Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Н.О.Рак вважає, що спільне підприємництво може здійснюватися у формах: : Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні : Бібліотека для студентів

Н.О.Рак вважає, що спільне підприємництво може здійснюватися у формах:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

магниевый скраб beletage

1) спільного підприємства;

2) спільної діяльності;

3) франчайзингу;

4) лізингу24.

О. I. Пестрецова розрізняє такі ви-ди спільного підприємництва: 1) ліцензування (коли фірма (ліце-нзіар) вступає у відносини з фірмою або державою (ліцензіат) на зарубіжному ринку, пропонуючи права на використання вироб-ничого процесу, товарного знаку, патенту, «ноу-хау» тощо, в об-мін на ліцензійну винагороду; така форма спільного підприємни-цтва є найбільш близькою до виводу капіталу у формі портфельних інвестицій, тому що ліцензійна винагорода надхо-дить до ліцензіара переважно у вигляді періодичних відрахувань від доходу ліцензіата); 2) підрядне виробництво (коли фірма укладає контракт з виробником, що виготовляє товари, реалізаці-єю яких має займатися вказана фірма; такий вид спільного під-приємництва передбачає більш тісний зв'язок між учасниками); 3) управління за контрактом (коли фірма передає партнерові «ноу-хау» у сфері управління, а той забезпечує необхідний капі-тал і його використання з максимальною орієнтацією на ефекти-вну реалізацію одержаних управлінських послуг); 4) спільне під-приємство (коли зарубіжний та місцевий партнери поєднують свої зусилля в інвестуванні, управлінні, розподілі доходів та ри-зиків) 5. Як бачимо, спільні підприємства розглядаються сучас22   Жук Л. А., Жук I. П., Нежжець О. М. Правові основи підприємницької діяльності:

Навч. посібник. — К.: Вид-во європейського ун-ту, 2004. — С. 278.

23        Торгова Л. В., Хитра О.  В.  Спільні підприємства в Україні:  Організаційноекономічний механізм і ефективність функціонування. — К.: ФАДА, ЛТД, 2001. —

р   п     о

■ 24Рак Н. О. Спільне підприємництво і іпляхи підвищення його ефективності: Авто-реф. дис. ... канд. екон. наук: 08. 06. 02. Харківський державний університет. — X., 2002. — С. 6.

 

18        6. 6. РЄЗНІКОВА

ними дослідниками як один із різновидів спільного підприємниц-тва26, що являє собою діяльність, яка ґрунтується на співробітни-цтві з іноземними підприємствами, організаціями або підприєм-цями; на спільному розподілі прибутку і ризиків.

У західній літературі стосовно спільних підприємств вживають, як правило, два терміни: «joint ventures» і «mixed companies».

«Joint ventures» являють собою більш широке поняття, ніж тра-диційні спільні підприємства. Термін «joint venture» використову-ється в досить різноманітних значеннях. У найбільш загальному вигляді він слугує для позначення будь-яких організаційно-правових форм ведення господарської діяльності кількома особа-ми, незалежно від того, здійснюється вона правосуб'єктною чи не-правосуб'єкною організацією, базується на якому-небудь договорі. В останньому випадку говорять про договірне «joint venture». Слід зазначити, що у американській юридичній літературі термін «joint venture» використовується в більш вузькому сенсі, для позначення певної категорії підприємницьких організацій. Оьфемі американ-ські юристи розглядають «joint venture» як різновид партнерства, в якому спільна діяльність учасників обмежується реалізацією яко-гось одного проекту або здійсненням певних операцій27. Федера-льне податкове законодавство прирівнює «joint ventures» до парт-нерств28. Інші дослідники вважають «joint ventures» оригінальною формою комерційних організацій. На їхню думку, між партнерст-вами та «joint ventures» існують суттєві відмінності: у «joint ventures» не виникає тривалих відносин між учасниками, права останніх більшою мірою обмежені порівняно з аналогічними пов-новаженнями партнерів, учасники «joint venture» можуть заявляти в суді вимоги один до одного із спільно укладених контрактів, тоді як партнери такої можливості не мають2 .

