Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Такий напрямок уз-годження не викликає, на нашу думку, ніяких заперечень з пози-ції диспозитивного регулювання договірних цивільно-правових та господарсько-правових відносин. : Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні : Бібліотека для студентів

Такий напрямок уз-годження не викликає, на нашу думку, ніяких заперечень з пози-ції диспозитивного регулювання договірних цивільно-правових та господарсько-правових відносин.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

магниевый скраб beletage

У цій частині податкове за-конодавство може бути засобом регулювання фінансового меха-нізму, а не бути інструментом впливу на характер відносин між учасниками спільної діяльності264. Проте цим протиріччя право-вого регулювання не вичерпуються: неузгодження існують і на лінії відносин: «податкове законодавство —> законодавство про бухгалтерський облік», що вимагає свого окремого аналізу265.

Розгляд у межах цієї праці окремих проблемних аспектів бух-галтерського обліку та оподаткування результатів здійснення спільної господарської діяльності зумовлюється потребами про-ведення комплексного дослідження правового регулювання спі-льної господарської діяльності в Україні, а також тим, що, на на-шу думку, не протиставлення та ізоляція, а взаємодія різних галузей права є чинником підвищення ефективності правового регулювання, в даному випадку спільної господарської діяльнос-ті. Так, на думку В. К. Мамутова, податкове законодавство знач-ною мірою є частиною господарського законодавства266. В юри-дичній літературі також відмічається, що в господарському зако-нодавстві наявна перевага комплексних нормативно-правових ак-тів, що включають норми різних галузей права (наприклад, фі-нансового)267. С. О. Теньков наголошує, що принципове значення у цьому контексті має ч. 3 ст. 19 Господарського кодексу Украї-ни, оскільки в тексті цієї норми фінансові і податкові відносини згадуються окремо, тобто вони не є тотожними поняттями (у ст. 4 Господарського кодексу йдеться про виключення з предмета ре264 Див.: Ластовецький // . Оподаткуванн. — 2004. — ент 9. —ні. 76—81 - .равового ретерського обліку та оподаткування спільної господарської діяльності в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2004. — №3(11). — Q 131—137

266 Мамутов В. К. Отграничение хозяйственного права от других отраслей права и их взаимодействие // Хозяйственное право: Учебник / Грицаенко А. И., Грудниц-кая И. Н., Знаменский Г. Л. Хахулин Ю. В. и др. / Под ред. Мамутова В. К. — К.: Юрин-ком 267тер, 2002. — С. 38.

Господарське право: Практикум / В. С. Щербина, Г. В. Пронська, О. М. Вінник та ін. / За заг. ред. В. С. Щербини. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 193.

 

142      6. 6. РЄЗНІКОВА

гулювання Господарського кодексу України саме фінансових, a не податкових відносин), податкові відносини розглядаються як сфера господарської діяльності, а податкова дисципліна розгля-дається як необхідна умова здійснення господарської діяльнос-ті268. У багатьох статтях Господарського кодексу України подат-ки і податкові відносини не лише неодноразово згадуються, а й деякі аспекти цих відносин прямо регулюються нормами Госпо-дарського кодексу (ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 12, ст. 17, ч. ч. 3,8 ст. 19, ч. 6 ст. 128, ст. 240, ст. 243 та ін.), аналогічно й щодо бухгалтер-ського обліку результатів господарської діяльності, звітності (ч. ч. 3,8 ст. 19, ч. ч. 1,6 ст. 145 та ін.). Тому вважаємо, що не буде виходом за межі предмету даного дослідження, включення до йо-го складу аналізу окремих проблемних аспектів бухгалтерського обліку та оподаткування результатів здійснення спільної госпо-дарської діяльності.

Отже, серед найбільш юридично значимих, з господарсько-правової точки зору, проблем бухгалтерського обліку спільної го-сподарської діяльності в Україні можна, на нашу думку, виділити

До втрати чинності Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженою нака-зом Міністерства фінансів України від 18.08.1995 р. на підставі наказу того ж міністерства «Про затвердження Положення (стан-дарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта ма-лого підприємництва» від 25.02.2000 p., підприємство, на яке за договором було покладено ведення спільних справ, зобов’язано було відображати такі операції на окремому балансі. Причому показники такого окремого балансу не включалися до показників балансу цього підприємства.

