12.3. Аналіз динаміки грошових потоків підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 

Загрузка...

У першу чергу проеодять горизонтальний аналіз грошоеих потокіе: вивчають динаміку обсягу формування додатного, від'єм-ного і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих

джерел, розраховують темпи їхнього зростання і приросту, визна-чають тенденції зміни їхнього обсягу.

Темпи приросту чистого грошового потоку (Тчгп) зіставляють 3 темпами приросту активів підприємства (ТАКТ) і з темпами приросту обсягів виробництва (реалізації) продукції (ТРП). Для нормального функціонування підприємства, підвищення його фінансової стабі-льності і платоспроможності потрібно, щоб темпи зростання обся-гів продажів були вищі від темпів зростання активів, а темпи зрос-тання чистого грошового потоку випереджали темпи зростання обсягу продажів:

100 <ТАкт<ТРП<Тчга.

Паралельно проводять і вертикальний (структурний) аналіз до-датного, від’ємного і чистого грошових потоків:

•          за видами господарської діяльності (операційної, інвестицій-ної, фінансової), що дасть змогу установити частку кожного виду діяльності у формуванні додатного, від’ємного і чистого грошового потоків;

•          за окремими внутрішніми підрозділами (центрами відповіда-льності), що покаже внесок кожного підрозділу у формування гро-шових потоків;

•          за окремими джерелами надходження і напрямами витрати коштів, що дає можливість установити частку кожного з них у фо-рмуванні загального грошового потоку. При цьому визначають роль і місце чистого прибутку у формуванні ЧГП, виявляють сту-пінь достатності амортизаційних відрахувань для відтворення ос-новних засобів і нематеріальних активів.

Результати горизонтального і вертикального аналізу служать базою проведення фундаментального (факторного) аналізу форму-вання чистого грошового потоку.

Для вивчення факторів формування додатного, від’ємного і чи-стого грошових п.токів рекомендується використовувати прямий і

НТрМЯИмИийЄмеДтод спрямований на одержання даних, що характе-ризують як валовий, так і чистий потік коштів підприємства у звіт-ному періоді.

Застосовуючи цей метод, використовують безпосередньо дані бухгалтерського обліку і звіту про рух коштів, що характеризують усі види їхніх надходжень і витрати. Відмінність результатів розра-хунку грошових потоків за прямим і непрямим методами стосують-ся тільки операційної діяльності.

За операційною діяльністю ЧГП прямим методом визначають за формулою:

ЧГП0д = ВРрп + ОЗав + Шод - Ртмц - ЗП - ПП - ІВ0д,

де ВРрп — виручка від реалізації продукції і послуг;

ОЗав — одержані аванси від покупців і замовників;

ІНод — сума інших надходжень від операційної діяльності;

РТмц — сума засобів, виплачена за придбані товарно-матеріальні цінності;

ЗП — сума виплаченої заробітної плати персоналу підприємства;

ПП— сума податкових платежів у бюджет і в позабюджетні фонди;

ІВод — сума інших виплат у процесі операційної діяльності.

Зіставляючи фактичні дані за кожною статтею надходження і витрати коштів з базовими даними (плану, минулого періоду), мо-жна зробити висновки про здатність підприємства нарощувати ко-шти в результаті своєї основної діяльності. Якщо результатом ос-новної діяльності є не приплив, а відплив коштів і ця ситуація повторюється щорічно, то це може призвести в остаточному підсу-мку до неспроможності підприємства.

