Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Тим бі-льше, що Господарським та Цивільним кодексами України коло учасників спільної діяльності не обмежено. : Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні : Бібліотека для студентів

Тим бі-льше, що Господарським та Цивільним кодексами України коло учасників спільної діяльності не обмежено.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

магниевый скраб beletage

Такої ж думки при-тримується і Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в Листі від 02.03.2001 р. «Щодо пере-ходу на спрощену систему оподаткування»276.

Отже, як уже неодноразово відмічалось у фаховій літературі, існуюча нормативна база, що регулює оподаткування результатів спільної господарської діяльності без створення юридичної осо-би, хоч і не значна, та не відрізняється особливою прозорістю.

275  тт            гт         г   •      •          •        п

Див.: ііро спрощену систему оподаткування, ооліку та звітності суо єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 03 липня 1998 року; Лист Державної по-датко’ої адміністрації України від 11 вересня 2000 року №5078/6/15—1316 // Компютерна правова система «Ліга: Закон» та/або комп’ютерна правова система «Нор-мат276і акти України».

Щодо переходу на спрощену систему оподаткування: лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02 березня 2001 року № 1—221/1310 // Комп’ютерна правова система «Ліга: Закон» та/або комп’ютерна пра-вова система «Нормативні акти України».

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         151

Можливо, саме тому, що податковий та бухгалтерський облік спільної діяльності надто складний, заплутаний, неврегульований належним чином нормативними актами податкового та бухгал-терського законодавства, на практиці спільна господарська дія-льність, попри свої організаційні переваги, не отримала широко-го поширення277.

На ефективність практичного здійснення спільної діяльносрюється для досягнення певної спільної господарської мети. Усі спільні справи товариства спрямовуються на її досягнення. Таким чином, під спільними справами слід, на нашу думку, ро-зуміти будь-які дії, спрямовані на досягнення мети простого товариства, такі як: ведення переговорів, укладення угод з тре-тіми особами і т.д. Оскільки просте товариство не є юридич-ною особою, ведення спільних справ не може здійснюватися ані самим цим товариством, ані якими б то не було його орга-нами, так як у простому товаристві спеціальних органів управ-ління не створюється.

У Цивільному кодексі України законодавцем детально вре-гульовані відносини щодо ведення спільних справ учасників, зокрема, передбачено кілька варіантів такого ведення (ст. 1135). Перший — від імені учасників має право діяти кож-ний. У цьому випадку кожен учасник має право вчиняти пра-вочини стосовно всіх інших учасників, зазначивши у договорі, що він діє як учасник простого товариства; другий — справи

нення кожного правочину потрібна згода всіх учасників (неза-лежно від розміру вкладу у спільне майно). На нашу думку, останній варіант ведення спільних справ є недоцільним при створенні учасниками спільної діяльності (зокрема, суб’єктами господарювання) простого товариства, метою якого є здійс-нення господарської діяльності і отримання прибутку. ВодноСшльна діяльність. Хрестоматія оухгалтера / Ьілова Н., Ьооро А., Ьоицова М., Вин278уров Д., Войтенко Т. та ін. /. — X.: Фактор, 2006. — С. 281.

Див., наприклад: Дмитрієв Ю. Спільна діяльність, але не спільне підприємство // Податки та бухгалтерський облік. — 2002. — № 74(528). — С. 41—43.

 

