2.2.5. Валідність експерименту: види валідності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 

Загрузка...

Валідність експерименту (від лат. validas — міцний) — базова характеристика експерименту як його відповідність усталеним нор-мам та стандартам, прийнятим у експериментальній психології. Ва-лідність експерименту стосується адекватності його побудови та власне організації, відповідності теоретичній моделі, правильності висновків та можливостей узагальнення результатів.

 

 

 

 

Типологія валідності психологічного експерименту

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2001. — С. 87.

Теорія

 

Конструктивна валідність

Ідеальний

експеримент

(інтерпритація)

«Здоровий глузд»

 

Реальність

 

Операційна валідність

Експеримент

Зовнішня валідність

 

 

Внутрішня валідність (наближення експери-менту до ідеального)        Характеристика експерименту з точки зору пра-вильності висновків: можливість твердження про те, що зміни в ЗЗ, викликані саме НЗ, а не сторонніми факторами

Зовнішня валідність (наб-лиження експерименту до реальності)          Характеристика експерименту з позицій можли-вості узагальнення висновків: можливість пере-несення причинно-наслідкового зв’язку на ін-ших людей, ситуації та часові проміжки

Конструктивна валідність (відповідність інтерпрета-ції теоретичним положен-ням)            Характеристика експерименту з позицій адек-ватності інтерпретації експериментальних даних теорії: відповідність методів та процедур інтер-претації теоретичним положенням

Операційна валідність (відповідність теоретич-ного і практичного змісту понять)    Характеристика експерименту з точки зору адекватності операціоналізації змінних і мето-дичних процедур: відповідність операційних дескрипторів теорії та практики експерименту

Валідність «здорового глузду» (відповідність ін-терпретації реальності)           Характеристика експерименту з позицій відпо-відності мети та процедури дослідження побуто-вим уявленням про досліджуване явище

Статистична валідність       Характеристика експерименту з позицій пра-вильності (коректності) статистичних висновків

Індивідуальна валідність      Характеристика експерименту як такого, в яко-му статистичні узагальнення відображують ін-дивідуальні результати

Фактори, що загрожують валідності експерименту

(артефакти)

за Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. — СПб: Социально-психологический центр, 1996. — 391 с.

 

Фактори

 

Характеристика

 

 

 

Фон

Природний

розвиток,

дозрівання

 

Події, які відбуваються між першим і другим виміром та мо-жуть викликати зміни у ЗЗ поряд з експериментальним впливом (НЗ) (Пр.: підвищення рівня знань студентів викли-кано не введенням нового способу навчання (НЗ), а тим, що предмет викладає інший викладач)

Зміни у ЗЗ можуть виникнути через природній розвиток учасників (дорослішання, посилення голоду, втоми тощо), а не внаслідок експериментального впливу (Пр.: покращення адаптації дитини до шкільних умов може бути викликано не спеціальною психологічною програмою (НЗ), а природним перебігом процесу адаптації)

 

 

 

Тестуван-ня

Похибка виміру

 

Вплив попередніх вимірів на результати постексперимен-тального дослідження (Пр.: на розвиток ціннісно-смислової сфери особистості вплинув не спеціально розроблений тре-нінг (НЗ), а використання методу особистісних конструктів у якості методу виміру експериментального ефекту)

Зміни у процедурі або власне у методі виміру експеримен-тального ефекту (зміни в калібруванні інструмента, у стані спостерігача, в оціночних показниках тощо). (Пр.: внаслідок втоми спостерігача, у постекспериментальному вимірі не були зафіксовані істотні зміни у поведінкових реакціях дітей на вербальне заохочення)

 

 

 

Статистич-на регресія

 

Відбір учасників на основі крайніх показників і оцінок (Пр.: гіпотеза про залежність рівня IQ дошкільників з легкою ро-зумовою відсталістю від спеціальної програми навчання під-твердилася внаслідок того, що для участі в програмі були ві-дібрані діти із найнижчими показниками IQ (що насправді було викликано перевтомою, поганим настроєм тощо))

 

 

 

Відбір

Відсіюван-ня, смерт-ність

 

Відбір учасників невипадковим чином (Пр.: підвищення рів-ня знань студентів викликано не використанням комп’ютерів у навчанні (НЗ), а тим, що вступний конкурс був більшим для студентів експериментальної групи)

Нерівномірність відсіву учасників з контрольної та експери-ментальної груп (Пр.: підвищення рівня знань викликано не введенням нового способу навчання (НЗ), а тим, що слабкі студенти були виключені з ВНЗ)

 

 

 

 

 

Закінчення таблиці

 

            Реактив-ний ефект, ефект вза-ємодії тес-тування            Зменшення або збільшення сприйнятливості до експеримен-тального впливу через попередній вимір (Пр.: дослідник не може стверджувати, що тренінг інтелектуальних здібностей буде ефективним для дошкільників, які не досліджувалися тестом IQ, оскільки сам тест містить розвивальні завдання)

 

            Ефекти взаємодії відбору та впливу           Відбір учасників у групи таким чином, що експерименталь-ний вплив буде дієвим лише для цих учасників (Пр.: висно-вок про підвищення рівня відповідальності студентів при збільшенні їх самостійності не можна поширити на усіх сту-дентів, якщо експеримент проводився лише з відмінниками)

 

            Умови ор-ганізації експери-менту  Створення таких умов, які викликають реакцію на експери-мент (Пр.: програма розвитку соціальної рефлексії може виявитися неефективною, через недбало підібрану тренін-гову групу (усі учасники тривожні та замкнені)

 

            Інтерфе-ренція впливів        Послідовність різних взаємовиключних впливів для однієї групи (Пр.: висновок про виснажуваність дітей, через 20-хвилинний перегляд мультфільму буде невалідним, якщо попередньо ці діти грали в рухливі ігри)