Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Поняттям «знання» та його змістом вчені й практики займа-ються вже декілька століть. : Правове регулювання спільної господарської діяльності в Україні : Бібліотека для студентів

Поняттям «знання» та його змістом вчені й практики займа-ються вже декілька століть.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

магниевый скраб beletage

Будь-яке визначення «знань» при цьому приховує в собі певні протиріччя. Філософські досліджен-ня проблем знання, при всьому їх багатоманітті, в кінцевому під-сумку, фокусуються на питанні: «що є знання?». Найширше тлу-мачення «знання» визначає його як результат адекватного відображення дійсності в свідомості людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій, що фіксується у формі знаків природних та штучних мов251. В. I. Даль, характеризуючи термін «знання» визначив його як: «плод ученья, опьіта; принадлежность знающе-го что-либо»252. Шдкреслюючи багатозначність терміну «знан-ня», В. А. Дозорцев уточняв його сутність так: по-перше, це не процес пізнання, а його результат, як уявлення про факти об'єктивної дійсності, що вже склалися на даному етапі; по-друге, мова йде не про фактор суто внутрішнього світу якої-небудь особи, а про знання, виражене ззовні в будь-якій об'єктивній формі; по-третє, мається на увазі саме виражене знання, а не вираження знання, тобто будь-яка конкретна форма даного вираження. Таке розуміння терміну «знання» є загально-прийнятим у науковій літературі253.

На наш погляд, спірною є ситуація, за якої поряд з грошима та майном (матеріальними активами) на баланс учасників простого товариства можуть бути поставлені знання, ділові зв'язки та ді-лова репутація (в складі нематеріальних активів). Водночас, бу-дучи поставленими на облік, вони необмежено перебуватимуть у господарському обороті, нарівні з грошима та майном.

Постає і ряд інших запитань. Чи може у випадку неплато-спроможності учасників простого товариства бути звернено кре-диторами стягнення на такі вклади (як нематеріальні активи)? Які забезпечувальні заходи можуть застосовуватись до такого роду вкладів, адже накласти арешт на них неможливо? Тому одним із найбільш складних питань, що має практичний інтерес, є питання про те, як оцінити знання, ділові зв'язки та ділову репутацію в грошовому виразі та формалізувати їх внесення як вкладів до

Newell A. The knowledge level // Artificial Intelligence. — 1982. — V. 18. —№ 1. — P. 122.

Даль B. И. Толковьій словарь живого великорусского язьіка. —Т. 1. — М.: Рус. яз., 1981. — С. 688.

Дозорцев В. A. Правовой режим научно-технических знаний // Советское государ-ство и право, 1973. — № 6. — С. 57.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         133

спільної діяльності. Питання оцінювання ( ’остовірного визна-чення вартості) ділової репутації, ділових звязків та знань є та-кож принципово важливим в світлі п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 p., згідно із яким придбаний або отриманий нематеріальний актив відобража-ється в балансі, якщо: існує ймовірність того, ’о підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, повязані з його ви-користанням; можна достовірно визначити його вартість. Інакше кажучи, саме неможливість оцінки ( ’остовірного визначення ва-ртості) ділової репутації, ділових звязків та знань на практиці є визначальною умовою, що унеможливлює їхнє відображення у бухгалтерському балансі підприємства. Однак, оцінка зазначе-них нематеріальних активів, на нашу думку, з теоретичної точки зору є не тільки можливою, але й необхідною, доцільною.

Щоправда, в юридичній літературі з цього приводу існують і протилежні думки. Зокрема зазначається, що коли допустити можливість внесення ділової репутації та ділових зв’язків до спі-льної власності простого товариства, то цілком доречно можна буде припустити, що предметом вкладу в просте товариство мо-жуть стати й інші особливості особи учасника. Такого роду вкла-ди не мають ані майнового характер2 , ані споживчої вартості, a їхня грошова оцінка — просто фікція 54.

В Україні повноцінної законодавчої бази щодо оцінки немате-ріальних активів (в то5 числі і ділової репутації, ділових зв’язків та знань) немає25 . Перші і єдині кроки в цьому напрямі були зроблені у нормативно — правових актах з питань привати-зації державного майна. Однак існуючий Порядок експертного оцінювання нематеріальних активів, затверджений Наказом Фон-ду державного майна України та Державного комітету з питань науки і технологій від 27.07.1995 р., будучи призначеним лише для визначення їх вартості під час приватизації, не враховує всіх інших випадків, коли виникає потреба в такому оцінювання.

