1. Валютні відносини і валютна система


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Валютні відносини виникли в результаті розвитку міжнародної торгівлі, яка породжує необхідність в обміні національними валю-тами. Отже, валютні відносини — це сукупність відносин, пов'я-заних з функціонуванням валюти у міжнародній торгівлі, економі-чному і технічному співробітництві, наданні та отриманні позик, кредитів тощо. Вони виникають у світовому господарстві стосовно використання валюти.

Валюта — це грошова одиниця країни (долар США, англійсь-кий фунт стерлінгів, євро, японська ієна, російський дубль, гривня тощо).

Це — грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і пла-тіжні документи (векселі, чеки тощо), виражені в іноземних грошо-вих одиницях, які застосовуються в міжнародних розрахунках.

Залежно від режиму використання валюта може бути: повністю конвертованою, неконвертованою і частково конвертованою. Пов-ністю конвертована валюта як поняття означає можливість її ві-льного обміну на грошові знаки інших держав для всіх категорій власників у будь-якій формі у всіх видах операцій без обмежень.

Повністю конвертовані валюти (особливо долар США) широко використовуються для міжнародних розрахунків, а також для ство-рення валютних резервів. Неконвертована валюта функціонує там, де держава-емітент, тобто держава, яка випускає в обіг грошові знаки, забороняє (або суттєво обмежує) операції по їх обміну на інші валюти. Частково конвертована валюта з'являється в тому випадку, коли конвертованість розповсюджується на певні катего-рії власників даної валюти і окремі види операцій. Часткова конве-ртованість може також мати регіональний характер, тобто обмежу-ватися певним колом країн, зокрема рамками певної валютної зони.

Кожна держава, як незалежний економічний суб’єкт, проводить самостійну грошово-кредитну політику, формуючи власну націо-нальну валютну систему.

Суб 'єктами валютних відносин є держава, міжнародні організа-ції, юридичні і фізичні особи. Правовою основою для виникнення, змін або припинення валютних відносин є міжнародні угоди і акти відповідного законодавства в конкретних країнах.