Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1. Монополістична конкуренція і олігополія : Економічна теорія (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка) : Бібліотека для студентів

1. Монополістична конкуренція і олігополія


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Монополістична конкуренція відзначається такими рисами:

—        на галузевому ринку діють кілька десятків переважно серед-ніх фірм, що конкурують між собою;

—        конкуренти випускають диференційований продукт (продукт одного типу, але з певними, лише йому властивими, особливостя-ми), кожна з фірм володіє монопольним правом випуску свого осо-бливого продукту;

—        на даний ринок достатньо легко проникають нові конкуренти з власним диференційованим продуктом;

—        пануючою є нецінова конкуренція, що проявляється у рекла-мі, існуванні торгової марки;

—        контроль над ціною існує у дуже вузьких межах (лише на ці-ну власного диференційованого продукту).

Ринки монополістичної конкуренції найбільш поширені у су-часній ринковій економіці. Даний тип ринкової структури охоплює виробництво одягу і взуття, косметики, електроприладів, ліків, пер-сональних комп’ютерів, канцелярських товарів, кондитерських ви-робів і ласощів, тканини, роздрібну торгівлю, підприємства харчо-вої промисловості, побутового обслуговування тощо.

Іншою поширеною формою недосконалої конкуренції поряд із монополістичною конкуренцією є олігополія (гр. oligos — нечислен-ний іроіео — продаю, торгую). Вона репрезентує такий тип ринко-вої структури, якому властиві такі відмінності:

—        наявність в галузі кількох великих виробників (від 2 до 7—10);

—        конкуруючі фірми виробляють як стандартизований (одно-типний), так і диференційований (відмінний за якостями, зручнос-тями, естетикою) продукт;

—        існують суттєві перешкоди для проникнення у галузь гце од-ного конкурента, насамперед через великі розміри капіталів;

—        контроль над ціною обмежений або значний (при змові кон-курентів про рівень цін, ринки збуту тощо);

—        незначна кількість фірм олігополістичного ринку примушує до широкомасштабного застосування нецінових методів конкуренції.

В умовах приблизно однакових фінансово-технологічних ресур-сів переважна більшість конкуруючих великих корпорацій відмов-ляється від застосування цінових методів впливу на суперника, оскільки це, по-перше, обходиться дуже дорого, адже кожен виро-бник усвідомлює, що коли він зважиться на зниження ціни свого товару, то конкурент зробить те ж саме (від такого цінового манев-ру, коли конкуренти знають усе один про одного, можуть бути тільки втрати доходу); по-друге, практично не змінює ринкової по-зиції. Економічно вигідніше використовувати нецінове суперницт-во. 3 середини 50-х років — періоду розгортання НТР — найваж-ливішими методами ведення внутрішньогалузевої конкуренції стають оновлення товарів та своєчасний вихід з ними на ринок; по-ліпшення асортименту та якості продукції; удосконалення форм за-лучення та обслуговування покупців, застосування методів цінової дискримінації.

Цінова дискримінація — одночасний продаж однакових товарів різним категоріям покупців за різними цінами, коли різниця цін не

виправдана різними витратами виробництва; цінова практика, що оголошується злочинною (наприклад, за законом Клейтона у США) у випадку, якщо вона обмежує конкуренцію. Існують різні способи розмежування фірмами покупців на тих, хто може платити дорож-че, і тих, хто може купляти лише за низькими цінами. Потенційні клієнти фірми з більш еластичним попитом на товар — об'єкт для застосування знижок, а клієнт з менш еластичним попитом — об'єкт для застосування цінової дискримінації.

Найбільш характерною особливістю олігополістичної моделі, що фокусує в собі дію усіх попередніх, є залежність поведінки кожної фірми від реакції та поведінки конкурента.

Ця особливість вперше була відзначена ще в 30-х роках XIX ст. французьким економістом А. Курно, який вважається фундатором теорії олігополії. Розглядаючи взаємодії олігополістів, він показав, що кожна фірма буде прагнути до продажу такої кількості продук-ції, яка максимізує її дохід (див. статті до графіків «Олігополія. Модель Курно. Ламана крива попиту Суїзі», «Олігополія. Ломана крива попиту»).