Пестрецова О. I. Організація та функціонування спільних підприємств в Україні: Навч. посібник^-К^КНЕУ, 1997. - СЛ0-1| ^ Шстрецош а L Спільні підприєм_

?9ТИ-Т2?-з^^^

27

28

ВЧ- "^&і.Й^їЖ&Жу. -Kotlas. - Р. 294-295.

Див.: Кулагин М. И. Предпринимательство и право: опьіт Запада. — М.: Дело, 1992. — С. 56—57.

29 Heenen J. Partnership and other personal associations for profit. International encyclopedia of comparative Law. — V. XIII. — Ch. 1. — Tubingen, 1972. — P. 190.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         19

Економічна сутність терміна «mixed companies» (вітчизняний аналог — «змішане товариство») передбачає спільне володіння капіталом, спільне управління і спільний розподіл прибутків, ри-зиків та збитків. Так, Н. Н. Вознесенська визначає змішане това-риство як особливу форму застосування іноземного капіталу, при якій дотримуються інтереси обох сторін — держави-реципієнта і вкладника капіталу, що досягається головним чином методами правового регулювання30. Різні автори за основу розмежування понять «змішане підприємство» і «спільне підприємство» обира-ють різні критерії — домінуючий вид діяльності, місцезнахо-дження об’єкта, ступінь коопераційної взаємодії партнерів31. Водночас Л. В. Торгова та О. В. Хитра вважають, що такий підхід досить умовним, оскільки у фінансовій та організаційній струк-турі змішаних тов3иств та спільних підприємств принципових розбіжностей немає 2.

Таким чином, у світовій практиці спостерігається значна ди-ференціація підходів до визначення сутності спільних підпри-ємств. Однак, незважаючи на поширення контрактних (договір-них) форм співробітництва, головним напрямом розвитку «joint venture» залишаються підприємства спільної власності, керовані за активної участі всіх партнерів. У рамках такого підходу під-креслюється важлива особливість, що відрізняє спільні підпри-ємства від форм пасивного інвестування. Технічне співробітниц-тво різних господарюючих суб’єктів об’єктивно зумовлює активну участь всіх сторін у прийнятті як науково-технічних, так і економічних, правових рішень33. Тому контрактна (договірна) форма співробітництва часто використовується як попередня стадія перед створенням спільного підприємства. Кероване двома

Вознесенская Н. Н. Совместньіе предприятия как форма международного зконо-мич31кого сотрудничества. —М.: Наука, 1989. —С. 12.

Див.: Зевмн Л. 3. Новьіе тенденции в зкономическом сотрудничестве социалисти-ческих и развивающихся стран / Академия наук СССР; Ин-т зк-ки мир. социалист. с-мьі. — М.: Наука, Главная редакция вост. лит-рьі, 1970. — С. 168; Кашин В. В. Рубль плюс доллар: как организовать совместное предприятие. — М.: Мол. гвардия, 1989. — С. 6; Семенов К. А. Международньіе зкономические отношения: Курс лекций. - М.: Гарда-рика, 1998. — С. 230; Горемьікин В. А, Богомолов А. Ю. Планирование предпринимате-льской деятельности предприятия: Метод. пособие / Ин-т междунар. зкон. связей. — М.: ИН32А—М, 1997—С. 216.

Л. В., Хитра О. В. Спільні підприємства в Україні: Організаційно-економічний механізм і ефективність функціонування. — К.: ФАДА, ЛТД, 2001. — С 11.

Голубович О. Д., Микерии Г. И. Зкономический анализ деятельности совместньіх предприятий в машиностроении. — М.: Машиностроение, 1989. — С. 13.

 

20        6. 6. РЄЗНІКОВА

і більше партнерами спільне підприємство являє собою змішану форму кооперації, тобто, комбінацію компонентів, кожен з яких належить до так званих «чистих» форм співробітництва34.