2.2. Організаційно-економічний механізм регулювання ринку праці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 

Загрузка...

В загальній системі механізму господарювання одне з централь-них місць посідає організаційно-економічний механізм регулювання ринку праці, який є складною системою взаємодії елементів і методів впливу на оптимізацію політики зайнятості шляхом використання економічних, соціально-психологічних та адміністративних засобів

Розділ 2. Ринок праці та його регулювання

управлінням населенням країни. В якості основних принципів функ-ціонування організаційно-економічного механізму регулювання рин-ку праці можна вважати такі:

—        загальна стратегія соціально-економічної політики держави;

—        планування економічного і соціально-економічного розвитку країни і окремих її регіонів;

—        господарські нормативи;

—        організація і управління трудовими ресурсами.

Основними чинниками впливу ринку праці на суб’єкти госпо-дарювання виділяють такі як рівень і динаміка цін, співвідношення попиту і пропозиції, рівень освіти і професійної підготовки і перепід-готовки кадрів, стан матеріального стимулювання і оплати праці, со-ціального захисту працюючих.

При цьому механізм регулювання зайнятості пов’язаний з ви-значенням довгострокових завдань, які передбачають стабілізацію загального попиту на працю, рівня безробіття і його можливим зни-женням при ефективному використання зайнятих. Названий меха-нізм обумовлений вирішенням тактичних і оперативних завдань і передбачає розробку заходів економічного і соціального характеру з метою недопущення подальшого росту безробіття. У зв’язку з цим вивільнення працівників внаслідок структурних змін в економіці проводиться разом із створенням нових робочих місць. В свою чер-гу механізм регулювання оплати праці, основної складової загальної системи механізму господарювання включає такі елементи як : сис-тема забезпечення мінімальних гарантій в сфері оплати праці та за-хист заробітної плати від негативних явиш в економіці; багаторівнева договірна система оплати праці; оподаткування заробітної плати та доходів; система інформації про рівень і основні тенденції зміни за-робітної плати і т.п.

В загальній структурі механізму регулювання ринку праці та основних методів його функціонування виділяють такі:

—        адміністративні — орієнтовані на розвиток таких мотивів

поведінки працівника як усвідомлена необхідність дотриман-

ня трудової дисципліни, почуття обов’язку і намагання працю-

вати ефективно з дотриманням культури трудової діяльності.

Використання останніх ґрунтується на використанні право-

вих норм і законодавчих актів (закони, постанови, урядові

Червінська Л. П., «Економіка праці»

розпорядження, інструкції тощо), затверджених державни-ми органами для обов’язкового виконання працівниками в трудовому процесі,та методів організаційного впливу (регла-ментування, нормування трудового процесу, інструктивні по-ложення по координації діяльності працівників відповідних підрозділів);

—        економічні — орієнтовані на матеріальне стимулювання пра-цівників управлінських ланок, колективів і окремих праців-ників на виконання відповідних законодавчих актів, урядових рішень і розпоряджень з метою забезпечення оптимальної за-йнятості населення країни на загальнонаціональному і регіо-нальному рівнях та на рівні окремих господарських одиниць. При цьому використовуються методи та засоби державних, адміністративних і господарських органів, що використову-ються в практичній діяльності на макро- і мікрорівнях: подат-кова політика, фінансово-кредитні важелі, відповідні еконо-мічні рекомендації з питань використання трудових ресурсів; методи, що використовуються службами зайнятості працев-лаштування та господарськими органами з метою оптимізації зайнятості, перерозподілу трудоактивного населення, підви-щення кваліфікації зайнятих працівників, профорієнтації і пе-рекваліфікації вивільнених робітників;

—        соціальні — психологічні засоби, орієнтовані на використання переважно моральних чинників впливу на працівника шляхом застосування соціальних та психологічних чинників з метою свідомого виконання поставлених завдань, а не як адміністра-тивного впливу. Їх формування ґрунтується на використанні демократичних методів формування колективів шляхом ство-рення нормального психологічного мікроклімату, творчої ат-мосфери, задоволення матеріально-культурних та духовних потреб працівників; застосуванні соціальних норм поведінки, запровадження моральних санкцій та заохочень, розширен-ня участі працівників в управлінні, впровадження соціальної профілактики та соціального захисту працівників.

Використання механізму регулювання ринку праці вимагає по-дальшого удосконалення законодавчої і правової і нормативної бази. Останнє, зокрема, стосується необхідності коригування певних стат-

Розділ 2. Ринок праці та його регулювання

тей Кодексу про працю. Як уявляється варто на законодавчому рівні здійснити обґрунтування відповідальності роботодавців за допущен-ня свавільного і масового вивільнення працівників в ситуаціях, які призводять до загострення проблем зайнятості. Має забезпечуватись ефективне інформування служб зайнятості і профспілкових орга-нізацій про можливі вивільнення працівників і масштабність тако-го процесу. При цьому в першочерговому порядку мають підлягати звільненню низькокваліфіковані працівники.

Потребує економічного обґрунтування на законодавчому рівні і поняття «припустимого рівня безробіття». Виходячи із зарубіж-ного досвіду, нормальним рівнем безробіття вважається 4–5%. При перевищенні названого рівня державні та регіональні організації приділяють увагу формуванню заходів щодо поліпшення політики регулювання соціально-трудових відносин, удосконалення деяких нормативних актів по запобіганню масового безробіття (виконання громадських робіт, тимчасова зайнятість, строки виплати допомоги по безробіттю тощо).