1.3. Види економічного аналізу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 

Загрузка...

Класифікація видів економічного аналізу має суттєве значення у визначенні методики досліджень та в його організації. Враховуючи зміст і предмет дослідження, найсуттєвішим є його поділ на макро-економічний і мікроекономічний.

Дослідження економічних систем на рівні економіки в цілому, її галузевої та регіональної структури охоплює макроекономічний аналіз. Він спрямований на дослідження: темпів економічною зрос-тання та структурної перебудови економіки; стану та перспектив розвитку товарного і фінансового ринків, а також ринків праці; ви-явлення основних макроекономічних пропорцій та індикаторів ма-кроекономічної нестабільності (інфляції і безробіття), стану Дер-жавного    бюджету   і   платіжного    балансу   тощо.    Результатом

макроекономічного аналізу є: оцінка, висновки та пропозиції щодо змін економічної політики; напрацювання механізмів державного регулювання економічних відносин суб'єктів господарювання на внутрішньому і зовнішньому ринках; розробка цільових програм стратегічних та індикативних планів економічного зростання та ін.

Мікроекономічний аналіз має своїм предметом аналіз господар-ської діяльності первинних ланок економіки — підприємств, уста-нов і організацій. Він спрямований на моделювання чи оцінювання результатів діяльності суб'єктів господарювання за всіма парамет-рами їх поведінки у внутрішньому та зовнішньому економічних се-редовищах. За результатами мікроекономічного аналізу створюєть-ся інформаційне забезпечення внутрішньогосподарської ієрархії управління за всіма часовими формами

(у проектуванні стратегічних рішень, оперативному менеджме-нті та при підведенні підсумків змін в економічній системі).

Основні класифікаційні ознаки виділення різних видів економі-чного аналізу наведені у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

КЛАСИФІКАЩЯ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

Групувальна ознака  Види аналізу

Часова форма            Стратегічний (перспективний), поточний (операти-вний) і ретроспективний (підсумковий, наступний)

Просторова форма    Внутрішній і зовнішній

Зміст аналізу  Комплексний і тематичний: управлінський і фінан-совий

Періодичність аналізу           Періодичний і одноразовий

Організаційна форма            Централізований і децентралізований: немеханізо-ваний і на базі комп'ютерних технологій

Форма    досліджува-них        економічних відносин       Техніко-економічний, соціально-економічний, фун-кціонально-вартісний

Рівень       охоплення об'єкта          Суцільний, вибірковий, внутрішньогосподарський, загальний, міжоб'єктний

Можна виділити й інші класифікаційні ознаки, проте у методо-логічному та організаційному аспектах найсуттєвішим є визначен-ня просторових і часових видів економічного аналізу.

Простороеі еиди економічн’го аналізу вирізняються за від-ношенням до досліджуваного обєкта. За цією ознакою найсуттє-вішим є виділення зовнішнього та внутрішнього економічного аналізу.

Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього еко-номічного аналізу приведена на рис. 1.1.

 

 

 

 

 

показників

аналіз

Структурні

підрозділи,

господарські явища

і процеси, елементи

економічних

відносин

Керівники та

спеціалісти всіх

структурних рівнів

Стратегічний,

оперативний,

ретроспективний

Постійно

Конфіденційна

Вся сукупність загальних і часткових

 

Зовнішній

економічний

аналіз

Підприємства в

цілому, міжоб’єктні

порівняння

Загальнодержавні

відомчі та

територіальні

економічні

інститути,

партнери, клієнти

Стратегічний, ретроспективний

За стандартами

аналітичного

процесу та на запит

користувачів

Публічна

Узагальнюючі показники

 

Рис. 1.1. Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього економічного аналізу

Мета зовнішнього економічного аналізу — оцінити місце суб'єк-та господарювання у ринковому середовищі для визначення стра-тегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.

