1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ЯКОСТІ I БЕЗПЕЧНОСТІХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 

Загрузка...

Проблеми харчування людини тісно пов'язані з якістю і безпечністю харчових продуктів. Основними показниками про-довольчої безпеки країни можна вважати стан зернового вироб-ництва і його якісний потенціал.

Поняття якості включає інтегральну сукупність властивос-тей, здатних задовольнити за допомогою цього продукту необ-хідні потреби людини. Пріоритетними показниками якості вва-жаються органолептичні властивості продукту, його харчова цін-ність і безпечність. Безпечність пов'язана з імовірністю забруд-нення продовольчої сировини і харчових продуктів ксенобіоти-ками хімічного та біологічного походження у зв'язку зі зміною екологічної обстановки, антропогенною дією, використанням не-дозволених продуктів, стимуляторів або інгібіторів у рослинниц-тві і тваринництві та ін.

Прогнозування якості сільськогосподарської продукції грунтується на виборі сортів насіннєвого матеріалу і місцевості посіву, селекції, сівозмінах, підживленні рослин та їх захисту, a також збирання врожаю. Важливе місце приділяється боротьбі з грибковою плісенню, особливо в пшениці.

Останніми роками попит споживачів на безпечні та висо-коякісні харчові продукти з тривалим періодом зберігання зрос-тає. Особлива увага приділяється безпечності продукту. За дани-ми Всесвітньої організації охорони здоров'я, кількість збудників, що спричинюють захворювання харчового походження, зростає. Щорічно близько 1,5 млрд людей страждають від харчових ток-сикоінфекцій, 2,2 млн помирає, включаючи 1,8 млн дітей [203]. У розвинутих країнах до 30 % населення щорічно мають ті чи інші форми токсикоінфекцій.

Серед нових проблем, що пов'язані із забезпеченням мік-робіологічної безпеки харчових продуктів, можна виділити на-ступні. Перш за все, людство само активізує процес пристосуван-ня і мінливість мікроорганізмів. Наприклад, антибіотикостійкість (сальмонели), терморезистентність - відповідь на пастеризацію (у патогенних шигел, лістерії), токсиноутворення як вид мікробного антагонізму. Помітно послаблюється опірність до інфекційних

захворювань, які пов'язані з погіршенням структури харчування (анемії, білковий і йододефіцит). Технологічний аспект глобалі-зації ринку стирає межі поширення патогенних мікроорганізмів, a інтеграція та укрупнення виробництва призводять до виникнення масових спалахів інфекційних захворювань. Невиправдане і нере-гульоване прагнення до підвищення строків придатності продук-тів підвищує ризик харчових отруєнь. Щоб надати безпечності харчовим продуктам, розроблено кілька систем управління якіс-тю й безпечністю. Набула поширення система НАССР (Hazard Analysis Critical Control Point) - аналіз ризику за критичними точ-ками. Ця система використовує 7 основних принципів, викладе-них у Codex Alimentarias Commission у 1993 p.: виявлення небез-печних чинників, визначення критичних контрольних точок, ви-значення критичних меж, створення системи моніторингу, розро-блення системи коригувальних дій, системи самоперевірок та си-стеми документації. При створенні системи НАССР розроблено 29 тис. загальних стандартів якості, хоча в кожній країні існують і враховуються національні особливості конкретних виробництв.

За ініціативи Німеччини, Франції і Бельгії вступив у дію нормативний документ ISO 22000, який регламентує подальше забезпечення безпеки споживання харчових продуктів. Він скла-дений на основі попередніх, зокрема ISO 9000 та ISO 14000. До нього внесено доповнення і уточнення, що відображають сучасні вимоги, які ставляться до якості харчових продуктів. Документ включає методи перевірки і оцінювання якості харчових продук-тів, виконання аналізів і проведення контролю якості.

Цей стандарт гарантує якість і безпеку продукції на підп-риємстві, доповнює загальносистемний стандарт ISO 9001:2000. Він потребує додаткових капіталовкладень і модернізації облад-нання на заводах та комбінатах харчової промисловості. Щоб за-воювати нові сегменти ринку, збільшити експорт продукції і вступити до COT, вітчизняна продукція повинна бути обов'язково сертифікованою.

В ЄС розроблення програм, принципів і процесів, які ви-значають вимоги до безпечності продуктів, знаходиться в компе-тенції окремих держав - членів ЄС, законодавство яких відрізня-ється між собою. ЄС обмежується виданням директив, для того

щоб забезпечити вільне просування продуктів у країнах ЄС та уніфікувати вимоги до безпеки продуктів харчування і кормів.

28 січня 2002 р. Європейським Парламентом і Радою була прийнята постанова (ЄС) № 178/2002, якою визначені загальні принципи і вимоги Закону про продукти харчування, а також прийнято ухвалу щодо створення європейського органу контро-лю безпеки продуктів харчування та встановлення методів забез-печення безпечності продуктів (АВІ. № EC 31, ст. 1). Дія поста-нови поширюється на всі країни ЄС.

Метою цієї постанови є „Створення основ для високого рі-вня захисту здоров'я людини і споживчих інтересів у галузях продуктів харчування, беручи до уваги різноманіття асортименту харчових продуктів". Таке узагальнення стало передумовою для створення надійної наукової основи та ефективної організаційної структури. На підставі цієї постанови було організовано європей-ське відомство захисту безпечності продуктів харчування.

Дія постанови № 178/2002 поширюється на всі етапи виро-бництва, оброблення і збуту продуктів харчування та кормів. Не-безпечні продукти з моменту вступу в дію закону не можуть по-ширюватися в країнах ЄС, імпортуватися або експортуватися. До небезпечних продуктів харчування відносяться ті, які можуть на-нести шкоду здоров'ю, непридатні для споживання в їжу, а також неправильно марковані.

Суть системи надійності продуктів - це „відстеження", яке передбачає можливість відслідкувати рух, місце знаходження і походження харчових продуктів, тварин і компонентів тваринно-го походження, призначених для використання в якості продуктів харчування, на всіх стадіях виробництва, оброблення і розподілу. У випадку підозри виникнення загрози для здоров'я людей дією продуктів харчування компетентні органи можуть прийняти ух-валу щодо впровадження попередніх заходів ризик-менеджменту.

Згідно зі згаданою постановою, небезпека - це біологічний, хімічний або фізичний діючий фактор у продукті чи кормах, або стан продукту чи корму, які можуть нанести шкоду здоров’ю. Причиною виникнення небезпеки можуть бути, наприклад, пес-тициди. Ці речовини повинні пройти процес допуску (директива 91/414/ЄС).

У пестицидах розрізняють діючу речовину і, власне, засіб захисту рослин. Питання про допуск діючої речовини вирішує комісія ЄС у співробітництві з окремими державами ЄС.

