Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Громади були розігнані, а їх учасники заслані. : Науковий стиль Української мови : Бібліотека для студентів

Громади були розігнані, а їх учасники заслані.


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 

магниевый скраб beletage

Організатор Київської “Старої громади” приват-доцент уні-верситету М. Драгоманов змушений був виїхати до Жене ви, де впродовж 1889–1893 рр. видавав українські збірники під назвою “Громада”. У цих збірниках, де публікувались статті на історичну, лі-тературознавчу, публіцистичну, наукову тематику за участі членів за-бороненої Київської “Громади” С. Подолинського, М. Павлика, при-ділялась увага термінологічним розвідкам.

У 1861–1862 рр. видавався у Петербурзі щомісячний журнал “Основа”, єдине періодичне видання в Росії, що обстоювало право на розвиток української національної культури. У цьому журналі, крім публікацій творів Т. Шевченка, Л. Глібова, С. Руданського та ін., дру-кувались і праці термінологічної тематики. Такою була, наприклад, стаття М. Левченка “Заметки о русинской терминологии”. Автор її, обстоюючи створення україномовної термінології, проаналізував переклад 128-ми іншомовних термі нів і запропонував до них від-повідники із живої народної мови. Наприклад: алкоголь — винець, полюс — бігун, фабрика — виробня, граматика — мовниця, матема-тика — численниця, квад рат — двукрат, куб — трикрат, астроно-мія — зірниця, орбі та — обіжниця.

За основу перекладу автор брав первинне значення терміна у мові-донаторі, наприклад: орфографія (від грец. правопис) — писов-ня, тобто автор дбав про те, щоб наблизити термінологію до розумін-ня широкими колами споживачів, у тому числі й неосвічених. Це, звичайно, позитивна сторона намагань автора. Але при цьому укра-їнська наукова мова втрачала зв’язок із науковими мовами інших розвинених культур — німецькою, французькою, англійською, тобто прирікалась на автаркію — замкненість, окремішність розвитку. А це може зашкодити входженню україномовних дослідників у культур-ний простір інших країн.

Другий недолік пропонованих автором відповідників-термінів полягає у недостатньому врахуванні їхніх мовних властивостей. Наприклад, зірниця, що, на думку М. Левченка, є відповідником до терміна астрономія, є невдалим через його омонімічність до загаль-новживаного слова, що має три значення: 1. Ранішня чи вечірня зір-— 60 —

 

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

ка (поет.). 2. Зоря (Уже зірниця на небі ясно зайнялась — Шевч.). 3. Відсвіт блискавки (Спалахнула далека зірниця — Леся Українка).

У 1862 р. у журналі “Основа” опубліковано статтю П.Єфименка “По поводу заметки г. Левченка о русинской терминологии”, який підтримав М. Левченка і подав власні українські відповідники до ін-шомовних термінів. Серед них: автограф — самопис, аксіома — само-правда, аналогія — подобенство (тут вжито калькування з грецьких слів), алея (фр. аllеr — іти) — хідник. У цей період друкуються термі-нологічні словники.

У 1902 р. В. Василенко у Харкові видає словник “Опыт толко-вого словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии”. У цей словник вміщено назви виробів з дерева, обробки волосся, шкіри, рогу, ткацтва, гончарства, рибальства, сільськогос-подарського виробництва. Терміни у цьому словнику тлумачаться російською мовою. Цьому ж авторові належить стаття “К вопросу о толковом словаре украинской народной терминологии” (1902 р.), у якій він намагався сформулювати принципи відбору термінів і тлу-мачення їх.

Такими були спроби східноукраїнської громадськості, науковців і публіцистів у закладанні основ наукового термінознавства.

Інша ситуація у розробці термінологічної проблематики ство-рилась у західному регіоні українства у складі Австро-Угорщини, де влада вдавалася до політики пряника на відміну від політики батога, що її застосовувало російське самодержавство. На заході не було таких утисків щодо української мови. Із прийняттям конститу-ції 1867 р. австрійський уряд надав певну можливість для створення українських культурних центрів, розраховуючи, крім іншого, на їхню протиросійську орієнтацію.

У Відні було створено урядову Комісію, завданням якої стало укладання німецько-українського правничо-політич ного терміно-логічного словника. Значна термінологічна робота була здійснена І. Верхратським. Його праця “Початки до уложення номенклатури і термінології природописної, народної” вийшла шістьма випу сками у Львові (1864 р. — перший, 1869 р. — другий і третій, 1872 р. — четвер-тий і п’ятий, 1879 р. — шостий). Цьому ж авторові належать й інші праці з української термінології, а саме: “Виразня (тобто термінологія, за І. Верхратським) міне ралогічна” (1908 р.), “Ботанічна терміноло-гія” (1892 р.).

 

НАУКОВИЙ СТИЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 

Галина ОНУФРІЄНКО

 

В. Левицький досліджував математичні терміни (1895 р.), фізич-ні, хімічні. Правничу термінологію вивчав І.Зацерковний (1902 р.), економічні та географічні терміни опрацьовував С. Рудницький (1908 р.). Створювалися перекладні словники термінів для шкіл різ-них рівнів. Значну роботу з упорядковування української терміно логії здійснювала Драгоманівська “Громада” (Женева, 1878–1882 рр.). Все публікувалося українською мовою. Виявлялась чітка тенденція — обов’язкова заміна іншомовізмів українськими відповідниками. Наприклад: національний — людська природа; ініціатива — почин. Найскладніше при цьому — формування науково-технічного, ділово-го і військового стилів. І це зрозуміло, оскільки в цих сферах не зна-ходила застосування україномовна термінологія.

З 1892 р. у Львові починає діяти НТШ (Наукове товари ство ім. Т. Шевченка). Цей осередок українського культур ництва зби-рає значні інтелектуальні та мистецькі сили. У НТШ співпрацю-вали І. Франко, М. Грушевський, І. Горбачевський, Є. Озаркевич, В. Левицький та ін. Значна роль у виробленні української термінології належить І. Франкові. Зокрема, значним є його внесок у розробку те-оретичних засад. Він дбав про школу політичного мислення, про точ-не виз начення поняття, про емоційну нейтральність. І.Франко був противником пуризму, бо це віддалювало одних слов’ян від інших. У збірці статей “В наймах у сусідів” Франко аналізує практичні аспекти опрацювання іншомовної термінології.

НТШ — це наукова інституція, де функціонували три секції: історико-філософська, філологічна, математично-природничо-ме-дич на. Головою НТШ був М. Грушевський. Починаючи з 1897 р., Това риство видавало “Записки НТШ”. Мета НТШ — творити на-укову українську мову. Першочергова проблема — створення націо-нальної термінології. Засадами такого творення стали: відповідність “духові мови”; термін власне український, короткий і вмотивований; синонімія небажана, хоч і можлива; орієнтація на всеукраїнське вжи-вання; поєднання українського матеріалу з міжнародним; творення термінів не тільки для науки, але й для освіти. Останнє зумовлювало необхідність творення тлумачних словників термінології, які мали б доводити значення термінів до свідомості неспеціалістів.

У 1939 р. НТШ у Львові припинило свою діяльність. Філії його були в Австралії, Франції, США, Канаді. З 1988 р. поновлюється ді-яльність Товариства у Львові.

 

РОЗДІЛ 2. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ ДІЙ ПРИ КОМПОЗИЦІЙНО-ЗМІСТОВОМУ АНАЛІЗІ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА