Крива Філліпса


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Австралійський економіст А. У. Філліпс у 1958 році довів, що між інфляцією та безробіттям існує зворотній зв'язок. При високо-му безробітті інфляція низька і навпаки. Цей взаємозв'язок у зага-льному вигляді він відобразив у кривих.

інфляція

 

рівень безробіття в %

Рис. 64

А. У. Філіпс з'ясував, що «у Великій Британії існує залежність між швидкістю зміни номінальної заробітної плати та частки без-робітних у загальній чисельності робочої сили,... така залежність... залишалася стійкою на протязі 1861—1957 років»:

 

ю = /

 

d — s

s

 

           

 

f(u),

 

де ю — швидкість зміни ставок заробітної плати, d \ s — попит і пропозиція, и — частка безробітних у загальній чисельності робо-чої сили, / — форма функції.

Якщо врахувати зміни вартості життя (в процентах) і позначити його Р, то залежність буде мати вигляд:

&> = f(u) + kP,

де к — позитивна постійна величина.

Якщо к — 1, то формулою виражається залежність між зміною реальної заробітної плати ю, вираженою в процентах, і часткою безробітних и . Якщо ж к < 1, це означає, що збільшення заробітної плати не повністю компенсує підвищення цін і реальна заробітна плата знижується.