Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
3.4. Ефективна модель функціонування філіальної мережі банку : казначейство банку : Бібліотека для студентів

3.4. Ефективна модель функціонування філіальної мережі банку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

магниевый скраб beletage

Розвиток банківського сектора в Україні супроводжувався створенням розгалу-женої філіальної мережі найбільших банків. Процес створення філіальної мережі за-кономірний, проблема створення виникає на певному етапі розвитку банку і відобра-жає виконання маркетингової концепції розширення бізнесу і ринків збуту, а також отримання ресурсів. Проте ця проблема в Україні вирішувалася (та вирішується й зараз) спонтанно, без відповідних економічних розрахунків і моделювання в даній області. Створення філій прив’язується до взаємодії банків з крупними корпора-тивними клієнтами, або до хороших взаємин з місцевою адміністрацією. При цьому факт діяльності філії, його бізнес-план на найближчий час, спосіб функціонування і маркетингова стратегія в регіоні залишається або осторонь, або відходить на другий план (другорядність приводить до поверхневого розгляду даних проблем). При цьо-му, таке поняття, як визначення ефективності діяльності філії при його створенні, взагалі не розглядається або розглядається в дуже скороченому варіанті.

Результатом усього цього стає витратний характер діяльності філій (або всієї фі-ліальної мережі в цілому), що призводить до загальних збитків банку, і як наслідок — до закриття філій. Часто збиткова діяльність філії приводить до повного нерозуміння дій вищого керівництва головної контори (центрального офісу) банку, що викликає зайву творчість щодо видання непотрібних інструкцій, частої зміни філіальної по-літики і частої заборони/дозволу операцій, що проводяться. Такі дії призводять до хаотичної діяльності філії, відпливу клієнтів (і, у свою чергу, — грошей), затягуються процеси ухвалення рішень, паралізується діяльність філії по основних напрямах.

Для уникнення описаної вище ситуації необхідно зрозуміти, для чого відкрива-ється філія, і виробити основні принципи її взаємодії з головною конторою (цент-ральним офісом).

Розділ 3. Казначейська модель управління активами і пасивами банку

Почнемо з того, що дамо формулювання філії банку.

Філію можна визначити, як відособлений підрозділ банку, що виконує все або дея-кі функції банку (банківські операції) і що має власний баланс, але що не є юридичною особою. Філія укладає договори і веде іншу господарську діяльність від імені банку.

З цього формулювання випливає, що філія може вести різного виду діяльність, проводити всю сукупність можливих у певному регіоні операцій або тільки частину з них. Можна класифікувати філії з точки зору можливої їхньої діяльності таким чином:

• філії, які працюють тільки на залучення фінансових ресурсів;

• філії, які працюють тільки на розміщення фінансових ресурсів;

• філії, які працюють і на розміщення, і на залучення коштів. Очевидно, що з такої класифікації виникає декілька підходів до визначення ефек-тивності діяльності філій. При цьому, кажучи про ефективність, необхідно розуміти, що іноді створення філії є іміджевим заходом. Тобто філію заздалегідь створюють витратною, такою, що не приносить ні доходів, ні залучених ресурсів. Такий варіант ми розглядати не будемо, оскільки зрозуміло, що діяльність такої філії оплачується із загального прибутку банку, тобто філія створюється як якась ширма, за якою від-бувається лобіювання інтересів банку в конкретному регіоні.

Казначейство здійснює свої функції у взаємодії з іншими структурними підрозді-лами банку. Характер цих відносин (рекомендаційний, розпорядчий, обов’язковий) визначається внутрішніми нормативними документами кожного комерційного банку залежно від специфіки його діяльності (мал. 3.10).

Взаємодія Казначейства з філіями може бути організована шляхом отримання інформації про рух грошових коштів, дотримання норм обов’язкового резервування і внутрішніх лімітів валютної позиції.

Ця інформація може надаватися у вигляді таких документів:

• щоденні і перспективні платіжні календарі філій;

• щомісячні звіти філій про дотримання норм обов’язкового резервування;

• щоденні витяги про залишки коштів на коррахунку в іноземній валюті;

• поточні повідомлення про надходження коштів на коррахунки в іноземній валюті;

• звіти філій про дотримання лімітів валютної позиції. У цілому ж Казначейство здійснює оперативне управління активами і пасивами

комерційного банку.

Основні принципи роботи філій банку в рамках концепції операційно-вартісного аналізу:

• філія банку працює за принципом госпрозрахунку, проте з урахуванням жор-сткого виконання лімітів на операції, що встановлюються головною конторою з урахуванням ризикованості цих операцій в регіоні знаходження філії. Її діяль-ність будується на принципах самодостатності і самоокупності, з можливістю ви-користання отриманого прибутку за власним розсудом, після оплати всіх витрат головної контори (у ці витрати входять витрати головної контори на філію, робота філії під брендом головної контори (принцип франшизи) і т.д.). Зрозуміло, що такий прибуток філія отримує після необхідних виплат дивідендів акціонерам або пайовикам. Механізм утворення прибутку філії полягає в акумуляції всіх до-ходів філій в головній конторі, повним розрахунком з акціонерами і пайовиками, частини витрат головною конторою, гроші, що залишилися, прямують у філії, згідно з розрахованою ефективністю їхньої діяльності;

Казначейство банку

 

Комітет по

управлінню

актрівами і пасивами

Кредитний комітет

Управління

планування і

прогнозування

V---------^ Департамент

V__9'10_^ бухгалтерського

 

