4. ЗВ'ЯЗОК МІЖ РЕСУРСАМИ ТА ЯКІСТЮ ЗЕРНА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 

Загрузка...

Зернове господарство найбільш відчутно впливає на розви-ток усіх галузей АПК і продовольчу безпеку країни. Проте виро-бництво збіжжя в Україні та ціни на нього вкрай нестабільні. Так, вироблення зерна протягом 1987-2002 pp. коливалося від 24,5 млн т (2000) до 39,7 млн т (2001). У 2003 р. через екстрема-льні погодні умови валовий збір зерна в Україні, Європі та і в усьому світі виявився значно нижчий, ніж у попередні два роки. Нестабільністю характеризуються і ціни на зерно якщо в 2001 р. у США крайні відхилення цін становили 4 дол за 1 т пшениці, або 4 %, то в Україні - 45 дол., або 40 %. У липні-вересні 2002 р. для реалізації на ринку запропоновано 9 млн т зерна, тобто вдвічі бі-льше, ніж у 2000 р. і на 2 млн т більше порівняно з 2001 р. Вна-слідок цього ціни впали на 15-20 %.

Зернове господарство нашої країни - це майже 30 % від за-гальної вартості валової продукції сільгоспвиробництва. 3 огляду на унікальні природні та кліматичні умови, Україна може поси-лити свій експортний потенціал і посісти провідне місце на світо-вому ринку зерна.

Потреба вивчення особливостей розвитку зернового госпо-дарства України зумовлена значними коливаннями валових зборів збіжжя, що призводить до поширення цінової нестабільності на ри-нку. Відстеження цінової кон'юнктури протягом 2000-2004 pp. по-казує досить істотне збільшення пропозиції на ринку зерна після збирання врожаю, тобто в першій половині маркетингового року, коли реалізовують майже 90 % річного обсягу товарних ресурсів. Аналіз цінової ситуації на ринку збіжжя протягом 2000/01-2000/04 МР показав, що максимальне зниження цін на зерно на початку заданого періоду становило 30-40 %.

У 2003 р. внаслідок значного скорочення пропозиції зерна (реалізовано 9 млн т проти 17 та 17,8 млн т відповідно у 2001 й 2002 роках) ціна досягла за рік у середньому 535,1 грн за 1 т про-ти 200,4 грн за 1 т в 1999 р. Протилежна тенденція мала місце в 2001 і 2002 роках, коли в Україні отримали порівняно високий валовий збір, і ціна на позабіржовому ринку впала з 580 грн за 1 т до 288,4 грн за 1 т в серпні 2002 р.

Економічна кон'юнктура ринку збіжжя - це сукупність умов, що складаються в зерновій галузі та на товарних ринках, які вона обслуговує, а також система показників, що характери-зують розвиток цих ринків і галузі.

Несприятливі погодно-кліматичні умови призвели до зме-ншення пропозиції зерна в 2003 р. та спричинили продовольчу кризу. Одна з причин її виникнення - хибна зорієнтованість опе-раторів ринку зерна в Україні та підтримка їх Урядом на зовніш-ній ринок (експорт) у 2001-2002 pp.

Якщо коливання цін на зерно до 2000 р. становило лише 20-30 %, то в подальшому воно збільшилося вдвічі. На світовому ринку зерна кон'юнктура теж змінюється, але амплітуда коли-вань обсягів пропозиції та ринкових цін значно менша. Максима-льні відхилення світової ціни на пшеницю становлять 10-15 %.

У період з 26 грудня 2005 p. по 30 січня 2006 р. середні ці-ни на продовольчі зернові мало змінювались (табл. 1 ).

Таблиця 1 Середні ціни реалізації продовольчих зернових (франко-елеватор), грн. за 1 т

Вид зерна       26.12.05          09.01.06          16.01.06          23.01.06          30.01.06

Пшениця

3 класу            705      705      705      705      705

Пшениця 4 класу       585      585      585      585      585

Пшениця

5 класу            510      510      510      510      510

Жито  410      410      410      420      425

Зерно гречки 1300    1300    1300    1320    1350

У 2006 р. площі посівів озимих зернових з причини посуш-ливої погоди різко зменшились. Пшеницею і житом були засіяні найменші площі за історію незалежності України, і тільки з яч-меню було деяке збільшення посівів порівняно з попереднім ро-ком. Крім загального скорочення площ під озимими, прогнозу-ється значна загибель і зниження врожайності. Під озимою пше-ницею в 2006 р. зайнято 5,14 млн га, або на 19 % менше порівня-но з попереднім роком. Врожайність, за прогнозами, знизиться на 24 % і становитиме близько 22 ц/га, а валовий збір озимої пше-ниці не перевищить 7,92 млн т.

Врожайність ярової пшениці трохи збільшиться порівняно з 2005 р. і становитеме 23,7 ц/га (+ 6 %). Валовий збір при цьому очікується 1,24 млн т. В цілому валовий збір усієї пшениці в 2006 р. очікується в обсязі 9,2 млн т, що на 9,5 млн т менше, ніж у ми-нулому році. У зв'язку з цим потрібно буде деяку кількість якіс-ної пшениці або борошна імпортувати.

Посівні площі озимого ячменю, згідно з офіційними дани-ми, виявились на 7 % вищі від показника попереднього року і становили 539 тис. га. Але, природа внесла свої корективи і знач-на частина посівів загинула. Збиральна площа становить близько 325 тис. га, або на 31 % менше, ніж у попередньому році. Посівні площі під ярим ячменем зросли до 4,7 млн га. Таке збільшення буде супроводжуватись і зростанням врожайності до 22,2 ц/га. Внаслідок цього врожай ярого ячменю зросте на 22 % і станови-теме близько 9,7 млн т. В цілому у 2006 р. очікується сумарний врожай ячменю 10,4 млн т проти 9 млн т у 2005 р.

Озиме жито забезпечує практично весь валовий збір даної культури в Україні, а посіви ярого займають усього кілька тисяч гектарів. Згідно з даними Держкомстату, восени 2005 р. під озиме жито відведено 380 тис. га проти 661 в минулому сезоні. В 2006 р. очікується скорочення валового збору порівняно з урожаєм попе-реднього року більше ніж удвоє - до 507 тис. т, що стане рекорд-но низьким показником в історії України.

У 2005 р. була отримана рекордна врожайність кукурудзи -43,1 ц/га. Цього досягнуто завдяки сприятливій погоді і викорис-танню високоякісних імпортних гібридів. Тому врожай кукуру-дзи досяг досить високого рівня 7,15 млн т. За приблизними про-гнозами, в 2006 р. врожайність кукурудзи знизиться приблизно до 38 ц/га.

Зміни кон'юнктури цін нівелюються в кожній країні різни-ми економічними механізмами. Світова практика уже давно ви-користовує страхування своїх товаровиробників від загрозливого зниження чи підвищення ринкових цін на зерно під час негатив-ного впливу кон'юнктури ринку. В кожній країні заставні ціни мають свої відмінності, але зберігаються однакові економічна сутність та призначення такого засобу.

Мета заставної закупівлі:

-          надання кредиту сільськогосподарським виробникам під заставу зерна з можливістю його подальшого викупу протягом 8 місяців для продажу на вільному ринку;

-          стабілізація цінової ситуації на ринку шляхом інтервен-ційних операцій, тобто регулювання обсягів зерна на ри-нку.

За економічною сутністю заставна закупівля є формою заку-півельних інтервенцій, оскільки вони мають здійснюватись у випа-дках, коли ринкові ціни на зерно нижчі від заставних. Останні є мі-німальними цінами, що забезпечують відшкодування прогнозова-ної нормативної собівартості та максимального прибутку, або коли товаровиробники не можуть реалізувати свою продукцію внаслідок зменшення на неї попиту. Певна частина зерна вилучається з рин-кового обігу в періоди несприятливої для товаровиробників кон'юнктури ринку. 3 підвищенням цін продукція з'являється на ринку як від реалізації викупленого товаровиробниками зерна, так і шляхом розпродажу невикупленого збіжжя із заставних ресурсів агентами, що здійснювали заставні операції.