Для вимірювання ступеня монопольної влади в економічній теорії використовують індекс Лернера, індекс Гарфінделя-Хіршмана, правило «Великого пальця» (див. статті до графіків «Показник монопольної влади. Індекс Лернера. Індекс Гарфінде-ля-Хіршмана», «Правило «Великого пальця» при ціноутворенні для монополіста»).

Олігополістичні ринки також дуже поширені. Вони існують у галузях виробництва сталі, чавуну, прокату, алюмінію, цементу, спирту, мінеральних добрив (однорідні продукти), а також побуто-вої техніки, автомобілів, кораблів, у сфері оптової торгівлі тощо.

Якщо на ринку монополістичної конкуренції немає особливих перешкод для здійснення міжгалузевої конкуренції, то на олігопо-лістичному ринку її обмеження дуже суттєві. Тому застосовують нові методи міжгалузевої конкуренції: диверсифікацію виробницт-ва, вертикальну інтеграцію і конгломерацію.

Диверсифікація виробнщтва передбачає появу дуже великих фірм, які діють у кількох споріднених між собою галузях. Цим во-ни обмежують залежність від постачальників ресурсів і комплек-туючих виробів, послабляючи позиції галузі-конкурента. Вертика-льна інтеграція проявляється в об'єднанні в рамках однієї фірми технологічного ланцюга у виробництві продукту від початкових етапів до його реалізації. Конгломерація — об'єднання капіталів не пов'язаних між собою галузей в одній величезній фірмі.

Все це зумовлює появу величезних багатопрофільних фірм, що діють переважно на різних олігополістичних ринках. Тут міжгалу-

зева конкуренція здійснюється, як правило, через внутрішньофір-мове перемщення капгталгв.

Згідно досліджень англійського економіста М. Е. Портера, стан конкуренції на будь-якому конкурентному ринку можна охаракте-ризувати п'ятьма конкурентними силами:

—        суперництво конкуруючих продавців;

—        конкуренція товарів;

—        загроза появи нових конкурентів;

 

—        економічні можливості і торговельні здібності постачальників;

—        економічні можливості і торговельні здібності покупців.

Ці п'ять сил конкуренції у кінцевому рахунку визначають умо-ви, за яких функціонує кожен ринок і економічні одиниці (фірми), що його складають. Стан кожної сили та їх спільна дія визначають можливості конкретного типу ринкової структури в конкурентній боротьбі та його потенціал.

Теоретичні моделі конкурентних ринків були розроблені у 30— 50-х роках XX ст. (ефективної конкуренції — австрійським теоре-тиком Й. Шумпетером; монополістичної конкуренції — американ-цем Е. Чемберліном; олігополії — Е. Черберліном та його співвіт-чизником Дж. М. Кларком; недосконалої конкуренції — англій-ським теоретиком Дж. Робінсоном), коли виникла необхідність подолання монополістичної ринкової структури.

Підсумовуючи розгляд різних моделей ринку, можна зробити ви-сновок, що в сучасних умовах найбільшого поширення набули такі типи ринкової структури як монополістична конкуренція та олігопо-лія. Тобто сучасна конкурентна модель є різновидом так званої «ро-зумної конкуренції» (за висловом П. Самуельсона). Справа у тому, що потужні фірми завжди прагнули і будуть прагнути до монополіс-тичного становища на ринку. Тому ефективне функціонування су-часної ринкової системи обов'язково передбачає свідоме державне регулювання, стимулювання «усвідомленої», розумної конкуренції.

Це регулювання здійснюється шляхом обмеження (а іноді і за-конодавчі заборони) тих масштабів концентрації і централізації ка-піталу, за якими розпочинається монополія, тобто розумна конку-ренція — це свідомо підтримуваний державним регулюванням рівень конкуренції, який стає на перешкоді монополізації економіки.