Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Водночас, за переконанням М. В. Карп, сучасній концесії влас-тиві такі характерні риси: : Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні : Бібліотека для студентів

Водночас, за переконанням М. В. Карп, сучасній концесії влас-тиві такі характерні риси:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

магниевый скраб beletage

1) концесія означає договір про відступ-лення прав, однак актом, який є підставою для отримання інвесто-ром концесійних прав, є не сам договір, а закон держави, яка передає концесіонеру власні, тільки їй належні права;

2) договірна форма природокористування ґрунтується, здебільшого, на «ліцен-зійній системі»;

3) обов’язкова участь у концесійних договорах держави, представленої яким-небудь зі своїх органів влади та управління, при цьому держава виступає в подвійній ролі: з одного боку, як суб’єкта, що веде фінансово-господарську діяльність, а з іншого — держава та органи, що здійснюють її представництво, залишаються органом державної влади;

4) партнером держави за концесійним договором є юридична чи фізична особа;

5) учас-ником концесійного договору може бути як один інвестор, так і декілька;

6) концесійний договір може виконуватися інвестором як самостійно, так і з залученням інших інвесторів — іноземних чи вітчизняних юридичних і фізичних осіб;

7) предметом концесій-них договорів виступають об’єкти державної власності;

8) предме-том концесійних договорів можуть бути також виключні права на здійснення окремих видів діяльності, що є монополією держави;

Сосиа С. А. Концессии в России: между прошльім и будущим // Право и полити-ка. — 2004. — № 1. — С. 73.

Див.: Сосиа С. А. Концессии в России: между пропшьім и будущим // Право и по-литика. — 2004. —№ 1. —С. 75—78.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         207

9) обов’язковою умовою концесійного договору є строковий та оплатний порядок відступлення права з боку держави; 10) сутність концесії характеризується фундаментальним правом інвестора на вироблену ним продукцію та доходи, отримані в результаті конце-сійної діяльності; 11) безоплатна передача у власність держави ос-новних фондів за спливом строку дії концесійного договору; 12) наявність системи додаткових гарантій виконання концесійних до■   347

говорів    .

У сучасному вітчизняному праві згадування про концесію (концесійний договір) вперше мало місце в ст. 22 Закону України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування», де вказу-валося, що іноземним інвесторам може бути надане право на роз-робку і освоєння відновлювальних і невідновлювальних природ-них ресурсів на основі концесійних договорів. Зараз, згідно із ст. 22 Закону України від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного ін-вестування» надання іноземним інвесторам права на п’оведення господарської діяльності, пов’язаної з використанням обєктів, що перебувають у державній або комунальній власності і передаються у концесію, відбувається на підставі відповідного законодавства України шляхом укладення концесійного договору348.

У вітчизняному праві поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна, а також умови і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності використання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах) визнача-ються Законом України від 16.07.1999 р. «Про концесії». Дія За-кону України «Про концесії» поширюється на всіх суб’єктів під-приємницької діяльності (в т.ч. й іноземних інвесторів), що на підставі договору отримали концесію. Так, претендентом визна-ється фізична або юридична особа (суб’єкт підприємницької дія-льності), резидент або нерезидент, який подав заявку на участь у концесійному конкурсі, а концесіонером — суб’єкт підприємни-цької діяльності, який відповідно до цього Закону на підставі до-говору отримав концесію (ст. 1). Відповідно до ст. 408 Господар-ського кодексу України, концесійна діяльність здійснюється на

Див.: Карп М. В. Финансовьіе проблемьі заключения договоров концессии // За-кон и право. — 2004. — № 1. — С. 17—19; Карп М. В. Финансовьіе проблемьі заключе-ния 348говоров концессии // Закон и право. — 2004. — № 2. — С. 34—36.

^Пузанова Г. Й. Концесії: з історії правового регулювання. — Одеса: Астропринт, 2000. — С. 6—10.