Товарна пропозиція на ринку зерна на початку 2003-2004 маркетингового року (з липня) порівняно з аналогічним періодом скоротилась у 2,5 разу. Привертала увагу мізерна проти 2002 р. пропозиція пшениці, яка значною мірою визначає стан хлібопе-чення.

Відсутність запасів власного зерна, за створення яких не подбали завчасно, загострила цінову ситуацію. Причому сільське господарство деяких країн постраждало від природних катакліз-мів і мало значний недобір збіжжя порівняно із середнім за бага-то років.

На внутрішньому ринку ціна зерна протягом календарного року дала відхилення між максимальною та мінімальною величи-ною в 2,2 разу. Аналогічна різниця цін, за якими продавали зерно за такий самий період фермери США, становила лише 19,2 %. Тобто середнє коливання цін на зерновому ринку України було в 10 разів більше. Ще одна відмінність полягала в тому, що найни-жча ціна пшениці, яку продавали фермери США, становила 111,4 $ за 1 т, тоді як ціна падала до 67,7-72,7 $.

Зарубіжний досвід регулювання кон'юнктури зернового ринку передбачає не лише субсидіювання основного виробництва та цінову підтримку, які в Україні сприймаються як невиправдане навантаження на бюджет. Наприклад, у США бюджетна політика гарантування стабільності ринку зерна містить також інші захо-ди. В цій країні створено потужну матеріально-технічну базу з обслуговування ринкового обігу збіжжя. Вирощене фермерами зерно спеціалізованим великоваговим транспортом з полів пере-возять до пулів. Пул (від англ. pool - великий казан) - це своєрід-на кооперація фермерів зі збуту головним чином пшениці як ви-соколіквідного товару на внутрішньому та зарубіжному ринках. Пули мають у своєму розпорядженні достатні ємності фермерсь-ких елеваторів із системою сучасних контрольно-вимірювальних приладів та автоматики. Вони гарантують тривале зберігання якості зерна. Такі структури тісно пов'язані з фінансистами, тож питання підтримки фермерів у рахунок закупівлі зерна вирішу-ється без зволікань.

Регулювання ринку зерна у Франції забезпечує майже по-ловину експортних обсягів його в межах ЄС. Вирощуючи щороку 50-55 млн т, Франція експортує 15 млн т збіжжя. Виробництво та реалізацію зерна регулює створене, згідно з урядовим декретом, міжпрофесійне управління зернових культур - ONIC. Виробники, як правило, не вступають самостійно у відносини з покупцями зерна для переробки на внутрішньому ринку чи експортерами. Діє лише один канал реалізації - колектори. Вони заготовляють урожай і доставляють його до елеваторів, переважно державних. Дбають також про авансування товаровиробників чи повну опла-ту заготовленого зерна, захищаючи інтереси фермерів за допомо-гою посередницьких і максимальних цін. Рівень їх щороку вста-новлює Міністерство сільського господарства. ONIC як державна структура закуповує зерно за гарантовано посередницькою ціною в тих випадках, коли колектори не можуть скупити його у ферме-рів через низьку ціну. В країні також розв'язана проблема збері-гання протягом тривалого часу великої кількості зерна, що забез-печує стабільність внутрішнього ринку та авторитет надійного експортера.

Значна частка зібраної пшениці в Україні не досить якісна для хлібопечення, тож її використовують для кормових потреб.

Водночас зростає ринковий попит на фуражне зерно, у тому числі й на вирощений в Україні ячмінь. За три останні роки частка в за-гальному обсязі експортованого зерна становила майже 40 %. Ці-на 1 т ячменю не була вищою, а часом - перевищувала ціну пше-ниці на 1-10 $.

Наукові установи УААН вважають, що для зерносіючих господарств вигідніше скоротити посівні озимої, збільшивши площі під яру пшеницю, ячмінь, кукурудзу, зернобобові культу-ри. Такі зміни в структурі зернових допоможуть хліборобам мати кращий агрофон для озимини та уникнути пересівання великих площ, поліпшити кількісно і якісно фуражні фонди господарств, збільшити експорт ячменю.

Через біржові торги проходить не більше 1-1,5 % товарно-го зерна, а основна їхня діяльність зосереджена на реєструванні експортних операцій із збіжжям. Для наближення бірж до зерно-вого поля не вистачає з’єднуючого ланцюга - довіреного пред-ставника сільгосппідприємств з реалізації продукції та сучасного рівня розвитку транспортної, елеваторно-складської мережі і кре-дитних установ тощо.

В Україні відсутнє державне регулювання, що негативно впливає на стан і розвиток аграрної сфери. Спостерігається повне невтручання у виробництво. У більшості країн з розвинутою еко-номікою аграрна політика базується на контролюванні аграрного ринку, а ступінь державного втручання лежить в основі аграрної політики. Як свідчать дані наукових досліджень, у країнах з ви-сокою часткою приватних підприємств (США, Канада, Швеція тощо) проводиться активна політика державного регулювання (державні закупки, регулювання ціноутворення, оподаткування, кредитна діяльність).

У перехідний до ринкових відносин період роль державно-го втручання в економіку надзвичайно висока, оскільки ще не сформувалися умови і важелі впливу на економічні процеси рин-ковими методами. Крім того, перехід до вільного підприємництва потребує активної участі держави у формуванні інфраструктури ринку. Адже лише вона може забезпечити економічну свободу всім суб'єктам господарювання, створити механізм захисту від стихії ринку.

В Україні виробництво зернових і зернобобових культур знизилося після 1990 p., але частка окремих культур суттєво змі-нилась (табл. 2).

Таблиця 2 Виробництво зернових і зернобобових культур

            1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Зернові і зернобобові

культури -

всього, у тому числі: 51009,0           33929,8           24459,0           39706,1           38804,3           20233,9            41808,8

пшениця, у тому числі         30373,7           16273,3           10197,0           21348,5           20555,6           3599,3            17520,2

озима  30348,0           15968,6           9775,2 20794,5           19977,6           2866,1 16360,9

яра      25,7     304,7   4218    554,0   578,0   733,2   1159,3

жито, у тому числі    1259,5 1207,9 968,3   1822,5 1511,2 624,0   1592,5

озиме  1258,6 1207,1 965,9   1820,9 1508,8 620,1   1589,4

яре      0,9       0,8       2,4       1,6       2,4       3,9       3,1

ячмінь, у тому числі  91,68,9            9633,2 6871,9 10185,7           10363,8           6833,2 11084,4

озимий           1953,4 986,8   607,1   1448,4 1347,3 171,4   1435,7

ярий    7215,5 8646,4 6264,8 8737,3 9016,5 6661,8 9648,7

овес    1303,0 1116,4 881,4   1115,7 942,9   940,7   1007,0

просо  338,0   267,5   426,1   266,5   111,5   340,9   458,8

гречка 420,1   340,5   480,6   387,6   209,4   310,9   293,6

рис      117,6   80,1     89,7     68,9     75,4     84,0     80,4

кукурудза на зерно    4736,8 3391,8 3848,1 3640,7 4180,3 6875,1 8866,8

сорго   24,0     9,3       16,5     20,7     7,7       24,0     65,0

зернобобові, у тому числі    3265,9 1569,9 652,0   827,3   809,5   571,4   812,1

горох   3028,7 1375,8 499,4   619,0   613,2   371,2   636,3

квасоля           30,5     41,6     56,1     93,4     68,6     53,1     44,1

Урожайність зернових і зернобобових культур коливалася в значних межах (табл. 3, 4).