Водночас, ні у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», ні у По-ложенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвес-тиції» дане питання не набуло свого вирішення. Цивільним коде-ксом України (ч. 2 ст. 1134) передбачено, що ведення бухгал-терського обліку спільного майна учасників може бути доручено

Теиьков С. О. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України: від 16 січня 2003 р. — К.: Видавництво А. С. К., 2004. — С. 23.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         143

ними одному з учасників. Однак жодною статтею Цивільного та Господарського кодексів України не закріплено законодавчо не-обхідності складання окремого (відособленого) бухгалтерського балансу за договором простого товариства. Згідно зі ст. 2 Закону України від 06.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансо-ву звітність в Україні», закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

На підставі викладеного, вимога податкових органів про скла-дання та надання, окремого (відособленого) від бухгалтерського об-ліку учасників, бухгалтерського балансу за договором про спільну діяльність у формі простого товариства в порядку та строки, перед-бачені для складання та надання бухгалтерських звітів організація-ми, відповідно до Закону України від 28.12.1994 р. «Про оподатку-вання прибутку підприємств», в редакції від 22.05.1997 p., Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності ре-зультатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.1997 p., видається нам неправомі-рною. Неправомірність зазначеної вимоги, на нашу думку, пояс-нюється тим, що в процесі здійснення спільної діяльності ’кре-мого (відособленого) від учасників такої діяльності субєкта господарювання — самостійної юридичної особи, не виникає.

2. У світлі кардинальних змін чинного законодавства України (було прийнято Цивільний та Го.)подарський кодекси України,

щийніттToірем7го П^^'}^^^^^^ обліку «Спільна діяльність». Зазначена потреба зумовлена, на нашу думку, тим, що Положення (стандарт) бухгалтерського об-ліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Міністерст-ва фінансів України від 26.04.2000 p., регулює питання обліку спільної діяльності досить обмежено, виключно шляхом визна-чення таких двох понять, як «спільна діяльність» та «спільний контроль», чого для ефективного здійснення спільної діяльності суб’єктами господарювання є недостатньо. Вклади у спільну дія-льність, як уже зазначалося, на підставі ст. 1133 Цивільного ко-дексу України, можуть бути здійснені й в будь-якій іншій формі,

 

144      6. 6. РЄЗНІКОВА

що є відмінною від фінансової інвестиції (наприклад, у формі нематеріального вкладу: професійні та інші знання, а також діло-ва репутація та ділові зв’язки), а тому викладення основних засад бухгалтерського обліку в межах Положення (стандарту) бухгал-терського обліку 12 «Фінансові інвестиції», видається недореч-ним. Окрім того, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджен3 наказом Міністерства фі-нансів України від 26.04.2000 р. (п.З), передбачає можливість здійснення спільної діяльності як зі створенням, так і без ство-рення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю, двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними, що на даний час (без господарсько-правової розробки особливостей здійснення спільної діяльності та законодавчого закріплення їх у межах Господарського кодексу України) суперечить ст. 1130 Ци-вільного кодексу України, згідно із якою здійснення спільної дія-льності можливе виключно без створення юридичної особи.

3. Відсутня у податковому законодавстві та законодавстві про бухгалтерський облік методологія ведення обліку (як бухгалсуб'єкти підприємнщької діяльності фізичні особи269. Від-повідно до Закону України від 28.12.1994 р. «Про оподаткуван-ня прибутку підприємств», в редакції Закону України від 22.05.1997 р., Закону України від 06.07.1999 р. «Про бухгалтер-ський облік та фінансову звітність в Україні», Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридич-ної особи, затвердженого Наказом Державної податкової адмініс-трації України від 11.07.1997 р. та інших нормативно-правових актів, облік (як бухгалтерський, так і податковий) результатів спільної господарської діяльності може вести тільки платник по-датку на прибуток, яким є виключно юридична особа. Виходячи із викладеного, випливає висновок, що через недосконалість по-даткового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік (всупереч нормам Цивільного та Господарського кодексів України) два суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні

269 Див.: Корольова Г. Договір спільної діяльності між приватними підприємцями // Адвокат Бухгалтера. — 2003. — № 17(47). — С. 4—5.; Яновська Н. Спільна діяльність: новації бухгалтерського обліку // Податки та бухгалтерський облік. — 2000. — №29(285). — С. 19—24.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         145

особи, не можуть укласти між собою господарського договору про спільну господарську діяльність; вони можуть бути тільки учасниками такого договору, де облік оподаткування буде вести юридична особа. Така прогалина в чинному законодавстві може, на нашу думку, бути пояснена обмеженістю суб’єктного складу спільної діяльності до 01.01.2004 р. (дати вступу в силу Цивіль-ного та Господарського кодексів України).

