7.5. Тарифна система оплати праці


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 

Загрузка...

Тарифна система – сукупність норм і нормативів, які забез-печують диференціацію оплати праці виходячи з відмінностей у складнощах виконуваних робіт і умов праці, її інтенсивності та ха-рактеру. Вона складається з таких основних елементів: тарифно-кваліфікаційний довідник, тарифна сітка, тарифні розряди і відпо-відні до них коефіцієнти, тарифні ставки (зокрема 1-го розряду), доплати до тарифних ставок та надбавки за відхилення від нормаль-них умов праці (рис. 7.5).

Тарифно-кваліфікаційний довідник передбачає застосування та-рифних ставок першого розряду і тарифних сіток. Існують Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників, Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів та служ-бовців виробничих галузей, Кваліфікаційний довідник посад служ-бовців бюджетної сфери.

Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій ро-бітників (ЄТКД) слугує для визначення розрядів робіт і робітників. У більшості галузей промисловості праця поділяється на шість роз-рядів, у деяких галузях – на вісім. За допомогою ЄТДК вирішується найбільш важливе завдання зіставлення (порівняння) різних видів робіт за ступенем їхньої складності, а отже, і за рівнем кваліфікації. Тарифікація робітників, тобто присвоєння їм залежно від рівня про-фесійних знань і трудових навичок певного розряду, здійснюється комісією на основі ЄТДК, який включає велику кількість професій, загальних в усіх галузях народного господарства і є обов’язковим для застосування на державних підприємствах та рекомендаційним для підприємств інших форм власності.

Тарифна система

 

Тарифно-

кваліфікаційни

й довідник

Містить харак-

теристику робіт

за їхньою

склад-ністю і

вимогами до

робочих для

отримання пев-

ного тарифного

розряду

 

Тарифна сітка

Показує відно-

шення в оплаті

праці працю-

ючих різних

розрядів з ура-

хуванням специ-

фіки галузі,

виробництва і

умов праці

 

Тарифні розряди й коефіцієнти

Характеризують

рівень кваліфікації

працюючих і

складності робіт.

У більшості галу-

зей працюючі і

праця тарифіку-

ються за роз-

рядами

 

Тарифні ставки

(в тому числі 1-го

розряду)

Годинна, денна,

місячна оплата

робітників відпо-

відного розряду. Є

основою для погодинної оплати праці і визначенні

розцінок за одиницю продукції

 

 

Рис. 7.5. Склад тарифної системи

Тарифна сітка з оплати праці – інструмент диференціації оплати праці залежно від його складності для різних груп працівників – вклю-чає кількість розрядів і відповідні їм тарифні коефіцієнти в абсолютно-му або відносному виразі. Єдина тарифна сітка з оплати праці праців-ників бюджетної сфери включає 25 розрядів, кожному з яких відповідає свій тарифний коефіцієнт відносно тарифної ставки 1-го розряду.

Співвідношення між тарифними коефіцієнтами крайніх розря-дів називається діапазоном сітки. Величина тарифного коефіцієнта показує, у скільки разів рівень оплати праці (робітників) певного розряду перевищує рівень оплати праці (робітників), віднесених до першого розряду. Підприємства можуть самостійно розробляти за-водські тарифні системи, основою яких є єдина тарифна сітка для оплати праці всіх категорій працівників бюджетної сфери (включа-ючи робітників, службовців, спеціалістів і керівників).

Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Вона визначає рі-вень оплати праці, оскільки заробіток працівника залежить насам-перед від розміру тарифної ставки 1-го розряду, яка розраховується з установленого мінімального розміру оплати праці і тривалості ро-бочого часу. Тарифна ставка працівника відповідної кваліфікації () визначається за формулою:

Тсі т =Тст ×КТі

де Тст – тарифна ставка 1-го розряду; – тарифний коефіцієнт і-го розряду.

Тарифна ставка 1-го розряду може бути годинною, денною і місячною. Годинна і денна тарифні ставки 1-го розряду встанов-люються, як правило, для робітників-відрядників і погодинників. Місячна тарифна ставка 1-го розряду встановлюється в Єдиній тарифній системі оплати праці працівників установ, організацій і підприємств, які знаходяться на бюджетному фінансуванні (ЄTC). Підприємства самі визначають тарифні ставки 1-го розряду і поса-дові оклади керівників, спеціалістів і службовців. Місячна тарифна ставка 1-го розряду відповідно до принципів розробки ЄTC не може бути нижча за мінімальний розмір оплати праці, яка встановлюєть-ся в законодавчому порядку. Мінімальний розмір заробітної плати – гарантований державою найменший рівень оплати праці за роботу протягом місяця, нижче за який не може бути встановлена оплата праці працівника, який відпрацював повністю відповідну норму ро-бочого часу і виконав свої трудові зобов’язання – норми праці. Крім того, мінімальний розмір заробітної плати використовується при розрахунку мінімальних розмірів пенсій, допомоги і стипендій, рів-ня оподаткування, при визначенні штрафних санкцій в адміністра-тивному і кримінальному праві тощо.

Доплати до тарифних ставок і надбавки за відхилення від нор-мальних умов праці включають оплату за роботу в понаднормовий час, святкові дні, нічний час тощо. На підприємствах застосовують надбавки за високу професійну майстерність, високі досягнення в праці, виконання особливо важливої роботи на термін її проведен-ня, персональні надбавки, що встановлюються за рішенням керівни-ка тощо. Розмір стимулюючих доплат і надбавок визначається під-приємством самостійно та включається до собівартості продукції за статею «Витрати на оплату праці».

На підприємствах усіх організаційно-правових форм можуть ви-користовуватися будь-які елементи тарифної системи в довільному порядку, окрім обов’язкових відповідно до законодавства.