Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_9a1146369d09202856cffffd0bfacfd3, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Тема 8. Об’єкти цивільних прав : Цивільне право України : Бібліотека для студентів

Тема 8. Об’єкти цивільних прав


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 

Загрузка...

Тема 8. Об’єкти цивільних прав

В Цивільному Кодексі України закріплено окремий розділ “Об’єкти цивільних прав” (ст.ст. 177–201). Під об’єктом цивільних прав розуміють матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини. Вва-жається, що об’єкти цивільних прав та об’єкти цивільних пра-вовідносин — це тотожні поняття. Стаття 177 ЦК України відносить до об’єктів цивільних прав речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Критерієм або необхідною ознакою об’єктів цивільних прав можна назвати їх оборотоздатність — це означає, що во-ни повинні бути об’єктами цивільного обороту. Їх можна поділити на об’єкти:

– що обертаються вільно;

– що обмежені в обігу;

– які, вилучені з обігу.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про власність” влас-ник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Згідно зі ст. 178 об’єкти цивільних прав мо-жуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної або юридичної особи.

Об’єкти, обмежені в обігу, — це об’єкти, які можуть нале-жати тільки окремим учасникам цивільного обороту, або обіг таких об’єктів, їх придбання або відчуження може здійснювати-ся лише на підставі відповідного дозволу. Правовий режим ре-чей регламентується актами цивільного законодавства.

Об’єкти, вилучені з цивільного обороту — це такі об’єкти, які не можуть бути предметом правочинів та іншим

О. С. Мазур Цивільне право України

чином переходити від одного суб’єкта до іншого в межах цивільного обороту і прямо встановлюються в законі. Напри-клад, ядерні матеріали перебувають виключно у державній власності (ст. 9 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”). Постановою Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17 червня 1991 р. (з наступними змінами і доповненнями) було затверджено Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних ор-ганізацій та юридичних осіб інших держав на території Ук-раїни та Спеціальний порядок набуття права власності грома-дянами на окремі види майна, викладені відповідно в додатках № 1 і № 2. До майна, що не може перебувати у власності гро-мадян, належать бойова і спеціальна військова техніка, вибу-хові речовини та інше.

Порушення встановлених правил обігу для об’єктів, обме-жених в обігу, та для об’єктів, вилучених з обігу, при укладенні правочинів тягне за собою визнання таких правочинів недійсними.

Речі як об’єкти цивільних прав. Об’єктами цивільних прав є все те, з приводу чого складаються цивільні правовідно-сини і на що спрямовані суб’єктивні цивільні права та суб’єктивні цивільні обов’язки. Будь-який об’єкт повинен задо-вольняти потреби й інтереси учасників цивільних правовідно-син. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки (ст. 179 ЦК України).

В залежності від правового режиму речі поділяють на такі види:

– рухомі та нерухомі речі;

– індивідуально-визначені та родові;

– подільні та неподільні;

– споживні та неспоживні;

– головні та їх приналежності;

– продукція, плоди та доходи;

– гроші, валютні цінності та цінні папери.

Тема 8. Об’єкти цивільних прав

Статтею 180 ЦК України особливим об’єктом права виз-нані тварини, на яких поширено правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Речі рухомі та нерухомі. ЦК України поділяє речі на ру-хоме та нерухоме майно. До нерухомого майна належать зе-мельні ділянки та все, що розташоване на них і міцно з ними пов’язане, тобто об’єкти, переміщення яких без непро-порційного збитку для призначення їх, є неможливим (жилі будинки, насадження, підприємства як майнові комплекси).

Перелік речей, які прирівнюються до нерухомих, не є ви-черпним. Об’єкти нерухомості мають особливий правовий ре-жим, який полягає у тому, що законодавство встановлює особ-ливий порядок набуття права власності на них, їх відчуження тощо.

Державну реєстрацію права власності, зокрема на жилі і нежилі будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробни-чого, господарського, соціально-побутового та іншого призна-чення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами, квар-тири у багатоквартирних будинках, здійснюють державні ко-мунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Поря-док даної реєстрації регулює Тимчасове положення про поря-док реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. Крім того, згідно зі ст. 181 ЦК України режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Що стосується земельних ділянок, то Земельний кодекс України 2001 р. (ст. 202) передбачає обов’язкове здійснення державної реєстрації земельних ділянок у складі державного реєстру земель. Рухомими речами визнаються такі, які можна вільно переміщувати у просторі. Рухомим майном визнаються речі, гроші та цінні папери, які прямо не віднесені законом до нерухомості. Права на рухомі речі не підлягають державній

О. С. Мазур Цивільне право України

реєстрації. Але законом може передбачатись необхідність та-кої реєстрації для окремих видів рухомого майна. Наприклад, реєстрація автотранспорту.

