2.1.5. Архівний метод у психологічному дослідженні


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 

Загрузка...

Архівний метод1 — аналіз та тлумачення інформації, яка була зі-брана та збережена (заархівована). Як правило, аналізується інформація, зібрана не фахівцями-психологами, а така, що відповідає не всім вимо-гам психологічного дослідження. Архівний метод є скоріше формою організації дослідження, ніж самостійною процедурою. Так, на основі аналізу архівних матеріалів може здійснюватись біографічне дослід-ження, також можуть аналізуватися заархівовані продукти діяльності.

Види архівних досліджень

 

Аналіз заархівованих продуктів діяльності

Аналіз продуктів діяльнос-

ті людини, які зберігалися

у особистих архівах, біблі-

отеках, галереях тощо.

Пр.: Аналіз

щоденникових записів

О. Кобилянської

 

Аналіз статистичних архівних даних

Аналіз документації та інших інформаційних

матеріалів.

Пр.: Аналіз записів в

історіях хвороби

наркологічних

пацієнтів

 

Аналіз психологічних архівів

Аналіз заархівованих

результатів

психологічних

досліджень.

Пр.: Метааналіз

ефективності різних

форм психотерапії

 

 

1 В американській психології під архівними (анг. archiv — архівний, відобра-жений в документах) розуміють дослідження, в яких психолог безпосередньо не контактує з предметом дослідження, а вивчає його опосередковано через документи та інші записи, продукти діяльності.

 

 

 

 

Переваги і недоліки архівних досліджень в психології

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. — 480 с. та Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. — СПб.: Питер, 2004. — 558 с.

Наявність великої кількості архівних матеріалів, доступних для вивчення, таких, що стосуються майже усіх сфер життя та діяльності людини (га-зетні статті, судові протоколи, лікарняні архіви, документація організацій тощо)

Можливість вивчати унікальні нетипові моделі поведінки (особливості творчості відомих письменників, поетів, художників, скульпторів тощо) Можливість вивчати події, які не піддаються маніпуляції (Пр.: особливос-ті перебігу посттравматичного стресу у жертв автокатастроф)

Економія часу на збір матеріалів Недоступність окремих записів та матеріалів

Неточність даних внаслідок збору не фахівцями (пропуски інформації, нерепрезентативність вибірки)

Ризик викривлення результатів внаслідок ефекту Пігмаліона (експери-ментатор може відібрати лише ту інформацію, яка підтверджує гіпотезу) Труднощі статистичної обробки отриманих даних внаслідок їх різнорід-ності (збір даних міг відбуватися у різний спосіб за різними процедура-ми, що спричиняє труднощі при його систематизації та аналізі)