Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Казначейство банку : казначейство банку : Бібліотека для студентів

Казначейство банку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

магниевый скраб beletage

Підрозділи, які «обслуговуються» Казначейством, отримують у своїй діяльності можливості усвідомленого ціноутворення. Так, кредитне управління отримує вар-тість фінансування кредитного портфеля і в своїй звітності оперує терміном «маржа», а не тільки відсотків, отриманих за виданими кредитами. Тут слід згадати про можливість установлення ставки «прайм-рейт» — ставки для першокласного пози-чальника, яка широко використовується іноземними банками. Установити її — за-вдання Казначейства.

Профіт-центри, закриваючи позиції, що виникли в результаті його нормального функціонування, приймають на себе властиві їм ризики; приклад тому — кредитний підрозділ приймає на себе кредитний ризик позичальника, а Казначейство приймає на себе ризик зміни кон’юнктури ринку. Казначейство, у свою чергу, дістає можли-вість усвідомлено оцінювати виникаючі ринкові ризики, знижуючи тим самим мож-ливі втрати внаслідок зміни ринкової кон’юнктури.

Основним інструментом, що дозволяє здійснити формування профіт-центрів, є «внутрішня операція». Це може бути депозит або валютний своп. Контрагентами по внутрішній операції виступають:

• Казначейство;

• будь-який з вищеперерахованих підрозділів. Приклад: співробітник кредитного управління перед наданням кредиту запро-шує ціну у Казначейства на операцію, повністю симетричну кредиту, що надається (валюта, сума і термін). Отримавши ціну і враховуючи кредитний ризик позичаль-ника, кредитне управління встановлює процентну ставку за кредитом (додаючи до «прайм-рейт» додаткову маржу, величина якої визначається кредитним ризиком по-зичальника). Між кредитним управлінням і Казначейством проводиться операція з подальшою її реєстрацією обома учасниками.

В результаті кредитне управління отримує фінансування конкретного кредиту, а Казначейство — інформацію про те, куди, на який термін, і під яку процентну ставку розміщені активи банку. З точки зору розподілу ризику за операціями по видачі кредиту, у віданні кредитного управління залишається кредитний ризик позичальника, а Казначейство приймає на себе ринковий ризик зміни ціни. На Казначейство також покладається обов’язок забезпечення фінансування цієї операції за рахунок коштів, запозичених на зовнішньому ринку або за рахунок Ностро-рахунків.

Окремо варто згадати обмеження ризиків профіт-центрів по інструментах, що перебувають у їхньому веденні. Основні обмеження — величина і термін відкритих позицій. Встановлення обмежень за операціями підрозділів можливе не тільки у ви-гляді агрегованих величин на інструмент (співробітника, відділ), а й може бути вста-новлено на портфелі, що значно полегшує контроль використання сукупних величин.

Портфелізація операцій

Профіт-центри, будучи підрозділами Казначейства банку і здійснюючи операції на власних ринках, несуть персональну відповідальність за наслідками власної ді-яльності. Облік результатів діяльності профіт-центрів здійснюється за допомогою «Портфелів», персонально доданих кожному профіт центру.

Портфель є обов’язковим атрибутом будь-якої операції (не важливо — «внутріш-ньою» чи «зовнішньою»). Портфель несе в собі смислове навантаження, відповідь на питання: ким і з якою метою операція була здійснена.

Розділ 3. Казначейська модель управління активами і пасивами банку

Наприклад, у портфелі «Кредити фізичних осіб» реєструються видані кредити і внутрішні операції між кредитним управлінням та Казначейством по фінансуванню кредитного портфеля. Наявність портфеля дає змогу отримати точний результат фі-нансової діяльності банку по видачі кредитів фізичним особам — як різниця між від-сотками, отриманими за виданими кредитами, і відсотками (хай і віртуально), спла-ченими за внутрішніми операціями кредитного управління з Казначейством.

Крім того, аналіз стану портфеля дозволяє отримати точну інформацію по серед-ньозваженій вартості фінансування цих операцій і їх термін. Причому Казначейству зовсім не потрібний доступ до бази виданих кредитів, досить оцінити портфель «Кре-дити фізичних осіб», або операції Казначейства з контрагентом «Кредитне управлін-ня. Відділ по роботі з фізичними особами». Структура портфелів може мати досить складну архітектуру. Наприклад, портфель «Кредитне управління» може мати під-леглі портфелі з їх угрупованням за секторами економіки, правовою організацією по-зичальників тощо.

Основна вимога щодо ведення портфелів: на кінець робочого дня позиції по портфелю (портфелях) профіт-центрів повинні бути закриті; відкриті портфелі — тільки у Казначейства.

Таким чином, ми матимемо систему контрагентів (профіт-центрів), що пов’язані внутрішніми операціями, мають уніфіковану власну звітність, яка дає можливість оцінити ефективність їхньої діяльності по рівню прибутку. Крім того, представлена система забезпечує Казначейство повною інформацією про стан активів і пасивів ко-мерційного банку.

