13.4. Валова і реалізована продукція


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 

Загрузка...

Валова продукція – це вартість спільного результату виробни-чої діяльності підприємства за певний період. Валова продукція від-різняється від товарної на величину зміни залишків незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду. Зміна залишків незавершеного виробництва враховується тільки на підприємствах з тривалим (не менше двох місяців) виробничим циклом і на під-приємствах, де незавершене виробництво велике за обсягом та може різко змінюватися в часі. В машинобудуванні враховується також зміна залишків інструментів.

Валова продукція (ВПр) розраховується за заводським методом двома способами.

По-перше, як різниця між валовим і внутрішньозаводським обо-ротом:

ВПр = Во-Вв ,

де Во – валовий оборот; Вн – внутрішньозаводський оборот.

Валовий оборот – це вартість усієї продукції, виробленої за певний період усіма цехами підприємства незалежно від того, чи використовувалася ця продукція всередині підприємства для по-дальшого перероблення, чи була реалізована на сторону. Внутріш-ньозаводський оборот – це вартість продукції, виробленої одними й спожитої іншими цехами протягом одного й того самого періоду.

По-друге, валова продукція визначається як сума товарної про-дукції (ТП) і різниці залишків незавершеного виробництва (інстру-ментів, пристосувань) на початок і кінець планового періоду:

ВП =ТП +(Нп- Нк),

де Нп і Нк – вартість залишків незавершеного виробництва на по-чаток і кінець певного періоду.

Незавершене виробництво – незакінчена виробництвом продук-ція: заготовки, деталі, напівфабрикати, які перебувають на робо-чих місцях, контролі, транспортуванні, на складах у запасі, а також продукція, не прийнята відділом технічного контролю і не здана на склад готових виробів.

Незавершене виробництво обліковується за собівартістю. Для перерахунку залишків незавершеного виробництва в гуртові ціни, використовуються два способи: 1) за ступенем готовності незавер-шеного виробництва на основі співвідношення трудомісткості ви-конаних робіт і трудомісткості готового виробу; 2) за коефіцієнта-ми, які характеризують співвідношення вартості готових у гуртових цінах і фактичній собівартості тих самих виробів. Очікувані залиш-ки незавершеного виробництва на початок планового року в цехах визначають за звітними даними на основі інвентаризації. На кінець планового року норматив залишків незавершеного виробництва (Нк) розраховується за формулою:

Нк=Qд×С×Тц×Кг ,

де Qд – добовий випуск продукції в натуральному виразі; С – со-бівартість продукції, грн; Тц – тривалість виробничого циклу, днів; Кг – коефіцієнт готовності незавершеного виробництва, який визна-чається за трудомісткістю або за вартістю.

Валова продукція розраховується в діючих порівняних цінах, тоб-то незмінних на певну дату цінах підприємства. За допомогою цьо-го показника визначають динаміку загального обсягу виробництва, фондовіддачі й інших показників ефективності виробництва.

Реалізована продукція – продукція, яка надійшла в даному пері-оді на ринок і яка підлягає оплаті споживачами. Вартість реалізова-ної продукції визначається як вартість призначених до постачання і таких, що підлягають оплаті в плановому періоді готових виробів, напівфабрикатів власного виробництва і робіт промислового харак-теру, призначених до реалізації на сторону (включаючи капітальний ремонт устаткування та транспортних засобів підприємства, які ви-конуються силами промислово-виробничого персоналу), а також вартість реалізованої продукції та виконаних робіт для власного ка-пітального будівництва й інших непромислових господарств, які пе-ребувають на балансі підприємства. Грошові надходження, пов’язані з вибуттям основних засобів, матеріальних оборотних і нематеріаль-них активів, продажна вартість валютних цінностей, цінних паперів не включається до складу виручки від реалізації продукції, а роз-глядаються як доходи або збитки і враховуються при визначенні за-гального (балансового) прибутку.

Обсяг реалізованої продукції розраховується на основі діючих цін без податку на додану вартість, акцизів, торгових і збутових зни-жок (для продукції, яка експортується, – без експортних тарифів). Реалізована продукція, яка включає роботи і послуги промислово-го характеру, напівфабрикати власного виробництва визначається на підставі заводських договірних цін і тарифів. Обсяг реалізованої продукції (РП) за планом визначається за формулою:

РП =Qп+ТП -QК ,

де ТП – обсяг товарної продукції за планом; Qп і Qк – залишки не-реалізованої продукції на початок і кінець планового періоду.

До залишків нереалізованої продукції на початок року включа-ють:

•          готову продукцію на складі (зокрема, відвантажені товари, до-кументи за які не передані в банк);

•          відвантажені товари, термін оплати яких не настав;

•          відвантажені товари, не сплачені в строк покупцем;

•          товари на відповідальному зберіганні в покупця.

На кінець року залишки нереалізованої продукції визначаються

тільки за готовою продукцією на складі та відвантаженими товара-ми, термін оплати яких не настав.

Усі складові частини реалізованої продукції розраховуються в цінах реалізації: залишки на початок року – в діючих цінах періоду, перед плановим; товарна продукція і залишки нереалізованої про-дукції на кінець періоду – в цінах планованого року.