Основні напрямки зовнішнього економічного аналізу:

•          аналіз дієвості та ефективності монетарної і фіскальної полі-тики держави;

•          аналіз інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості об'єктів;

•          аналіз правового забезпечення регулювання економічних від-носин;

•          маркетинговий аналіз;

•          аналіз підприємницького ризику;

•          аналіз ділового партнерства;

•          аналіз політичних, соціальних, екологічних аспектів господа-рювання.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне до-слідження економічного розвитку суб'єкта господарювання, його структурних підрозділів для забезпечення найповнішого викорис-тання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональ-них підсистем. Він ґрунтується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній), що регламентується, або на ін-формації спеціальних обстежень всіх видів діяльності підприємства чи його підрозділів.

Основні напрямки внутрішнього економічного аналізу:

•          аналіз виробничої програми;

•          аналіз ресурсозабезпечення та ресурсовикористання;

•          аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції;

•          аналіз технічного та соціального розвитку та ін.

Цілі і завдання зовнішнього та внутрішнього аналізу достатньо інтегровані у розв'язанні тактичних завдань та у досягненні страте-гічної мети.

Відповідно до змісту основних функцій, які відображають часо-еі етапи упраеління, економічний аналіз поділяється на стратегіч-ний (перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і ретро-спективний (наступний).

Порівняльна характеристика часових видів економічного аналі-зу наведена на рис. 1.2.

Стратегічним економічним аналізом називають дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, враховуючи спадковість чи повну стійкість зміни економічних показників.

Стратегічний аназіз

 

0пт™

 

Ретроспективний аналіз

 

 

 

[       За метою       \ аналізу

 

Визначення

перспективних

параметрів

поведінки

суб’єктів

господарювання

 

Оцінка

відхилень

фактичного

стану

економічної

системи від їі

регламентів і

доцільного

маневрування

ресурсами та

капіталом

 

Комплексна

діагностика й

оцінка

результатів

функціонування

економічної

системи

 

 

 

За масшта-

бами дослід-

ження

об'єктів

 

Параметральні

узагальнюючі

показники

поведінки

суб’єктів

господарювання

 

Локальні та

загальні

показники

оперативної

поведінки

суб’єкта

господарювання

 

Вся сукупність

показників

прогно-зованої

оперативної та

підсумкової пове-

дінки суб’єкта

господарювання

 

 

 

За

 

Нормативно-

правова

інформація,

динамічні

ряди поведінки

госпо дарюючих

суб’єктів за

узагальнюючим

и параметрами,

цільові

програми і

прогнози

 

Оперативні

плани,

графіки

оперативного

обліку та

маркетингу

 

Поточні плани і

нормативи, звітна

облікова та

статистична

інформація, дані

спеціальних

обстежень

 

 

 

За

 

Щорічно

і за періодами

планування

та

прогнозування

 

Щоденно

таза

оперативними

періодами

(5, 1 0 днів або

місяць)

 

Щоквартально, щорічно

 

Рис. 1.2. Порівняльна характеристика часових видів економічного аналізу

Стратегічний аналіз — це насамперед процес визначення кри-тичного рівня важливих ситуацій зовнішнього і внутрішнього сере-довища, які можуть впливати на досягнення підприємством перс-пективних цілей.

Його заключний етап зводиться до формування стратегічних ін-дикативних планів (планові сегментації), тобто виявлення стратегі-чних напрямів виробничо-господарської діяльності, головних засо-бів реалізації стратегії (рушійних сил), визначення стратегічних господарських центрів, на які покладено завдання детальної реалі-зації стратегії.

У стратегічному аналізі та прогнозуванні особливої уваги набу-вають якісні аспекти змін, а кількісні відіграють лише допоміжну роль.

У методологічному плані і стратегічному аналізі виділяють:

•          аналіз прогнозних рішень (передбачає обгрунтування перспе-ктивної зміни параметрів економічної системи);

•          аналіз прогнозних показників (проводиться з метою їх корегу-вання відповідно до отриманих нових знань про еволюцію цієї сис-теми);

•          аналіз планових рішень (передбачає визначення екстремальних значень «максимум-мінімум» зміни показників економічної системи за визначеними критеріями оптимізації і при визначених ресурсних обмеженнях; такий аналіз дає змогу визначити потенційні можливо-сті зміни та «втрати» при недосягненні оптимальних значень);

•          аналіз господарських рішень (передбачає визначення оптима-льного алгоритму зміни параметрів економічної системи для досяг-нення заданих значень кінцевого результату).

