Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічногозростання : Економічна теорія (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка) : Бібліотека для студентів

Кейнсіанська теорія мультиплікатора економічногозростання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

магниевый скраб beletage

Неокласична доктрина успадкувала від своїх попередників — ортодоксів такі принципово важливі постулати механізму функціо-нування ринкового господарства як саморегульованість економіки, ефективність цінової інформації, тотожність умов заощадження та інвестування.

На цих принципах протягом тривалого періоду (1802—1936 ро-ки) будувалися уявлення про рівновагу більшості економістів (А. Маршалл, В. Джевонс, Л. Вальрас, В. Парето).

Ідея побудови принципово нової моделі рівноваги економіки виникла тоді, коли стало зрозуміло, що ринковий механізм не в змозі самостійно подолати наростаючі диспропорції, стабілізувати економіку, відновити втрачену рівновагу. Переломним моментом стали в історії дві визначні події:

по-перше, Жовтнева революція 1917 року в Росії, а після другої світової війни подібні революції в ряді інших країн Східної Євро-пи, Азії та Куби, де запанувала тотальна командно-адміністративна система. Практика існування першого періоду вказаної системи до-вела значну плідність активного втручання держави в економічні процеси. Лише пізніше роль держави в економічному житті була доведена до абсурду, коли здійснилося фактичне одержавлення усі-єї економіки;

по-друге, найглобальніша в історії ринкової економіки циклічна криза 1929—1933 років, що змінилася тривалою депресією (в США, Англії, Швеції тощо). Постала нагальна потреба у новій ри-нковій теорії, яка б пояснила існування таких явищ як масове без-робіття, тривале падіння виробництва, наявність невикористаних виробничих потужностей, показала б можливості виходу з кризово-го становища без знищення ринкових основ господарювання, тобто уникнути західним країнам подій 1917 року.

Таку теорію створив Дж. М. Кейнс (1883—1946 роки) — видат-ний англійський економіст. Основні її положення викладені у праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей» (1936). Ця книга здійснила справжній переворот в теоретичній економіці, поклавши початок широким макроекономічним дослідженням. Дж. М. Кейнс став «батьком» макроекономіки — нової науки, виявив її категорії і принципи, економічні фактори, які ніяк не виявляються на мікрое-кономічному рівні.

Кейнсіанська теорія стала кроком вперед у розвитку економіч-ної теорії. Вона пояснила механізм (чинники) економічних криз (товарів багато, а попит малий, і навпаки), а також способи, методи підтримки економічного розвитку, які викладені у так званій кейн-сіанській теорії «повної зайнятості».

Дж. М. Кейнс запропонував положення про те, що стихійний механізм ринкової економіки не може забезпечити рівновагу між попитом і пропозицією, в результаті чого виникає неповна зайня-тість людських і матеріальних ресурсів, що приводить до застою і спаду виробництва. Причиною цього він вважав недостатній суку-пний попит на ринку товарів на робочу силу, засоби виробництва, який залежить від інвестицій. Тому Дж. М. Кейнс зробив висновок що обсяг виробництва залежить не від пропозиції, як вважали кла-сики, а від «ефективного попиту» (від попиту на робочу силу, засо-би виробництва, тобто попиту на інвестиції). Впливаючи на факто-ри, які визначають «ефективний попит», можна забезпечити ста-більне зростання економіки.

Таким чином, Дж. М. Кейнс виявив фактори, що визначають умови рівноваги: сукупний попит і сукупна пропозиція та пов’язані з ними сукупне споживання і сукупні заощадження (див. статті до графіків: «Схильність до споживання», «Схильність до заощаджен-ня»).

Ці фактори є суто макроекономічними, і Дж. М. Кейнс першим виявив їх вплив на загальну економічну рівновагу.

Центральною ланкою кейнсіанської макроекономічної моделі став сукупний попит, тобто попит, який є рівним сукупній пропо-зиції. Сукупну пропозицію Дж. М. Кейнс трактував величиною не-залежною, а сукупний попит — змінною, впливаючи на яку можна досягти рівноважного стану економіки.

Для обґрунтування цього положення англійський теоретик ви-користав свою теорію мультиплікатора економічного зростання (див. статтю «Мультиплікатор. Історичне походження»).

Мультиплікатор (примножувач) — це множник або числовий коефіцієнт, який показує залежність змін національного доходу від змін обсягу інвестицій. Тобто мультиплікатор — це число, на яке

потрібно помножити зміни в інвестиціях, щоб визначити зміни в структурному обсязі виробництва.

