Тема 3. СТИЛЬОВІ РІЗНОВИДИ СУЧАСНОЇУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 

цінною ознакою доброго стилю є ясність мови

/. Огієнко.

Лексичне багатство сучасної української літературної мови ши-роко використовується в усіх її функціональних стилях. Кожний стиль мови має свою сферу вживання, характеризується відповід-ною лексикою та добором різних мовних засобів.

Стиль має суспіьну природу. Він формується у процесі мовного розвитку нації і є невід'ємною чатиною загальнонародної мови. Безперечно, кількість і структура функціональних стилів, особли-вості їх використання пов'язані з історичними умовами розвитку й функціонування самої української літературної мови.

Розрізняють такі основні функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний.

Залежно від мовленнєвих ситуацій та конкретних завдань у ме-жах кожного стилю вирізняються підстилі (жанри).

Офіційно-діловий стиль характеризується логізацією викладу; вживанням усталених конструкцій, зокрема, безособових та наказових; відсутністю емоційного забарвлення, мовної індиві-дуальності автора, двозначних слів та висловів. Це мова законів, розпоряджень, указів, постанов, наказів, звернень, звітів, інструкцій тощо.

Текст офіційно-ділового стилю має бути змістовним, точним. Він вирізняється чіткістю, стислістю та високою стандартизацією вислову. Для офіційно-ділового стилю характерні усталені мовні звороти (початок і закінчення документа), специфічні терміни, тра-диційні форми. Побудова речень відзначається лаконізмом.

Зразок стилю: Освіта - основа розвитку особистості, суспіль-ства, нації, держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культу-рної та наукової життєдіяльності суспільства. (3 Національної доктрини розвитку освіти).

Запам'ятаймо, офіційно-діловий стиль має такі підстилі:

- законодавчий (закони, укази, постанови, статути);

 

-          дипломатичний (міжнародні угоди - конвенції, повідомлення - комюніке та ін.);

-          адміністративно-канцелярський (заяви, довідки, накази, роз-порядження, звіти, інструкції).

Науковий стиль обслуговує різні галузі науки й техні-ки. Йому властиві складні речення, зокрема, складнопідрядні, що відтворюють причинно-наслідкові зв'язки між частинами тексту. Мета цього стилю - інформування про результати досліджень, до-ведення теорії, обґрунтування гіпотез, роз'яснення різних явищ. Характерною ознакою наукового стилю є точність, однозначність, послідовність, понятійність, узагальненість, переконливість, висно-вки.

"Ясний стиль мусить бути і в мові науковій, щоб читач легко ро-зумів автора...” (I. Огієнко).

Щодо мовних засобів, то тут використовуються терміни (часто іншомовні), абстрактні слова, наукова фразеологія (стійкі терміно-логічні сполучення), цитати, посилання. Текст наукового стилю вирізняється відсутністю всього того, що вказувало б на особу автора чи його уподобання, насамперед, емоційно-експресивних синонімів, художніх троп, індивідуальних неологізмів. У тексті ба-гато речень, що ускладнені зворотами. У реченнях переважають іменники й відносні прикметники.

Зразок стилю: Мова є першоелементом культури, вона лежить в основі розвитку всіх інших видів мистецтва. I ті естетичні цін-ності, які ними породжуються, зумовлені значною мірою естетич-ними можливостями мови (театр, кіно, радіо, телебачення) (По-сіб.).

Запам'ятаймо, науковий стиль має такі підстилі:

-          власне науковий (з жанрами тексту - монографія, стаття, нау-кова доповідь);

-          науково-популярний (виклад наукових даних для нефахівців -книги, статті);

-          науково-навчальний (підручники, посібники, лекції, бесіди).

До речі, кожен підстиль, зберігаючи основні ознаки стилю,

характеризується своїми особливостями використання мовних за-собів.

Публіцистичний стиль відображає факти даної дійсності, дає їм оцінку, формує громадську думку.

 

Він слугує у громадсько-політичній, суспільно-культурній, ви-робничій діяльності, у навчанні.

Характерною ознакою є поєднання логічності викладу, доказо-вості й переконливості з емоційно-експресивною образністю.

Мета публіцистичного стилю - пропаганда певних думок, пере-конань і агітація їх втілення у життя; політичні заклики, що можуть привернути увагу слухача або читача та вплинути на нього.

Тут використовується суспільно-політична лексика, залучають-ся емоційно оціночні засоби інших стилів. Тобто, можуть поєдну-ватися елементи наукового, офіційно-ділового, художнього стилю.