Таблиця 3

 

Урожайність  з 1 га зібраної площі, центнерів                 

            1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Зернові і зернобобові культу-ри - всього, у тому числі:   35,1     24,3     19,4     27,1     27,3     18,2     28,3

пшениця, у тому числі         40,2     29,7     19,8     31,0     30,5     14,7     31,7

озима  40,2     30,1     20,0     31,4     30,4     14,1     32,6

яра      30,2     16,9     15,4     20,6     21,2     17,2     22,8

жито, у тому числі    24,4     20,0     15,2     20,7     20,2     15,8     22,2

озиме  24,3     20,0     15,2     20,7     20,2     15,8     22,2

яре      25,0     19,8     16,3     18,0     17,4     13,6     21,7

ячмінь, у тому числі  33,8     21,8     18,6     26,0     25,0     14,9     24,6

озимий           37,2     26,5     18,9     29,1     25,3     16,7     28,2

ярий    33,0     21,4     18,6     25,5     24,9     14,8     24,1

овес    26,8     19,9     18,3     20,0     18,9     17,3     19,7

просо  17,2     17,0     11,6     10,6     10,5     13,2     12,2

гречка 11,6     7,6       9,1       6,7       6,8       9,6       7,6

рис      42,5     36,4     35,6     36,6     40,0     37,5     37,7

кукурудза на зерно    38,7     29,2     30,1     32,4     35,2     34,6     38,6

сорго   9,6       8,9       11,5     9,9       13,3     12,9     18,3

зернобобові, у тому числі    23,1     14,5     17,0     20,1     18,2     11,9     22,1

горох   23,8     14,2     17,5     20,7     18,9     11,0     24,6

квасоля           13,0     15,0     16,9     21,5     18,8     13,7     15,7

 

Прогнози врожаю зернових і зернобобових у      Таблиця 4 2006 р.

Культура        Урожайність, ц/га     Валовий збір. тис. т

 

            2006    2005    2006    2005

Зернові і зернобобові           23,1     26,1     31 402 38 016

Пшениця        26,8     28,5     11 025 18 699

озима  22,0     29,0     9 790   17 683

яра      23,7     21,8     1 235   1 016

Жито  18,5     17,3     550      1 054

озиме  17,0     17,3     545      1 053

яре      17,1     14,7     5          2

Ячмінь            22,2     20,6     10 470 8 975

озимий           20,7     21,2     724      1 008

ярий    22,2     20,6     9 747   7 967

Кукурудза       38,0     43,2     6 650   7 167

Овес   20,3     17,6     1 036   791

Просо 11,0     11,7     329      141

Гречка            9,0       6,9       376      275

Горох  18,5     19,8     685      616

У структурі валової продукції сільського господарства рос-линницька займає більше половини: 1990 р. - 50,2 %, 2000 р. -60,4 %, 2003 р. - 57,7 %. Частка зернових культур коливається від 16,4 % (2003) до 28,3 % (2001). Рентабельність виробництва зерна у сільськогосподарських підприємствах України коливається від 275,1 % (1990) до 64,8 % (2000).

В окремі роки в Україні помітне коливання зібраної площі зернових (табл. 5).

Таблиця 5 Зібрана площа зернових, тис. га

            1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Зернові і зернобобові культури - всього у тому числі:      14522,2           13962,5           12586,8           14654,5            14242,4           11112,8           14776,0

пшениця, у тому чи-слі        7557,7 5479,4 5161,6 6882,3 6749,6 2456,4 5533,7

озима  7549,2 5299,3 4888,2 6613,9 6476,9 2029,2 5024,6

яра      8,5       180,1   273,4   286,4   272,7   427,2   509,0

жито, у тому числі    517,2   604,7   638,1   879,2   749,5   395,1   716,2

озиме  516,9   604,3   636,6   878,3   748,1   392,3   714,7

яре      0,3       0,4       1,5       0,9       1,4       2,8       1,4

ячмінь, у тому числі  2712,0 4413,2 3689,1 3920,8 4152,7 4600,9 514,7

озимий           525,5   373,0   321,5   498,5   531,9   102,4   509,1

ярий    2186,5 4040,2 3367,6 3422,3 3620,8 4498,5 4005,5

овес    485,9   560,1   481,0   558,9   499,8   543,9   510,4

просо  196,8   157,7   366,5   251,3   106,3   258,1   376,5

гречка 362,3   447,6   528,9   576,7   308,2   324,1   388,7

рис      27,7     22,0     25,2     18,8     18,9     22,4     21,3

кукурудза на зерно    1223,1 1161,3 1278,8 1122,8 1188,7 1988,8 2299,6

сорго   24,9     10,4     14,4     20,8     5,8       18,6     35,6

зернобобові, у тому числі    1414,2 1085,0 383,2   411,5   444,8   479,2   366,9

горох   1270,8 970,7   285,2   298,9   324,3   337,6   258,2

квасоля           23,5     27,8     33,2     43,4     36,5     38,7     28,2

Основну частку зернових займає пшениця, ячмінь і куку-рудза (рис. 2).

 

Ячмінь; 26,5

Кукурудза; 21,2

Жито; 3,8

Овес; 2,4

Зернобобові;

1,9 Інші; 2,3

Пшениця;

41,9

Рис. 2. Структуравиробнщтвазерновихізернобобовиккультурза2004р., %

Реалізація зернових культур у 2003 р. різко скоротилась і становила 8999 тис. т, тоді як у 2002 р. - 18979 тис. т (рис. 3).

 

20000  7

18000

16000

14000

12000

10000

8000

6000

4000

2000 0

 

 

 

1          849      9                                                                                           

,                       897      •9       

                                                                      

                        ,„пп                                       

                                                                                             

                                               1          072      6                                             с„„„

                                                                                                                                            

                                                                                                                                            

                                                                                                                                            

                                                                                                                                            

                                                                                                                                            

1995

2002

2003

1990

2000    2001

Роки

 

Рис. 3. Реалізщія зернових культур за 2003 р.

У структурі посівних площ основну частку займають зер-нові і зернобобові культури (табл. 6).

Таблиця 6

Структура посівних площ основних

сільськогосподарських культур      

            1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Уся посівна площа    100,0   100,0   100,0   100,0   100,0   100,0   100,0

Зернові і зер-нобобові куль-тури    45,0/100          45,7/100          50,2/100          55,8/100          56,1/100            49,8/100          57,7/100

озимі зернові,

у тому числі:  59,1     44,6     46,3     53,0     52,9     23,0     41,5

пшениця        51,9     37,6     39,0     43,8     44,2     18,9     33,3

жито   3,6       4,3       4,9       5,9       5,1       3,2       4,8

ячмінь 3,6       2,7       2,5       3,3       3,6       0,9       3,4

ярі зернові,

у тому числі:  40,9     55,4     53,7     47,0     47,1     77,0     58,5

пшениця        0,1       1,3       2,2       1,8       1,9       3,8       3,5

ячмінь 15,1     29,2     26,7     23,0     25,8     40,5     26,9

овес    3,4       4,0       3,8       3,8       3,6       4,8       3,5

кукурудза на зерно    8,5       8,3       10,0     8,3       8,5       17,4     16,0

просо  1,4       1,2       3,2       2,3       1,1       2,5       2,8

гречка 2,4       3,2       4,2       4,6       2,8       2,9       2,8

рис      0,2       0,2       0,2       0,1       0,1       0,2       0,1

Зернобобові,

у тому числі:  9,8       7,8       3,0       2,8       3,1       4,5       2,5

горох   8,8       7,0       2,2       2,0       2,3       3,2       1,7

вика та викові суміші на зерно        0,5       0,5       0,4       0,4       0,4       0,6       0,3

Заслуговують на увагу статистичні дані щодо реалізації окремих видів зернових (табл. 7, рис. 4).

