Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6.Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу : Економічна теорія (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка) : Бібліотека для студентів

6.Міжнародний рух капіталу. Суть, причини і форми вивезення капіталу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Сучасні економічні відносини у системі світового господарства знаходять свій прояв і в такій формі як міжнародний рух капіталу. Кожна країна вивозить і ввозить капітал з-за кордону. Тому можна говорити про міжнародний рух капіталу. Отже, кожна з цих країн одночасно виступає в ролі і експортера, і імпортера, тобто має міс-це так зване перехресне переміщення капіталів.

Міжнародний рух капіталу — це розміщення і функціонування капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Вкладаючи ка-пітал за кордоном, інвестор здійснює закордонні інвестиції (інвес-тиції за кордоном).

Вивіз капіталу став можливим тому, що більшість країн вже увійшли у світове господарство, знаходяться в єдиній системі еко-номічних зв'язків і пов'язані спільною розвинутою мережею тран-спортних, інформаційних та інших комунікацій. Сучасна економіч-на теорія розкриває такі причини вивезення капіталу:

—        відносний надлишок капіталу на національному ринку і зумов-лена цим можливість його прибуткового застосування за кордоном;

—        використання ТНК відмінності між країнами у рівні витрат виробництва (у першу чергу в ціні сировини і робочої сили). У зв'язку з цим широке розповсюдження отримало переміщення тру-домістких виробництв з розвинутих держав у країни, що розвива-ються, де заробітна плата у багато разів нижча;

—        прагнення одержати вільний доступ до джерел сировини, за-безпечити гарантоване постачання своїх підприємств в умовах за-гострення проблеми сировинних ресурсів;

—        намагання використовувати переваги у застосуванні високо-кваліфікованої робочої сили розвинутої виробничої та соціальної інфраструктури в інших країнах.

Існуюча класифікація форм міжнародного руху капіталу відо-бражає різні сторони цього процесу. Капітал вивозиться, ввозиться і функціонує за кордоном у таких формах:

—        у формі приватного або державного капіталу залежно від того, вивозиться він приватними чи державними організаціями і компаніями. Рух капіталу по лінії міжнародних організацій часто виділяється в самостійну форму;

—        у грошовій і товарній формах. Так, вивозом капіталу мо-жуть бути машини і обладнання, патенти і ноу-хау, якщо вони ви-возяться за кордон у якості вкладу в статутний капітал створюва-ної чи купленої там фірми. Іншим прикладом можуть бути товарні кредити;

—        у короткостроковій (як правило, на строк до одного року) і довгостроковій формах;

—        у позичковій і підприємнщькій формах. Вивіз позичкового капіталу здійснюється у вигляді міжнародних позик, які надають як окремі держави, так і великі міжнародні банки. Вивіз підприємни-цького капіталу здійснюється декількома шляхами: за рахунок бу-дівництва за кордоном власних (або на паях) підприємств; через придбання контрольного пакету або просто частини акцій діючих підприємств; шляхом відкриття за кордоном власних філій або до-чірніх компаній.

Підприємницький капітал включає прямі і портфельні інвести-ції. Характерна риса прямих інвестицій, за визначенням МВФ, полягає в тому, що інвестор володіє управлінським контролем над об'єктом (підприємством), в який інвестовано його капітал. У мі-жнародній статистиці інвестиції класифікують як прямі у випад-ку, коли у іноземного інвестора є не менше 25 % акціонерного ка-піталу якої-небудь компанії. Слід відзначити, що розмір прямих інвестицій за кордоном великий. У 1995 році щорічний обсяг прямих іноземних інвестицій склав 235 млрд дол., а накопичені прямі іноземні інвестиції досягли 2,6 трлн дол. Але у багатьох країнах, що розвиваються, діє законодавство, яке встановлює для іноземних корпорацій граничні ліміти володіння акціями місце-вих підприємств у цілому в країні або в окремих галузях. Тому іноземні інвестори замість власних філіалів можуть створювати тільки змішані компанії, тоді іноземна корпорація не володіє кон-трольним пакетом акцій місцевого підприємства. Такі вкладення капіталу називаються портфельними інвестиціями. Отже, порт-фельні інвестщії— це вкладення капіталу в цінні папери, які не дають інвестору права реального контролю за об'єктом інвесту-вання. Такі інвестиції набули поширення у міжнародному бізнесі з початку 90-х років XX ст.