Недоліком стратегічного аналізу є успадкування характеристик зміни економічної системи у минулому.

У процесі стратегічного аналізу використовують такі методи:

•          метод SWOT (у перекладі з англійської— за значенням пер-ших букв strengbh — сила, weakness — слабість, opportunities — можливості, threats — загрози) будується на концепції спільної оці-нки сильних і слабких сторін діяльності підприємства у взаємо-зв'язку з загрозами та можливостями зовнішнього середовища. На цій основі розробляють стратегії підприємства;

•          метод суми цінностей передбачає структуризацію видів діяль-ності, функцій і процесів суб'єкта господарювання на основі пере-оцінки суми цінностей, що дає змогу оптимізувати витрати у їх до-сягненні. За цим методом діяльність підприємства розкладається на окремі операції, стратегічно взаємопов'язані дії та напрями діяль-ності з адекватним вираженням втрат та активів, необхідних для їх реалізації. Структуризація витрат за сумою цінностей, які треба зробити, дає змогу вибрати набір найефективніших стратегій пове-дінки в умовах конкуренції;

•          метод конкурентного аналізу визначає чинники успіху та кон-курентні параметри, при порівняльних оцінках яких, визначають

переваги та недоліки суперників у конкурентних перегонах. На ос-нові інтегральної та узагальнюючої оцінки конкурентної сили су-перників роблять висновки про ступінь конкурентних переваг і не-доліків, визначають сильні та слабкі позиції підприємства. Підсумкова, узагальнююча оцінка може бути зроблена за розраху-нками незваженої та зваженої конкурентної сили. Незважену кон-курентну силу визначають за сумою більших оцінок досягнення конкурентних позицій без врахування значимості їхньої зміни, a зважену — з урахуванням значимості досягнення зумовлених кон-курентних параметрів.

Оперативний (поточний) економічний аналіз полягає у забезпе-ченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну еко-номічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламенто-ваних параметрів з метою своєчасного вироблення рішень, спря-мованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування ресурсами та капіталом.

Оперативний аналіз є системою щоденного спостереження та оцінювання відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, визначення причин і можливих наслідків таких відхилень, розроблення механізмів швидкого втру-чання у господарські процеси з метою забезпечення безперервного й ефективного функціонування господарського комплексу.

В умовах постійної зміни ринкової кон'юнктури в область до-сліджень оперативного аналізу потрапляє постійна оцінка економі-чного середовища, для того, щоб використовувати найсприятливіші умови бізнесу, вигідно маневрувати виробничо-фінансовими ре-сурсами.

Головні завдання оперативного економічного аналізу:

•          постійне спостереження відхилення показників оперативного управління від їх регламентованих значень за місцем, причинами та відповідальністю осіб;

•          оперативна оцінка економічної ситуації внутрішнього та зов-нішнього середовища за станом, який склався чи може скластися;

•          розроблення заходів та підготовка варіантів рішень, спрямо-ваних на швидке усунення виявлених недоліків, попередження чи локалізацію дії негативних факторів і найповніше використання створеної вигоди;

•          подання оперативної аналітичної інформації органам управ-ління за визначеними регламентами чи на запит користувачів.

Об'єктами оперативного економічного аналізу можуть бути:

•          виробництво продукції підприємства, його підрозділів у вар-

тісному та натуральному вираженні і за якісними характеристи-

ками;

•          виконання договорів поставок і реалізація продукції;

•          організація виробничого процесу;

•          ресурсозабезпечення і ресурсовикористання;

•          витрати на виробництво і менеджмент;

•          стан виробничих запасів, запасів готової продукції і незавер-шеного виробництва;

•          окремі параметри фінансового стану.

Оперативний економічний аналіз має свої характерні риси. Най-важливіші з них: терміновість; дієвість; достовірність; масо-вість.

