10.3. Оцінювання та амортизація нематеріальних активів підприємства


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 

Загрузка...

Продукт інтелектуальної власності має певну ринкову вартість, а тому його можна: здати в оренду, продати, передати в заставу для отримання кредиту, розширити власні кошти тощо. З економічної позиції, вартість об’єктів інтелектуальної власності – це витрати підприємства на придбання нематеріальних ресурсів, які викорис-товуватимуться для отримання певного економічного результату, тобто для підприємства є нематеріальними активами.

Нематеріальні активи – ресурси, використання яких, як очіку-ється, приведе в майбутньому до отримання економічної вигоди.

До складу нематеріальних активів належать: права користування природними ресурсами; права користування майном; права на знаки для товарів і послуг; права на об’єкти промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, по-роди тварин, ноу-хау; захист від недобросовісної конкуренції, інші аналогічні нематеріальні активи); авторські і суміжні з ними права; інші нематеріальні активи.

Така видова класифікація використовується в бухгалтерському обліку та статистиці.

За призначенням розрізняють нематеріальні активи:

•          виробничого призначення (право на знаки для товарів і послуг, вартість прав на об’єкти промислової власності тощо);

•          невиробничого призначення – об’єкти, які використовують-ся обслуговуючими (невиробничими) підрозділами підприємства (вартість прав оренди приміщень для організації оздоровчих і спор-тивних заходів тощо).

Співвідношення окремих видів нематеріальних активів підпри-ємства, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості, називають видовою структурою.

Щоб визначити загальний обсяг нематеріальних активів та їхню зміну, нематеріальні активи підприємства оцінюють. Існують три основні підходи до оцінки нематеріальних активів: витратний, при-бутковий, порівняльний.

Витратний підхід ґрунтується на розрахунку витрат на відтворен-ня нематеріальних ресурсів. Він застосовується під час юцінювання їхньої вартості у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований прибуток не є стабільним. При оцінюванні врахову-ють: витрати на оплату праці працівників; маркетингові і рекламні витрати; витрати на страхування ризиків, пов’язаних з об’єктами ін-телектуальної власності; витрати на вирішення правових конфліктів; матеріальні витрати на формування об’єкта інтелектуальної власнос-ті; вартість науково-методичного забезпечення чи індивідуалізації власної продукції-логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.

Приклад. Витрати конструкторського бюро підприємства на дослі-дження, згідно з кошторисом, становили 155 тис. грн, з них прямі ма-теріальні витрати – 14 тис. грн, прямі витрати на оплату праці 88 тис. грн і інші витрати – 53 тис. грн. Витрати на розроблення промисло-вого зразка становитимуть за розрахунком 218 тис. грн: прямі матері-альні витрати – 33 тис. грн, прямі витрати на оплату праці – 125 тис. грн, інші – 60 тис. грн. Однак до вартості промислового зразка буде віднесена лише сума витрат на його розроблення, тобто на баланс під-приємства буде зарахована вартість промислового зразка на суму 218 тис. грн після реєстрації й отримання патенту.

Прибутковий підхід застосовується здебільшого при оцінювання патентів і ліцензій, торгової марки, майнових прав. Він ґрунтується на розрахунку економічної вигоди, пов’язаної з отриманням прибут-ку від використання нематеріальних активів у майбутньому, тобто його цінність на поточний момент визначається величиною очіку-ваного прибутку.

Порівняльний (ринковий) підхід застосовується в умовах розвину-того ринку нематеріальних активів. Цей підхід передбачає визначен-ня вартості активів з урахуванням попиту і пропозиції, яка існує на ринку. Підприємства купують і продають аналогічні активи, прийма-ючи при цьому незалежні індивідуальні рішення щодо їх вартості.

Приклад. ВАТ «Промприлад» отримало від ТзОВ «Роботрон» патент на винахід в обмін на випуск 3000 простих акцій номінальною вар-тістю 0,25 грн. Вартість патенту, розрахована за витратним підходом, становить 6,3 тис. грн. Ринкова вартість акцій на момент здійснення операції – 7 грн за акцію. Виходячи з цього, вартість придбаного па-тенту становитиме (3000 х 7) 21 тис. грн.

Нематеріальні активи можуть оцінюватися за первісною і за-лишковою вартістю у зв’язку з тривалим функціонуванням та по-ступовим їх спрацюванням.

Первісна вартість нематеріальних активів складається з вартості придбання; митного збору (при імпорті); податків, які не підлягають відшкодуванню; інших податків, пов’язаних з придбанням нематері-альних активів (крім сплати відсотків за кредит банку). За первісною вартістю нематеріальні активи зараховують до майна підприємства.

Залишкова вартість характеризує реальну їхню вартість, тобто не перенесену на вартість виготовленої продукції, і визначається як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу.

У процесі використання нематеріальні активи спрацьовуються і переносять свою вартість у вигляді амортизаційних відрахувань. Величина амортизаційних відрахувань нараховується щомісячно за нормами, виходячи з первісної вартості і терміну їх корисного ви-користання.

Згідно з чинним законодавством, підприємство самостійно вста-новлює терміни корисного використання нематеріальних активів, але не більше 20 років. Методи нарахування зносу також визнача-ються підприємством самостійно. Амортизації підлягають усі не-матеріальні активи, які перебувають на балансі підприємства. Зде-більшого до нематеріальних активів застосовується прямолінійний метод нарахування зносу, за яким кожен окремий вид нематеріаль-ного активу амортизується рівними частинами, виходячи з його первісної вартості протягом терміну його використання. Приклад, підприємство придбало нематеріальні активи у вигляді про-грамного забезпечення вартістю 9,2 тис. грн і оплатило послуги з його встановлення – 0,72 тис. грн. Термін корисного використання про-грамного забезпечення становить 2,5 року. Отже, місячна сума зносу становитиме 9200 + 720 : 30 міс. = 330,66 грн.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому нематеріальний актив зараховано на баланс під-приємства. Відповідно, при вибутті нематеріального активу аморти-зація не нараховується з місяця, наступного за місяцем вибуття.