Тема 9. Здійснення та захист цивільних прав


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 

Загрузка...

Тема 9. Здійснення та захист цивільних прав

Під здійсненням цивільних прав слід розуміти реалізацію тих можливостей, які передбачені суб’єктивним цивільним пра-вом. Суб’єкти цивільних правовідносин можуть вчиняти як юридичні, так і фактичні дії. Наприклад, користування майном, що належить власнику, це — фактична дія, а продаж власником свого майна це — юридична дія. Особа може здійснювати свої права вільно, на власний розсуд, як особисто, так і через пред-ставників. Але є такі права, які особа може здійснювати лише особисто, наприклад, укладати шлюб, складати заповіт тощо.

Особа за тих чи інших причин може не здійснювати своїх цивільних прав, але це не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Цивільне законодавство встановлює й межі здійснення цивільних прав у ст. 13 ЦК України. Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних за-сад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловжи-вання монопольним становищем на ринку, а також недобро-совісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами дру-гою — п’ятою ст. 13 ЦК України,, суд може зобов’язати її при-пинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Як відомо, крім цивільних прав особа має і цивільні обов’язки. Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом

О. С. Мазур Цивільне право України

цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов’язку або його виконання у випадках, встанов-лених договором або актами цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист своїх порушених прав, їх невизнання або оспорювання. Захист цивільних прав може здійснюватись судом, Президентом України, органами дер-жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, нотаріусом, а також осо-бисто особою.

Способами захисту цивільних прав та інтересів судом мо-жуть бути:

1)         визнання права;

2)         визнання правочину недійсним;

3)         припинення дії, яка порушує право;

4)         відновлення становища, яке існувало до порушення;

5)         примусове виконання обов’язку в натурі;

6)         зміна правовідношення;

7)         припинення правовідношення;

8)         відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9)         відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності

органу державної влади, органу влади Автономної Рес-публіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визнання права означає підтвердження судом наявності відповідного права у конкретного суб’єкта.

Визнання правочину недійсним. При такому визнанні су-дом застосовується двостороння реституція.

Тема 9. Здійснення та захист цивільних прав

Припинення дії, яка порушує право. Наприклад, можуть по-рушуватись майнові та особисті немайнові права і в такому ви-падку суд зобов’язує припинити правопорушення.

Відновлення становища, яке існувало до порушення. Засто-совується при порушенні цивільного права. Наприклад, при порушенні особистих немайнових прав суд зобов’язує право-порушника відшкодувати завдані збитки.

Примусове виконання обов’язку в натурі. Полягає в тому, що зобов’язана особа повинна вчинити певні дії або утрима-тись від них. Такий засіб, як правило, застосовується у зо-бов’язальних правовідносинах.

Зміна правовідношення. Може відбуватися різними шляха-ми, наприклад зміни одного обов’язку на інший.

Припинення правовідношення. Застосовується, наприклад, у разі зловживання цивільним правом.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1)         втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)         доходи, які особа могла б реально одержати за звичай-них обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо догово-ром або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до об-ставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в

О. С. Мазур Цивільне право України

інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодо-вуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди. Кожна осо-ба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення ії прав.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1)         у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2)         у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3)         у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)         у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визна-чається судом залежно від характеру правопорушення, глиби-ни фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедли-вості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодо-вується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Рес-Тема 9. Здійснення та захист цивільних прав

публіки Крим або органами місцевого самоврядування, передба-чений, перш за все Конституцією України (ст.ст. 3, 19, 40, 102, 106, 116, 118). Найпоширенішим способом такого захисту є визнання правового акта незаконним і (або) його скасування.

Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Захист цивільних прав та інтересів учасників цивільних правовідносин здійснюється також нотаріусом шляхом вчи-нення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом ( ст. 18 ЦК України). Поря-док вчинення виконавчих написів визначається Законом Ук-раїни “Про нотаріат” ( від 2.09.1993 р.) та Інструкцією про по-рядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за-твердженою наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 р. № 18/5.

Також законодавством передбачається самозахист цивільних прав ч.5 ст. 55 Конституції України, яка закріплює положення про те, що кожен має право будь-якими не заборо-неними законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, та ст. 19 ЦК України, яка регламентує, що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і проти-правних посягань.

Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самоза-хисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

О. С. Мазур Цивільне право України

Контрольні питання

1.         Перелічіть способи захисту цивільних прав.

2.         У чому полягає моральна шкода згідно з ЦК України?

3.         Що таке збитки?

4.         Яким чином здійснює захист цивільних прав нотаріус?

5.         Якими способами особа може здійснювати самозахист

цивільних прав?

Рекомендована література

1.         Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141.

2.         Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос Ук-раїни. — 2003. — № 45–46. — 12 березня 2003 р.; № 47–48. — 13 берез-ня 2003 р.

3.         Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відо-мості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

4.         Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 50. — Ст. 472.

5.         Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянину не-законними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокура-тури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верхов-ної Ради України. — 1995. — № 1. — Ст. 1.

6.         Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 // Юридичний вісник України. — 2002. — № 26.

 

8.         Про судову практику в справах про відшкодування мораль-ної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду Ук-раїни від 31 березня 1995 р. № 4 // Бюлетень законодавства і юри-дичної практики України. — 2003. — № 3.

9.         Цивільне право України: Підручник // Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. — 776 с.

10.       Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера (керівник авт.кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзе-ри, Н.С.Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — Кн. 1. — С. 206-218.

Тема 9. Здійснення та захист цивільних прав

11.       Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Т.1. — С. 254–267.

12.       Грибанов В. П. Осуществление и зашита гражданских прав. — М., 2000. — С. 40–64.

13.       Бородін М. Конституційне право громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав // Право України. — 2000. — № 8. — С. 65–66.

14.       Кузьміна С. Правове регулювання запобігання недобро-

совісній конкуренції: окремі питання // Право України. — 2000. —

№3. — С. 91–93.

О. С. Мазур Цивільне право України