4.2. Управлінські технології


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 

Загрузка...

Ефективність діяльності підприємства, його становища на ринку принципово залежать від стратегії розвитку, вибору і застосуван-ня як окремих стратегічних типів управлінських технологій, так і їхніх різних поєднань. Управлінські технології – це набір управ-лінських засобів і методів дослідження поставлених цілей організації, які включають:

•          методи і засоби збору й обробки інформації;

•          прийоми ефективної дії на працівників;

•          принципи, закони і закономірності організації й управління;

•          системи контролю. Для фірм і підприємств, які розрізняються за чисельністю,

організаційно-правовою формою, організацією технологічного про-цесу, можуть бути ефективні різні типи управлінських технологій. Залежно від конкретного набору засобів розрізняють декілька осно-вних управлінських технологій:

•          управління за цілями;

•          управління за результатами;

•          управління на базі потреб й інтересів;

•          управління на базі активізації діяльності персоналу;

•          управління у виняткових випадках;

•          управління шляхом постійних перевірок і вказівок;

•          управління на базі «штучного інтелекту».

Управління за цілями застосовують для середніх і малих підпри-ємств із сильним аналітичним підрозділом. Воно буває простим, цільовим, програмно-цільовим і регламентним. При простому ці-льовому управлінні керівник організації визначає тільки терміни і кінцеву мету, але не механізм її досягнення. Мета може бути до-сягнута в будь-який термін або не досягнута зовсім. Такий спосіб управління застосовується в основному в товариствах з обмеженою відповідальністю, що мають чисельність 3–5 чоловік.

Програмно-цільове управління передбачає визначення цілей, ме-ханізмів і термінів для кожного етапу досягнення мети. Загальна мета досягається в передбачені терміни. Такий спосіб управлін-ня застосовується, як правило, в товариствах з обмеженою від-повідальністю і акціонерних товариствах усіх типів, Регламентне управління застосовується на рівні економіки в цілому. При цьому визначаються кінцева мета і обмеження за параметрами і ресурса-ми. Причому мета досягається обов’язково, але терміни її досягнен-ня встановити важко.

Управління за результатами грунтується на посиленні функції координації й інтеграції діяльності всіх підрозділів. Ця технологія ефективна в середніх і малих організаціях, де невеликий час між ухваленням рішення і його результатом. Для реалізації технології необхідне створення в рамках відділів аналітичних груп у галузі психології, соціології й економіки, що працює в рамках матричної структури управління. Завдання групи: аналіз поточної інформації, проведення дослідів, визначення проблем і підготовка пропозицій з коригування тактичних і стратегічних рішень.

Управління на базі потреб та інтересів засноване на стимулю-ванні діяльності людини через його потреби й інтереси, до яких належать основні потреби в їжі, житлі, відпочинку, підтримці здоров’я, соціальні потреби в творчій праці, сім’ї, порядку й стабіль-ності, інтереси матеріальні, соціальні та естетичні. Цю технологію управління рекомендується використовувати в локальному масш-

табі (малих містах, селищах тощо), де діяльність організації безпо-середньо впливає на муніципальну інфраструктуру.

Управління на базі активізації діяльності персоналу реалізуєть-ся шляхом стимулювання (морального і матеріального) персоналу і мобілізації його інтелектуального потенціалу. Основне завдання такого роду управління полягає у впливі на емоційний стан люди-ни. Застосовується в організаціях найрізноманітніших форм.

Управління у виняткових випадках полягає в чіткому розподілені всіх управлінських і виробничих функцій. Основний формальний керівник здійснює лише зв’язки із зовнішнім середовищем. Управ-ління у виняткових випадках застосовується в організаціях, які працюють за жорстко регламентованою технологією, де передба-чається чіткий розподіл усіх управлінських і виробничих функцій. Крім того, ця технологія ефективна в організаціях з функціональ-ною структурою управління, де засновники пов’язані між собою дружніми або сімейними стосунками і де засновники або працівни-ки можуть професійно виконувати всі види діяльності. Технологія реалізується шляхом наставництва, колективних форм навчання з індивідуальним контролем, періодичного контролю керівником або фахівцем.

Управління шляхом постійних перевірок і вказівок засноване на жорсткому плануванні діяльності підлеглих і постійному контролі керівника за поточною діяльністю. Воно передбачає лінійну струк-туру управління і застосовується в невеликих організаціях, де авто-ритет і професіоналізм керівника беззаперечний.

Управління на базі «штучного інтелекту» реалізується на осно-ві інформаційних систем із застосуванням сучасних технічних за-собів. Ці і ряд інших типів управління повинні реалізовуватися на базі сучасних інформаційних технологій. Головна вимога до управ-ління підприємством в умовах ринку – забезпечення адаптивності (пристосованості і гнучкості) економіки підприємства до умов гос-подарювання. В рамках одного підприємства (організації) можуть використовуватися різні управлінські технології, а також їх різні поєднання.