5.1. Товарне виробництво і ринок


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 

Загрузка...

Під товарним виробництвом розуміється таке виробництво, за якого продукти виробляються для продажу, а зв’язок виробників і спо-живачів здійснюється за допомогою ринку. Умовою, необхідною для виникнення товарного виробництва, є суспільний розподіл праці. Етапи розвитку товарного виробництва пов’язані з розвитком обмі-ну, ринку. Виділяють такі типи ринку: нерозвинутий, вільний, регу-льований, деформований. Кожному типу ринку відповідає особлива модель товарного виробництва:

•          товарне виробництво нерозвинутого ринку;

•          товарне виробництво вільного ринку;

•          товарне виробництво регульованого ринку;

•          товарне виробництво деформованого ринку.

Ринок – це саморегульована, заснована на економічній свободі систе-ма відносин між продавцем і покупцем з приводу обміну, купівлі-продажу товарів (послуг). Основними елементами ринкового механізму є ціна, попит і пропозиція. Співвідношення попиту і пропозиції визначає ціну товару на ринку. Закон попиту відображає залежність між відносною ціною на товар і величиною попиту на нього: зростання попиту впливає на зниження ціни, а його скорочення сприяє зростанню цін на ринку.

Складовою частиною ринкової економіки є конкуренція – осно-вний механізм формування господарських пропорцій, спрямований на створення найсприятливіших умов збуту продукції і максимальне задоволення потреб (табл. 5.1).

Ринок володіє складною структурою, системою безлічі різнома-нітних спеціалізованих ринків. Існують різні їх класифікації залежно від обраного критерію (табл. 5.2).

Таблиця 5.1

Характеристика основних типів конкуренції і ринку

 

Типи

конкуренції

і ринку            Кількість і розмір фірм          Характер продукції   Умови входу на ринок і ви-ходу з нього            Доступність Інформації

Чиста кон-куренція   Велика кіль-кість малих фірм           Однорідна продукція            Відсутність бар’єрів            Однаковий доступ до всіх видів інформації

Монопо-лістична конкуренція        Велика кіль-кість малих фірм           Різнорідна продукція            Відсутність бар’єрів          Деякі про-блеми

Олігополія      Кількість фірм невели-ке, є велика фірми  Різно-рідна або однорідна продукція         Можливі окремі бар’єри           Деякі об-меження

Монополія     Одна або декілька ве-ликих фірм    Унікальна продукція Наявність бар’єрів входу на ринок Деякі об-меження

Таблиця 5.2

Класифікація ринків за характером об’єкту товарообміну

 

Ринок товарів і послуг         Фінансовий ринок    Ринок

інтелектуальної

продукції        Ринок праці

Ринок засобів виробництва            Ринок цінних паперів          Ринок фундамен-тальної наукової інформації            Зайняті

Ринок

споживчих

товарів           Ринок капіталу          Ринок техноло-гій, дослідно-конструктор-ських розробок         Безробітні

Ринок послуг виробничого і невиробничого характеру  Валютний і кредитний ринок         Ринок інформації            Біржі праці. Система підго-товки і перепід-готовки кадрів

За відношенням до суб’єкта ринкових відносин розрізняють ри-нок продавця, ринок покупця і ринок посередницьких операцій (ринок проміжних продавців). За географічною ознакою виділяють внутрішній (національний ринок, що підрозділяється на регіональні, місцеві ринки тощо) і зовнішній (світовий, прикордонний тощо). За характером продажу ринки поділяються на гуртові і роздрібні.

За галузевою ознакою виділяють:

•          ринок сировини (вугілля, нафта, газ, деревина тощо);

•          ринок продовольства (зерно, риба, м’ясо тощо);

•          ринок машинобудування (автомобілі, машини тощо) й інші га-лузеві ринки.

Через специфіку товарів, які виробляються (складність, трива-лість виготовлення тощо), віддаленості продавців і покупців один від одного, можливості затримки в оплаті поставлених товарів кож-ний ринок повинен мати в розпорядженні відповідну інфраструк-туру – систему спеціалізованих організацій. Інфраструктура ринку включає кредитну систему, систему біржової торгівлі, сукупність самостійних підприємств гуртової й роздрібної торгівлі.

Кредитна система складається з банківської системи, страхових компаній, фондів профспілок та інших організацій. Першим елемен-том банківської системи є центральний банк, другим – комерційні, іпотечні, інноваційні, інвестиційні та інші банки.

Біржа – це організований гуртовий ринок, діючий аукціон на ку-півлю продаж товарів, цінних паперів і валюти. Вона діє на основі статуту під керівництвом біржового комітету. Клієнтами біржі мо-жуть бути фізичні особи, торгово-промислові корпорації і кредитно-фінансові інститути. Біржі бувають товарними (спеціалізовани-ми за продуктами і універсальними), фондовими (за операціями з цінними паперами), валютними (для купівлі продажу національної валюти). Крім біржової торгівлі, товарний ринок обслуговується мережею самостійних підприємств гуртової і роздрібної торгівлі, що використовують різні організаційні форми (ярмарки, аукціони, виставки-продажі тощо).

Як і будь-яка реально функціонуюча система, ринок володіє певни-ми перевагами і недоліками. Основні переваги ринкової економіки:

•          ефективний розподіл і використання ресурсів для виробництва необхідних суспільству товарів і послуг;

•          високий ступінь гнучкості і адаптації виробництва до умов, які змінюються;

•          впровадження досягнень науки і техніки у виробництво;

•          свобода вибору і дій підприємців та споживачів;

•          здатність до задоволення різноманітних потреб, підвищення

якості продукції;

•          відносно швидке відновлення порушеної економічної рівноваги.

Основні недоліки ринку:

•          відсутність стимулів для виробництва товарів і послуг колектив-ного і суспільного користування;

•          відсутність механізму захисту навколишнього середовища від виробничої й інших видів діяльності;

•          нездатність збереження невідтворних ресурсів;

•          відсутність гарантій зайнятості населення;

•          відсутність механізму фінансування розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у науці;

•          нестабільність розвитку та схильність до інфляційних процесів.

Існування проблем, рішення яких у рамках стихійних ринкових

відносин неможливе, зумовлює значущість державних інститутів у розвитку національної економіки. Держава покликана всебічно сприяти створенню нормальних умов для функціонування ринко-вих механізмів і доповнювати їх елементами, що дають можливість вирішувати ті завдання, з якими ринок не справляється.

Сучасний ринок характеризується, з одного боку, концентрацією капіталу і розвитком корпоративних форм організації бізнесу, а з ін-шого – збереженням безлічі дрібних товаровиробників з властивим їм духом підприємництва, гнучкістю і адаптацією. Інтенсивно роз-вивається важлива складова ринку – ринок інформації.