Процесом допуску засобів захисту рослин займається окремо кожна країна ЄС. Допускається використання тільки та-ких засобів захисту рослин, діючі речовини яких занесені в допо-внення директиви 91/414/ЄС. Для допущених в ЄС діючих речо-вин встановлено шкалу граничних величин, які не можуть бути перевищені у відповідних продуктах і кормах. Основою цього слугує директива 90/642/ЄС від 27 листопада 1990 p., яка була змінена зі вступом у силу дії директиви 97/41/ЄС. Граничні вели-чини були встановлені Комітетом харчових продуктів і здоров'я тварин при Європейській комісії від 1.01.2002 p. і представлені у списку засобів захисту від шкідників. Як і інші директиви, дирек-тива 90/642/ЄС зі всіма її змінами повинна бути внесена у націо-нальне право.

В окремих країнах є деякі особливості. Наприклад, якщо використання якихось діючих речовин не допускається в Німеч-чині взагалі або щодо певних культур, виробники засобів захисту рослин можуть їх імпортувати. Оскільки постанова ЄС щодо уз-годження допустимої кількості діючих речовин у продуктах хар-чування і кормах вступить у силу тільки з 2008 p., діючу речови-ну ще можна використовувати в деяких країнах ЄС. Проте в Ні-меччині її застосовувати заборонено. Якщо через відмінності у правових статусах виникають перешкоди торгівлі в межах ЄС, імпортер може запропонувати загальну постанову, яка стосується всіх, хто причетний до сфери громадсько-правової якості (параг-раф 35, абзац 2 закону про процес управління).

Важливим документом до недавнього часу була Директива Ради ЄС „Про гігієну харчових продуктів" № 93/43 від 14.060.1993 p., якою визначалися загальні принципи гігієни про-довольчих товарів і методи їх перевірки. Від підприємств харчо-вої промисловості вимагалося проведення аналізу ризиків, вияв-лення в технологічному процесі параметрів, критичних для за-безпечення безпеки виготовленої продукції і моніторингу у від-повідних точках технологічного процесу. Недавно ця директива замінена правовим актом вищого порядку - Регламентом Євро-

пейського парламенту і ради № 852/2004 „Про гігієну продоволь-чих товарів", який вступив у силу 01.01.2006 р.

Окремо функціонує Директива Ради 89/397/ЄС від 14.06.1989 р. з питань про урядовий контроль за продовольчими товарами. У ній визначено загальні принципи здійснення урядо-вого контролю за продовольчими товарами, харчовими добавка-ми, вітамінами, мінеральними солями, а також матеріалами, що мають контакт із харчовими продуктами. Згідно директиви, дер-жави-члени повинні турбуватись про те, щоб продовольчі товари, які призначені для відправлення на ринок іншої держави, прохо-дили такий самий ретельний контроль, як і ті, що призначені для продажу на їх власній території.

Директива Ради 2000/13/ЄС від 20.03.2000 р. передбачає зближення законодавств держав-членів, що стосується маркуван-ня, представлення і реклами харчових продуктів. Маркування обов'язково включає перелік і кількість деяких інгредієн-тів/категорій інгредієнтів (наводиться в порядку зменшення кон-центрацій). Крім того, наводяться всі речовини, що входять до складу окремих інгредієнтів. Обов'язковим елементом є виділен-ня мінімального строку придатності або кінцевої дати споживан-ня для продовольчих товарів, нестійких до мікробіологічного псування; опис спеціальних умов зберігання або умов споживан-ня. Передбачено у маркуванні приводити назву фірми та адресу виробника, суб'єкта господарювання, який проводить фасування, або продавця, представництво якого знаходиться в країні ЄС. Уся інформація на етикетці повинна добре читатися і бути розміще-ною так, щоб її добре було видно і неможливо було видалити. У випадку мікробіологічно нестійких харчових продуктів, які після короткого періоду можуть бути небезпечними для здоров'я лю-дини, дату мінімального строку придатності потрібно замінювати на кінцеву дату споживання. Ця дата оформляється виразом: „Необхідно спожити до/використання до ....” (з наведенням часу для товарів, які швидко псуються).

У США безпечність і якість харчових продуктів контро-люють як федеральні місцеві органи влади. На федеральному рі-вні контролем харчових продуктів займаються переважно два ві-домства: Адміністрація з харчових продуктів і ліків (Food and Drug Administration - ФДА) Міністерства охорони здоров'я США

та Служба інспекції харчових продуктів (Food Safety and Inspec¬tion Service) Міністерства сільського господарства США (МСГ).

Федеральна торгова комісія (Federal Trade Commission -ФТК) Міністерства торгівлі США має основні повноваження що-до контролю реклами харчових продуктів і часто приймає санкції у випадку недобросовісної реклами харчових продуктів. Якщо в рекламі поєднується питання, пов'язані з безпекою і харчовою цінністю продуктів, ФТК, як правило, консультується з ФДА.

Забезпечення безпечності харчових продуктів, які знахо-дяться в торгівлі, за Федеральним законом про харчові продукти, лікарські та косметичні засоби (ПЛКФЗ) зводиться до юридичної процедури доказу недоброякісності продукту. Перша норма пе-редбачає, що продукт може бути недоброякісним, „якщо він міс-тить будь-які отруйні або шкідливі речовини, які можуть зробити його небезпечним для здоров'я. Разом з тим, якщо дана речовина не є добавленою, такий продукт не вважається недоброякісним за цим критерієм". Окремо враховується наявність токсинів, але шкідливість таких речовин повинна бути доказана, перш ніж їх наявність у харчових продуктах буде оцінюватися як ознака не-доброякісності.

Згідно з п. 2 ПЛКФЗ, харчовий продукт вважається недо-броякісним, якщо в ньому містяться будь-які отруйні або шкідли-ві речовини, які небезпечні і потраплянню яких у харчовий про-дукт можна запобігти. Окремо передбачено, що недоброякісним вважають продукт, „якщо він складається або містить у собі пов-ністю чи частково бруд, продукти гниття або розкладу".

Уряд Російської Федерації вирішив повернути сертифіка-цію якості зерна, доручивши її державній установі „Федеральний центр оцінювання безпечності і якості зерна та продуктів його переробки". Ця структура, що знаходиться у підпорядкуванні Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду, видає сертифікати якості зерна і продуктів його переробки при ввезенні в Росію і вивезенні з неї.

Закон РФ „Про технічне регулювання" започаткував пере-хід на нову версію міжнародних стандартів системи управління якістю, згідно з якою держава знімає з себе гарантування якості ряду товарів і буде відповідати тільки за їх безпечність. Вводить-ся добровільна сертифікація товарів групи A і частини товарів

групи В. Водночас важливе значення набуває споживча освіта всіх верств населення.

Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вне-сення змін до Закону України „Про якість і безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини". № 2809 - IV від 6 вересня 2005 p., і він викладений у новій редакції „Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів".

У цьому Законі статею 1 передбачені відповідні терміни та їх визначення, які мають безпосереднє відношення до курсу „Якості і безпечності продуктів рослинного походження". У їх числі можна виділити: агропродовольчий ринок, акредитована лабораторія, аналіз ризику, арбітражні дослідження, ароматиза-тори, ароматичні препарати, ароматичні речовини, безпечність харчового продукту, безпечний харчовий продукт, висновок Державної санітарної епідеміологічної експертизи щодо безпеч-ності харчових продуктів, відповідні міжнародні організації, дата „Вжити до", Державний контроль, дієтична добавка, допоміжний матеріал для переробки, допоміжні засоби та матеріали для виро-бництва та обігу, етикетка, непридатний („едалтерований") хар-човий продукт, забруднення, забруднююча речовина, звід правил, ідентифікація, максимальна межа залишків, максимальний рі-вень, міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації, мініма-льні специфікації якості, належна практика виробництва, небез-печний фактор (у харчових продуктах), небезпечний харчовий продукт, неправильно маркований харчовий продукт, новий хар-човий продукт, об'єкти санітарних заходів, обіг, обладнання та інвентар, обов'язкові параметри безпечності, оцінювання ризику, партія, пестициди, повідомлення про ризик, поживна цінність, позначка придатності, прийнятний сертифікат, придатність хар-чового продукту або придатний харчовий продукт, прикордонні інспекційні пости, прикордонний санітарний інспектор, референт (арбітражна) лабораторія, ризик, рівень включень, розчинник для екстрагування, розширений контроль, рослинні продукти (харчо-ві продукти рослинного походження), санітарний захід безпечно-сті харчових продуктів, сертифікат придатності для споживання людиною, сільськогосподарська продукція, стандарт, строк при-датності, технічний регламент, технологічний ароматизатор, упо-вноважена лабораторія, управління ризиком,  фальсифікований

(міжнародний санітарний або ветеринарний) сертифікат, функці-ональний харчовий продукт, харчова добавка, харчовий продукт (їжа), харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання), НАССР, якість харчового продукту, міжнарод-ний санітарний сертифікат.

Агропродовольчий ринок являє собою спеціально оснащене та відведене місце, що використовується для надання послуг зі створення належних умов для продажу сільськогосподарської продукції.

Акредитована лабораторія - повинна бути акредитованою згідно з відповідним законодавством України або міжнародними процедурами акредитації.

Аналіз ризику - це процес, що складається з трьох взаємопов'язаних компонентів: оцінювання ризику, управління (керування) ризиком та повідомлення про ризик.

Арбітражне дослідження передбачає лабораторні дослі-дження, що проводяться на вимогу особи, яка оскаржує результа-ти попереднього лабораторного дослідження;

Ароматизатори - ароматичні речовини, ароматичні препарати, технологічні ароматизатори, коптильні ароматизатори та їх суміші.

Ароматичний препарат - це продукт, який не є ароматичною речовиною, концентрований чи неконцентрований і має ароматичні властивості. Його отримують його шляхом здійснення відповідних фізичних процесів (у тому числі дистиляцією та екстрагуванням розчинником) або за допомогою ензиматичних чи мікробіологічних процесів. Матеріали повинні бути рослинного чи тваринного походження; їх беруть у сирому вигляді або після переробки для споживання людиною із застосуванням традиційних способів приготування харчових продуктів (у тому числі обезводнення, висушування та ферментації).

Ароматична речовина - певна хімічна речовина, що надає аромат (ароматизує):

- шляхом здійснення відповідних фізичних процесів (у тому числі дистиляції та екстрагування розчинника) або за допомогою ензиматичних чи мікробіологічних процесів у матеріалах рослинного чи тваринного походження, які

беруться в сирому вигляді або після переробки для споживання людиною із застосуванням традиційних способів приготування харчових продуктів (у тому числі обезводнення, висушування та ферментації);

-          шляхом   хімічного   синтезу   або   виділення      хімічними

способами, причому цей ароматизатор за хімічними властивостями є ідентичним природній субстанції, що міститься в цій речовині рослинного чи тваринного походження;

-          шляхом хімічного синтезу, але цей ароматизатор за

хімічними властивостями не ідентичний природній

субстанції, що міститься в цій речовині рослинного чи

тваринного походження.

Безпечність харчового продукту - це стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, установлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням.

Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо безпечності харчових продуктів - документ установленої форми, в якому на підставі результатів аналізу ризику та перевірки (розширеного контролю), наданих виробником або постачальником зразка харчового продукту, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів, його виробничої технології і технологічного обладнання, що використовується при його виробництві, визначається перелік санітарних заходів та технічних регламентів, яких повинен дотримуватися виробник і постачальник для забезпечення безпечності харчового продукту.

Відповідні міжнародні організації - Всесвітня організація охорони   здоров'я   (ВООЗ),   Комісія   з   Кодексу   Аліментаріус,

Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (МЕБ) та інші, якими розробляються рекомендації, інструкції та стандарти, пов'язані із захистом здоров'я та життя людей від харчових ризиків.

Дата "Вжити do" (кінцевий термін споживання) - термін, після закінчення якого харчовий продукт за будь-яких встановлених умов зберігання, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза щодо безпечності харчових продуктів - професійна діяльність, яку проводять органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з метою запобігання, зменшення та усунення можливого шкідливого впливу на здоров'я людини харчового продукту і яка полягає в оцінюванні ризику, визначенні відповідних санітарних заходів та/або технічних регламентів щодо виробництва та/або введення в обіг харчових продуктів і проведення перевірки (розширеного контролю) на відповідність цим заходам та регламентам наданого виробником або постачальником зразка харчового продукту, допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів, а також нових виробничих технологій і технологічного обладнання.

Державний контроль - діяльність державних органів виконавчої влади, що триває протягом усього процесу виробництва та/або обігу об'єктів санітарних заходів з метою забезпечення дотримання відповідних санітарних заходів і технічних регламентів особами, які здійснюють виробництво та/або обіг таких об'єктів.

Державний нагляд - діяльність органів виконавчої влади, що здійснюється періодично з метою забезпечення дотримання відповідних санітарних заходів і технічних регламентів особами, які здійснюють виробництво та/або обіг об'єктів санітарних захо-дів і технічних регламентів.