Речі індивідуально-визначені і родові. Індивідуально-визначеними є такі речі, які відрізняються від інших індивіду-альними ознаками, є єдиними у своєму роді, відрізняються від інших кількома ознаками та виділені із загальної маси речей даного роду (наприклад, із партії телевізорів). Індивідуально-визначені речі є незамінними. Тому загибель індивідуально-визначеної речі не з вини боржника звільняє його від передачі її уповноваженій особі.

Родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки речей даного роду. Вони вимірюються вагою, числом, об’ємом. Випадкова загибель родової речі, за загальним прави-лом, не звільняє особу від виконання обов’язку з ії передачі.

Речі подільні і неподільні. До подільних речей належать речі, які внаслідок поділу в натурі не змінюють свого призна-чення (наприклад продукти харчування). Неподільними вва-жаються такі речі, які при поділі втрачають своє цільове при-значення (ст. 183 ЦК України). Наприклад, автомобіль, теле-фон, магнітофон тощо.

Речі споживні та неспоживні. Споживними є такі речі, які в результаті одноразового їх використання повністю зни-щуються (продукти харчування, паливо) або перетворюються на іншу річ (сировина). До споживних речей належать також гроші, оскільки використовувати їх можна, лише витрачаючи (ст. 185 ЦК України).

Неспоживними речами є такі, які при тривалому викорис-танні зберігають своє призначення, первісний вигляд (напри-клад, одяг, коштовності). Щодо практичного значення такого поділу речей, то наприклад, предметом договору найму, пози-ки тощо можуть бути лише неспоживні речі. За такими дого-ворами боржник зобов’язаний повернути ту ж саму річ, яку взяв у тимчасове користування.

Тема 8. Об’єкти цивільних прав

Головні речі та їх приналежність. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спіль-ним призначенням, є її приналежністю. Приналежність в усіх випадках слідує за головною реччю, якщо в договорі чи законі не встановлено інше (ст. 186 ЦК України). Це означає, що, на-приклад, за договором купівлі-продажу жилого будинку до на-бувача разом із предметом договору переходять і господарські будівлі. Дана норма має диспозитивний характер і тому сторо-ни можуть самостійно в договорі визначити, що право власності переходить тільки на будинок чи господарські будівлі.

І приналежність, і головна річ є фізично самостійними реча-ми. Головна річ має самостійне значення, а її приналежність — залежне, допоміжне і слугує найкращому використанню голо-вної речі. Приналежність головної речі вказується у стандартах, технічних умовах або прейскурантах, визначається договором. ЦК України виділяє також складні речі. Відповідно до ст. 188, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу викори-стовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо договором не встановлено інше. До складних речей належить майно селянсь-кого (фермерського) господарства.

Не слід ототожнювати приналежність із запасними части-нами, що призначаються для заміни складових деталей голо-вної речі, що вийшли із ладу.

Продукція, плоди і доходи. Продукцією, плодами та дохо-дами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю (ст. 189 ЦК України). Вони можуть бу-ти або природними, або фактичними, або юридичними. Плоди — це природний результат органічного розвитку самої речі (приплід тварин, майбутній урожай, фрукти). Продукція — це майно, отримане в результаті цілеспрямованого використання речі (наприклад, виготовлені товари). Доходи — це те, що при-носить річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті (орендна плата, дивіденди, плата за житло). Відповідно до ст.

О. С. Мазур Цивільне право України

189 ЦК України плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі, належать власникові речі, якщо інше не встановлено зако-ном або договором власника з іншою особою.

Гроші та валютні цінності. Гроші є особливим різнови-дом речей. Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території Ук-раїни, є гривня (ст. 192 ЦК України).

Грошам властиві ознаки родових і подільних речей. Родо-вий характер грошей полягає у тому, що розмір грошової суми визначається не кількістю грошових знаків, а числом вказаних у знаках грошових одиниць. Тому борг може бути погашений будь-якими купюрами. У ряді випадків гроші можуть виступа-ти самостійним об’єктом певних договорів, зокрема позики, дарування, банківської позички.

Валютні цінності — це певні види майна, порядок вчи-нення правочинів з якими визначається законом. Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. до валютних цінностей належить валюта України, іноземна ва-люта, монетарні метали.