 

208      6. 6. РЄЗНІКОВА

підставі концесійних договорів, що укладаються відповідно до законодавства України з концесіонерами, в тому числі іноземни-ми інвесторами, Кабінетом Міністрів України або уповноваже-ним ним органом державної влади, або визначеними законом ор-ганами місцевого самоврядування. Водночас Законом України від 16.07.1999 р. «Про концесії» та Господарським кодексом України не передбачено жодних особливостей правового регу-лювання договорів концесії, де концесіонером є іноземний інвес-тор. Строк дії концесійного договору встановлюється сторонами договору залежно від характеру та умов концесії, однак не може бути меншим ніж 10 років і більшим 50 років.

Основоположним моментом для виділення концесійних угод в окремий вид інвестиційних угод є, на думку О. М. 3игорова, «не-стандартність» об’єкта концесійних правовідносин 49. Об’єктами сучасних концесійних угод за участю держави є: 1) надання особ-ливих прав користування природними ресурсами, землею і т.п., що є публічною державною власністю держави-реципієнта; 2) надан-ня прав (дозволу) на здійснення діяльності, на яку закон держа-ви-реципієнта поширює державну монополію. Як зазначає О. М. Григоров, на відміну від «класичного» конституційного за-кріплення прав держави як власника природних ресурсів, а також видів діяльності, що є монополією держави, практика більшості розвинутих держав йде шляхом закріплення прав приватного вла-сника на природні ресурси. Тобто має місце абсолютно інший док-тринальний підхід щодо правового режиму надр, який логічно пе-реміщує концесійні угоди за ознаками об’єкта в сферу звичайного договірного права350. Натомість, вітчизняне концесійне законодав-ство дає досить вузьке тлумачення (визначення) об’єкта концесій-ного договору (ст. 13 Конституції України351, ст. ст. 8,13 Кодексу Уьфаїни про надра352, ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. «Про концесії», ст. 1 Закону України від 14.12.1999 р. «Про концесії на

349      Григоров О. М. Концесійні угоди: правова природа та особливості правового регулювання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Ін-т між нар. відносин КНУ

ім. Т. Шевченка. — К., 2000. — С. 7.

350      Григоров О. М. Концесійні угоди: правова природа та особливості правового регулювання: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Ін-т між нар. відносин КНУ

ім.  351   евченка. — К., 2000. — С. 8.

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

Кодекс України про надра // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 36. — Ст. 340.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         209

будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»353). Передача об'єктів у концесію не зумовлює переходу права власності на цей об'єкт до концесіонера і не припиняє права державної чи кому-нальної власності на ці об'єкти. Майно, створене на виконання умов концесійного договору, є об’єктом права державної чи ко-мунальної власності. Концесіонеру належить право власності на прибуток, отриманий від управління (експлуатації) об'єктом концесії, а також на продукцію, отриману в результаті виконання умов концесійного договору (ст. 20 Закону України від 16.07.1999 р. «Про концесії»).

Сучасні концесійні угоди мають сталу структуру і будуються на основі загальновизнаних принципів концесійної діяльності. Залежно від особливостей правового режиму об'єкта, рівня кон-цесіодавця, структурних особливостей та строку дії вони поділя-ються на традиційні та модернізовані концесії; на промислові, лі-сові, транспортні; на державні та комунальні; на короткострокові, середньострокові та довгострокові354.

В міжнародно-правовій сфері на сучасному етапі розвитку концесійного підприємництва прослідковується тенденція до йо-го розуміння не як «нетрадиційного господарського укладу», а як невід'ємного інструменту реалізації нового економічного фено-мену, який отримав назву державно-приватного або публічно-приватного партнерства (public-private partnerships, або РРР за ан-глійською абревіатурою). Політика публічно-приватного парт-нерства передбачає взаємовигідне співробітництво державних (муніципальних) та приватнопідприємницьких структур на бага-тьох рівнях та у багатьох секторах економіки.