Дієтична добавка - вітамінні, вітамінно-мінеральні або трав'яні добавки окремо та/або в поєднанні у формі пігулок, таблеток, порошків, що приймаються перорально разом з їжею або   додаються   до   їжі   в   межах   фізіологічних   норм,   для

додаткового порівняно із звичайним харчуванням вживання цих речовин; дієтичні добавки також містять або включають різні речовини або суміші речовин, у тому числі протеїн, вуглеводи, амінокислоти, їстівні масла та екстракти рослинних і тваринних матеріалів, що вважаються необхідними або корисними для харчування та загального здоров'я людини;

Допоміжний матеріал для переробки - будь-який матеріал, за винятком матеріалів харчового обладнання та інвентарю, які не споживаються у їжу самі по собі, а використовуються під час виробництва або перероблення харчового продукту чи його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є наявність залишків або формування похідних речовин у кінцевому продукті.

Допоміжні засоби та матеріали для виробнщтва та обігу -матеріали або речовини, включаючи обладнання та інвентар, одиниці упаковки (контейнери), які контактують з харчовими продуктами і таким чином можуть впливати на їх безпечність.

Етикетка - будь-яка бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи надписи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з харчовими продуктами.

Непридатний (едалтерований) харчовий продукт - харчовий продукт вважається непридатним до споживання людиною (едалтерованим), якщо він:

-          містить отруйну або шкідливу речовину, яка робить його небезпечним для здоров'я людини (за винятком речовин, які не є доданими речовинами, якщо такі речовини наявні в кількостях, що не вважаються шкідливими для здоров'я людини).

-          містить додані отруйні або шкідливі речовини (за винятком

пестицидів у сільськогосподарській сировині, а також харчових добавок, барвників або лікарських препаратів для тварин, які дозволені і не перевищують встановлених максимальних меж залишків або рівнів включення);

-          не відповідає обов'язковим мінімальним специфікаціям якості;

-          підготовлений, запакований чи в будь-який інший спосіб вироблений або знаходиться в обігу у такий спосіб чи за

таких умов, що може спричинити його забруднення та небезпеку для здоров'я людини;

-          повністю або частково отриманий з хворої тварини або тварини, що була забитою в будь-який інший спосіб, ніж на забійному пункті, який знаходиться під наглядом;

-          знаходиться в контейнері або упаковці, який частково або повністю складається з отруйних або шкідливих речовин (речовини), що може зробити харчовий продукт небезпечним для здоров'я людини;

цілеспрямовано підданий іррадіації, за винятком використання іррадіаційної технології для прийнятних технічних цілей і відповідно до встановлених міжнародних вимог безпечного використання та застосування радіаційної іонізуючої технології;

-          містить харчову добавку, яка не затверджена для

використання в Україні, або харчову добавку, яка не

дозволена для використання в певному харчовому

продукті, або харчову добавку, яка затверджена для

використання в певному харчовому продукті, але була

включена в обсязі, що перевищує рівень включень,

встановлений санітарними заходами або технічними

регламентами, або, якщо такі відсутні, перевищує рівень

включень, встановлений відповідними міжнародними

організаціями;

-          містить пестициди або ветеринарні препарати чи їх залишки, які не дозволені в харчовому продукті, або залишки пестицидів чи ветеринарних препаратів у харчовому продукті перевищують максимальні межі залишку, встановлені санітарними заходами, або, якщо останні відсутні, - максимальні межі залишку, встановлені відповідними міжнародними організаціями;

-          якщо будь-який корисний інгредієнт був частково або повністю виключений з харчового продукту, якщо будь-яка речовина була частково або повністю замінена в харчовому продукті, якщо пошкодження або недоброякісність харчового продукту були приховані в будь-який спосіб або для збільшення обсягу чи маси, або для зниження його якості чи властивостей, або необґрунтовано (безпідставно)

робить його більш привабливим чи таким, що має більшу цінність;

- за іншими показниками не відповідає встановленим санітарним заходам або технічним регламентам.

Забруднення - внесення або наявність (потрапляння або контамінація) забруднюючої речовини в харчовому продукті або в об'єктах, з якими харчовий продукт контактує.

Забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, в то-му числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна ре-човина, стороння домішка чи інша речовина, що ставить під за-грозу безпечність та придатність харчового продукту.

Заінтересовані торгові партнери - держави та інші суб'єкти міжнародного права, що є учасниками багатосторонніх та двос-торонніх угод, учасником яких є також Україна, які регулюють застосування санітарних заходів, а також члени відповідних між-народних організацій, членом яких є Україна.

Звід правил - збірник підзаконних актів у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

Ідентифікація - процедура підтвердження відповідності органолептичних, біологічних, фізичних та хімічних параметрів і властивостей, специфічних для даного виду харчового продукту, тим параметрам і властивостям, які зазначаються при етикетуванні цього харчового продукту, а також процедура підтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки та/або комерційного (фірмового) найменування.

Максимальна межа залишків (максимшьно допустимий рівень залишків) - максимально допустимий вміст у харчових продуктах або тваринних кормах певної речовини, включаючи пестициди, ветеринарні препарати, кормові добавки, залишки допоміжного матеріалу для переробки та інша хімічна чи біологічна речовина, яка свідомо застосовується та/або вимагається технологією вирощування, зберігання, транспортування, виробництва харчових продуктів і залишки якої, включаючи похідні цієї речовини, такі як продукти конверсії, обміну речовин, реакції, що мають токсикологічне значення і є небезпечними для людей у разі перевищення їх максимально допустимого вмісту в харчових продуктах, що споживаються людьми.

Максимальний рівень - максимальний вміст (концентрація) забруднюючої речовини в харчовому продукті або кормах для тварин, які є допустимими для такого продукту.

Міжнародний ветеринарний (санітарний) сертифікат - сер-тифікат, форма та зміст якого відповідають рекомендаціям відпо-відних міжнародних організацій та видається державним лікарем ветеринарної медицини в країні експорту згідно з інструкціями відповідних міжнародних організацій і засвідчує стан здоров'я тварин та/або вимоги щодо охорони здоров'я людини, яким по-винен відповідати харчовий продукт, що експортується.

НАССР [Система аналізу ризиків та контролю (регулюван-ня) у критичних точках] - система для ідентифікації, оцінюван-ня, аналізу та контролю ризиків, що є важливими для безпечно-сті харчових продуктів.

Міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації - стан-дарти, інструкції та рекомендації, що розроблені та прийняті Ко-місією з Кодексу Аліментаріус, ВООЗ, МЕБ та іншими міжнаро-дними організаціями, якими розробляються рекомендації, інстру-кції та стандарти, пов'язані із захистом здоров'я та життя людей від харчових ризиків.

Мінімальні специфікацїї якості - характеристики якості, встановлені у вигляді органолептичних, хімічних, біологічних та фізичних характеристик харчового продукту, яким повинен від-повідати певний харчовий продукт для того, щоб вважатися придатним для споживання людиною протягом його терміну придатності.

