Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Особливості викладання курсу «Експериментальна психологія» в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу : Експериментальна психологія в схемах і таблицях : Бібліотека для студентів

Особливості викладання курсу «Експериментальна психологія» в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 

Загрузка...

Основними організаційними проблемами, які виникли із впро-вадженням практики планування та проведення студентами власних експериментів, стали такі: проблема структурування курсу, пробле-ма поетапного контролю над плануванням та проведенням експери-ментів, проблема оцінювання знань студентів. Всі ці проблеми були успішно вирішені за впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Так, в умовах традиційної системи організації навчального про-цесу курс структурувався за розділами з рівномірним розподілом практичних занять, тобто щотижня проводилося два заняття — семі-нарське і лабораторне. Проблема полягала у тому, що студенти на по-чатку курсу ще не мали достатнього багажу знань для планування власних експериментів і тому лабораторні заняття будувалися за схе-мою практичних: закріплення лекційного матеріалу, аналіз літератури, конспектування першоджерел, дискусії тощо. Коли ж заняття набува-ли характеру власне лабораторних, їх залишалося не так багато і сту-денти не встигали детально обговорити з викладачем усі складності планування власних досліджень. Кредитно-модульна система органі-зації навчального процесу також передбачає поділ курсу на певні зміс-тові розділи — модулі, але перевага над традиційною полягає в тому, що викладач самостійно визначає кількість лекційних, лабораторних, практичних занять та самостійної роботи студентів за кожен модуль в межах заданого нормативу. Таким чином, з’являється можливість збільшувати кількість лабораторних занять у другому змістовому мо-дулі, коли студенти вже володіють необхідним теоретичним мініму-мом і можуть працювати над власними експериментами.

Проблема, пов’язана з контролем роботи студентів, полягала у тому, що оцінювався фактично кінцевий результат — звіт, який представлявся на захисті. Не секрет, що одна із стратегій навчальної діяльності студентів — все робити в останній момент, бо «ніч завжди

попереду». Така ситуація значно знижує рівень робіт, якість їх про-ведення, часто спричиняє фабрикацію та фальсифікацію результатів. Обов’язкова вимога кредитно-модульної системи — підсумкові мо-дульні роботи — контрольні зрізи за результатами кожного модуля. Увесь курс експериментальної психології ми розділили на чотири модулі: «Вступ до наукового дослідження», «Емпіричні методи пси-хологічного дослідження», «Планування та проведення психологіч-них експериментів» і «Аналіз та представлення результатів психоло-гічних експериментів». Підсумкові контрольні роботи за перший та другий модулі містять тестові, теоретичні та практичні завдання, які дозволяють визначити рівень засвоєння студентами методологічних основ експериментального дослідження та системи базових понять. До складу другої та третьої контрольної роботи додатково включені творчі завдання — розробка власної дослідницької програми (мо-дуль № 2) та звіт за результатами власного експериментального дос-лідження (модуль № 3). Таким чином, практична робота студентів оцінюється в два етапи: планування експерименту (виділення струк-турних елементів, деонтологічний аналіз, добір експериментальних планів та методів виміру експериментального ефекту) та аналіз результатів експерименту (якісний і кількісний аналіз, інтерпрета-ція результатів). Таке поетапне оцінювання дозволяє ефективно контролювати усі дослідницькі кроки студентів і позбавляє виклада-чів від «наївного здивування»: як студент-двієчник, що не відвідав жодного заняття, зміг спланувати та провести цілком пристойний експеримент.

Окрім можливостей поетапного контролю за плануванням і про-веденням психологічних експериментів, написання модульних кон-трольних робіт стало дієвим засобом стимуляції навчальної актив-ності студентів: оцінку за модуль можна отримати автоматично, якщо на заняттях практичного курсу отримано 70 % від усіх можливих оці-нок; а оцінка за екзамен може стати середньою від модульних, якщо вона задовольняє студента. До того ж студенти завжди мають можли-вість покращити свій результат — прийти на підсумкову контрольну роботу або екзамен і здавати матеріал на загальних засадах.