Водночас, Міжнародним комітетом зі стандартів оцінювання (утвореним ще в 1982 р.) в 1994 р. було підготовлено комплекс

254 тт т-*       лт      г тт        гп        г>        А     ГТ     Т

.и. .: 1 ра.:данское п, 199 : . —о. 65 . — Часть 2—я /Ііод ред. Сергеева А. 11., ІолсТОГ255ДІ—н^пР™ПЄ^9Є!п.^Свяшоцький О., Федченко Л. Законодавче регулю-вання питань, що стосуються оцінки вартості нематеріальних активів // Право України. — 1998. — № 8. — С. 50—57.

 

134      6. 6. РЄЗНІКОВА

проектів Міжнародних стандартів оцінки майна, частина з яких є чинною. Один з них — стандарт 1А «Оцінка нематеріальних ак-тивів». У відповідності з цим документом нематеріальні активи класифікуються як активи, що не мають матеріального втілення, виникли на базі прав, привілеїв, взаємовідносин, груп нематеріа-льних елементів, інтелектуальної власності. Відмічається, що не-матеріальним активом можуть бути не тільки письмово зафіксо-вані права та привілеї, але й усні домовленості. Вони забезпе-чують їх власникам додатковий прибуток. Однак, усні домовле-ності не можуть повноцінно ідентифікуватися як активи для ці-лей бухгалтерського обліку. Тому вони об’єднуються 3 іншими неідентифікованими активами підприємства та включаються до поняття «гудвіл». Оцінювання гудвілу відбувається як різниця між ринковою вартістю підприємства та сумою його ідентифіко-ваних активів. Визначення вартості нематеріальних активів, ре-комендоване даним стандартом, обмежується наступним перелі-ком: ринкова вартість; споживча вартість; мінова вартість; інвестиційна вартість; вартість діючого підприємства. При цьому зазначається, що поняття ринкової вартості не може бути засто-совано до неідентифікованих нематеріальних активів256.

Теоретично, не претендуючи на вичерпність висвітлення да-ного питання, можна запропонувати три наступні методи оцінки вартості ділової репутації, ділових зв’язків та інших нематеріаль-них активів, що вносяться до спільної господарської діяльності у формі простого товариства: 1) витратний метод оцінки (коли вар-тість визначатиметься як сума витрат на формування ділових зв’язків, створення ділової репутації, на рекламу, розвиток та підтримання такої репутації господарюючого суб’єкта, його рей-тингу тощо, за цінами сьогоднішнього дня); 2) ринковий метод оцінки (коли, наприклад, вартість ділової репутації та ділових зв’язків конкретного господарюючого суб’єкта визначатиметься на основі інформації про ціну відчуження ділової репутації та ді-лових зв’язків ряду інших конкуруючих суб’єктів господарюван-ня, однак, ми маємо тут одну складність: для об’єктивної оцінки за даним методом необхідним є активно функціонуючий ринок купівлі — продажу ділової репутації та ділових зав’язків); 3) еко-номічний метод (коли ділова репутація та ділові зв’язки певного

Див.: Леоитьев Б. Б. Оценка интеллектуальной собственности в России: вчера, сегодня, завтра // Патентьі и лицензии. — 2003. — №. 4. — С. 29—30.

 

Правове регулювання спільної господарської діяльності вУкраїні         135

суб’єкта господарювання за останні кілька років оцінюватимуть-ся ’ врахуванням «ринкової стійкості» (стабільності) даного субєкта господарювання).

Виходячи із господарської практики, можна стверджувати, що критерії оцінки, наприклад, ділових зв’язків можуть бути найріз-номанітнішими: кількість осіб (в т.ч. суб’єктів господарювання), включених до списку ділових зв’язків тим учасником, який вно-сить його як вклад до простого товариства; тривалість, тобто строк, протягом якого можуть використовуватись внесені до спі-льної діяльності ділові зв’язки; ще одним кількісним критерієм, що міг би бути ступенем оцінки ефективності ділових зв’язків, є сумісність ділових зв’язків різних суб’єктів господарювання за результатами їхнього застосування такими суб’єктами; одним із критеріїв, що характеризують ефективність ділових зв’язків, мо-жуть виступати ділові можливості тих суб’єктів господарювання, ділові зв’язки яких пропонується використовувати в рамках про-стого товариства; критерієм, що характеризує ефективність діло-вих зв’язків, може бути також користь, вигода, що отримується від їхнього використання (експлуатації). Видається можливим також класифікувати ділові зв’язки за такими критеріями, як: ступінь ефективності, спрямованість, сфера застосування (вико-ристання), а також за рядом інших критеріїв, залежно від цілей їх використання.