обліку і звітності

Казначейство

С^

сх>

Правління банку

X

Управління

інформаційними

технологіями

(Г 12,13 ^

Мал. 3.10. Структура взаємодії структурних підрозділів банку з Казначейством: 1 — платіжні календарі надання і погашення кредитів юридичних осіб; 2 — звіт про стан коррахунку в розрізі валют і прогнозні значення руху коштів на коррахунку; 3 — прогнозні показники ліквідності; 4 — звіт про об’єми залучених і розміщених коштів; 5 — план приросту кредитно-інвестиційного портфеля; 6 — план приросту депозитів і залишків коштів на рахун-ках фізичних осіб; 7 — план приросту депозитів і залишків коштів на рахунках юридичних осіб; 8 — ліміти валютної позиції; 9 — прогнозні значення довгострокової ліквідності; 10 — план доходів і витрат Казначейства; 11 — супровід казначейських операцій; 12 — інформаційне за-безпечення формування аналітичних звітів; 13 — забезпечення безперебійних платежів в СЕП НБУ і МВРП (мультивалютній розрахунковій палаті); 14 — консолідована інформація

• усі взаємини з головною конторою філій будуються на принципі платності; якщо філія працює тільки на залучення коштів для головної контори, її доходи ви-значаються ставками розміщення (трансфертними ставками) коштів у головній конторі залежно від терміновості розміщуваних у головній конторі ресурсів, які встановлюються головною конторою;

• трансфертні доходи і витрати, що виникають при купівлі/продажі ресурсів між філіями і головною конторою, нараховуються по трансфертних ставках на се-редній за звітний період залишок коштів по кожному пулу (розділення на пули з точки зору тривалості ресурсів). Філії, що залучають ресурси, отримують доходи за трансфертними ставками (при продажі ресурсів головній конторі), на-рахованих на середній залишок залучених коштів, проданих головній конторі. Філії, що залучають ресурси головної контори, несуть витрати по трансфертних ставках, нарахованих на середній залишок фактично залучених коштів головної контори;

• до філій з негативною ефективністю роботи головна контора може застосовувати

різного роду дії, аж до закриття збиткових.

Таким чином, стає абсолютно ясно, що всі залучені філією ресурси, передані го-ловній конторі (центральному офісу) філією є платними і дохід від залучення роз-170

Розділ 3. Казначейська модель управління активами і пасивами банку

раховується як різниця між трансфертною ціною головної контори (центрального офісу) і ставкою залучення коштів філією.

Якщо філія самостійно розміщує власно залучені ресурси (тобто мае свій окре-мий коррахунок), то їхня вартість визначається різницею ставки розміщення і залучення.

Якщо філія залучає ресурси головної контори (центрального офісу) для своїх ак-тивних операцій, то прибуток від розміщення цих коштів розраховується як різниця між ставкою залучення і трансфертною ставкою купівлі цих коштів у головній контор! (центральному офісі).

Тоді розрахунок загальної ефективності роботи філії здійснюватиметься за такою формулою:

п п

Е = Дф-ОВф- НОВф + £ (СЗРг х ТСРг -ФОВг)-^ (С33г х ТСЗг) - ПКВг,

г=0 г=0

де Д — сумарні доходи філії;

ОВ — сумарні операційні витрати філії;

НОВ — сумарні неопераційні витрати філії;

СЗР — середні залишки розміщених коштів філії в головну контору по г'-му пулу;

ГСР. — трансфертна ставка розміщення по г'-му пулу;

ФОВі — фонд обов’язкових відрахувань в резерв по г'-му пулу;

СЗЗ — середні залишки залучених філією коштів головної контори по г'-му пулу;

ТСЗ. — трансфертна ставка залучення по г'-му пулу;

ПКВ. — плата за капітал і частину загальнобанківських витрат банку.

Управління активами і пасивами філій (з точки зору ліквідності і цінової політики) може здійснюватися за комбінованим методом. Цей метод припускав, що філії управ-ляють своїми активами і пасивами методом конверсії фондів (тобто всі активи розподі-ляються за джерелами формування), а Казначейство (в рамках перерозподілу ресурсів філій/філіям) управляв ресурсами, що перерозподіляються, і власним капіталом методом фондового пулу (всі пасиви розглядаються як єдиний пул забезпечення активів).

В рамках процесу мінімізації ризиків на всі незабезпечені операції філії банку з контрагентами встановлюються ліміти. Ліміти філіям встановлюються на незабез-печені операції з контрагентами на фінансовому ринку, при кредитуванні корпо-ративних клієнтів, на проведения операцій з фінансовими інструментами (векселі, облігації і т.д.), на видачу гарантій, поручництв і трастового обслуговування коштів клієнтів, при роботі з дорогоцінними металами, а також індивідуальні ліміти на упо-вноважених осіб філій.

Оперативний контроль за виконання лімітів за операціями на фінансових ринках здійснює підрозділ бек-офису банку (щодня філії присилають таблицю, де указують-ся проведені і діючі на сьогоднішнє число операції і ліміти на ці операції, надалі ба-жано приєднання філій до загальної майбутньої автоматизованої системи висновку і контролю операцій).

Оперативний контроль за виконання лімітів з кредитування корпоративних клі єнтів здійснює кредитний підрозділ банку (щомісячно філії присилають звіт по кредитних операціях). Відповідні підрозділи регулярно повинні здійснювати вибір-ковий контроль виконання лімітів філій (філії на вимогу таких підрозділів готують інформацію за операціями на певний період, вказавши встановлені ліміти).