13.2. Методика розрахунку виробничої потужності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 

Загрузка...

Виробнича потужність підприємства визначається за потуж-ністю основних (провідних) виробничих одиниць – цехів, ділянок. Виробнича потужність цехів і ділянок визначається за потужністю основного технологічного устаткування (агрегатів, установок, груп устаткування тощо). Розрахунок виробничої потужності підприєм-ства здійснюється в усіх його виробничих підрозділах – від групи технічно однотипного устаткування до виробничих ділянок, від це-хів до виробничих одиниць, від виробничих одиниць до підприєм-ства в цілому.

Потужність провідного підрозділу (наприклад, групи устатку-вання) визначає потужність підрозділу наступного рівня (дільниці); за потужністю провідної дільниці встановлюють потужність цеху тощо. За наявності на підприємстві декількох провідних вироб-ництв, цехів, ділянок, агрегатів або групи устаткування виробнича потужність визначається на тих з них, які виконують найбільший за трудомісткістю обсяг робіт. Якщо є декілька виробництв або цехів із замкнутим циклом виробництва з випуску однотипної продукції, то виробнича потужність комплексу визначається як сума потужнос-тей провідних виробництв або цехів.

Метод розрахунку виробничої потужності дільниці, цеху, заводу багато в чому визначається типом виробництва. На заводах серійного і одиничного виробництва розрахунок ведеться за групами обладнан-ня і виробничими підрозділами. Визначення виробничої потужності починається зазвичай з розрахунку пропускної спроможності агре-гатів або групи устаткування. Розрізняють агрегати періодичної дії, наочно-спеціалізовані та агрегати з технологічною спеціалізацією.

Виробнича потужність (ВП) цеху або дільниці, оснащеної одно-типним наочно-спеціалізованим устаткуванням (ткацькі верстати, прядильні машини тощо), визначається за формулою:

ВП = Пгод ×Тпл ×Н ,

де Пгод – годинна продуктивність устаткування; Тпл – плановий (ефективний) річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.; Н – середньорічний парк цього виду устаткування, врахований при розрахунку виробничої потужності.

Виробнича потужність (ВП) агрегатів періодичної дії (хімічні агрегати, автоклави тощо) визначається за формулою:

 

ВП = В

 

Т

t

 

КВГ

 

де Вм – маса сирих матеріалів; Тпл – плановий річний фонд часу ро-боти устаткування, год; tц.п – тривалість циклу перероблення сировини, год.; КВГ – коефіцієнт виходу готової продукції з сирих матеріалів.

Виробнича потужність (ВП) цехів масового і великосерійного ви-робництва визначається виходячи з планового (ефективного) фонду часу, ритму, або такту, роботи конвеєрів:

T ВП =   пл ,

t

де Tпл – плановий фонд часу роботи конвеєра (доба, рік),хв.; t – такт сходу готових виробів з конвеєра, хв.

Виробнича потужність (ВП) підприємства або цеху при однорід-ному устаткуванні (текстильна фабрика тощо) розраховується за формулою:

Т

ВП =пл ×Н ,

t

од

де Тпл – плановий фонд часу роботи устаткування, год.; tод – за-трати часу на одиницю продукції (трудомісткість), год./од.; Н – се-редньорічна кількість однотипного устаткування.

Для агрегатів і верстатів з технологічною спеціалізацією по-тужність розраховується шляхом визначення потреби в верстато-годинах за цими агрегата або за групою верстатів і зіставлення ре-зультатів з наявним фондом часу.

Розрахунки за виробничими площами проводяться в основному тільки на маломеханізованих складальних і ливарних цехах, обсяг випуску яких лімітується розміром виробничої площі. Пропускна здатність за виробничими площами Рпл (м2 х дні) визначається за формулою:

Pпл =Пп ×Тпл ,

де Пп – виробнича площа цеху, м2 ; Тпл – плановий (ефективний) річний фонд часу роботи цеху (дільниці), днів.

Під час розрахунку виробничої потужності підприємства необ-хідно одночасно з розрахунком виробничих потужностей провід-них цехів визначити потужність устаткування інших цехів і служб, щоб виявити «вузьки місця» та намітити шляхи їх усунення. Під «вузьким місцем» слід розуміти ті цехи, дільниці, агрегати та групи устаткування основного і допоміжного виробництва, чия пропускна спроможність не відповідає потужності провідної ланки, за якою встановлюється виробнича потужність підприємства.

Виробничу потужність провідного цеху (ВПц) розраховують за формулою:

Мц = М1а1 , М2а2 , ..., Мnan ,

де М1, М2, ..., Мn – виробнича річна потужність однотипного устат-кування; a1, а2,…, аn – кількість одиниць певного виду устаткування.

Розрахунок виробничої потужності підприємства в цілому не зводиться до простого підсумовування потужностей однорідних ді-лянок. Вона визначається на провідних дільницях і цехах на основі попереднього вирівнювання завантаження, тобто узгодження рівня використання устаткування за його групами та стадіями оброблен-ня з розшиванням «вузьких місць».

Ступінь використання виробничої потужності підприємства ха-рактеризується коефіцієнтом використання потужності (Кв.п), який визначається за формулою:

Q

К      =     факт   , в.п.

ВП

с.р.

де Qфакт – фактичний обсяг випуску продукції; ВПс.р. – середньо-річна виробнича потужність.