Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_ea8a9955560cd32dac67009b886709a3, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.2.4. Природні полімери: види, властивості, використання : Матеріалознавство та основи технології переробки природної сировини у непродовольчі товари. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів : Бібліотека для студентів

2.2.4. Природні полімери: види, властивості, використання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 

Загрузка...

Природні полімерні матеріали – хімічні сполуки, молекули яких складаються з багаторазово повторюваних атомних угруповань, з'єднаними хімічними зв'язками в довгі ланцюги. До природних полі-мерів відносять натуральний каучук, вовну, натуральний шовк і інші натуральні текстильні волокна.

Каучук натуральний (НК) – еластичний матеріал, який одержу-ють коагуляцією латексу каучуконосних рослин (базельська гевея, фікус каучуконосний). Латекс створюється за допомогою оцтової кислоти. Маса, яка згорнулася, відділяється від сироватки, промива-ється й підсушується. Основний компонент НК – поліізопрен. Вул-канізацією НК одержують міцні й еластичні гуми. НК використову-ється також у виробництві шин, амортизаторів, виробів санітарії й гігієни та ін.

НК добре розчиняється в бензолі, скипидарі, бензині та інших органічних розщеплувачах. Під впливом розщеплювачів НК набухає, потім в’язкий розчин (клей), а при дії температурі 600С стає м’яким і пластичним, при температурі 2200С – плавиться, при 00С – стає твердим і крихким. Ці властивості враховуються при використанні НК. 46

Природні волокна текстильно натуральні – тверді тіла, які мають дуже малі поперечні розміри і значну довжину; міцні й гнучкі; вико-ристовуються для виготовлення ниток (пряжі) й виробів.

Волокна текстильні розділяють на два класи: органічні й міне-ральні.

Органічні натуральні волокна бувають рослинного і тваринного походження. Основними видами рослинного походження є: бавовна й льон, а тваринного – шовк і вовна. До мінеральних волокон належать азбестові волокна, які виробляються з гірських порід.

Волокна текстильні складаються з речовин, що належать до кла-су високомолекулярних (полімерів), які характеризуються великим розміром молекул. Такими полімерами є: целюлоза (для натураль-них рослинних волокон), кератин (основна речовина вовни), фіброїн (основна речовина шовку). Хімічний склад та будова макромолекул обумовлюють властивості волокон.

Макромолекули целюлози волокон бавовни й льону мають ліній-ну будову і різний ступінь орієнтації, що забезпечує менше чи біль-ше подовження волокон, різну міцність і деформаційні властивості. Чим вище ступінь орієнтації, тим більше макромолекули випрямлені щодо подовжньої осі волокна. Це приводить до зміцнення целюлоз-ного матеріалу. Макромолекули кератину (вовни) мають сітчасту будову, що обумовлює високу пружність вовняного волокна. Висока еластичність шовкових ниток обумовлена здібністю випрямлятися макромолекули фіброїну. Наряду з цим природні волокна характери-зуються деякими особливостями.

Бавовняне волокно розвивається на поверхні насіння бавовнику.

Макроструктура волокон. Основними параметрами макрострук-тури волокна є довжина і товщина. Довжина бавовняних волокон ко-ливається в досить в широких межах – від 1 до 50 мм.

Із бавовнику довжиною до 20 мм неможливо виробляти пряжу, тому його називають непрядомим. Залежно від довжини волокна ба-вовник поділяють на коротковолокнистий (20—27 мм), середньово-локнистий (28—34 мм) й довговолокнистий (35— 50 мм).

Довжина волокон бавовнику має важливе значення у формуванні ряду властивостей тканини. Так із коротковолокнистого бавовнику можна одержати порівняно товсту й ворсисту пряжу, яка широко ви-користовується при виробленні, наприклад, ворсоначісних тканин, які мають гарні теплозахисні властивості (фланель, байка, сукно, вельветон та інші). Навпаки, з довговолокнистого баво