Одна з переваг прямого методу полягає в тому, що він показує загальні суми надходжень та платежів і зосереджує увагу на тих статтях, що генерують найбільший приплив і відплив коштів. Про-те цей метод не розкриває взаємозв'язку величини фінансового ре-зультату і величини зміни коштів, зокрема не показує, чому вини-

змогу пояснити причини розбіжностей між фінансовими результа-тами і вільними залишками готівки. Розрахунок чистого грошового потоку за непрямим методом здійснюють шляхом відповідного ко-ригування чистого прибутку на суму змін у запасах, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладень та інших статей активу, що належать до пото-чної діяльності. Джерелами інформації для розрахунку й аналізу грошових потоків за непрямим методом є бухгалтерський баланс і

4R1T ТТГ)0 (I)1H£LHC0R1 ї)ЄЧ\ТГЇ>ТсІТРІ

За операційною (основною) діяльністю його розраховують на-ступним способом:

ЧГП0Д = ЧП0Д + A + ДДЗ + ДЗтмц + + ДКЗ + ДДМП + ДР + ДВ0Д + ДАВВ,

де ЧПод — сума чистого прибутку підприємства від операційної ді-яльності;

A — сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів;

АДЗ — зміна суми дебіторської заборгованості;

АЗтмц — зміна суми запасів і ПДВ за придбаними цінностями, що входять до складу оборотних активів;

АКЗ — зміна суми кредиторської заборгованості;

АДМП — зміна суми доходів майбутніх періодів;

АР — зміна суми резерву майбутніх витрат і платежів;

АВод — зміна суми одержаних авансів;

ААВВ — зміна суми виданих авансів.

Таким чином, непрямий метод наочно показує відмінність між чистим фінансовим результатом і чистим грошовим потоком під-приємства. За допомогою ряду коригувальних процедур фінансо-вий результат підприємства (чистий прибуток або збиток) перетво-риться  у  величину  чистого  грошового  потоку  від  операційної

ЯШЛІаШестиційноЮ діяяьністю суму ЧГП визначають як р13ни-цю між сумою виручки від реалізації необоротних активів і сумою інвестицій на їх придбання:

ЧГПщ= ВР0з + ВРнд + ВРДФА + ВРВА + Дод - П0з - ІСКБ - Пцд - ПДФА - ПВА

де ВРоз — виручка від реалізації основних засобів;

ВРНА — виручка від реалізації нематеріальних активів;

ВРДФА — сума виручки від реалізації довгострокових фінансових активів;

ВРВА — виручка від реалізації раніше викуплених акцій підпри-ємства;

Дод— сума одержаних дивідендів і процентів за довгостроко-вими цінними паперами;

П0з — сума придбаних основних засобів;

ІСКБ — інвестиції на капітальне будівництво;

ПНА — сума придбання нематеріальних активів;

П дФА — сума придбання довгострокових фінансових активів;

3^HUIZTW^^2ZCZIMZ вщображаГприпливи і відпливи коштів, пов'язані з використанням зовнішнього фінансу-вання. Суму ЧГП визначають як різницю між сумою фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел, сумою виплаченого основ-ного боргу і сумою виплачених дивідендів власникам підприємства:

ЧГПфд = Звк + Здк + Зкк + ЦФ - Вдк - Вкк - Вд,

де Звк — сума додатково залученого із зовнішніх джерел власного капіталу (грошові надходження від випуску акцій та інших частко-вих інструментів, а також додаткових вкладень власників);

Здк— сума додатково залучених довгострокових кредитів і позик;

Зкк — сума додатково залучених короткострокових кредитів і Позик;

ЦФ — сума коштів, що надійшли як безоплатне цільове фінан-сування підприємства;

Вдк — сума виплат основного боргу за довгостроковими креди-тами і позиками;

Вкк— сума виплат (погашення) основного боргу за коротко-строковими кредитами і позиками;

Вд — сума виплачених дивідендів акціонерам підприємства.

Результати розрахунку суми ЧГП за операційною, інвестицій-ною і фінансовою діяльністю дають змогу визначити загальний йо-го обсяг по підприємству:

ЧГПЗАГ = ЧГП0д + ЧГПщ + ЧГПфд.

Перевага непрямого методу визначення ЧГП полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які формують вели-чину ЧГП, зате прямий метод дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків. Тому, аналізуючи грошові потоки, потрібно застосовувати обидва методи в комплексі.