Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.4. Типи хімічних зв’язків у молекулах різних тіл : Матеріалознавство та основи технології переробки природної сировини у непродовольчі товари. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів : Бібліотека для студентів

1.4. Типи хімічних зв’язків у молекулах різних тіл


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 

Загрузка...

3 курсів органічної й неорганічної хімії відомо, що будова і влас-тивості речовин обумовлені природою атомів і типом їх зв'язку у молекулах. Об'єднання атомів у молекулу досягається за рахунок електронів, що стають загальними для всіх атомів. Майже у всіх орга-нічних сполуках, твердих кристалічних тіл і в багатьох неорганічних з'єднаннях, найбільш розповсюдженим типом зв'язку є ковалентний зв'язок. Він дуже міцний, характеризуется високою енергією зв'язку (в алмазі), що обумовлює високу твердість і міцність кристалів. На рис. 1.3 видно, що в молекулі С12 два атоми хлору, що мають у зо-внішньому шарі по сімох електронів, приймає стійку конфігурацію шляхом об'єднання двох загальних електронів, унаслідок чого, кожен атом підвищує на одиницю число електронів у своему валентному шарі.

:    :       :    :

:СІ + СІ: = :СІ:СІ: :    :       :    :

Рис. 1.З. Ковалентний зв’язок у молекулі хлору.

Існують іонні чи електровалентні зв’язки, що підвищують температуру плавления й забезпечують малу летучість. Наприклад, солі, основні окисли й інші з’єднання, що добре проводять струм, при нор-мальній температурі й тиску являють собою тверді кристалічні тіла з підвищеною температурою плавления.

Іонний зв’язок - вид зв’язку, в основі якого лежить електроста-тична взаємодія - дія між протилежно зарядженими іонами. Най-більш яскраво виражено цей хімічний зв’язок у галогенідах лужних металів, наприклад, у №С1; КР.

У металах характерним типом зв’язку є металевий, котрий забез-печуеться електростатичним притяганням позитивно заряджених іонів (катіонів) і електронної хмари. Такий зв’язок додае металам

блиск, високу пластичність, электро- й теплопровідність. При метале-вому зв’язку можливі значні зсуви атомів без порушення зв’язаності, чим зумовлюється висока пластичність металів.

Найбільш слабким зв’язком є залишковий зв’язок, так названий зв’язок Ван-дер-Ваальса. Такий зв’язок спостерігається між молекулами деяких речовин, наприклад, парафини, які мають низьку температуру плавлення, що свідчить про неміцність їх кристалічних моле-кулярних решіток.

Існують хімічні зв’язки, що приводять до асоціації молекул у комплекси: водневий, пептидний тощо.

Водневий зв’язок – вид зв’язку двох атомів (А и В) – обумовлених участю атома Н (А-Н...В), де електронегативними являються елемен-ти O, N, F та ін. Атоми А и В можуть належати як до однієї, так і до різних молекул. Водневий зв’язок приводить до асоціації молекул у комплекси, прикладом є білкові речовини.

Пептидний зв’язок (CO-NH-), за допомогою якого з’єднуються амінокислотні залишки й утворяться довгі ланцюги (поліпептиди), наприклад, у колагені шкіри поліпептидні ланцюги згинаються у спі-ралі, об’єднують трьохспиральні тонкі частки – фібрили та протифі-брили.

Отже, випливає, що від типу хімічного міжатомного зв’язку зале-жать розміри й форма молекул, їхня конфігурація, що відповідає рів-новазі між силами притягання й відштовхування атомів і мінімуму потенційної енергії молекули. Геометрична конфігурація молекули визначається довжиною зв’язку між атомами (рівноважними міжа-томними відстанями) і валентними кутами (кутами між напрямками зв’язків).