4.3. Структурний аналіз активів і пасивів підприємств


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 

Загрузка...

Метою структурного аналізу є вивчення структури і динаміки засобів підприємства і джерел їх формування для ознайомлення із загальним станом фінансового стану.

Структурний аналіз має попередній характер, тому що у резуль-таті його проведення ще не можна дати кінцеву оцінки якості фі-нансового стану, для одержання якої необхідним є розрахунок спе-ціальних показників.

Структурному аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів підприємства, яке здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових результатів (наприклад, виручки або валового прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг). Зіставлення темпів приросту оформляють у вигляді таблиці (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

ЗІСТАВЛЕННЯ ДИНАМІКИ АКТИВІВ I ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, ТИС. ГРН

 

Показники     Минулий період       Звітний період          Темпи приросту показника, %

Середня величина активів під-приємства за період        7340    8250    12,4

Виручка від реалізації за міну-сом ПДВ і акцизів за період          6634    8935    37,4

Валовий прибуток за період           1631    1667    2,2

Якщо темпи приросту виручки і валового прибутку більші за темпи приросту активів, то у звітному періоді використання активів

підприємства було ефективнішим, ніж у попередньому періоді. Якщо темпи приросту прибутку більші темпів приросту активів, a темпів приросту виручки — менші, то підвищення ефективності використання активів відбувалося лише за рахунок зростання цін на продукцію, товари, роботи, послуги. Якщо темпи приросту фі-нансових результатів (виручки і прибутку) менші за темпи прирос-ту активів, то це свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства.

Зміна активів підприємства, розглянута без зіставлення зі змі-ною фінансових результатів, сама по собі є малоінформативною.

При використанні підприємством фінансових схем роботи, за якими регулярно проводять взаєморозрахунки з постійними конт-рагентами з дебіторської і кредиторської заборгованості на значні суми (що становлять значну частину загальної величини активів), зниження підсумку балансу за рахунок взаємозаліків може переви-щувати його збільшення через інші причини.

Тому короткотермінове (наприклад, у межах кварталу) змен-шення величини активів не завжди свідчить про погіршення стану підприємства, особливо якщо цьому сприяє позитивна динаміка фінансових результатів.