Таблщя 7 Реалізація зернових культур за видами, тис.т

Види зерна    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Пшениця        7415    5364    10490  11850  2187    7746

Жито  426      437      781      906      329      761

Кукурудза       433      1046    809      1120    2512    2562

Ячмінь            2468    2910    3845    3983    2999    4562

Овес   121      291      335      341      345      294

Просо 67        174      121      85        133      141

Гречка            64        157      136      143      135      142

Рис      32        49        46        53        58        55

Зернобобові   178      155      226      303      180      294

 

Жито; 5

Інші; 5 Овес; 2

Ячмінь; 27

Пшениця; 46

 

Кукурудза; 15

 

Рис. 4. Структурареалізаціїзернових культур за видами у 2004p., %

Для оцінки ресурсів зерна важливе значення має баланс зернових (табл. 8).

Таблиця 8 Баланс зернових та зернобобових культур (включаючи про-дукти переробки зерна в перерахунку на зерно), тист

Показники     1995    2000    2001    2002    2003    2004

Виробництво            33930  24459  39706  38804  20234  41809

Зміна запасів на кінець року            -757    1329    7090    -2751  -3793  7817

Вивезено        814      1330    5597    12260  3944    7786

Завезено         200      1010    439      166      3770    875

Усього ресурсів         34073  22810  27458  29461  23853  27081

Витрачено на корм   18527  11056  13979  15745  11657  13852

Витрачено на посів  4600    3597    4059    3874    3226    3584

Втрати            1220    309      370      550      250      545

Переробка на нехарчові цілі            876      100      650      857      770      1150

Фонд споживання    8850    7748    8400    8435    7950    7950

У розрізі областей і АР Крим виробництво зернових коли-вається за роками (табл. 9).

 

Таблиця 9 Виробництво зернових культур на одну особу, кг

Області і АР Крим    1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Україна           983      659      497      816      805      423      881

Автономна Республіка Крим          787      575      434      583      460      278      507

Області                                                                                

Вінницька      1601    1185    969      1202    1318    695      1213

Волинська      865      760      472      574      650      533      745

Дніпропетровська     910      528      432      912      840      363      876

Донецька       478      283      205      449      417      147      436

Житомирська            887      747      510      596      644      349      607

Закарпатська  242      153      132      194      208      217      284

Запорізька      1476    736      587      1299    989      327      974

Івано-Франківська    350      288      178      224      228      188      257

Київська         461      340      320      374      417      309      521

Кіровоградська          2583    1602    1193    2409    2306    1070    2453

Луганська       654      364      169      375      406      252      462

Львівська       366      314      181      227      261      222      261

Миколаївська 2021    1232    716      2138    1933    642      2184

Одеська          1014    753      633      1298    1179    498      1505

Полтавська    1964    1155    847      1404    1706    955      1902

Рівненська     736      633      419      460      582      352      547

Сумська          1319    983      729      924      1013    635      1025

Тернопільська           1124    1023    642      704      798      651      921

Харківська      941      459      430      833      912      374      751

Херсонська    2227    1397    974      1845    1317    350      1692

Хмельницька 1356    1066    855      887      988      590      1023

Черкаська       1551    1109    1116    1428    1397    895      1714

Чернівецька   620      513      350      474      481      354      468

Чернігівська   1233    919      655      865      1003    869      1560

Для оцінювання структури окремих груп харчових продук-тів у раціоні харчування населення різних областей важливе зна-чення мають дані споживання хлібних продуктів (табл. 10).

Таблиця 10 Споживання хлібних продуктів (на одну особу за рік), кг

Області і АР Крим    1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Україна           141,0   128,4   124,9   129,6   131,2   124,5   125,6

Автономна Республіка Крим          127,4   113,9   116,2   118,3   121,2   117,7   118,1

Області          

Вінницька      164,6   139,6   126,0   130,0   140,8   137,5   142,5

Волинська      153,7   118,3   108,1   112,9   123,6   119,4   127,8

Дніпропетровська     157,9   153,4   127,7   135,1   130,6   128,1   125,1

Донецька       110,5   109,1   126,8   131,4   135,4   128,5   126,4

Житомирська            105,6   103,4   102,1   116,9   122,8   122,5   122,0

Закарпатська  187,6   158,9   151,0   150,7   140,7   142,3   142,6

Запорізька      147,9   159,9   128,4   130,0   130,5   108,5   163,0

Івано-Франківська    188,0   160,9   138,4   140,6   135,6   128,9   134,6

Київська         131,2   108,7   104,7   108,2   113,2   106,2   104,3

Кіровоградська          180,1   146,5   134,6   134,9   135,0   123,0   132,0

Луганська       124,9   114,9   112,0   120,5   135,5   128,8   130,2

Львівська       159,6   121,0   126,8   130,7   125,7   118,4   125,1

Миколаївська 163,1   149,3   123,7   127,2   140,2   136,4   145,5

Одеська          109,0   110,6   106,9   116,5   125,5   114,6   117,4

Полтавська    154,6   153,3   143,0   147,1   144,0   140,9   134,3

Рівненська     141,3   110,6   102,7   118,1   127,2   110,7   111,0

Сумська          181,9   165,5   157,6   156,5   146,5   134,2   135,3

Тернопільська           128,4   136,9   136,6   138,7   130,7   124,6   126,4

Харківська      120,0   120,5   141,9   145,7   138,8   130,4   130,1

Херсонська    137,8   137,0   140,2   140,2   141,2   138,8   138,4

Хмельницька 145,8   110,3   112,5   120,0   120,0   121,0   123,8

Черкаська       143,0   140,0   146,2   144,5   139,5   140,1   142,9

Чернівецька   165,2   122,8   103,0   117,0   130,7   124,2   135,4

Чернігівська   140,2   133,9   142,8   144,5   140,5   122,5   125,0

Частина країн виділяється високим рівнем валового вироб-ництва зернових і зернобобових або споживанням на одну особу (табл. 11).

Таблщя 11 Виробництво зернових і зернобобових культур

Назва країн    Усього, млн т            На одну особу, кг

 

            1990    1995    2000    2001    2002    2004    1990    2003

Україна           51,0     33,9     24,5     39,7     38,8     41,8     983,0   423,2

Весь світ         2009,9 1952,6 2115,6 2162,3 2085,8 2324,5 381,8   338,3

Австрія           5,4       4,5       4,6       4,9       4,6       5,1       698,7   505,2

Білорусь                     5,5       4,9       5,2       6,0       7,0                   545,7

Назва країн    Усього, млн т            На одну особу, кг

 

            1990    1995    2000    2001    2002    2004    1990    2003

Болгарія          8,2       6,6       5,3       6,1       6,8       7,5       940,6   519,2

Великобританія         23,4     22,5     24,8     19,9     23,9     23,3     410,7   376,7

Греція 4,5       4,9       4,8       4,7       4,8       4,6       442,9   391,8

Данія   10,2     9,3       9,6       9,5       9,0       9,1       1984,4 1696,5

Іспанія            19,0     11,8     24,9     18,4     22,2     25,3     483,4   533,4

Італія   17,6     19,9     20,8     20,2     21,6     23,0     310,3   316,9

Канада           57,4     51,4     55,5     46,7     38,6     57,3     2072,1 1688,4

Китай 410,5   423,1   412,0   403,5   406,0   418,5   353,5   291,8

Нідерланди    1,4       1,5       1,7       1,7       1,6       1,8       93,6     117,7

Німеччина      37,9     40,2     45,7     50,3     43,9     51,6     477,1   485,0

Польща           28,6     26,2     22,6     27,2     27,0     28,3     750,4   614,2

Російська Федерація ...         63,4     65,5     85,0     86,4     77,9     ...         466,3

Румунія           17,3     20,0     10,5     18,9     14,4     24,3     745,5   582,1

США   314,1   279,4   344,3   326,7   300,5   390,6   1228,3 1190,6

Угорщина      12,9     11,4     10,1     15,1     11,8     16,8     1244,6 891,0

Фінляндія       4,3       3,3       4,1       3,7       3,9       3,6       862,4   729,8

Франція          58,8     56,3     67,8     62,1     71,7     72,6     1036,4 946,1

Швейцарія     1,3       1,3       1,2       1,1       1,2       1,1       190,2   125,5

Швеція           6,5       4,8       5,7       5,5       5,5       5,6       759,4   608,4

Україна до всього світу, %   2,5       1,7       1,2       1,8       1,9       1,8       X         X

Зростання виробництва досягається в основному за раху-нок високої врожайності зернових і зернобобових культур (табл. 12).

