4.2. Колективні договори і угоди


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 

Загрузка...

Колективний договір і угода укладаються на основі чинного зако-нодавства (Закон України «Про колективні договори і угоди», та ін.), прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір можна розглядати як особливий вид дого-вору про соціальне партнерство, як інститут трудового права та як локальний нормативно-правовий акт.

Колективний договір — це письмова угода про соціальне парт-нерство, яка укладається між , з однієї сторони, власником підпри-ємства або уповноваженим ним органом (особою) і, з другої сторони, трудовим колективом через профспілки чи інші уповноважені ними органи, а у разі відсутності таких органів — через представників, об-раних і уповноважених трудовим колективом, щодо врегулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, які потре-бують додаткової регламентації порівняно з чинним законодавством, та має обмежену сферу дії.

Колективна угода — це нормативно-правовий акт, який уклада-ється між власниками (підприємцями) та об’єднаннями профспілок або іншими органами, уповноваженими трудящими, на державному, галузевому та регіональному рівнях щодо встановлення основних засад та загальних принципів регулювання відносин у сфері праці, а також соціально-економічних інтересів працівників та власників, створюючи тим самим основу для розробки та укладення колектив-них договорів на окремих підприємствах, в установах, організаціях.

Розділ 4.Особливості регулювання соціально-трудових відносин

На практиці інтереси власників на державному рівні представляє Українська спілка промисловців та підприємців, на галузевому — мі-ністерства, відомства, об’єднання власників за галузевою ознакою, на регіональному — місцеві органи державної влади і відповідні об’єднання власників. Кабінет Міністрів України виступає гарантом забезпечення виконання сторонами угоди її умов.

Розрізняють такі види угод: генеральна угода — встановлює за-гальні принципи узгодженого проведення соціально-економічної політики; міжгалузева(спеціальна) угода — встановлює умови ви-рішення певних соціально-економічних проблем, пов’язаних з тери-торіальними особливостями; галузева(тарифна) угода — затверджує напрями соціально-економічного розвитку галузі та умови праці.

Зміст колективного договору визначається сторонами в меж-ах їх компетенції. В колективному договорі визначаються взаєм-ні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, а саме: оплати праці, встановлен-ня форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); зміни в організації вироб-ництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування праці; встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підпри-ємства (при передбаченні цього статутом); режиму роботи, тривалос-ті робочого часу і відпочинку; умов та охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, ор-ганізації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльнос-ті профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфі-каційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Зміст угод визначається сторонами в межах їх компетенції на від-повідному рівні.

Угодою на державному рівні регулюються основні принципи і нор-ми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин щодо: гарантій праці і забезпечення продуктивної зайнятості; мінімаль-них соціальних гарантій і оплати праці та доходів усіх груп і верств

Червінська Л. П., «Економіка праці»

населення; розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; соціального страхування; трудових відносин, режиму роботи і відпо-чинку; умов охорони праці і навколишнього природного середовища; задоволення духовних потреб населення; умов зростання фондів опла-ти праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми щодо: нормування і оплати праці для підприємств галузі (підгалузі) міні-мальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на осно-ві тарифної сітки та мінімальних розмірів доплат і надбавок з ураху-ванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці й зайнятості; трудових від-носин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, куль-турного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку; умов зростання фондів оплати праці; встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

Укладанню колективного договору, угоди передують колективні переговори. Кожна із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок пере-говорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати пере-говори. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сто-ронами й оформляється відповідним протоколом.

Проект колективного договору обговорюється у трудовому ко-лективі й виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Якщо збори відхиляють проект колективного договору або окремі його положення, сторони відновлюють перего-вори для пошуку необхідного рішення. Термін цих переговорів не по-винен перевищувати 10 днів. Після цього проект в цілому виносить-ся на розгляд зборів трудового колективу, після схвалення проекту колективного договору загальними зборами трудового колективу він підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через пять днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановле-но зборами трудового колективу. Угода (генеральна, галузева, регі-ональна) підписується уповноваженими представниками сторін не пізніше як через 10 днів після завершення колективних переговорів.