Звертаючись до найбільш важливих з господарсько-правової точки зору проблем оподаткування, які ускладнюють виконання договорів про спільну господарську -іяльні,ть в Україні, вважавання внесків учасників у спільну діяльність та їх повернення2І0. По-друге, існують законодавчі протиріччя в сфері оподаткуван-ня результатів спільної господарської діяльності, що потребу-ють свого вирішення.

Вкладами, необхідними для досягнення спільної господарсь-кої мети, можуть бути як грошові суми, так і майно (товари, ос-новні фонди тощо). Згідно з п.п. 4.2.5. ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств», в уча-сника — платника податку на прибуток, який здійснює облік ре-зультатів діяльності за договором про спільну господарську дія-льність (тобто в уповноваженого учасника), суми коштів або вартість майна, що надходять, за договорами про спільну діяль-ність, без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу. Своєю чергою, в учасника, який передає майно для здійснення спільної діяльності, немає факту продажу такого майна згідно з главою 77 Цивільного кодексу України. Отже, не виникають валові доходи.

Оскільки питання валових доходів за внесками до спільної ді-яльності врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», розглянемо питання, пов’язані з виник-ненням валових витрат при здійсненні вкладу товарно-матеріаль-ними цінностями. Зазначимо, що Законом України «Про оподат-кування прибутку підприємств» не передбачено спеціальної нор-ми, яка дозволяє або забороняє відносити вартість такого майна у новоствореного платника податку на прибуток за договором

Див.: Плєшоикова Л. Облік спільної діяльності без створення юридичної особи // Баланс. — 2002. — № 37(422). — С. 42—49.

 

146      6. 6. РЄЗНІКОВА

про спільну діяльність до складу валових витрат. Нагадаємо, що згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати — це сума будь-яких витрат платни-ка податку (у цьому разі — учасника спільної господарської діяль-ності) у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійс-нюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які будуть придбаватися (виготовлятися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльно-сті. У разі передачі товарно-матеріальних цінностей як вкладу но-востворений платник податку (так зване «віртуальне» (неправо-суб’єктне) об’єднання) за договором про спільну господарську діяльність не несе витрат на їх придбання (виготовлення), оскільки ці витрати понесла сторона, що їх передала, — окремий платник податку на прибуток. Крім того, немає і самого факту придбання таких товарно-матеріальних цінностей, оскільки немає факту про-дажу такого майна згідно з Главою 77 Цивільного кодексу Украї-ни. Таким чином, передачу товарно-матеріальних цінностей у спі-льну діяльність як вкладу і в учасника, і у платника податку на прибуток за договором про спільну діяльність, не відображають у податковому обліку. Звертаємо увагу, що при подальшій реалізації внесених товарно-матеріальних цінностей відсутність валових ви-трат у платника податку на прибуток за договором про спільну ді-яльність істотно вплине на його оподатковуваний прибуток.

Щоб уникнути як конфліктних ситуацій з контролюючими ор-ганами, так і можливих фінансових втрат, на практиці учасники спільної господарської діяльності не роблять, як правило, вкладів до спільної господарської діяльності товарно-матеріальними цін-ностями. За потреби ці ж товари або виробничі запаси придбава-ють у того ж учасника спільної господарської діяльності за гроші за договором купівлі-продажу. Це дає змогу надалі при реалізації відносити їх вартість до складу валових витрат і відповідно відо-бражати податковий кредит. Дане питання, на нашу думку, по-требує свого раціонального та однозначного врегулювання в по-датковому законодавстві.

Ще одне питання, з якого у Законі України «Про оподатку-вання прибутку підприємств» немає спеціальної норми, — нара-хування амортизації за основними фондами, переданими як вне-сок до спільної діяльності.

Водночас, всупереч щойно викладеному, згідно з п.п.3.2.8. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», при