Таблиця 12

Урожайність зернових і зернобобових культур, ц/га

Назва країн    1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Україна           35,1     24,3     19,4     27,1     27,3     18,2     28,3

Весь світ         25,9     25,8     28,5     29,1     28,5     28,6     30,9

Австрія           55,1     54,4     53,2     57,1     54,9     49,6     61,5

Білорусь         ...         20,4     19,1     19,7     24,4     24,9     29,7

Болгарія          38,3     30,2     27,2     28,5     31,1     24,7     40,4

Велика Британія        60,3     66,6     69,4     60,6     68,1     67,7     68,6

Греція 30,0     37,1     37,1     35,9     36,7     33,1     35,6

Данія   60,3     60,9     61,5     60,6     56,9     57,9     59,7

Іспанія            24,2     16,4     34,4     26,7     30,4     30,8     35,3

Італія   38,6     46,0     49,3     47,9     49,2     43,2     52,7

Канада           26,3     26,4     27,1     23,0     22,5     26,2     29,8

Китай 67,3     77,1     75,8     72,2     70,8     81,5     50,5

Нідерланди    67,3     77,1     75,8     72,2     70,8     81,5     79,5

Німеччина      53,5     60,7     63,8     69,6     61,7     56,9     70,2

Польща           32,3     30,0     25,2     30,4     32,3     28,6     32,2

Назва країн    1990    1995    2000    2001    2002    2003    2004

Російська Федерація ...         12,1     15,6     19,3     19,6     17,7     18,8

Румунія           29,6     30,7     19,3     30,2     25,0     25,3     40,2

США   47,1     46,0     58,0     58,4     55,1     59,8     67,8

Угорщина      44,0     40,3     36,1     48,6     39,4     30,0     55,7

Фінляндія       35,4     34,0     35,0     31,6     32,9     31,8     32,1

Франція          60,1     63,3     71,0     65,9     73,4     60,4     74,0

Швейцарія     59,7     62,5     65,6     62,0     66,0     56,2     61,2

Швеція           48,9     43,1     45,6     45,3     47,6     45,9     47,3

Згідно з розрахунками ФАО, мінімальна частка зернових запасів, що гарантують продовольчу безпеку країни, становить 17 % загальнорічного споживання. Отже, критерієм національної безпеки є спроможність держави ефективно нарощувати вироб-ництво продовольчого й фуражного збіжжя. Стабілізацію зерно-вого балансу повинні виконувати культури, які спроможні пов-ніше реалізувати наявні ресурси й виробляти стійкість до ком-плексу абіотичного та біотичного стресів в епоху глобальних змін клімату. Україна потрапила до смуги вертикальних ізотерм. Звідси - нестабільність клімату, різкі коливання та перепади аг-рометеорологічних параметрів, висока вірогідність охоплення посухою та іншими несприятливими чинниками практично всієї території країни. Тому за нинішніх умов вагомість сортів і куль-тур з комплексною стійкістю до стресових чинників середовища помітно зросла.

Для ведення землеробства несприятливими є погодні умо-ви, які можуть повторюватися навіть чотири роки підряд і приз-водити до значно менших валових зборів зерна. Так, упродовж XIX ст. було 32 посухи, з 1901 до 1979 pp. - 29, а за останні 25 років, згідно з даними Українського Гідрометцентру, - ще 11 посух. Крім того, за останню чверть століття в середньому в Україні щороку гинуло взимку більше 1,5 млн га озимих культур, а в 2003 р. - понад 5 млн.

Спостерігається низьке забезпечення технологій вирощу-вання зернових культур добривами, засобами захисту рослин, но-вими біопрепаратами, сучасною високопродуктивною технікою тощо. Крім того, внесення органічних і мінеральних добрив у за-малій кількості посилює негативний вплив несприятливих погод-них умов на врожайність та валові збори зернових. Якщо на по-чатку 90-х років минулого століття з додаванням 8,6 т/га органіч-

них добрив гумусу компенсувалися на 90 %, то в 2001 р. за пі-дживлення 1,3 т/га дефіцит гумусу зріс майже в 5 разів. Останні-ми роками на 1 га посівів вносять лише по 14-17 кг діючої речо-вини мінеральних добрив за мінімальної потреби 140-150 кг/га. Підживлення азотом зменшилося від 82 кг діючої речовини у 80-ті роки до 12 кг/га останнім часом. Незбалансованість мінераль-ного живлення та його недостатній рівень спричинюють низьку врожайність і якість зерна пшениці, явно занижену ціну на внут-рішньому та світовому ринках, а також значний недобір коштів при його експорті.

За останні 10-15 років внесення мінеральних та органічних добрив зменшилося у 5-6 разів проти 1990 p., тобто вплив цього чинника відповідно знижувався. При цьому сортозаміна, сортоо-новлення відігравало все більшу роль. Тільки за рахунок покра-щення показників стійкості зернових культур до обсипання, ви-лягання, хвороб і шкідників валовий збір зернових можна збіль-шити на 25 %.

В Україні немає оптимального ринку зерна та дієвої систе-ми моніторингу, аналізу й прогнозування кон'юнктури аграрного ринку, постійно діючого економічного механізму, реальних кош-тів для заставних закупівель зерна, формування державного резе-рвного та інтервенційного фондів продовольчого зерна, держав-ного резервного насіннєвого фонду та державного фонду експор-ту зерна не вистачає.

Для стабілізації виробництва зерна, цін на нього та забез-печення рентабельного вирощування зернових культур в Україні необхідно створити й законодавчо закріпити Національний фонд продовольчої безпеки України з обласними й районними відді-леннями. Кошти для нього слід формувати під час затвердження регіонального держбюджету України окремою статею. 3 цього фонду надавати пільгові кредити під 3-5 % річних треба дифере-нційовано, передусім вітчизняним товаровиробникам, які добро-вільно укладають договори на виконання програм по зерну. Зок-рема, для повного ресурсного забезпечення вирощування зерно-вих культур за рекомендованими науковцями технологіями, що зведе до мінімуму негативний вплив від екстремальних погодних умов, забезпечить істотне підвищення врожайності, якості зерна тощо.

Важливо збалансовувати заставні ціни, які повинні не лише відшкодовувати витрати, а й забезпечувати рентабельність на рі-вні 25-30 % для подальшого розширеного відтворення виробниц-тва. Тому сільгосппідприємствам, які уклали договори на продаж зерна державі за заставними цінами, суму коштів за заставу заку-півельного збіжжя логічно виплачувати щомісяця впродовж року. Це створить передумови для рівномірного продажу значної кіль-кості зерна протягом договірного періоду, тобто врівноважить попит і пропозицію на ринку зерна в часі, зокрема після збирання врожаю. Варто не менше як 50 % за заставними цінами суми за-лишати господарствам для того, щоб, згідно з умовами договору, вони замовляли на вітчизняних заводах трактори, комбайни, сіль-ськогосподарську техніку, запчастини, мінеральні добрива, гер-біциди, засоби захисту рослин. Це потрібно не лише для повного ресурсного забезпечення рекомендованих технологій вирощу-вання, а й збільшення випуску та реалізації нової високоефектив-ної вітчизняної продукції та надходження коштів у держбюджет країни. Слід також фінансувати з Національного фонду продово-льчої безпеки України науково-дослідні установи на рівні пере-дових країн світу, щоб вони створювали нові сорти і розробляли технології, які забезпечать вирощування конкурентоспроможного зерна на внутрішньому та світовому ринках.

