СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ, ГРОШОВИХ СИСТЕМ IЇХ ЕВОЛЮЦІЯ 1. Закономірності виникнення і суть грошей


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Гроші— одне з найдавніших економічних явищ, яке виявляє найсуттєвіший вплив на усі сторони людського життя. Стародавні римляни говорили, що «гроші рухають світом». Існує багато шкіл і течій економічної науки щодо походження і суті грошей. Вперше наукове дослідження їх походження зроблено А. Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К. Маркс. Вони до-слідили історію, закономірності виникнення грошей та їх сутність.

В умовах існування первіснообщинного ладу, більше ніж 1 млн років, людство не знало грошей. Причиною цього був низький рі-вень розвитку економічної системи, відсутність регулярного обмі-ну. Лише у бронзовому віці (III—II тис. до н. е.) відбувається відо-кремлення скотарських племен від землеробських, виникає постійний обмін — необхідна умова життя людей. Більш стабіль-ним цей обмін стає після другого великого суспільного поділу пра-ці — відокремлення ремесла від сільського господарства (II—I тис. до н. е.). 3 цього часу продукти виробляються все частіше спеціа-льно для обміну, тобто стають товарами. Регулярний обмін веде до

поступового виділення з усього розмаїття товарного світу особли-вого товару, який набуває рис загального еквіваленту (тобто рів-ноцінності, загальної обмінюваності). Усі інші товари виражають у ньому свою вартість. Це дає змогу порівнювати їх між собою.

У стародавніх греків загальним еквівалентом була худоба (гр. pecus — худоба), у скандінавських народів — хутро і шкури, на Русі — хутра родини куниць (куни). У Стародавній Спарті були в обігу металеві гроші. 3 IV—III ст. до н.е. роль загального еквіва-лента закріплюється за сріблом і золотом, і лише у другій полови-ні XIX ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом, що означало встановлення золотого стандарту. Це відбулося завдя-ки таким властивостям золота як однорідність, ковкість, м'якість, подільність, неокислювальність, висока вартість у малій вазі то-що. Золото і срібло були повноцінними грошима, оскільки їх но-мінальна вартість в основному відповідала вартості металу, що в них містився.

Отже, гроші — це особливий товар, який служить загальним ек-вівалентом при обміні товарів, є для них формою вартості. Гроші виражають затрати суспільно необхідної праці і завдяки цьому за-безпечується їх обмінюваність на всі інші товари. Гроші — найру-хоміший елемент власності, оскільки за них власник може купити будь-яке інше багатство (заводи, фабрики, землю, цінні папери, зо-лото тощо). За допомогою грошей великі власники добиваються політичної влади, впливають на державний апарат. Саме тому ті-ньові та мафіозні структури в Україні зрослися з усіма ланками державного апарату, здійснюють вагомий вплив на прийняття тих чи інших законів.

Відомо, що гроші з'явилися як загальний еквівалент з моменту, коли продукти вироблялися спеціально для обміну, тобто коли во-ни стають товарами, а будь-який товар має дві властивості: спожи-вчу і мінову вартість. Мінова вартість є формою більш глибокої суті товару — цінності або вартості товару. На сучасному етапі мі-нова вартість існує у грошовій формі, тобто вартість знаходить свій вираз через гроші. Перш ніж виникли гроші, мінова вартість кілька разів змінювала свою форму — від простої (випадкової) до розгор-нутої і від розгорнутої до загальної.

Проста форма вартості виникла з того часу, як з'явився обмін продуктами у первісному суспільстві. Цей обмін, як вже зазначало-ся, мав епізодичний характер. Наприклад, одна община могла обмі-няти надлишок дичини на надлишок риби у іншої общини. Такий обмін набирав такого вигляду: 1 туша тварини = 200 рибин. Ця фо-рма вартості була одночасно і найбільш простою, оскільки виража-ла відношення між двома товаровиробниками, але і випадковою,

тому що обмін не мав регулярного характеру. Випадковим було і те, які продукти і в якій пропорції обмінювалися.

Розгорнута форма вартості виникла з розвитком виробництва, поглибленням суспільного поділу праці, що супроводжувалося зро-станням його продуктивності і появою додаткового продукту. Пе-ршим великим поділом праці, як вже зазначалося, було відокрем-лення скотарських племен від землеробських. Тому надлишки тварин і продуктів тваринництва (м'ясо, вовна тощо) вже не випад-ково, а регулярно починають обмінюватися на надлишки продукції землеробства. При цьому тварини при обміні на інші товари набу-вають переважно відносної форми вартості, тобто виражають свою вартість через споживчу вартість інших товарів, а інші товари (хліб, овочі тощо) стають еквівалентами — товарами, які викорис-товуються для порівняння вартості. Внаслідок регулярного обміну обмінні пропорції набували більш стійкого характеру, наближалися до витрат праці. Однак оскільки товар безпосередньо обмінювався на товар і обмін між общинами (тобто колективний обмін) з розпа-дом первісного ладу поступився місцем індивідуальному обміну, то останній наштовхнувся на певні труднощі.

Так, власник шкури тварини міг придбати зерно лише у тому випадку, якщо ця шкура була потрібна власнику зерна. Тому пря-мий обмін одного товару на інший часто ставав неможливим, вар-тість кожного товару не отримувала кінцевого загальноприйнятого вираження. Для цього необхідним був товар, який би мав споживчу вартість для всіх членів суспільства.

Така необхідність призвела до появи більш розвинутої форми вартості —загальної форми вартості. Ця форма вартості виникає з наступним розвитком виробництва і обміну, особливо з появою міжнародної торгівлі і виділенням класу купців (третій великий су-спільний поділ праці), розширенням кола продуктів, що обмінюва-лися. Все це обумовило стихійне виділення такого товару, на який могли б обмінюватися усі інші товари. Роль загального еквіваленту повсюдно закріплюється за одним товаром — золотом (сріблом), який стає грошима. Так виникає грошова форма вартості.

Отже, гроші виникли в результаті розвитку процесу суспільного поділу праці і еволюції форм вартості, тобто мінової вартості.

У споживчій вартості грошей проявляється вартість усіх ін-ших товарів, а витрачена на їх виробництво конкретна праця є безпосереднім втіленням абстрактної праці, витраченої на виро-бництво усіх інших товарів. Крім своєї звичайної споживчої вар-тості грошовий товар набуває загальної мінової вартості — зда-тності обмінюватися на усі інші товари. Це найважливіша риса і суть грошей.

Отже, еволюція форм вартості протягом довгого історичного періоду привела до виникнення грошей — товару особливого роду, що служить загальним еквівалентом для усіх інших товарів.

Суть грошей розкривається також у виконуваних ними функціях.