Омово вкраїнська! Хто любить її, тойлюбитьмою Україну (В. Сосюра).

Запам'ятаймо, публіцистичний стиль має такі підстилі:

-          стиль засобів масової інформації (газети, журнали, радіо, те-лебачення);

-          художньо-публіцистичний (памфлети, фейлетони, нариси);

-          науково-публіцистичний (літературно-критичні статті, огляди).

Всі ці підстилі мають свої жанрові й мовні особливості.

Художній стиль найяскравіше виявляє лексичне багатс-

тво мови. Він засвідчує високий рівень розвитку сучасної українсь-кої мови. I це ілюструється довершеністю художнього мовлення, текстів художньої літератури. Цей стиль використовується у твор-чості письменників і слугує взірцем культури й естетики, багатст-вом найрізноманітнішої лексики літературної мови взагалі.

Художній стиль має здатність впливати на розум, думки й по-чуття читачів, формувати моральні якості й естетичні смаки. Тому головними ознаками цього стилю є естетика мовлення, образність, зображуваність, поетичність. У художньому стилі (зокрема, в ху-дожніх творах) все подається через світобачення та відчуття автора і спрямовується на особистість читача. Тому тут, крім об'єктивності реального світу, існує і суб'єктивність сприйняття його людиною.

Основні мовні засоби, що вживаються в художньому стилі: емоційно-експресивна лексика; різні види синонімів, омонімів, фразеологізмів; історизми, архаїзми, діалектизми, просторічні еле-менти (слугують з стилістичною метою).

Тут використовуються всі типи речень; особливості інтонуван-ня, ритмомелодики. Зразок стилю: Сонце вдарило з-залісу червоним промінням на київські гори. Широка зелена Оболонь і Поділ вкри

лись тінню й потетішали. Виразніше виступили високі смужки ки-ївських гір під ясним чистим небом, обсипані збоку червонястим промінням. Тисячі вікон в домах, позолочені хрести та бані на церквах ніби зайнялись і запалали. Од їх посипались наче пучки зо-лотих стрілок... Вигляд на Київ стає якийсь фантастичний (I. Не-чуй-Левицький).

Запам'ятаймо, художній стиль має такі підстилі:

-          епічні (роман, епопея, повість, оповідання, нарис); -ліричні (поема, поезія, пісня, балада);

-          драматичні (комедія, драма, мелодрама, водевіль);

-          комбіновані (драма-феєрія, усмішка, ліро-епічний твір). Тож кожен з них має свої мовні особливості. Розмовний стиль характеризує розмовне мовлення, що

задовольняє спілкування людей у повсякденному житті. Це стиль усного мовлення, складниками якого є інтонація, жести, міміка; ко-роткі прості і неповні речення, просторіччя. Але невмотивоване вживання просторіччя, вузької територіальної лексики засмічує мо-ву, призводить до естетичного збіднення. У писемному варіанті розмовний стиль використовується як діалогічне чи полілогічне мовлення в художніх творах.

Зразок стилю: На початку серпня, коли в Ковбиші, велике село no обидва боки вузенької річки в очереті та верболозах, з'їзджаються до батьківусі колишні ковбишівці, гцо отам no війні подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихі-дного, коли no дворах тільки й чути: "Папа, а как зараз навпрос-тець дійти до лавки?”, а батько, намагаючись у всьому догодити дітям, отказує: "Та как! Отако грядками і йди. А там - низом. Хіба ти забув?"; або: "Мама, якуВас нащот стірального порош-ка? Нет?Дакя пришлю no приїзду" (Григір Тютюнник).

Функцінальні стилі не є замкненими системами, вони перебу-вають у постійній взаємодії, тому кожен із них містить елементи іншого. Але основою кожного стилю є стилістично нейтральні за-соби сучасної літературної мови.

 

УҐоговорімо про ггищ:

1.         Які основні функціональні стилі українськоїмови?

2.         Якіхарактерні ознаки офіційно-ділового стилю?

3.         Яке призначення наукового стилю?

4.         Які мовні засоби використовуються в публіцистичному стилі?

5.         Які особливі прикметимаєхудожній стиль?

6.         Яка сфера вживаннярозмовного стилю?

7.         Упроцесі чого формується функціональний стиль?

 

+1
загрузка...
Бібліотека для студента 9 из 10 на основе 24 оценок. 24 клиентских отзывов.
Книги Фінанси, Гуманітарія, Правовознавство