Міжнародний санітарний сертифікат - сертифікат, форма і зміст якого відповідають рекомендаціям відповідних міжнарод-них організацій та видається уповноваженим органом країни походження і засвідчує придатність харчового продукту для споживання людиною, крім продукції, підконтрольної ветерина-рній службі.

Небезпечний фактор (у харчових продуктах) - будь-який хі-мічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов чи рівнів концентрації може негативно впливати через харчування на здоров'я людини.

Небезпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

Неправшьно маркований харчовий продукт - харчовий про-дукт вважається неправильно маркованим, якщо:

-          етикетка підроблена або вводить в оману;

-          харчовий продукт продається під назвою іншого продукту;

-          інформація на етикетці представлена недержавною мовою;

-          харчовий продукт упакований, заповнений у тару або підго-товлений таким чином, що це вводить в оману;

-          етикетка харчового продукту не відповідає обов'язковим

вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту;

-          етикетка містить слова, словосполучення або дані, які важко прочитати або зрозуміти звичайному споживачеві за звичайних умов використання, показу та продажу товару;

-          харчовий продукт піддавався дозволеному радіоактивному обробленню в будь-якій формі з метою збереження та забезпе-чення його безпечності, інформація про назву та адресу вироб-ника, який здійснив радіоактивне оброблення, не зазначені на етикетці згідно з вимогами етикетування, що визначені в цьому Законі, за винятком нефасованого товару, який не має етикеток та інформація стосовно якого повинна супроводжувати обіг, зазна-чатися в супровідному документі, який засвідчує те, що нефасо-ваний харчовий продукт піддавався радіоактивному обробленню;

Новий харчовий продукт - харчовий продукт, що включає ін-гредієнти такого харчового продукту, який ще не виходив на споживчий ринок України, тому що цей харчовий продукт:

-          має нову або цілеспрямовано модифіковану первісну моле-кулярну структуру;

-          містить або складається з генетично модифікованих органі-змів;

-          виготовлений з традиційної сировини, але не містить гене-

тично модифіковані організми;

-          містить або виділений з мікроорганізмів, грибів та водорос-тей;

-          містить або виділений з рослин та інгредієнтів харчових продуктів, виділених із тварин, за винятком харчових про-дуктів, включаючи інгредієнти цих харчових продуктів, що отримані за традиційними методами розведення тварин та мають історію безпечного харчового споживання;

- вироблений шляхом  застосовування виробничого процесу,

що раніше не використовувався і який може призвести до

значних змін у складі та структурі харчових продуктів або

інгредієнтів цих харчових продуктів та вплинути на їх по-

живну цінність, обмін речовин або рівень небезпечних фа-

кторів.

Об'єкти санітарних заходів - харчові продукти, включаючи

харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, фун-

кціональні харчові продукти, а також харчові добавки, аромати-

затори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали  для переробки,

допоміжні засоби та матеріали для виробництва та обігу.

Обов'язкові параметри безпечності - науково обґрунтовані та затверджені у встановленому законодавством порядку параме-три (санітарні нормативи), включаючи максимальні межі залиш-ків (далі - ММЗ), максимальні рівні (далі - МР), допустимі добові дози (далі - ДДД), рівні включень, недотримання яких у харчових продуктах може шкідливо вплинути на здоров'я людини.

Оцінювання ризику - науково обґрунтований процес, який складається з ідентифікації небезпеки, характеристики небезпеки, оцінювання впливу, характеристики ризику.

Партія - будь-яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за одна-кових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті).

Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речо-вин хімічного чи біологічного походження, призначені для зни-щення, регуляції та припинення розвитку гризунів, бур'янів, де-ревної або чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб та шкідливих організмів, внаслідок дії яких уражуються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям та лю-дям, які споживають харчові продукти, якщо залишкові рівні пес-тицидів у таких продуктах перевищують ММЗ. Крім пестицидів, включають також речовини, призначені для регулювання росту рослин, дефоліанти, десиканти, засоби проріджування зав'язей або стримування пророщування, а також речовини, що застосо-вуються до або після збору врожаю з метою захисту товарів від псування протягом періоду зберігання та транспортування, за ви-нятком добрив, поживних речовин для рослин і тварин та ветери-нарних препаратів.

Повідомлення про ризик - взаємний обмін інформацією про ризик між спеціалістами з оцінювання ризику, особами, що здій-снюють управління ризиком, заінтересованими торговими парт-нерами та іншими заінтересованими сторонами.

Поживна цінність - усі основні природні компоненти харчо-вого продукту, включаючи вуглеводи, білки, жири, вітаміни, мі-нерали та солі.

Позначка придатності - позначка, яка застосовується згідно з положеннями цього Закону для підтвердження придатності нео-бробленого харчового продукту тваринного походження для споживання людиною.

Прийнятний сертифікат - міжнародний санітарний або ве-теринарний сертифікат, який не є недійсним або фальсифікова-ним.

Придатність харчового продукту або придатний харчовий продукт - стан харчового продукту або харчовий продукт, який прийнятний для споживання людиною, тобто є безпечним та від-повідає мінімальним специфікаціям якості згідно з його призна-ченням.

Прикордонні інспещійні пости - потужності (об'єкти), що розташовані в пункті пропуску через державний кордон України, включаючи пункти на автомобільних шляхах, залізничних стан-ціях, аеропортах, морських і річкових портах, де здійснюється ві-дповідний державний контроль (інспектування) імпортованих та експортованих вантажів з товарами, що переміщуються через державний кордон України.

Прикордонний санітарний інспектор - посадова особа дер-жавної санітарно-епідеміологічної служби відповідної кваліфі-кації, яка уповноважена Головним державним санітарним ліка-рем України перевіряти імпортні, експортні та транзитні вантажі з об'єктами санітарних заходів, за винятком харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, а також дозволяти ввезення або вивезення продуктів залежно від їх придатності для спожи-вання людиною.

Референс (арбітражна) лабораторія - уповноважена відпо-відно Головним державним санітарним лікарем України та/або Головним державним ветеринарним інспектором України лабо-

раторія, що залучається в якості "третьої сторони" при вирішенні спірних питань за результатами лабораторних досліджень.

Ризик - можливість виникнення та вірогідні масштаби нас-лідків від негативного впливу об'єктів санітарних заходів про-тягом певного періоду.

Рівень включень - максимально допустима кількість (вміст) речовини, яка може використовуватися в харчовому продукті або додаватися до нього.

Розчинник для екстрагування - будь-яка речовина для розчи-нення харчового продукту або будь-якого його компонента, в то-му числі для будь-якої забруднюючої речовини, що міститься в харчовому продукті або на його поверхні, яка використовується при здійсненні процедури екстрагування під час перероблення харчових продуктів або компонентів цих харчових продуктів та яка повинна видалятися, оскільки може призвести до ненавмис-ної, але з технічної точки зору неминучої появи залишків або по-хідних речовин у харчових продуктах.