Якщо відбувається приріст загального обсягу інвестицій, то на-ціональний дохід зростає у К разів більше, ніж приріст інвестицій. Ця залежність описується таким рівнянням:

Приріст національного доходу = мультиплікатор х приріст інве-стицій

пг       т,       ,г       ■   т,       АУ

Аї = К х А1 звідси К —        .

Зростаючий національний дохід Дж. М. Кейнс назвав ефектом мультиплікатора, який він пов'язав з поняттям автономного спожи-вання, коли немає приросту національного доходу, та із специфіч-ною категорією, яку він назвав ГСС — гранична схильність до споживання (МРС — Marginal Propensity to Consume), яка показує частку витрат на споживання у прирості національного доходу:

.„,        Приріст споживання            _   ,„,        AC

MFC =            ;           ;           або MFC =    .

Приріст національного доходу        AY

Цей закон Дж. М. Кейнс назвав скоріше психологічним, ніж економічним. Звідси він вивів інший показник — гранична схиль-ність до заощаджень — ГСЗ (MPS — Marginal Propensity to Save).

„^■r,    Приріст заощаджень _   ,„,       AS

MFb = ;           ;           або MFS =     .

Приріст національного доходу        AY

Якщо національний дохід зростає, то одна частина цього приро-сту іде на споживання, а друга — на заощадження.

Тому сума приросту споживання і заощадження повинна дорів-нювати приросту національного доходу:

Д7= ДС+ AS,

отже, сума МРС і MPS дорівнює загальній сумі інвестицій.

, ^^    , ^пг,        г    AC    AS

MFC + MFb = 1 або  1          = 1.

Дж. M. Кейнс пов'язав мультиплікатор з МРС і MPS і в резуль-таті математичних перетворень утворилася така залежність:

1          1          1

К         ——-  .

AC     l — MPC    MPS

1_А7

Таким чином, формула мультиплікатора К —      набула ви-

гляду:

1          _          г.     1

К =                  або       К = —.

\-С       S

Тобто коефіцієнт мультиплікатора— це величина, яка є обер-неною до заощадження. Чим меншою буде схильність до заоща-дження, тим більшою буде схильність до споживання, і тим біль-шим буде коефіцієнт мультиплікатора.

Чим більшим буде К, тим вищим буде ефект мультиплікації і приріст національного доходу. Тому слід обмежувати нахил людей до заощаджень одержаного доходу і всіляко стимулювати їх до йо-го споживання, збільшуючи ефективний (сукупний) попит.

Ефект мультиплікації (примноження) доходу полягає у тому, що збільшення обсягу інвестицій в певну галузь і певні підприємства сприяє розширенню виробництва у суміжних та сировинних галу-зях. Це призводить до зростання зайнятості, адже відкриваються додаткові робочі місця. Зростання зайнятості збільшує доходи лю-дей, що стимулює зростання сукупного попиту. Поява додаткового попиту (на засоби виробництва) породжує нове зростання інвести-цій і розширення масштабів виробництва. Доходи, що виникають на основі нового розширення виробництва і збільшення зайнятості, зумовлюють новий, додатковий попит, у тому числі і на товари і послуги особистого споживання працівників, що влилися у вироб-ництво, викликане зрослим попитом. Це зумовлює зростання виро-бництва у галузях, що виробляють предмети споживання. Резуль-татом є своєрідна ланцюгова реакція, коли перші інвестиції дають поштовх до наступного загального економічного зростання. Зрос-тання національного доходу, викликане попереднім зростанням ін-вестицій, має такий загальний вигляд:

У = (і + с) ■ (і + с) ... (і + с) =            • і або A • 1

1 -с

Таким чином, в основі ефекту мультиплікації є механізм залеж-ності споживання від доходу, тобто механізм, який перетворює зростання інвестицій (капіталовкладень в економіку) у цілу серію наступних зростань сукупного попиту і національного доходу. Зро-стання схильності до споживання через мультиплікаційний меха-нізм визначає увесь процес зростання економіки в кейнсіанській теорії економічного зростання.

Найбільший ефект мультиплікатора виникає лише при повній зайнятості усіх ресурсів, у першу чергу робочої сили. Саме повна зайнятість забезпечує найбільший сукупний попит, рівень спожи-вання, максимально можливий приріст національного доходу, на-решті найвищі темпи економічного зростання.