Валютою України визнаються грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на тери-торії України. До валютних цінностей належать також кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, платіжні доку-менти (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депо-зитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи, виражені у валюті України.

Іноземною валютою визнаються відповідні іноземні гро-шові знаки, монети, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держа-ви, кошти у грошових одиницях іноземних держав та міжна-родних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках

Тема 8. Об’єкти цивільних прав

або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України, а також зазначені вище платіжні та інші документи, виражені в іноземній валюті або монетар-них металах.

Цінні папери. Цінні папери є специфічним об’єктом цивільних прав. Відповідно до ст.1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” цінними паперами визнаються гро-шові документи, які засвідчують право володіння або відноси-ни позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, випла-ту доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також передачу грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Стаття 3 цього закону дає вичерпний перелік видів цінних паперів, до яких належать: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання Ук-раїни, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери. До похідних цінних паперів належать опціони, ф’ючерси, варанти та інші.

ЦК України виділяє такі групи та види цінних паперів:

1)         пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутно-му капіталі, надають їх власникам право на участь в уп-равлінні емітентом і одержання частини прибутку;

2)         боргові цінні папери, які засвідчують відносини пози-ки;

3)         похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

4)         товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. (ст. 195 ЦК України).

Майно. За ЦК України майном, як особливим об’єктом, вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (ст. 190).

О. С. Мазур Цивільне право України

Ще одним об’єктом цивільних прав є інформація. Ст. 1 Закону України “Про інформацію” визначає, що під інфор-мацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Також за-кон розрізняє інформацію з обмеженим доступом — це конфіденційна та таємна інформація (ст. 30 Закону).

Конфіденційна інформація — це відомості, які знаходять-ся у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюється за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Таємна інформація — це інформація, яка містить відо-мості, що становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, державі та суспільству. Порядок обігу та захисту таємної інформації виз-начається відповідними державними органами за умови до-держання вимог, що встановлюються законом.

Контрольні питання

1.         Як визначаються об’єкти цивільного права і які їх ознаки?

2.         Охарактеризуйте речі як об’єкт цивільного права.

3.         Наведіть класифікацію речей.

4.         Чи являються гроші та цінні папери об’єктами цивільного права?

5.         Які особисті немайнові права являються об’єктами цивільно-го права?

Рекомендована література

1.         Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141.

2.         Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Голос Ук-раїни. — 2003. — № 45–46.— 12 березня 2003 р.; № 47–48. — 13 берез-ня 2003 р.

Тема 8. Об’єкти цивільних прав

3.         Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. // Відо-мості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 2. — Ст. 249.

4.         Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18 черв-ня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 38. — Ст. 508.

5.         Про приватизаційні папери: Закон України від 6 березня 1992 р // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 24. — Ст. 352.

6.         Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 51. — Ст. 292.

7.         Про Національну депозитарну систему та особливості елек-тронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10 груд-ня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 15. — Ст. 67.

8.         Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: За-кон України від 23 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради Ук-раїни. — 1994. — № 40. — Ст. 364.

9.         Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: За-кон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради Ук-раїни. — 1995. — № 12. — Ст. 81.

10.       Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відо-

мості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

11.       Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №33. — Ст. 345.

12.       Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №34. — Ст. 502.

13.       Про державне регулювання видобутку, виробництва і вико-ристання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18 листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 9. — Ст. 34.

14.       Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. // Відо-мості Верховної Ради України. — 1993. — № 17. — Ст. 184.

15.       Корнєєв В. Правовий режим функціонування ринку

облігацій внутрішньої державної позики // Право України. — 1999.

— № 11. — С. 41–45.

О. С. Мазур Цивільне право України

16.       Ромовська З. Особисті немайнові права фізичних осіб // Ук-раїнське право. — 1997. — Число 1. — С. 47–60.

17.       Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера (керівник авт.кол.), Д.В.Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзе-ри, Н.С.Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — Кн. 1. — С. 136–160.

18.       Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Т.1. —С. 166–198.

19.       Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право Ук-раїни Загальна частина. К.:Наукова думка, 2000. — С. 74–88.

20.       Поляничко А. Правове значення індосаменту в процесі пере-дачі права на іменні цінні папери // Право України. — 2001 — № 6. — С. 52–57.

21.       Безклубий І. Цінні папери: поняття, зміст, юридичні характе-ристики // Право України. — 2001. — № 9. — С. 33–38.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_9a1146369d09202856cffffd0bfacfd3, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0