152      6. 6. РЄЗНІКОВА

час, податкове законодавство, на відміну від цивільного, не доп’скає різноманіття способів ведення спільних справ субєктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами — юридичними особами, що є учасниками спільної діяльності. У податковому законодавстві допускається лише один варіант, за якого справи ведуться спеціально призначеним учасником. Так, наприклад, відповідно до п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції від 22.05.1997 p., облік результатів спільної діяльно-сті ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку гос-подарських результатів такого платника податку. Зазначена форма ведення спільних справ видається найбільш прийнят-ною з точки зору господарсько-правового врегулювання обу-мовлених правовідносин, оскільки певний (конкретний) учас-ник відповідає за доручену йому справу, в т.ч. за ведення бухгалтерського, податкового обліку операцій зі спільним майном, включаючи ведення відокремленого балансу, оформ-лення, подання звітності до податкових та інших контролюю-чих органів. В Господарському кодексі України міститься тільки одна норма (ч. 4 ст. 176), в силу якої, у разі якщо учас-ники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов’язок ведення спільних справ. Тобто норма ч. 4 ст. 176 Господарськог’ кодексу України регулює організацій-но-господарське зобовязання між учасниками спільної діяль-ності та одним з учасників, на якого покладається обов’язок ведення спільних справ, що виникає з юридичного складу — договору про спільну діяльність і доручення. В юридичній лі-тературі відзначається, що договір про спільну господарську діяльність як господарський договір, який є підставою виник-нення організаційно-господарських повноважень, не позбав-лений майнових елементів, проте домінують в ньому саме ор-ганізаційні елементи279. На думку I. М. Кравець, важливим є те, що організаційно-господарські договори стають підставою виникнення   організаційно-господарських  повноважень  лише

279 Див.: Вінник О. М. Господарське право. — К.: Атака, 2004. — С. 25; Кравець I. М. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів організаційно-господарських повноважень // Вісник господарського судочинства. — 2006. — № 3. — С. 201—206.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         153

тоді, коли вони наділяють одного (або декількох) суб’єктів ор-ганізацій280ми повноваженнями щодо інших суб’єктів господа-рювання, як це має місце в договорах про спільну господар-ську діяльність.

Існує, таким чином, потреба у науковій розробці та по(аль-шому законодавчому закріпленні в межах Господарського (а не Цивільного) кодексу України або всіх можливих способів (а не одн’го гіпотетично допустимого) ведення спільних ’прав субєктами господарювання та негосподарюючими субєкта-ми — юридичними особами, що є учасниками спільної діяль-ності (з урахуванням їх господарсько-правових особливостей та практичної доцільності) або єдиного можливого способу ве-дення спільних справ — коли учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників і на нього покладається обов’язок ведення спіль-них справ.

Щодо відповідальності суб’єктів господарювання та негоспо-дарюючих су’ ’єктів — юридичних осіб, що є учасниками за спі-льними зобовязаннями, то тут слід констатувати наявність ана-логічної проблеми. Цивільний кодекс України, законодавчо закріпивши багатоманітність способів ведення спільних справ та надавши широких можливостей кожному з учасників спільної ді-яльності у веденні спільних справ, установив також положення, відповідно до якого, якщо договір простого товариства пов’я-заний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльно-сті, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зо-бов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення. Податкове ж законодавство, визнаючи тільки той варіант ведення спільних справ, за якого вони ведуться спеціально призначеним учасни-ком, називає такого учасника й особою відповідальною за допу-щення порушень в порядку ведення податкового та бухгалтерсь-кого обліку, подання звітності тощо.

Можна, таким чином, констатувати існування неузгодженос-тей між цивільним та податковим законодавством у частині форм здійснення управління, організаційно — фінансових справ учас-ників договору про спільну діяльність, за якою, фактично, відпо-відальною особою стає лише один з учасників договору про спі280 Кравець I. М. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів організаційно-госпо-дарських повноважень // Вісник господарського судочинства. — 2006. — № 3. — С. 204.

 

154      В. В. РЄЗНІКОВА

льну діяльність, і, хоча цивільну відповідальність вони несуть у порядку передбаченому Цивільним кодексом, все Ж 3 позиції по-даткового законодавства суб'єктом податкової відповідальності виступає лише така відповідальна особа. Натомість, спеціальних норм щодо господарсько-правової відповідальності суб'єктів го-сподарської діяльності — учасників договору про спільну діяль-ність (зокрема, простого товариства), пов'язаного із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, Господарським ко-дексом України не передбачено.