2. Національний продукт


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Основними показниками оцінки національного продукту (так у СНР називають суспільний продукт) є валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВШІ). Ці показники стали загальновизнаними і широко застосовуються у світовій господар-ській практиці, міжнародній і національній статистиці.

Система національних рахунків (СНР) широко використовуєть-ся в економічній статистиці країн ринкової економіки, а також

00Н. В основу СНР покладено концепцію господарського кругоо-бігу, яка побудована на таких принципах: 1) продуктивною є будь-яка праця, що приносить дохід; 2) грошові витрати і доходи в сус-пільстві еквівалентні, тобто витрати дорівнюють доходам; 3) виробництво, розподіл, обмін продуктів і доходів розглядаються як взаємопов'язані сторони єдиного процесу відтворення.

Центральним показником СНР є ВВП. У статистиці ряду зару-біжних країн використовується ВНП. Обидва вони відображають результати діяльності двох сфер народного господарства: матеріа-льного виробництва і послуг. Обидва визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за 1 рік (квартал, місяць). Ці показники обчислюються в цінах як в діючих, так і в постійних (цінах будь-якого базового року).

Різниця між ВНП і ВВП у наступному:

—        ВВП обчислюється за так званою територіальною одиницею. Це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і сфери послуг незалежно від національної приналежності підпри-ємств, розташованих на території даної країни;

—        ВНП — це сукупна вартість всього обсягу продукції і послуг в обох сферах національної економіки незалежно від місцезнахо-дження національних підприємств (в своїй країні чи за рубежем).

Таким чином, ВНП відрізняється від ВВП на суму так званих фа-кторних доходів (до факторних доходів відносять: дохід найманих робітників, рентний дохід, позичковий процент, прибуток підпри-ємств, фірм), від використання ресурсів даної країни за рубежем (пе-реведений в країну прибуток від вкладеного за рубежем капіталу, власності, що там є, заробітна плата громадян, що працюють за ру-бежем) за мінусом вивезених з країни доходів іноземців.

Звичайно, щоб розрахувати ВНП, до показника ВВП додають рі-зницю між прибутками і доходами, одержаними підприємствами і фізичними особами даної країни за кордоном, з одного боку, і при-бутками, і доходами, одержаними іноземними інвесторами та іно-земними робітниками в даній країні, з другого боку. Ця різниця зо-всім невелика: для провідних країн Заходу — не більше ±1 % від ВВП.

У Радянському Союзі перехід до нових показників спочатку ВНП, а потім ВВПпочався з 1988 року.

Цей перехід здійснювався шляхом перерахунку ВСП і націона-льного доходу (НД), що є відповідними сумами валової продукції і чистої продукції галузей матеріального виробництва.

Показники ВСП в Радянському Союзі включали в себе повтор-ний рахунок, тому вони лише приблизно характеризували ВВП і ЯДСРСРіРосії.

Розрахунок ВВП за витратами здійснюється за такими показ-никами:

1.         Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств — це товари повсякденного попиту, предмети споживання тривалого користу-вання, витрати на споживчі послуги;

2.         Кінцеві витрати органів державного управління (державних установ);

3.         Кінцеві витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (це витрати профспілок, політичних партій та організацій, суспільних об’єднань тощо);

4.         Валове нагромадження основного капіталу (валові капіталов-ісладення), які ідуть на фінансування капіталовкладень;

5.         Зміни в запасах матеріальних оборотних засобів, які, як вало-ве нагромадження основного капіталу, є складовою частиною всьо-го валового нагромадження;

6.         Чистий експорт товарів і послуг, розрахований за внутрішні-ми цінами.

Розрахунок ВВП на основі доходів відображає первинні, тобто ще не перерозподілені доходи домашніх господарств, підприємств і державних установ. Ці доходи можна розкласти на оплату праці, валовий прибуток (рента, позичковий і банківський процент, підп-риємницький прибуток, амортизаційні відрахування), а також чисті податки. Обчислення ВВП (ВНП) утрудняється інфляцією (зрос-танням цін), адже національний продукт визначається у ціновому виразі. Основою його розрахунку є обсяг продажів за певними ці-нами, який визначається кількістю проданих благ.

ВВП/ВНП, розрахований за діючими (поточними) цінами, нази-вають номінальним ВВП/ВНП, а скоректований на зміну цін або ро-зрахований за базовими цінами (цінами періоду, з яким ведеться порівняння) — реальним ВВП/ВНП. Якщо розрахувати співвідно-шення між номінальним і реальним продуктом, можна одержати показник, який називають дефлятором національного продукту (лат. deflatio — видування) або зменшувачем продукту. Він розра-ховується як коефіцієнт індексу цін.

^ л       .           Номінальний ВВП/ВНП

Дефлятор нацюнального продукту =         .

Реальний ВВП/ВНП