У методологічному плані оперативний економічний аналіз пе-редбачає складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий час, де подається характеристика досліджува-них процесів за нормативним (плановим, стандартизованим) фак-тичним значенням показників, їх відхилення на певну дату і нарос-таючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винуватцями. Вихідною інформацією може бути та-кож експертний висновок аналітика за результатами маркетингових досліджень.

В організаційному плані оперативний аналіз може виконати свої функції лише в умовах комп'ютерної організації аналітичного про-цесу, широкого використання сучасних комп'ютерних систем та програмного забезпечення.

Недоліком оперативного аналізу є відсутність системного під-ходу в оцінках і діагностиці та орієнтації на кінцеві господарські результати.

Ретроспективний (наступний) аналіз полягає у системному, комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства або інших об'єктів за наслідками їх розвитку у пев-ному аналітичному періоді (рік, квартал, місяць). Його мета поля-гає в об'єктивній оцінці стану економіки, діагностиці невикориста-них резервів та упущеної вигоди, виявленні прорахунків у роботі та їх винуватців, а також пошук можливостей мобілізації резервів прогресивного розвитку.

Основні напрямки ретроспективного аналізу:

•          комплексна оцінка етапу виробничо-фінансової та інших ви-дів діяльності;

•          діагностика внутрішніх і зовнішніх резервів підвищення ефе-ктивності господарювання;

•          виявлення недоліків та упущень у формуванні організаційно-економічного механізму господарювання, дієвості вжитих контрза-ходів до негативного впливу зовнішніх і внутрішніх факторів еко-номічного зростання;

•          визначення тенденцій і закономірностей змін та адаптованості економічної системи будь-якого порядку у зовнішньому середо-вищі;

•          оцінка ступенів виправданості ризику підприємницької ініціа-тиви;

•          оцінка зміни місця та ролі економічної системи у ринковому середовищі;

•          обґрунтування висновків і пропозицій щодо зміни стратегій і тактики господарського керівництва.

Ретроспективний економічний аналіз має суттєві недоліки, які визначають зменшення його дієвості через тривалу відірваність від господарських процесів та своєчасності вжитих контрзаходів. Він орієнтується на систематизовану інформацію, яка проходить певне статистичне опрацювання, що зменшує достовірність висновків і пропозицій. Водночас вихідна аналітична інформація ретроспекти-

т0В^^^^^^^^"2шЬ!у та особливост! формування його інформаційної бази, виділяють управлінський і фінансовий аналіз.

Поділ економічного аналізу на управлінський і фінансовий дає змогу оптимізувати інформаційні потоки аналітичних досліджень, виділити режим вхідної та вихідної інформації у розв'язанні аналі-тичних завдань, їх блоків або комплексів.

Споживачами аналітичної інформації управлінського та фінан-сового аналізу є різні групи користувачів, проте її зміст може мати лише ті характеристики, які відповідають їхнім інтересам та захи-щають комерційну таємницю.

Суб'єкти внутрішнього управлінського аналізу— адмініст-рація та залучені нею аудитори і консультанти. Недивлячись на те, що вони і не зацікавлені у результатах господарської діяль-ності, але зобов'язані згідно з контрактом захищати інтереси суб'єкта господарювання та сприяти зростанню його ділової ак-тивності. Інформаційна база внутрішнього управлінського аналі-зу дуже багата й охоплює потоки нормативної, облікової, плано-вої, звітно-статистичної та зовнішньої публічної інформації, a також дані спеціальних обстежень, опитування спеціалістів, пре-си та ін.

Суб 'єкти фінансового аналізу — адміністрація господарського суб'єкта зовнішні користувачі. Вони можуть користуватися лише даними публічної фінансової звітності та рекламними аналітични-ми матеріалами. Стандартизація фінансового обліку та публічної фінансової звітності покликана оберігати інтереси всіх партнерів, захищаючи їх підприємницьку ініціативу.

При складанні бізнес-планів, проведенні маркетингового аналі-зу і аудиторській експертизі використовують інформацію та методи управлінського і фінансового аналізу.