3 економічного погляду, важливо також формувати держа-вний фонд в урожайні роки, коли пропозиція на ринку зерна і на-сіння значно вищі, ніж попит, а ціни різко знижуються. Закупівля зерна державою в цей період ринковими методами сприятиме стабілізації цін на ринку, підвищенню прибутковості товаровиро-бників. Практично це передбачає, що після збирання врожаю, не пізніше листопада, сільськогосподарські підприємства, згідно з угодою на заставу, закупівлю, здають зерно державі та укладають нові договори на заставу, закупівлю врожаю наступного року.

Поряд із збільшенням виробництва зерна та продуктів його переробки одним з важливих завдань є впровадження більш ефе-ктивного контролю за якістю і раціональним використанням збі-жжя (Закон "Про зерно та ринок зерна в Україні"). Для цього не-обхідний науково-технічний центр експрес-аналізу якості зерна та продуктів його переробки, потрібне вдосконалення вітчизня-них стандартів на зерно та гармонізації їх з міжнародними стан-

дартами. Зокрема, окремі науковці вважають за доцільне змінити визначення зернової та інших домішок, гармонізувати її до євро-пейських вимог, виділити окремим класом експортну пшеницю за вмістом білка не менше ніж 14 %, розробити новий ДСТУ на ме-тод визначення якості клейковини під час її відмивання за коефі-цієнтом прямого методу визначення "сили” борошна за показни-ком седиментації тощо.

За сприятливої кон'юнктури на світовому ринку зерна, по-вного забезпечення внутрішніх потреб України, державні агенти експортують його з цих фондів, залишаючи необхідні державні резерви, за світовими цінами, які будуть значно вищими від вну-трішніх заставних. Частка коштів піде на покриття витрат з екс-порту зерна, решта - на рахунок Національного фонду продово-льчої безпеки України. Кошти слід використовувати для підтри-мки вітчизняних виробників зерна, аграрної науки і виходу їх на світові рубежі. Експорт збіжжя державними структурами за дос-татніх запасів у країні - це регулювання попиту і пропозиції рин-ковими методами. У США суб'єктом зернового ринку безпосере-дньо виступає уряд, який експортує до 40 % продукції. Провідні країни світу прямо дотують у значних обсягах своє сільське гос-подарство.

Збільшення видового складу сортів зернових рослин, які використовуються в Україні, забезпечує певну стабілізацію виро-бництва продукції сільського господарства на досить високому рівні, повніше використання матеріально-технічних ресурсів і грунтово-кліматичного потенціалу. Впровадження малопошире-них культур, зокрема ріпаку, тритікале та інших дає змогу запов-нити порожні ніші в різних кліматичних зонах країни та отриму-вати сільськогосподарську сировину для подальшої переробки.

Вплив природних факторів і різних прийомів агротехніки на сільськогосподарські рослини завжди комплексний. На думку багатьох вчених, частка сорту, як основного позитиву, що впли-ває на врожайність зернових, за останні 50 років значно зросла -від 5 до 20 %. Інші чинники - природна родючість ґрунту - 10, добрива - 30 і захист рослин - 15 % становлять близько 80 %.

Основною масою отриманого зерна за період 1999-2003 pp. була лише пшениця 4-го класу та фуражна. Масова частка сирої клейковини в ній становила в середньому 18,3 %, що відповідає

4-му класу. Цей показник належить до основних, за якими визна-чають приналежність до певного класу.

Як свідчать дані Державної хлібної інспекції (ДХІ), більше половини врожаю 2001-2002 pp. не відповідала вимогам продоволь-чого зерна. Попри високі потенціальні можливості вітчизняних cop-Tie (не нижче 2-го класу), якість фактично вирощеної пшениці (по-над 80 %) не відповідає вимогам до пшениці навіть 4-го класу.

Пшениця вважається основною зерновою культурою в світі. За прогнозом Організації економічного співробітництва і розвитку (OECD) (її штаб-квартира знаходиться у Парижі), світове виробни-цтво пшениці в 2005/06 СР повинно було знизитися більше ніж на 1% порівняно з попереднім періодом - до 614,7 млн т. Очікувалося зростання світового споживання цього зерна до 607,3 млн т.

Європейський Союз є найбільшим аграрним ринком світу, який у 2000 р. імпортував продовольчих товарів на суму понад 175 млрд дол або на 465 дол на одну особу проти 287 дол. у 1980 р. (табл. 13, 14).

Таблиця 13 Формування ресурсів зерна в Європейському Союзі, млн т

Показники     2002    2003    2004    2005    2006    2007    2008    2009    2010    2011

Виробництво            263,2   228,9   264,5   265,5   267,5   269,5   271,7   271,1   273,1   274,3

Споживання  243,2   240,5   243,9   245,8   246,2   246,8   247,7   248,9   248,2   249,3

Імпорт            15,8     14,5     8,5       10,1     10,3     10,3     10,3     10,5     10,4     10,2

Експорт          30,7     14,7     27,1     27,4     31,5     32,9     33,6     33,8     33,8     33,7

Запаси на поча-тку року      48,6     53,7     41,8     43,8     46,3     46,3     46,6     47,3     48,4     47,0

Запаси наприкі-нці року      53,7     41,8     43,8     46,3     46,3     46,6     47,3     46,4     47,3     48,5

Таблиця 14 Фактичні і прогнозовані обсяги виробництва пшениці в ЄС, млн т

Показники     2002    2003    2004    2005    2006    2007    2008    2009    2010    2011

Виробництво            124,0   106,7   125,3   127,4   128,9   130,4   131,6   130,9   132,2   133,1

Споживання  114,7   111,1   113,9   115,5   116,1   116,9   117,7   118,8   119,1   119,4

Імпорт            11,2     5,8       4,7       6,5       6,5       6,5       6,5       6,6       6,6       6,6

Експорт          18,8     7,6       14,8     15,3     18,3     19,7     20,2     20,0     20,2     20,5

Запаси на поча-тку року      18,5     20,2     13,7     13,4     16,4     17,7     18,1     18,4     17,2     16,9

Запаси наприкі-нці року      20,2     13,7     13,4     16,4     17,7     18,1     18,4     17,2     16,9     16,9

Ринок пшениці, як очікується, залишається в наступні 7 ро-ків напруженим. Це спричинено зростанням внутрішніх і зовніш-ніх потреб за умови стабільності цін відповідно до розвитку сві-тового ринку цієї культури. В цілому прогнозується збільшення виробництва пшениці на 7,3 %. Основу становитиме м'яка пше-ниця - 92,5 % від загального виробництва.

ЄС прогнозує в 2011 р. імпорт твердої пшениці в обсязі

2          млн т, а м'якої - 4,6 млн т. В той же час імпорт пшениці в

2011 р. зменшиться до 5,6 млн т, що становитиме лише 5 % від

загального виробництва пшениці в країнах ЄС проти 9 % у

2002 р. Експорт пшениці зросте на 2,4 млн т, або становитеме

16,6 % від загальних обсягів виробництва.

Прогнозується підвищення експорту пшениці на 2,4 млн т

3          доведенням обсягів до 21,1 млн т у 2011 p., або до 16,6 % від за-

гальної кількості виробництва.

Запаси пшениці на початку й наприкінці року прогнозу-ються відносно стійкими - на рівні 17-18 млн т за повного за-криття інтервенційних фондів пшениці з 2010 р.

Фуражне зерно в країнах ЄС в основному представлене яч-менем і кукурудзою. Якщо вирощування ячменю залишається на рівні 56 млн т, то виробництво кукурудзи зростає до 52,9 млн т у 2011 р.

