Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
11.2. Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями : Економічний аналіз. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

11.2. Аналіз витрат на виробництво за елементами та статтями


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 

Загрузка...

Витрати на виробництво групують і вивчають за двома взаємо-доповнюючими напрямами — за елементами витрат та за кальку-ляційними статтями.

Елементні витрати — це однорідні за складом витрати підпри-ємства. Вони характеризують використані ресурси за їхнім еконо-мічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об'єкт віднесення витрат (наприклад, незалежно, чи стосуються вони цехів і ділянок основного виробництва, чи витра-чені у цехах допоміжного виробництва; чи це прямі витрати на ви-готовлення конкретного виробу, чи це витрати на обслуговування виробництва і управління). До них відносять: матеріальні витрати,

витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, аморти-заційні відрахування, інші операційні витрати та інші грошові ви-трати. Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво (один із найважливі-ших розділів бізнес-плану).

Для виявлення резервів зниження собівартості продукції вивча-ють витрати з точки зору їх функціональної ролі в процесі вироб-ництва. Для цього проводять групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції. Калькуляційні статті характеризу-ють склад використаних ресурсів залежно від напрямів і місця їх використання (в основному, допоміжному чи обслуговуючому ви-робництві) на об'єкт витрат. Тобто, групування затрат за статтями калькуляції вказує, на що конкретно та в яких розмірах використані ресурси (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

АНАЛІЗ ВИТРАТ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

 

Елементи витрат                  Звітний період          Відхилення (±)

 

           

                        фактично        від попе-реднього року, %   від пла-ну%

 

           

           

            тис. грн          %        

           

 

Матеріальні витрати (за винятком   вартості   по-вторно використовуваних відходів)          34,5     35,6     2992            41,9     +7,4     +6,3

Амортизація    основних фондів     7,6       7,8       548      7,7       +0,1     -0,1

Витрати на оплату праці     31,0     30,1     1857    26,0     -5,0     -4,1

Відрахування  на соціа-льні заходи            17,3     17,0     1054    14,7     -2,6     -2,3

Інші витрати  9,6       9,5       694      9,7       +0,1     +02

Усього витрат на виро-бництво    100      100      7145    100      0,0       0,0

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат в тому, що в першому випадку враховують лише витрати на даний виріб, а в другому — всі витрати підприємства, незалежно від того де і на які потреби вони були здійснені.

Аналіз eumpam за елементами дає змогу:

• дослідити зміни у структурі собівартості порівняно з бізнес-планом;

•          оцінити динаміку структури витрат;

•          охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва);

•          встановити вплив науково-технічного прогресу, рівня коопе-рації та спеціалізації на зміну структури витрат;

•          визначити найважливіші напрями пошуку резервів зниження собівартості.

Аналіз проводиться методом порівняння фактичної питомої Ba¬rn кожного елемента витрат на виробництво з плановою (з пито-мою вагою витрат попереднього року).

Розглядаючи структуру витрат підприємства, потрібно оцінюва-ти кожну статтю щодо її значущості і контрольованості.

Аналіз витрат за калькуляційними статтями дозволяє дати оці-нку розміру економії чи перевитрат у зв'язку з відхиленням факти-чної собівартості від планової, показати «внесок» кожної калькуля-ційної статті в загальне відхилення, зробити висновок про характер матеріало-, оплато-, фондомісткості виробництва і, в результаті, здійснити заходи щодо виявлення та реалізації резервів зниження собівартості продукції.

Оцінку собівартості розпочинають з вивчення загального вико-нання плану і собівартості продукції. На наступному етапі аналізу вивчають відхилення в розрізі окремих видів статей та визначають, за рахунок дії саме яких чинників одержано ці відхилення. При цьому слід мати на увазі, що один і той самий чинник по-різному впливає на відхилення за статтями собівартості.

Оскільки в собівартості продукції значну питому вагу станов-лять прямі витрати, тобто такі, які прямо відносять на собівартість конкретних виробів, то дослідженню саме цих витрат слід приділи-ти особливу увагу. В ході аналізу дають оцінку:

•          змінам, які відбулися в сумі та питомій вазі прямих витрат у плановій та фактичній собівартості продукції;

•          впливу факторів на відхилення фактичних витрат від плано-вих (базових).

Насамперед вивчають, які зміни відбулися в сумі прямих мате-ріальних витрат та їх питомій вазі в повній собівартості продукції.

Прямі трудові затрати в складі собівартості продукції відобра-жаються за такими статтями, як основна і додаткова заробітна пла-та виробничих робітників та відрахування на соціальні потреби.

Аналіз прямих трудових витрат передбачає визначення та оцінку:

•          змін, які відбулися в прямих трудових витратах порівняно з

планом (базовим періодом), у сумі та в питомій вазі цих витрат у

повній собівартості продукції,

•          складу фонду заробітної плати;

•          використання фонду оплати праці;

•          виявлення непродуктивних виплат заробітної плати. Наступний етап аналізу передбачає оцінку використання фонду

оплати праці: визначення абсолютного відхилення від планового фонду (базового) та вплив на відхилення по фонду заробітної пла-ти, зміни середньоспискової чисельності працівників та зміни сере-дньої заробітної плати одного працівника.

Важливо дати оцінку співвідношень у темпах зростання вироб-ництва, чисельності робітників, продуктивності праці та середньої заробітної плати одного робітника.

Аналіз передбачає також оцінку структури фонду заробітної плати за категоріями працюючих, вивчення співвідношення між рі-зними видами оплати праці, а також виявлення непродуктивних виплат (доплату у зв'язку зі змінами умов праці; доплати за роботу в понаднормовий час; оплату цілодобових та внутрішньозмінних простоїв).

Окрім прямих матеріальних витрат, витрат на оплату праці та інших прямих витрат, до виробничої собівартості продукції вклю-чають загальновиробничі витрати (згідно зі ПСБО № 16 «Витрати» до складу загальновиробничих витрат включають: витрати на управління виробництвом; амортизацію основних засобів загально-виробничого призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдоскона-лення технології й організації виробництва; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання ви-робничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу; витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону на-вколишнього середовища; інші витрати).

Метою аналізу загальновиробничих витрат є пошук і виявлення чинників економії ресурсів.

Аналіз проводять методом порівняння фактичних витрат з ви-тратами, передбаченими кошторисом. Обчислюють суми переви-трат (економії) за кожною статтею. Оскільки до складу загально-виробничих витрат входять і змінні витрати, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності, то перед порівнянням фактичної їх суми з сумою, передбаченою кошторисом, останню слід перерахувати на фактичний обсяг дія-льності.

У ході аналізу доцільно визначити розмір загальновиробничих витрат використовуючи у розрахунку показник витратомісткості реалізованої продукції та дослідити динаміку показника.

Заключний етап аналізу — підрахунок резервів можливого ско-рочення загальновиробничих витрат і розроблення заходів для мо-білізації цих резервів, як одного із чинників зниження собівартості промислової продукції.