Як самостійний вид, за формою досліджуваних економічних відносин, виділяють функціонально-еартісний аналіз (ФВА). Ио-го суть полягає у комплексному дослідженні функцій об'єкта (про-дукції, технологічних процесів, виробничих та інших систем) з ме-тою мінімізації затрат на стадіях його проектування, виробництва й експлуатації при збереженні або підвищенні використання ним своїх функцій і збільшення його корисності для споживачів.

Конкретними частковими цілями ФВА можуть бути:

•          підвищення якості продукції робіт, послуг;

•          зниження витрат на проектування, виробництво й експлуата-цію продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції;

•          достовірне прогнозування розвитку об'єктів техніки і техно-логії виробництва та систем управління;

•          зниження матеріаломісткості та трудомісткості продукції (ро-біт, послуг);

•          підвищення економічності виробництва та ін.

Методика ФВА ґрунтується на вивченні функцій об'єкта і ви-трат на їх виконання. Враховують те, що під час проведення аналі-зу треба абстрагуватись від всього обсягу виконання функцій об'єктом і зосередитись на його абстрактних функціях, які вимага-ють мінімальних витрат для їх виконання.

Повний цикл проведення ФВА охоплює декілька етапів:

•          на підготовчому етапі, головне призначення якого полягає в організаційному забезпеченні та проведенні ФВА, обирають об’єкт, визначають вимоги до нього, їх важливість, визначають цілі аналі-зу, його програму і організацію;

•          на інформаційному етапі проводять: підготовку інформацій-них матеріалів, систематизацію об'єкта і побудову елементної мо-делі ФВА;

•          на аналітичному етапі: оцінюють вартісні обмеження на створення об'єкта (ціни, виграти ресурсів та інше), будують струк-турну модель ФВА, проводять функціональний, вартісний, генети-чний і параметричний аналіз структурної моделі, будують функці-онально-ідеальну модель, формують завдання з реалізації цієї моделі; формують пропозиції щодо виконання об'єктом різних фу-нкцій;

•          на творчому етапі, який передбачає вибір найдоцільніших техніко-економічних рішень, відбувається: класифікація завдань за ступенем складності їх можливого розв'язання; вибір способу розв'язання завдань; розв'язання завдань кількома варіантами; по-

рівняльний аналіз пропозицій і відбір найдоцільніших варіантів; формування комплексів взаємопов'язаних пропозицій; побудова варіантів нової структурної моделі;

•          на дослідницькому етапі перевіряють ефективність запропо-нованих рішень; проводять теоретичну й експериментальну переві-рку пропозицій; укрупнену оцінку якості виконання функцій за ва-ріантами; визначають відповідність витрат на функції до прийнятих економічних обмежень; досліджують одержані рішення з метою забезпечення їх впровадження; прогнозують дальший розвиток об'єкта та розширюють сферу отриманих рішень;

•          на рекомендаційному етапі, завданням якого є прийняття управлінських рішень з реалізації рекомендацій ФВА, проводять: техніко-економічне порівняння альтернативних пропозицій; експе-ртизу запропонованих рішень, комплексну оцінку і кінцевий вибір варіанта побудови об’єкта; оформлення заявок на раціоналізацію та винахідництво, підготовку і затвердження звіту за результатами ФВА;

•          на етапі впровадження рекомендацій виконують такі роботи: координуються діяльність підрозділів і спеціалістів, ведуть авто-рський нагляд за використанням пропозицій ФВА, проводять коре-гуючі рішення.

Застосування ФВА дає змогу:

а)         створювати об’єкти з високорезультативними параметрами;

б)         забезпечити прискорене впровадження НТП;

в)         забезпечити пропорційний розвиток об'єкта;

г)         досягати інтеграції науки та виробництва.

ФВА є самостійною галуззю знань, проте її можна використо-вувати як метод в економічному аналізі. Він є складовою частиною системного аналізу, може бути ефективно реалізований лише при використанні комп'ютерних технологій.