Розширений контроль - процес перевірки безпечності та мі-німальних показників якості об'єкта санітарних заходів на підста-ві його лабораторного дослідження, що проводиться ветеринар-ною або санітарною службами згідно з їх компетенцією.

Рослинні продукти (харчові продукти рослинного похо-дження) - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною.

Санітарний захід безпечності харчових продуктів (далі - са-нітарний захід) - застосування будь-яких законів, постанов, ін-ших нормативно-правових актів, вимог та процедур для захисту життя та здоров'я людей від ризику, що виникає від харчових до-мішок, забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних ор-ганізмів у харчових продуктах, підконтрольних санітарній служ-бі, та харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі, виконання яких обов'язкове. Санітарні заходи включають, зокре-ма, обов'язкові параметри безпечності кінцевого продукту; мето-ди перероблення та виробництва; процедури експертизи, інспек-тування, сертифікації та ухвалення; положення щодо відповідних статистичних методів; процедури відбору зразків та методи оці-нювання ризику; вимоги щодо пакування та етикетування, які безпосередньо стосуються безпечності харчових продуктів.

Санітарний інспектор - посадова особа державної санітар-но-епідеміологічної служби, що має спеціальну медичну освіту та уповноважена здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Сертифікат придатності для споживання людиною - разо-вий документ суворої звітності, що видається за результатами державного контролю або розширеного контролю відповідно го-ловним державним санітарним лікарем або головним державним ветеринарним інспектором згідно з компетенцією та засвідчує придатність харчового продукту для споживання людиною за призначенням.

Сільськогосподарська продущія - сільськогосподарські хар-чові продукти тваринного і рослинного походження, що призна-чені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі.

Стандарт - документ, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено для загального та систематичного використання правила, інструкції або характеристики продуктів, пов'язаних з ними процесів або послуг, додержання яких обов'я-зкове. Стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, встановлених санітарними заходами, та може включа-ти або бути цілком присвячений вимогам щодо позначення, упа-ковки, маркування та етикетування продукту чи процесу, а також вимогам до термінології, яка застосовується щодо процесу, про-дукту чи послуги;

Строк придатності - проміжок часу, визначений виробни-ком харчового продукту, протягом якого, в разі додержання від-повідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

Технічний регламент - нормативно-правовий акт, затвердже-ний центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики, в якому зазначаються харак-теристики продукту чи пов'язані з ним процеси і методи виробниц-тва, включаючи відповідні адміністративні положення, виконання яких обов'язкове. Технічний регламент не містить вимог щодо без-печності харчових продуктів, встановлених санітарними заходами,

та може включати або бути цілком присвяченим вимогам щодо те-рмінології, позначення, пакування, маркування та етикетування стосовно продукту, процесу чи методу виробництва.

Технологічний ароматизатор - продукт, одержаний з дотри-манням належної практики виробництва, шляхом нагрівання (до температури, що не перевищує 180 °С, не довше 15 хв) суміші ін-гредієнтів, які не обов'язково повинні мати ароматизуючі власти-вості і принаймні один з яких повинен містити азот, а інший - бу-ти відновлюючим цукром.

Уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія, якій відповідним державним органом надано право випробовува-ти (вимірювати параметри, аналізувати) відповідно до спеціаль-них методів та процедур харчові продукти, харчові добавки, діє-тичні добавки, допоміжні матеріали для перероблення, допоміж-ні засоби і матеріали для виробництва та обігу з метою прове-дення розширеного контролю (перевірки).

Управління ризиком - процес вибору альтернативних рішень на підставі результатів оцінки ризику та в разі необхідності вибо-ру і впровадження відповідних засобів управління (контролю), включаючи регуляторні заходи.

Фальсифікований (міжнародний санітарний або ветеринар-ний) сертифікат - сертифікат, який не затверджений до викори-стання або виданий з порушенням форми, встановленої офіцій-ним органом сертифікації країни експортера, або виданий неупо-вноваженими на це особами, організаціями, іншими суб'єктами, або містить неправдиву чи недостовірну інформацію.

Функціональний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить як компонент лікарські засоби та/або пропонується для профілактики або пом'якшення перебігу хвороби людини.

Харчова добавка - будь-яка речовина, яка зазвичай не вважа-ється харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробницт-ва, та яка в результаті стає невід'ємною частиною продукту (тер-мін не включає забруднюючі речовини, пестициди або речовини, додані до харчових продуктів для поліпшення їх поживних влас-тивостей).

Харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську   продукцію, необроб-

лений, напівоброблений або оброблений), призначений для спо-живання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або оброблення;

Харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання) - харчові продукти, які спеціально перероблені або розроблені для задоволення конкретних дієтичних потреб, що існують через конкретний фізичний чи фізіологічний стан люди-ни та/або специфічну хворобу або розлад, і які реалізуються як такі, в тому числі продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку. Склад таких харчових продук-тів повинен значною мірою відрізнятися від складу звичайних продуктів подібного роду, якщо такі звичайні харчові продукти існують, але не можуть бути замінниками лікарських засобів.

Якість харчового продукту - ступінь досконалості властиво-стей та характерних рис харчового продукту, які здатні задово-льнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт.

Дія цього закону не поширюється на харчові продукти, що містять генетично модифіковані компоненти. Згідно з даним за-коном, держава забезпечує безпечність та якість харчових проду-ктів установленням обов'язкових параметрів безпечності, мініма-льних специфікацій якості, санітарних заходів для виробництва, транспортування та зберігання, нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу. Важливим також є вста-новлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифі-кації, забезпечення наявності в харчових продуктах для спеціаль-ного дієтичного харчування, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, особливо тими категоріями, які мають певні дієтичні потреби.

Важливим спрямуванням участі держави в забезпеченні безпечності та якості є інформування і підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практи-ки. Окремо передбачається встановлення вимог щодо знань та умінь і стану здоров'я відповідального персоналу виробників, ви-

робників (постачальників). Важливим спрямуванням є здійснення державного контролю на харчових підприємствах, де виробля-ються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я і життя людей. Передбачено також здійснення дер-жавного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів.

У числі державних органів України, що забезпечують роз-робку, затвердження та впровадження санітарних заходів щодо безпечності та якості харчових продуктів є Міністерство охорони здоров'я, Держана санітарно-епідеміологічна служба, Міністерс-тво аграрної політики, Центральний орган виконавчої влади з пи-тань технічного регулювання та споживчої політики.

Санітарна служба здійснює державний контроль у визначе-них санітарним законодавством випадках на виробництві і в сфе-рі обігу за такими харчовими продуктами: для спеціального діє-тичного споживання, функціональними та іншими харчовими продуктами.

