Взаємозв'язок рівноваги та повної зайнятості в моделі Кейнса


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 

Загрузка...

Основна теза кейнсіанської моделі полягає в запереченні існу-вання в ринковій економіці автоматичного механізму стабілізації, який би спонукав підприємців виробляти необхідний обсяг продук-

ту без інфляції та за повної зайнятості. Повна зайнятість забезпе-чується рівноважним обсягом ЧНП або доходу нації. Якщо інвес-тиції незначні, рівноважний обсяг доходу означатиме безробіття й спад виробництва. Механізм мультиплікатора посилює нові інве-стиції, а також посилює негативний ефект скорочення інвестицій за умов спадної МРС (граничної схильності до споживання). Якщо чисті інвестиції взагалі зникнуть, то дохід нації зменшиться до точ-ки рівноваги, тоді суспільство буде настільки бідним, що припи-нить будь-які заощадження.

Поки чисті заощадження, що відповідають повній зайнятості, н-

рив, який вимірюється нестачею інвестицій порівняно із заоща-дженнями, що відповідають повній зайнятості.

За дефляційного розриву нестача витрат (сукупного попиту) зу-мовлює депресивний вплив на економіку, обсяг реального продук-ту скорочується.

Якщо чисті інвестиції виявляють тенденцію до перевищення рі-вня заощаджень, який відповідає повній зайнятості, то попит на то-вари перевищить можливості їх виробництва й ціни почнуть зрос-тати, тобто з’явиться інфляція. У цьому випадку виникає так званий інфляційний розрив.

За інфляційного розриву надлишок витрат (сукупного попиту) веде до зростання номінального продукту, але реальний ЧНП зрос-тати не буде.

 

Ск Приватні

AD2 AD0 AD1

В     ^дефляційний розрив

0 Реальний ЧНП       Номінальний ЧНП Рис. 51

/

Утворення дефляційного та інфляційного розривів в економіці показане на графіку.

Дефляційний розрив позначено на рисунку прямою Е0В , це ве-личина, на яку графік сукупних витрат (сукупного попиту) повинен був би зміститися угору (від AD1 до AD0), щоб забезпечити безін-фляційний рівень ЧНП за умов повної зайнятості. Чим більший ко-ефіцієнт мультиплікатора, тим більшим було б це зміщення, а отже, і дефляційний розрив.

Дефляційний розрив веде до зменшення реального ЧНП (на графіку це показано стрілкою 1). Він свідчить про спад виробницт-ва національного продукту нижче рівноважного рівня, економіка не може забезпечити зайнятість певної кількості працівників і витра-тить безповоротно (згідно закону Оукена) частину національного продукту.

Інфляційний розрив відображає надлишок сукупного попиту, що підвищує ціни внаслідок інфляційного попиту. При цьому зро-стає номінальний ЧНП (показано стрілкою 2), водночас реальний продукт не зростає, адже інфляційний розрив не може підвищити зайнятість, яка й так досягла максимального значення. Рух цін уго-ру триватиме доти, поки існуватиме інфляційний розрив, тобто по-ки не пощастить зменшити попит на інвестиції чи попит на спожи-вчі товари,  або поки н.   буде застосована відповідна державна

Зростання інфляції попиту може забезпечити повну зайнятість до того часу, поки існуватиме інфляційний розрив.

Взаємозв’язок інфляції, попиту і зайнятості відображається кри-вою Філліпса (див. графік «Крива Філіпса»).

У принципі модель Кейнса відображає взаємозв’язок між суку-пними витратами і реальним національним продуктом при сталому рівні цін. Але наступний розвиток моделі дає змогу уявити, як впливає на економічну рівновагу і мультиплікатор і інфляційний розрив.

На рисунку крива AS відображає зміну сукупної пропозиції. На цій кри^виУено три в^зки: аЬ - U званий ^кейнсіансь-кий» (показує цілком еластичну пропозицію, що характерна для депресивної економіки, яку й досліджував Кейнс); be — проміж-ний, cd так званий ^класичний» (показує цілком нееластичну пропозицію, що відображає уявлення неокласичної теорії). Під ді-єю різноманітних факторів графік сукупного попиту зміщується вправо (попит зростає) — від AD1 до AD3, від Q1 до Q3 показують рівноважний обсяг ЧНП за різних значень сукупного попиту.

 

P2

P1

P

0

 

Q1

Q2

AS d

Q3

Q

Рис. 52

Зміщення кривої сукупного попиту від AD1 до AD2 відбуваєть-ся на кейнсіанському (горизонтальному) відрізку кривої AS, тоб-то передбачається, що економіка є депресивною з недовантажен-ням виробничих потужностей і високим рівнем безробіття (це відповідає ситуації 30-х років, коли розроблялася кейнсіанська мо-дель). Тому підприємці схильні нарощувати випуск продукції на-віть за незмінної ціни P1. Будь-яка зміна сукупного попиту зумо-вить  зміни  обсяг.   рівн,важного  ЧНП  і зайнятості  навіть  з-

На проміжному відрізку кривої AS внаслідок інфляційного зростання цін (від P1 до P2) частина величини будь-якого первіс-

ного приросту сукупного попиту буде анульована інфляцією, а на класичному відрізку інфляція повністю знищить увесь ефект зрос-тання сукупного попиту; тому зростання реального національного продукту і зайнятості не відбувається. На класичному відрізку кривої AS зростає лише номінальний ЧНП. Інфляція спочатку послабила (на проміжному відрізку), а потім повністю нейтралі-зувала (на класичному відрізку) дію мультиплікатора інвести-цій і зайнятості.

Отже, за кожного даного первісного приросту сукупного попиту пов'язане із ним збільшення реального продукту нації і зайнятості буде тим меншим, чим вищим буде рівень інфляції.

Зростання рівня цін послаблює дію мультиплікатора зайнятості.