Споживання ячменю зменшиться до 46,4 млн т, або на 2,9 млн т, що змушує країни ЄС для стабілізації ринку і цін збі-льшити інтервенційні запаси цього виду збіжжя до 5,9 млн т. Це зумовлено невисокою конкурентоспроможністю ячменю порів-няно з кормовою пшеницею і зменшенням потреб у фуражному ячмені з 37,5 млн т у 2004 р. до 34,1 млн т у 2011 р. Відносне пе-ревиробництво ячменю сприятиме зменшенню його імпорту 3 1,2 млн т у 2002 р. до 0,4 млн т у 2011 р. при зростанні експорту до 8,7 млн т.

Обсяги споживання кукурудзи зростуть до 52,3 млн т, тоб-то на 4,3 млн т за нульових інтервенційних і перехідних запасах на рівні 8 млн т проти 10-19 млн т у ячмені. Експорт кукурудзи становитеме 3,2 млн т при імпорті до західних і північних регіо-нів ЄС 2,8 млн т.

Експерти прогнозують, що виробництво грубих зернових (ячменю,  сорго,  вівса, тритікале і кукурудзи) зменшиться на

3,6 % - до 966,8 млн т, а їх споживання зросте до 987 з 980,4 млн т. У попередній період виробництво грубих зернових у світі стано-вило 1000,09 млн т.

Зерно і продукти його переробки - це основна група виро-бів харчування і кормів у тваринництві, чим і визначається їх роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни. Важливим на-прямом поліпшення ефективності виробництва зерна вважається державна підтримка сільського господарства. Рівень цієї підтри-мки в країнах з розвинутою ринковою економікою визначається як відношення виділених фінансових засобів до вартості вироб-леної продукції. Він становить у Японії понад 70 %, Канаді -35 %, у країнах ЄС - 38 %. У США цей показник щорічно коли-вається в межах 27^0 %. Зараз державна підтримка виробництва сільгосппродукції на 1 га ріллі становить у Росії 8 дол., Канаді -100 дол., країнах ЄС - 450 дол.

На розмір цін зерна впливають різні чинники (табл. 15).

Таблиця 15 Динаміка середніх цін на зерно

            2003    2004    2004    2005

 

           

           

            листопад        грудень           січень  лютий

Пшениця, дол. за 1 т 177,4   186,5   197,2   201,4   204,2   202,6

Канадська, CWRS № 1, зі скла-дів р. Св. Лаврентія, експортна ціна    

           

           

           

           

           

 

Американська, HRW, №1, дос-тавлена в порт Мексиканської затоки для швидкого відванта-ження протягом 30 днів, експо-ртна ціна      146,1   156,9   156,6   153,9   153,6   151,2

Американська, SRW, №2, дос-тавлена в порт Мексиканської затоки для швидкого відванта-ження протягом 30 днів, експо-ртна ціна      138,6   144,4   140,8   139,5   142,5   141,6

Кукурудза американська, дол. за 1 т           105,4   111,8   93,8     95,4     96,3     94,1

Жовта, №2, фоб-порти Мекси-канської затоки   

           

           

           

           

           

 

Ячмінь, дол. за 1 т    105      99        96        92        91        87

Канадський, № 1, ціна спот на біржі у Вінніпегу 

           

           

           

           

           

 

            2003    2004    2004    2005

 

           

           

            листопад        грудень           січень  лютий

Сорго американське, дол. за 1 т      106,5   109,8   92,4     90,7     90,0     92,3

Жовте, №2 фоб порти Мекси-канської затоки     

           

           

           

           

           

 

Рис таїландський, дол. за 1 т           197,6   237,7   259,2   278,3   287,0   290,0

фоб Банкок, індикаторна ціна Білозерний

           

           

           

           

           

 

5 % рису-січки         

           

           

           

           

           

 

25 % рису-січки        181,7   225,4   244,8   261,8   268,6   270,5

35 % рису-січки        178,1   222,3   241,4   257,3   265,4   268,0

спеціальний, № 1, 100 % рису-січки          151,5   205,1   211,6   219,8   226,2   231,8

Соя боби, дол. за т    264,0   306,4   260,0   264,0   261,5   260,3

Міністерство аграрної політики України на зернові культу-ри урожаю 2005 року встановило таки ціни (з врахуванням ПДВ):

-          пшениця м'яка 1 класу - 930 грн/т; 2 кл. - 780 грн/т; 3 кл. - 690 грн/т; 4 кл. - 540 грн/т; 5 кл. - 495 грн/т; 6 кл - 490 грн/т;

-          пшениця тверда 1 класу - 940 грн/т; 2 кл. - 850 грн/т; 3 кл. - 700 грн/т; 4 кл. - 650 грн/т; 5 кл. - 550 грн/т;

-          жито гр. A 1 кл. - 550 грн/т; 2 кл. - 400 грн/т; 3 кл. -350 грн/т;

-          жито гр. Б 4 кл. - 330 грн/т;

-          ячмінь 1 кл. - 420 грн/т; 2 кл. - 400 грн/т; 3 кл. -390 грн/т;

-          ячмінь пивоварний 1 кл. - 600 грн/т; 2 кл. - 490 грн/т;

-          кукурудза 1 кл. - 550 грн/т; 2 кл. - 500 грн/т; 3 кл. -450 грн/т;

-          овес 1 кл. - 630 грн/т; 2 кл. - 590 грн/т; 3 кл. - 550 грн/т.

Україна має одні з кращих грунтово-кліматичних умов для

вирощування високоякісного зерна пшениці. Зоною гарантовано-го вирощування сильних, цінних та твердих пшениць є степові, a також частина лісостепових областей. Значних збитків зернове господарство цих регіонів зазнає від клопів-черепашок. Протягом останніх 15 років відзначене зростання пошкодження зерна пше-ниці клопом-черепашкою. Так, у 80-х роках у зоні степу в зерно-вій масі в середньому виявлялося 2,2 % пошкоджених зерен, в

окремих партіях - 6-25 %. У 90-х роках пошкоджуваність зерна в середньому становила близько 8 %, а в окремих партіях - від 26-58 (1993) до 60-94 % (1997) (Круть М.В., 2005).

У 2003-2004 pp. пошкоджуваність зерна клопом-черепашкою переважно була на рівні 1,2-7,2 %, в окремих парті-ях із незахищених посівів пшениці - 5-29 % (Вінницька, Дніпро-петровська, Донецька, Луганська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська обл.), а в Запорізькій області навіть 65 %. Через пош-кодження зерна на 10-15 % і більше в окремих партіях Донець-кої, Харківської і Херсонської областей пружність клейковини знижувалася до 110-120 одиниць ВДК (4-5 класи), а в деяких во-на взагалі не відмивалася (6-й клас).

Із загальної кількості задекларованого зерна на 01.05.2005 р. на м'яку пшеницю припадає 3,15 млн т (у тому числі 2,609 млн т продовольчої, 541,5 тис. т непродовольчої), на тверду пшеницю -24,7 тис. т. Крім того, подано декларації про наявність 567,3 тис. т ячменю, 454,8 тис. т жита, 2105 тис. т кукурудзи.

Намітилася тенденція збільшення посівних площ під дріб-нонасіннєвими круп'яними, олійними та ефірно-олійними куль-турами (сорисом, просом, ріпаком, гірчицею, льоном, амарантом, маком та іншими з одночасним зростанням сортів, що висівають-ся), при чому кількість сортів, що висіваються, зростає. Насіння дрібнонасіннєвих олійних культур легко піддається самозігріван-ню, характеризується значною сипкістю та більш низькими кое-фіцієнтами тертя порівняно із зерновими культурами, легко тра-вмується.

У 2001 p. у США зібрано рекордний урожай соєвих бобів -79,5 млн т. Вони містили в середньому 13 % білка і 19 % жиру.

Просушування насіння пізніх зернових культур здійсню-ють з використанням установок, що працюють за принципово но-вою, економічною технологією. Головна перевага нових ліній та, що збіжжя сушать за рециркуляційною схемою. До агрегату над-ходить потік гарячого повітря, яке на різних рівнях башти має однакову температуру.