Санітарна служба встановлює санітарні вимоги щодо виро-бництва і торгівлі харчовими продуктами, харчовими добавками, ароматизаторами, дієтичними добавками, допоміжними засобами та матеріалами для виробництва і обігу. Вона затверджує обов'язкові параметри безпечності харчових продуктів, консуль-тує та проводить навчання виробників і продавців (постачальни-ків) стосовно систем НАССР або аналогічних систем забезпечен-ня безпечності виробництва харчових продуктів, їх запроваджен-ням, які використовуються виробниками харчових та інших зга-даних вище продуктів. Ця служба видає сертифікат придатності для споживання людиною на запит зацікавлених сторін на підс-таві результатів розширеного контролю харчових продуктів. Во-на запроваджує програми вибіркового та стандартного контролю харчових продуктів під час їх обігу, проводить розширений конт-роль для перевірки заявленої виробником поживної цінності, до-тримання обов'язкових параметрів безпечності та мінімальних специфікацій якості, правильності умов використання харчових продуктів, у тому числі дотримання інструкцій виробника щодо зберігання, транспортування, виставлення на продаж та приготу-вання, у разі виконання яких гарантується безпечність харчового продукту.

Разом з іншими відповідними державними органами сані-тарна служба бере участь у розроблені стандартів для харчових продуктів, допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу у розробленні технічних регламентів, що встановлюють мі-німальні специфікації якості для харчових продуктів, технічних регламентів для харчових добавок, ароматизаторів, допоміжних засобів для переробки, виробництва і обігу. Вона призначає та проводить лабораторні дослідження для оцінювання безпечності та якості харчових продуктів, організовує та проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, встановлює періодичність державного нагляду для промислових та торговельних підпри-ємств на підставі аналізу ризиків.

Важливим спрямуванням служби є стандартний та розши-рений санітарний прикордонний контроль вантажів з харчовими продуктами, підконтрольний санітарній службі, що імпортуються та експортуються. Вона визначає та затверджує перелік харчових продуктів, які представляють високий та низький ризик для здо-ров'я людей. Важливою ділянкою роботи санітарної служби є здійснення погодження технічних умов виробництва харчових продуктів, технічних регламентів, стандартів, що застосовуються для об'єктів санітарних заходів, методик вимірювань та методів випробувань харчових продуктів підконтрольних санітарній слу-жбі, на предмет дотримання відповідних санітарних заходів.

Ця служба затверджує переліки методик вимірювань та ме-тодів випробувань харчових продуктів на предмет дотримання відповідних санітарних заходів, лабораторій, призначених для ідентифікації, випробовування та оцінювання ефективності хар-чових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функ-ціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Вона ви-значає форму та зміст інформації про придбання та використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та допо-міжних матеріалів для переробки, які повинні вести особи, що здійснюють виробництво з метою забезпечення відслідковування таких продуктів.

Крім того, санітарна служба здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр харчових продуктів для спеціально дієтичного споживання функціональних харчових продуктів, дієтичних до-бавок; реєстр харчових добавок, ароматизаторів та допоміжних

матеріалів. Важливим у роботі є санітарно-епідеміологічне розс-лідування, спрямоване на виявлення причин та умов, що призво-дять до надходження в обіг небезпечних або непридатних до споживання харчових продуктів, виникнення і поширення інфек-ційних хвороб через харчові продукти, групових та індивідуаль-них харчових отруєнь та запобігання їх подальшого поширення.

Виробники мають право одержувати у встановленому по-рядку доступну та достовірну інформацію про результати дер-жавного контролю за виробництвом та обігом їх харчових про-дуктів. Торговельні працівники мають право отримувати від постачальників сільськогосподарської продукції, харчових про-дуктів, харчових добавок, ароматизаторів та матеріалів для ви-робництва харчових продуктів Декларацію виробника. Особи, які займаються виробництвом та обігом харчових продуктів, мають право вимагати відшкодування збитків, заподіяних вна-слідок постачання їм непридатних до споживання, неправильно маркованих або небезпечних об'єктів санітарних заходів, за умови їх використання та зберігання відповідно до інструкцій, наданих їм постачальником.

Забороняється виробництво або торгівля харчовими проду-ктами, які небезпечні, непридатні до споживання або неправиль-но марковані.

Законом передбачено забезпечити використання у харчо-вих продуктах дозволених інгредієнтів, які застосовуються в до-зволених межах, є безпечними та належної якості. Повинна бути надана достатня та надійна інформація щодо поживної цінності, складу, належних умов зберігання, застережень та приготування харчових продуктів. Торговельні підприємства повинні забезпе-чувати належні умови зберігання та експонування харчових про-дуктів, запобігати продажу небезпечних і непридатних до спожи-вання та неправильно маркованих харчових продуктів. При вияв-ленні таких продуктів вони можуть їх вилучати або виправляти недоліки.

Особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, повинні компенсувати шкоду, заподіяну споживачам внаслідок використання непридатних до споживання або неправильно маркованих харчових продуктів за умови їх збе-рігання, приготування та споживання згідно з інструкціями.

Виробник сільськогосподарської продукції, харчових про-дуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних мате-ріалів зобов'язаний видавати Декларацію на такі об'єкти під час введення їх в обіг. Вона засвідчує відповідність згаданого вимо-гам, визначеним у Декларації. Декларація виробника видається на визначений термін для серійного виробництва одного і того ж ха-рчового продукту. Вона повинна включати назву та адресу виро-бника, назву харчового продукту, харчової добавки, ароматизато-ра, посилання на стандарти та умови, за якими буде дотримува-тись відповідність цим стандартам (зберігання, транспортування).

Харчові продукти, вироблені в Україні, повинні бути без-печними, придатними до споживання, правильно маркованими та відповідати санітарним заходам та технічним регламентам. Для забезпечення цього забороняється використання харчових доба-вок, ароматизаторів, дієтичних добавок, які не зареєстровані для використання в Україні, а також допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які недозволені для прямого контакту з харчовими продуктами. Значна увага приділяється сільськогос-подарській продукції, якщо вона містить небезпечні включення, що перевищують обов'язкові параметри безпечності.

Законом заборонено виробництво та введення в обіг харчо-вих продуктів спеціального дієтичного використання, функціона-льних продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли санітарно-епідеміологічну експертизу та державну реєстрацію.

Дієтичні добавки можуть входити до складу окремих хар-чових продуктів з урахуванням рівня включень, а також виробля-тися для безпосереднього споживання як самостійний харчовий продукт.

