Тема 17. Право інтелектуальної власності: загальні положення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 

Загрузка...

Положення щодо права інтелектуальної власності закріплені, перш за все, в Конституції України, у ст. 41 якої пе-редбачено право кожного володіти, користуватись і розпоряд-жатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяль-ності. Право інтелектуальної власності також закріплене в ЦК України, Законі України “Про власність”, “Про авторське пра-во і суміжні права” та в багатьох інших законах.

Право інтелектуальної власності — це право особи на ре-зультат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК Ук-раїни та іншим законом.

Право інтелектуальної власності розглядають в об’єктив-ному та суб’єктивному значенні.

Право інтелектуальної власності в об’єктивному значенні — це сукупність правових норм, які регулюють відносини права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності в суб’єктивному зна-ченні — це права авторів та інших суб’єктів на об’єкти права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності становлять особисті не-майнові права інтелектуальної власності та (або) майнові пра-ва інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦК України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених за-коном.

О. С. Мазур Цивільне право України

Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об’єкт пра-ва інтелектуальної власності не означає переходу права влас-ності на річ і навпаки, перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, на-лежать:

– літературні та художні твори;

– комп’ютерні програми;

– компіляції даних (бази даних);

– виконання;

– фонограми, відеограми, передачі (програми) ор-ганізацій мовлення;

– наукові відкриття;

– винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

– компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

– раціоналізаторські пропозиції;

– сорти рослин, породи тварин;

– комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

– комерційні таємниці.

Цей перелік не є вичерпним.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є:

– творець (творці) об’єкта права інтелектуальної влас-ності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК, іншого закону чи договору. Слід зазначити, що до суб’єктів права інтелектуаль-ної власності немає певних вимог щодо їх дієздатності, тобто це може бути особа з частковою дієздатністю, неповною, обме-женою тощо.

Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності визначаються ЦК України, іншим законом чи дого-вором.

Тема 17. Право інтелектуальної власності: загальні положення

Особисті немайнові права інтелектуальної власності, а та-кож майнові права інтелектуальної власності є змістом права інтелектуальної власності.

Особистими немайновими правами інтелектуальної влас-ності є:

– право на визнання людини творцем (автором, виконав-цем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності; – право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності; – інші особисті немайнові права інтелектуальної влас-ності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності мо-жуть належать тільки творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. Але у випадках, передбачених законом, особисті не-майнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності, а також не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

Майновими правами інтелектуальної власності є: – право на використання об’єкта права інтелектуальної

власності; – виключне право дозволяти використання об’єкта права

інтелектуальної власності; – виключне право перешкоджати неправомірному вико-ристанню об’єкта права інтелектуальної власності, в то-му числі забороняти таке використання; – інші майнові права інтелектуальної власності, встанов-лені законом. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для

 

О. С. Мазур Цивільне право України

нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної влас-ності та здійснення законних інтересів суб’єктів цих прав.

Що стосується строків чинності прав інтелектуальної власності, то особисті немайнові права інтелектуальної влас-ності є чинними безстроково, якщо інше не встановлено зако-ном, а майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених ЦК України, іншим законом чи договором. Майнові права інтелектуальної власності мо-жуть бути припинені достроково у випадках, встановлених ЦК, або іншим законом чи договором.

Як відомо, об’єкти права інтелектуальної власності мо-жуть використовуватись різноманітними способами. Це може бути публічне виконання, використання твору, переклад то-що. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, може використовува-ти цей об’єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Також дозволяється використання об’єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти викорис-тання об’єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених ЦК та іншим законом.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності можуть бути визна-чені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог ЦК України та іншого закону.

Майнові права інтелектуальної власності можуть бути пе-редані відповідно до закону повністю або частково іншій особі, в той час, як особисті немайнові права не можуть передавати-ся у будь-який спосіб. Умови передання майнових прав інте-лектуальної власності, як правило, визначаються договором, який укладається відповідно до законодавства.

Зустрічаються випадки, коли право інтелектуальної влас-ності, належить кільком особам спільно, в цьому разі воно мо-же здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності

Тема 17. Право інтелектуальної власності: загальні положення

такого договору право інтелектуальної власності, яке нале-жить кільком особам, здійснюється спільно.

Об’єкт права інтелектуальної власності також може бути створений у зв’язку з виконанням трудового договору. Осо-бисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт належать працівникові, який створив цей об’єкт. У ви-падках, передбачених законом, окремі особисті немайнові пра-ва інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, ство-рений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену ЦК, іншим законом чи догово-ром.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Контрольні питання

1.         Дайте визначення права інтелектуальної власності.

2.         Назвіть суб’єктів права інтелектуальної власності.

3.         Перелічіть об’єкти права інтелектуальної власності.

4.         Що таке майнові права?

5.         Чи можуть передаватися у власність особисті немайнові пра-

ва?

О. С. Мазур Цивільне право України

Рекомендована література

1.         Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141.

2.         Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос Ук-раїни. — 2003. — № 45–46. — 12 березня 2003 р.; № 47–48. — 13 берез-ня 2003 р.

3.         Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відо-мості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

4.         Про авторське право і суміжні права: Закон України від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №43. — Ст. 214.

5.         Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. -№ 7. — Ст. 32.

6.         Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 7. — Ст. 34.

7.         Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон Ук-раїни від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 7. — Ст. 36.

8.         Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 16 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 32. — Ст. 297.

9.         Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відо-мості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

 

10.       Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №33. — Ст. 345.

11.       Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. (в новій ред. від 21 вересня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради Ук-раїни. — 1999. — № 49. — Ст. 428.

12.       Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №9. — Ст. 56.

13.       Про видавничу справу: Закон України від 5 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №32. — Ст. 206.

Тема 17. Право інтелектуальної власності: загальні положення

14.       Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 груд-ня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 10. — Ст. 43.

15.       Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера (керівник авт.кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзе-ри, Н.С.Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — Кн. 1. — С. 523–529.

16.       Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с.

17.       Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Т.1. — С. 401–411.

О. С. Мазур Цивільне право України