Отже, може бути реалізовано документарно і програмними засобами:

1) розроблення технічного порядку проведення внутрішніх операцій:

• операції усередині Казначейства (внутрішні операції) — документообіг, зовніш-ній контроль і, можливо, бухгалтерський облік штатними ресурсами Бек-офісу;

• операції між Казначейством і підрозділами банку;

2) на підставі наявної в комерційному банку (групі) організаційної структури мож-на скласти номенклатуру портфелів з подальшим доданням їх до конкретних під-розділів з відповідною відповідальністю підрозділів за фінансовий результат.

Автоматизоване оформлення операцій Бек-офісу

Бек-офіс призначений для оформлення і бухгалтерського обліку операцій Казначейства. Тільки наявність програмного забезпечення істотно зможе полегшити опе-раційну роботу співробітників Бек-офісу. При цьому забезпечується:

• верифікація операцій — перевірка правильності введення параметрів операцій дилером;

• інформація щодо валют, валютних дат, свят тощо;

• розрахунок брокерських комісій і їх звірка з рахунками, що виставляються;

• автоматична підготовка всіх документів, необхідних для оформлення операцій і забезпечення виконання зобов’язань за ними, — підтвердження операцій, платіж-ні доручення, повідомлення про отримання. Штатні ресурси системи забезпечу-ють формування документів у форматах SWIFT, TELEX, FAX і e-mail;

• автоматичний пошук пролонгованих операцій на етапі введення. Різні способи пролонгації;

• гнучка система неттінгів по різних інструментах;

Казначейство банку

• контроль ліквідності Ностро-рахунків і платіжного календаря банку. Всі операції Казначейства і неторгові операції позиціонуються на Ностро-рахунках у момент їхньої реєстрації (вручну або шляхом імпорту з системи REUTERS). Для реє-страції неторгових операцій (платежів по операціях «неКазначейства») виділя-ються робочі місця в підрозділах банку, які відповідають за здійснення тих або інших платежів за Ностро-рахунках;

• контроль відкритої валютної позиції (ВВП);

• оперативний контроль перевищення лімітів;

• «перекидання» за Ностро-рахунками з формуванням відповідних повідомлень SWIFT.

Використання Сховища даних при автоматизації діяльності Казначейства

Сховище даних виконує в Казначействі такі функції:

• ведення управлінського обліку;

• організація доступу до інформації, накопиченої в ході виконання банківської ді-яльності;

• оброблення інформації, накопиченої в ході виконання банківської діяльності;

• установлення і зберігання значень параметрів, призначених для управління ді-яльністю банку (лімітів, ставок, курсів валют і т.д.).

Для управлінського обліку в Сховищі даних передбачено ведення довільних пла-нів рахунків, які дають змогу разом із звичним фактичним обліком за рахунками вести також і облік планованих оборотів за довільні інтервали часу.

У Сховищі під час оброблення накопичених даних застосовують гнучкі методи, за допомогою яких інформація може бути представлена користувачеві в тому вигля-ді, в якому він хоче її отримати. Використовуючи набори показників, що автоматично розраховуються, довільні звітні форми, ресурси графічного відображення даних (графіки і діаграми), можна виконати настройку системи під будь-яку необхідну технологію роботи без застосування яких-небудь додаткових програмних продуктів. При цьому інформація для обліку і аналізу може надходити як з банку, так і з інших автоматизованих систем, для яких реалізовано завантаження документів у Сховищі даних.

Для роботи з параметрами управління діяльністю банку система надає можли-вість працювати з різними довідниками і показниками, правила ведення яких задає користувач. Механізм вивантаження в зовнішні системи дає змогу застосовувати встановлені значення параметрів у ході оперативної діяльності.

Механізми консолідації даних, які передбачені в Сховищі для роботи з інформа-цією, що поступає з різних філій і підрозділів банку, реалізують такі можливості:

• збирання і зберігання даних у розрізі філій;

• автоматичний розрахунок консолідованих значень усіх показників і синтетичних рахунків по банку в цілому, за підрозділами і групами філій;

• отримання будь-якого звіту як по банку в цілому, так і за кожною філією або під-розділом;

• виконання порівняльного аналізу з необхідним рівнем деталізації;

• контроль за діяльністю кожного з підрозділів банку. На мал. 3.4. показано взаємодію організаційних структур зі Сховищем даних банку. Стрілками позначено напрями руху потоків інформації.

Розділ 3. Казначейська модель управління активами і пасивами банку

Керівництво банку

 ±_

Відділ бюджетування і планування

 

 Відвдл управлшня ризиками

 

 Звіти

 

 А

 

 

 

 

 Показники бюджетІв

 

Аналітичний відділ

 

 Рахунки І показники

Сховище

даних

Казначейства

банку

ЛІмІти І ставки

Відділ внутрішнього ділингу

ЛІмІти І позицІЇ

ЗовнІшнІ дані

ІнформацІя за угодою

ЗатвердженІ ставки І лІмІти

Структурні підрозділи банку