Під час реєстрації харчових добавок встановлюють харчові продукти, до яких ця добавка може додаватися та за яких умов. Важливо також обмежувати її до найнижчого рівня використан-ня, який необхідний для досягнення бажаного ефекту. При цьому враховується будь-яке допустиме щоденне споживання або інша еквівалентна оцінка обсягів споживання харчової добавки та її ві-рогідне щоденне споживання від усіх продуктів. Звертається ува-га на умови використання харчових добавок. Наприклад, важливо обґрунтувати технологічну необхідність у харчовій добавці. Вона безпечна для здоров'я споживача, що може бути встановлено на

підставі доступних наукових доказів. Крім того, харчова добавка не повинна вводити споживача в оману.

Ароматизатори не повинні містити шкідливі фактори в кі-лькостях, що перевищують максимальні рівні, визначені обов'язковими показниками безпечності.

На агропродовольчих ринках власники рослинних продук-тів, призначених для продажу, зобов'язані надати ці продукти для дослідження в державну лабораторію ветеринарно-санітарної ек-спертизи. Придатність для споживання людиною цих продуктів підтверджується відповідним сертифікатом лабораторії. Харчо-вий продукт, який непридатний для споживання людиною, стано-вить безпосередню загрозу для її здоров'я, підлягає недопущен-ню до реалізації або утилізації власником.

Статею 36 забороняється в об'єктах обігу продаж харчових продуктів домашнього виготовлення, тих продуктів, які небезпе-чні, непридатні до споживання, неправильно марковані, не відпо-відають технічним регламентам, завезені на територію України контрабандою, дата споживання „Вжити до" яких минула.

Вилучені харчові продукти можуть бути повернуті в обіг за умови забезпечення виправлення маркування. Вилучені харчові продукти, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших, ніж споживання людьми, цілей або підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.

Новий харчовий продукт, який містить, складається або виробляється з генетично модифікованих організмів, регулюється положеннями спеціального законодавства.

Новий харчовий продукт не повинен становити загрозу для споживача, вводити його в оману, відрізнятися від харчових про-дуктів які він призначений замінити настільки, щоб його звичай-не споживання було для споживача несприятливим з точки зору споживаності.

Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає даному закону та відповідним технічним регламен-там. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, ети-кетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем форми інформацію про назву харчового продукту, назву та повну адресу і телефон виробника, а для імпо-ртних харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпор-

тера, кількість нетто харчового продукту (маса, об'єм або по-штучно), склад харчового продукту в порядку переваги складни-ків, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що викори-стовувались у його виробництві, калорійність та поживну цін-ність із зазначенням кількості білка, вуглеводів та жирів на 100 г продукту, кінцеву дату споживання „Вжити до” або дату вироб-ництва та строк придатності, номер партії виробництва, умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує пе-вних умов для забезпечення його безпечності і якості, застере-ження щодо споживання харчового продукту певними категорія-ми населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негатив-но впливати на їх здоров'я при його споживанні.

Для деяких категорій харчових продуктів відповідними те-хнічними регламентами можуть встановлюватися додаткові спе-цифічні обов'язкові вимоги до етикетування.

Етикетування нефасованих харчових продуктів здійсню-ється державною мовою України у встановленому порядку. Текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтично-го споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов'язковому затвердженню центральним ор-ганом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Написи на етикетці харчового продукту, що являють інте-рес для споживачів та призначені запобігати фальсифікації або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як „повністю натуральний", „органічний”, „оригінальний”, „без ГМО (генетич-но модифікованих організмів)" тощо та інша інформація, на до-даток до зазначеної вище, підлягає перевірці.

Забороняється без попереднього погодження з відповідни-ми органами реклама харчових продуктів для спеціально дієтич-ного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтич-них добавок. Для реклами цих продуктів забороняється викорис-товувати вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування бо-лю, листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з ліку-ванням чи покращенням умов перебігу захворювань, а також по-силання на таку інформацію, вислови, які спричинюють чи спри-яють виникненню відчуття негативного психологічного стану.

Імпорт та експорт харчових продуктів дозволяється тільки через прикордонні інспекційні пости. Усі вантажі з харчовими продуктами, що імпортуються, підлягають стандартному санітар-ному прикордонному контролю, який здійснюється на призначе-них прикордонних інспекційних постах та передбачає перевірку документів на візуальну інспекцію. У разі виявлення очевидних порушень санітарних заходів під час огляду упаковок з харчови-ми продуктами на предмет дефектів та при виявленні забруднен-ня в упаковках або якщо за професійною оцінкою відповідного інспектора існує обґрунтована підозра порушення відповідних санітарних заходів, вантаж підлягає розширеному санітарному контролю. Вантаж з продуктами, що імпортуються та які етике-товані з порушенням вимог Закону, може, за погодженням відпо-відного прикордонного інспектора, транспортуватися до митниці з метою виправлення етикетування для приведення його у відпо-відність із Законом. Після завершення виправлення, вантаж під-лягає розширеному санітарному контролю.

Вантажі з експортованими харчовими продуктами повинні супроводжуватися, якщо цього вимагає країна-імпортер, оригіна-лами міжнародних санітарних сертифікатів, що засвідчують при-датність продукту до споживання людиною, а також документа-ми чи маркуванням, де зазначаються потужності (об’єкти), з яких походить харчовий продукт.

Контрольні питання

1.         Що таке якість і які її пріоритетні показники?

2.         Які документи регламентують якість і безпечність харчових продуктів в Україні і країнах ЄС?

3.         Які особливості системи надійності продуктів?

4.         Що розуміють під терміном „діючі речовини”?

5.         Які терміни мають безпосереднє відношення до курсу „якості і безпечності продуктів рослинного походження”?

6.         Чим відрізняються „ароматичний препарат” від „ароматичної речовини” і яка особливість безпечного їх застосування?

7.         Яка різниця між термінами „безпечність харчового продукту” і „безпечний харчовий продукт”?

8.         Які особливості державного контролю і державного нагляду за роботою харчових підприємств?

9.         Що являє собою дієтична добавка?

10.       У якому випадку харчовий продукт вважається непридатним („едалтерованим”)?

11.       Що розуміють під терміном „забруднення” і „забруднююча речовина”?

12.       Що характеризують терміни „максимальна межа залишків” („максимально допустимий рівень залишків”), „максималь-ний рівень”, „мінімальні специфікації якості”, „небезпечний фактор”, „обов’язкові параметри безпечності”, „придатність харчового продукту”?

13.       Які особливості терміна „фальсифікований (міжнародний санітарний або ветеринарний) сертифікат”?

14.       Що собою являє система аналізу ризиків та контролю (регу-

лювання) в критичних точках (НАССР)?

15.       Які державні органи України забезпечують розробку, за-

твердження та впровадження санітарних заходів щодо безпе-

чності та якості харчових продуктів?

16.       Для яких харчових продуктів заборонений обіг?