У сучасних умовах вивіз капіталу має такі характерні властивості:

1)         якщо раніше головні потоки інвестицій спрямовувалися у слаборозвинуті країни, то сьогодні — у розвинуті країни світу. ТНК як основний суб’єкт вивозу капіталу 75 % своїх інвестицій спрямовує у розвинуті країни. Причиною цього є високий розвиток в розвинутих країнах обробної промисловості і фінансових систем, куди і експортується основна маса капіталу. Скорочення обсягів вивезення капіталу у слаборозвинуті країни пояснюється також зростанням їх заборгованості, яка в середині 90-х років XX ст. склала біля 2,5 трлн дол. США;

2)         дедалі більш важливими елементами вивозу капіталу стає ро-зміщення цінних паперів в міжнародних фінансових центрах і де-позитно-кредитні операції транснаціональних банків (ТНБ);

3)         міграція капіталів між промислово розвинутими країнами здійснюється на декількох рівнях: між основними центрами сучас-ного капіталізму (США — Західна Європа — Японія), між окреми-ми країнами, між однаковими галузями економіки держав;

4)         в даний час проходять також зміни в міграції капіталу між країнами, що розвиваються і промислово розвинутими країнами. Виникло принципово нове явище у світовій економіці: експорт ка-піталу з деяких країн, які розвиваються, перш за все, нафтодобув-них країн-членів ОПЕК, що служить джерелом швидко зростаючих доходів, а також призводить до їх тісного взаємозв'язку з промис-лово розвинутими країнами;

 

5)         серед різних форм руху капіталу переважають недержавні форми. На їх частку припадає біля 60 % всього вивезення капіталу;

6)         в останні роки активно розвиваються нові форми співробіт-ництва ТНК та інших міжнародних корпорацій як на основі спіль-ної власності, так і на неакціонерних засадах. Серед нових форм можна назвати спільні науково-дослідні програми, угоди про обмін ліцензіями, патентами тощо;

7)         величезні обсяги міжнародного руху капіталів у сучасному світі пов'язані також з розгортанням глобальної тіньової економіки. За даними МВФ, офіційний загальносвітовий ВВП в 1999 році склав 39 трлн дол. При цьому з урахуванням тіньового сектору ще як мінімум 8 трлн дол. додаткової вартості щорічно виробляється економікою неофіційно, не потрапляючи у бухгалтерські звіти під-приємств і офіційну статистику як окремих держав, так і міжнарод-них підприємств. Таким чином, за своїми розмірами глобальна ті-ньова економіка порівнюється з економікою США — країни, яка має найбільший ВВП у світі;

8)         на початку 90-х років XX ст. сферою міграції міжнародного капіталу поступово стають країни Центральної і Східної Європи,

колишнього СРСР. У 1996 році в ці країни було вивезено 32 млрд дол. США, при цьому самі вони (без урахування тіньового експор-ту капіталу) експортували лише біля 1,5 млрд дол. Після розпаду СРСР і капіталізації економіки більшість країн СНД стали як об’єктами ввезення капіталу, так і суб’єктами його вивезення ті-ньовими структурами. Так, обсяг вивезеного з України капіталу наприкінці 90-х років склав приблизно біля 50 млрд дол. США, з Росії — більше 100 млрд дол. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України склав в 1999 році близько 3 млрд дол. з більш ніж 20 країн. Однак ці інвестиції лише незначною мірою супрово-джувалися впровадженням нової техніки і технології з одночасною втратою внутрішнього ринку збуту.