Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
7. ЗМІНА ЯКОСТІ ЗЕРНА ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ : Якість і безпечність зернобороняних продуктів : Бібліотека для студентів

7. ЗМІНА ЯКОСТІ ЗЕРНА ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 

Загрузка...

Система заготівель і зберігання зерна в Україні завжди була монопольним комплексом з активною часткою впливу держави, яка вважала всі зернозаготівельні підприємства стратегічними об’єктами, що забезпечують продовольчу безпеку України.

У 1997 р. на вимогу МВФ Україна була змушена розпочати акціонування підприємств системи хлібопродуктів. На конкурентній основі було продано акції деяких BAT. У державній власності залишались блокуючі пакети, але бюджетний голод 1999 р. підштовхнув державу до продажу цих пакетів. Нещодавно держава відібрала 109 підприємств системи хлібопродуктів, у тому числі Одеський і Миколаївський портові елеватори, і передала їх у підпорядкування Держрезерву та ДАК „Хліб України”. Решта підприємств було продано комерційним структурам. Пізніше ряд вітчизняних і зарубіжних компаній почали активне будівництво елеваторів і перевалочних комплексів у портовій зоні, орієнтуючись на експорт зерна і насіння олійних культур. 3 іншого боку, великі сільгоспвиробники, намагаючись мінімізувати свої втрати від зберігання зерна на діючих підприємствах, почали зводити елеватори (на основі металевих силосів) на своїх землях.

Таким чином, на початку цього століття склалась така структура поділу підприємств заготівлі і зберігання зерна:

-          підприємства, побудовані раніше і переважно, що відносяться до лінійних зерносховищ, потужністю 3,2 і 5,5 тис. т та залізобетонні елеватори, призначені до 10-180 тис. т одночасного зберігання, побудовані до 1988 p.;

-          сучасні високомеханізовані портові елеватори, переважно металевого силосного виконання, орієнтовані на експортні операції (введено в експлуатацію понад 40 елеваторів такого типу місткістю 15-145 тис. т одночасного зберігання);

-          металеві зерносховища різної конструкції і ступеня механізації, розміщені безпосередньо на землях сільгоспвиробників,   які   виконують   функції   лінійних

елеваторів (переважно на 3-15 тис. т одночасного зберігання);

- зернопереробні підприємства (млини, крупозаводи і комбікормові заводи), які мають у своєму складі заготівельні підрозділи.

Станом на 28 грудня 2005 р. державний сертифікат щодо надання послуг з приймання, підробітку, зберіганню і відвантаження зерна мають 583 підприємства, а утримувачами зерна станом на 1.12.2005 р. були 14 354 суб'єкти зберігання.

У державній власності знаходиться 100 зернозаготівельних і зернопереробних підприємств, у тому числі 79 у складі ДАК „Хліб України" і 21 - у складі Державного комітету з матеріальних резервів. Усі інші підприємства системи хлібопродуктів знаходяться в приватному управлінні.

Загальна місткість зерносховищ в Україні, за оцінками екпертів, становить не менше ніж 35 млн т; вони можуть прийняти за добу до 1,4 млн т. Частка елеваторів досягає 40 % від загальної місткості зберігання зерна, або 14 млн т одночасного зберігання.

Розподіл місткостей для зберігання зерна так:

-          4,8 млн т одночасного зберігання належить ДАК „Хліб України";

-          1,3   млн   т   одночасного   зберігання   належить Держкомрезерву України;

-          28,9 млнт одночасного зберігання мають приватні структури.

У загальній структурі елеваторної промисловості десята частина всіх об'ємів одночасного зберігання зерна належить до портових потужностей - приблизно 3,5 млн т. У державній власності знаходяться портові місткості для одночасного зберігання 200 тис. т зерна (на Одеському і Миколаївському портових елеваторах). Загальний об'єм портового перевантаження зерна за рік становить майже 15,5 млнт.

Для зернового господарства реальну небезпеку являє контамінація зерна афлатоксинами (кукурудза в південних регіонах) і фузаріотоксинами: дезоксиніваленолом і зеараленоном - пшениця, ячмінь, кукурудза, а також фумонізинами (кукурудза). Основні шляхи забруднення зерен мікотоксинами: під час дозрівання зерна в

полі дезоксиніваленолом і фу