1.4. Експериментальна взаємодія. Етика психологічних досліджень 1.4.1. Експериментальна взаємодія


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 

Загрузка...

У психологічному експерименті, як правило, задіяні дві сторо-ни: психолог-дослідник, який планує, організовує експеримент, ін-терпретує його результати, і досліджуваний (учасник), чиї психічні прояви та поведінкові реакції є предметом експериментального дос-лідження. Спільна діяльність в психологічному експерименті дослід-ника і учасника отримала назву експериментальної взаємодії або екс-периментального спілкування.

Суб’єктивні фактори експериментальної взаємодії

Вибір проблеми ^ксперименту

Планування експерименту

Зрганізащя |ксперименту

Результати експерименту

Інтерпретація результатів

Енспериментатор Особистісні риси

Наукові знання та світогляд

Наукові плани

Мотивація проведення експерименту

Розуміння інструкції

Ставлення до учасників

Учасникексперименту

•          Особистісні риси

•          Наукові знання та світогляд

•          Життеві плани

•          Мотивація участі

•          Розуміння інструкції

•          Ставленнядр експериментатора

Типологія учасників експерименту

 

Стратегії реагування учасників на експериментальні вимоги

за Мартин Д. Психологические эксперименты. — СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. — 480 с.

Стратегія сприяння (учасники намагаються виконати усі вимо-

ги якнайкраще).

Стратегія протидії (учасники навмисно викривлюють результа-

ти експерименту).

Стратегія самодемонстрації (учасники намагаються показати

себе з найкращого боку).

 

Ставлення учасників до експериментатора та ситуації експерименту

за Matlin M. W. Human Experimental Psychology. — California, 1979.

•          Позитивно налаштовані (учасники, які позитивно ставляться до експерименту).

•          Негативно налаштовані (учасники, які не чекають від експери-менту нічого доброго).

•          Довірливі (учасники, які повністю довіряють експериментатору).

Мотиви участі у психологічному дослідженні

за Обозов Н. Н. Психологическое исследование и консультирова-ние. — СПб.: МАПН, 1994. — 55 с.

•          Учасники, що сподіваються на зміни в кращу сторону.

•          Уопитливі учасники (ідуть на участь в експерименті заради но-вих знань).

•          Учасники, яким нема чим зайнятись (участь в експерименті від нудьги).

•          Учасники, які шукають гострих вражень.

Вплив особистості учасника на експеримент

за Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

 

Ефект плацебо (від лат. placebo — по-добаюсь)   Базується на механізмах сугестії та самосугестії: коли учасники вважають, що дії психолога сприяють покра-щенню їх стану, розвитку певних якостей — це дійсно відбувається

Ефект Хотторна

(від назви м. Хот-торн)        Зміни у психіці чи поведінці учасників виникають внаслідок уваги, яка їм приділяється, а не внаслідок експериментальних впливів

Ефект фасилітації / інгібіції (від англ. facilitation — допо-мога; inhibition — стримування)         В присутності експериментатора учасники прагнуть показати кращі результати. В обернених випадках, ко-ли результати погіршуються, ефект отримує назву со-ціальної інгібіції — стримування можливих результатів

Ефект очікування      Зміни у реакціях учасників внаслідок очікування того, що такі зміни мають статися, оскільки з ними проводять експерименти

Типологія особистості вченого

(на основі акцентуйованих рис)

за Селье Г. От мечтьі к открьітию: Как стать ученьім. Прогресс, 1987. — 368 с.

 

М.:

 

 

Збирач фактів            прагне зібрати якомога більше матеріалу   Риб’яча кров  скептик, недовірливий та стійкий до невдач

Доскона-лий прагне до постійного вдосконалення методів      Самозако-ханий        егоцентричний, в захваті від власного таланту

Книжко-вий хробак прагне досконало вивчити проблему        Лабораторна дама    власний, позбавлений уяви, незадоволений

Класифі-катор           прагне розкласти все по поличкам            Спере-чальник          не поважає думку інших, нахаба і «всезнайка»

Аналітик        прагне дослідити явище по складовим      Акула  прагне всюди вставити своє слово, відрізнитись

Синте-затор  прагне до різноманітних узагальнень, систем      Святий           прагне справедливості, правди і добра

Великий бос  прагне керувати іншими, очолювати проекти      Святенник     прикидається святим, а прагне визнання

Клопотун       постійно заклопотаний, боїться не встигнути      Добряк           відвертий підлабузник, хоче всім догодити

Ефект Пігмаліона та його прояви в психологічних експериментах

Ефект Пігмаліона виділив психолог Р. Розенталь. Ефект полягає в тому, що експериментатор, часто несвідомо, викривлює результати експерименту внаслідок прагнення підтвердити гіпотезу.

Типи помилок експериментатора

за Berger L. «Rater errors» in Concise encyclopedia of Psychology. — N.Y., 1987.

 

заниження

високих

результатів або

завищення

низьких

 

уникання

крайніх оцінок

(ефект

середньої

оцінки)

 

завищення або заниження значимості

однієї з якостей

 

помилки

пов’язані із

ставленням до

конкретних

учасників