Значні обсяги досліджень спрямовані на пошуки раціона-льного використання складових зернових культур. Перспектив-ним варіантом втілення цього можуть бути екстракти певних зер-нових. Наприклад, є дані про доцільність включення в раціон лю-

дини екстрактів з ячменю і вівса. Вони містять велику кількість водорозчинних харчових волокон, завдяки яким знижують кіль-кість водню в травному каналі. Ця сполука може бути причиною виникнення онкологічних захворювань травного каналу.

Екстракти із зерна ячменю і вівса містили 75,2-79,3 % р-глюканів, білок, жир і зольні елементи. 3 цих екстрактів з дода-ванням гліцерину як пластифікатора готують плівки. Проник-ність для водяної пари плівок із 4 % розчинів р-глюканів була вища, ніж для плівок, отриманих із 2 % розчинів. Механічні влас-тивості плівок залежать як від джерела р-глюканів, так і від їх концентрації в розчинах. Плівка, виготовлена із голозерного яч-меню, залишалась непошкодженою у воді протягом доби.

Кількість білка в пшениці залежить від будови ендосперму. Склоподібний ендосперм, як правило, містить більше білка і клейковини, ніж борошнистий. Консистенція ендосперму позна-чається на подрібненні зерна при помелі та біохімічних властиво-стях продукту.

На особливості структури і в'язкість гліадину пшениці впливає вологість (Martling S.E. та ін., 2004). Встановлено, що енергія активації для гліадину з вологістю 40 % за температури 45-55 °С знижується порівняно з температурним діапазоном 25-45 °С. Зміни реологічних властивостей зумовлені ступенем полі-меризації білків.

Зростає число досліджень біологічно активних речовин зе-рна. Наприклад, найбільшу кількість токоферолів серед зернових культур виявлено в рисовому зародку і різних продуктах розмолу зерна ячменю. Значно більшу кількість загальних токолів і а-токоферолу встановлено в зародку пшениці порівняно з іншими продуктами помолу цього зерна. Зародок кукурудзи містив бі-льше у-токоферолу (71,3 % від загальної кількості ізомерів токо-феролу), ніж оболонки зерна кукурудзи. Багато у-токоферолу (50,3 %) включає ендосперм кукурудзи.

Високий вміст ферулової (255-360 мг -кг" зерна) і n-кумарової кислот (70-120 мг-кг" зерна) виявлено в обрушеному зерні рису, а найменша кількість ферулової кислоти - у шліфова-ному зерні (61-84 мг-кг" зерна). Зв'язані фенолові кислоти стано-вили 80-90 % в обрушеному і 53-74 % - у шліфованому зерні рису.

Під час зберігання кількість зв'язаних і вільних фенолових кислот знижувалась при температурі 37°С (Zhou Zhongkai та ін., 2004).

У зерні італійського рису переважала фракція нерозчинних зв'язаних фенолових кислот, в якій ідентифіковано тільки феру-лову кислоту. У фракціях розчинних етерифікованих кислот пе-реважали ферулова і синапова кислоти. Основну частку вільних розчинних фенолових кислот також займає ферулова.

Із рису, кукурудзи, пшениці і проса виділені комплекси не-крохмальних поліцукридів з фенольними кислотами, які поділя-ють на екстраговані і неекстраговані водою комплекси. Вихід ек-страгованих складає 0,6-3,56 %, а не-екстрагованих - 7,49-37,8 % (Shyama Prasat Rao, R., 2004). Некрохмальні поліцукриди склада-ються, переважно, з арабінози, ксилози і глюкози в певних спів-відношеннях з різним вмістом зв'язаних фенольних кислот (43,7-40,2 мкг/г), з яких головними є ферулова і комарова кислоти. Кі-лькість ферулової перевищує в кілька разів кумарову. їх вміст знижується при пророщуванні (96 год) злаків і проса.

4-Аміномасляна кислота поступово накопичується в зарод-ку зерна рису при замочуванні. Зародок, збагачений 4-аміномасляною кислотою, є ефективним засобом зниження ти-ску у хворих гіпертонією. Однак він містить велику кількість жи-ру (21,5 %), що зумовлює його прогіркання під час зберігання. Тому рекомендують екстрагування жиру гексаном або ацетоном, оскільки етиловий спирт знижує вміст 4-аміномасляної кислоти в зародку.

Замочування зерна у воді протягом 24 год зумовило пере-хід значної кількості заліза і менше - цинку. Воно призводило до суттєвого зниження вмісту фітатів у зерні проса, кукурудзи, рису і соєвих бобів, але не збільшувало молярного співвідношення фі-тати/залізо і слабко знижувало співвідношення фітати/цинк. Дос-лідники вважають, що замочування не є задовільним способом поліпшення біологічної доступності мінеральних речовин, але в поєднанні з іншими видами оброблення, а також при оптимізації умов може бути корисним способом для підвищення біологічної цінності зерна бобів (Lesbienne I. та ін., 2005).

Багато досліджень на запобігання окислювального псуван-ня жирових компонентів продукту і за отриманими даними ви-значають прогнозують строк його придатності. Показником цього

може бути вміст альдегідів у зразках, а час, що залишився до за-кінчення строку придатності продукту, визначають за кінетичним рівнянням реакції окислення жиру. Контрольною пробою в цих дослідженнях пропонують ізопропіловий спирт.

Досліджено вплив місця вирощування, інтенсивності соня-чного опромінення рослин і число годин з температурою, що пе-ревищує 32 °С на антиоксидантну активність, здатність зв'язувати вільні радикали і загальний вміст вільних фенольних сполук у зерні пшениці сорту „Platte” (Yu Lianghli, Zhou Kequan, 2005). Встановлено, що місце вирощування зерна суттєво впливає на дослідні характеристики. Загальний вміст фенольних сполук у висівках корелював з кількістю годин з температурою, що пере-вищує 32 °С. He виявлено зв'язку між інтенсивністю сонячного опромінення і антиоксидантною активністю екстрактів із пшени-чних висівок.

В умовах конкуренції необхідно розробити формулу, за якою можна було б визначати інтегральний показник, що відо-бражає показник корисності і роздрібної (або оптової) ціни на товар. Для цього порівнюють наступне число аналогічних товарів на споживчому ринку, їх середню ціну, ціну дослідного товару, вміст у ньому білків, жирів, вуглеводів та його енергетичну цін-ність, що наводиться на маркуванні. Інтегральний показник якос-ті виражається відношенням якості товару до ціни.

Різні сорти гороху проявляють відповідну антиокислюва-льну здатність, яка характеризується індивідуальними особливос-тями водорозчинних і водонерозчинних екстрактів (Nilsson Jes¬sica та ін., 2004). Встановлений відповідний зв'язок між загаль-ною антиокислювальною здатністю водорозчинної фракції і вміс-том аскорбінової кислоти. Остання відіграє важливу роль у під-вищенні цієї дії водорозчинної фракції.

Знежирений люпин та його гідролізати зв'язують жовчні кислоти більш активно, ніж відповідні соєві продукти (Yoshie-Stark Yumiko, Wasche Andreaes, 2004). Розчинний y кислоті біл-ковий ізолят із люпину проявляв вищу активність щодо зв'язування жовчних кислот, ніж білковий ізолят, що не розчин-ний у кислоті. Завдяки цьому білкові концентрати з люпину мо-жуть бути використані для зниження холестерину в крові.

Контрольні питання

1.         Яка роль зернового господарства в гарантуванні продовольчої безпеки країни?

2.         Які чинники впливають на формування ресурсів зерна?

3.         Як вирішується зернова проблема і безпечність країн ЄС та США?

4.         Яка роль сортів і зернових культур щодо забезпечення відпові-дних ресурсів і безпечності держави?

5.         Охарактеризуйте якість зерна України за останні роки.