетичного, а й світоглядного, сутнісно-гносеологічного змісту, адже процес цей далекий від спроще-ного копіювання й автоматизму. З давніх часів помічено, що існує дис-танційність і водночас поєднаність між художньою картиною мімезису і реальним світом явищ та речей. у так званому традиційному мистец-тві первісного суспільства ритуал, що ніс у собі однаковою мірою есте-тичне і практичне наповнення, нерідко зрощувався у своєрідному син-кретизмі з реальними культовими діями. про подібність зображення і самої реальності створено міфи й легенди. Скульптури міфічних богів та інших персонажів населяли помешкання і цілі міста давньої Греції як реальні істоти. Згадаймо міфи про те, як пігмаліон оживив свою скульптуру, як до картин художника Зевксіса зліталися птахи клюва-ти виноградні грона. Філософський смисл цих міфів і легенд полягає в тому, що мистецтво, підносячись на недосяжну височінь у зображенні ідеалу й мрії, набиралося сили і снаги в земному тяжінні.

у кожній з наступних епох (Середньовіччя, ренесанс, новий час, XX ст.) по-своєму тлумачилася ця антиномічність. і завжди порушу-валися питання про м