7.4. Дії НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 7.4.1. Дії В ЗОНАХ можливого РАДІОАКТИВНОГО ЗАРАЖЕННЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 

Загрузка...

Характер і ефективність захисних заходів на різних фа-зах радіаційних аварій має свої особливості. 3 огляду на досвід ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, фахівці НЦРМ запро-понували розглядати весь післяаварійний період складеним з чо-тирьох фаз.

Надрання (перша) фаза — період, коли ще не завершився ви-кид, виникла радіоактивна хмара і почав формуватися радіоакти-вний слід. При цьому опромінення населення відбувається при високій потужності дози і носить переважно інгаляційний харак-тер, внутрішнє опромінення припадає на легені та щитовидну за-лозу. Йодна (друга) фаза тривалістю один-два місяці. На цей інтер-вал часу припадає практично вся фаза опромінення щитовидної залози від радіонуклідів йоду, які надійшли в організм людини з продуктами харчування.

Фаза (третя) сформованого радіоактивного сліду зовнішнього у-опромінювання, тривалість цієї фази два-три роки.

Фаза (четверта) довгоживучих осколочних радіонуклідів. Три-валість її може досягати десятків років, що дорівнює часові жит-тя покоління.

Величину у-випромінювання і дозу внутрішнього опромінення в цей період визначають радіонукліди цезію.

При отриманні сигналу «Аварія на АЕС» з викидом радіоактив-них речовин або очікуваного радіоактивного зараження необхідно: отримати 313, йодистий калій, підготувати ватно-марлеві пов'язки, діяти по команді штабу цивільної оборони, що визначається «Пла-ном цивільної оборони на мирний час». Якщо розпорядження не надійшло, необхідно, перебуваючи у приміщенні, здійснити герме-тизацію вікон, дверей, заьфити вентиляційні колодязі.

Иодну профілактику слід проводити згідно з мовною інформаці-єю сигналу «Увага всім» або за розпорядженням об'єктового штабу ЦОНС. При цьому слід мати на увазі, що захисний ефект профілак-тики перебуває у прямій залежності від терміну початку прийому препарату, а саме: при прийомі його за 6 годин до інгаляції (вди-хання) РР забезпечується 100-процентний захист, прийом у ході ра-діоактивного впливу забезпечує 90-процентний захист, а при при-йомі через 2 години після разового надходження РР усередину організму захисний ефект не перевищує 10 %. Приймати слід про-тягом 7 днів по півтаблетки йодистого калію на день чи 2 рази на день (по 22 краплі чи 1 раз по 44 краплі) 5-процентної настойки йо-ду на 1/2 склянки води (дітям до п'яти років 2,5-процентною на-стойкою протерти передпліччя і гомілки). 3 цією метою в кожному підрозділі призначені спеціальні посадові особи за одержання і роз-дачу йодистого препарату в таблетках. Видають його під розписку на повний 7-денний курс профілактики кожному з працівників, a також членам їх родин. Слід відзначити, що ізотоп йоду-131 має пе-ріод напіврозпаду 8,1 доби, тому розпад його до 3-процентної інте-нсивності від початкового рівня зараження відбувається за 40 діб і профілактику слід при необхідності продовжити до 10 діб (вагітним жінкам і дітям до 3-х років — до 2-х діб).

Кожен працівник одержить протигаз ГП-5 (ГП-5М), аптечку індивідуальну АІ-2, індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8, пакет медичний перев'язувальний ПМП. 1.         Особи, які входять у формування служб, одержать ізолюючі

протигази ІП-4, 6, респіратори, засоби захисту шкіри (захисний

комбінезон і костюм, легкий захисний костюм) у залежності від

характеру виконуваних завдань.

Ватно-марлева пов’язка (ВМП) знижує дозу внутрішнього опромінення в 10 разів. Для її виготовлення треба взяти шматок марлі довжиною 1 м і шириною 50 см, на середину шматка по-класти шар вати товщиною 1-2 см, довжиною 30 см і шириною 20 см. Вільні краї по довжині марлі затягти по обидва боки на ша’ вати, а кінці розрізати на 30-35 см; стрічки, які утворилися, завязати: нижні на тімені, а верхні — на потилиці. Можна для захисту використовувати підручні засоби: тканинну пов’язку, рушник, носову хустку.

2.         Провести герметизацію житлових (службових) приміщень, закрити і заклеїти папером, плівкою чи лейкопластиром рами кватирки, витяжні і притокові вентиляційні люки. Перевірити ге-рметичність дверей, вікон, вентиляційних люків (наприклад, по відхиленню полум’я свічки).

3.         Упакувати в поліетиленові мішки продукти, підготувати за-пас води, заливши її в посуд з кришками чи пробками.

4.         Тримати постійно включеними засоби передачі інформації.

5.         Уточнити місце укриття за сигналом «Аварія на АЕС».

Відмітимо, що захисна ефективність у порівнянні з відкритою

місцевістю одноповерхових дерев’яних будинків дорівнює 2, a кам’яних — 10-12. У кам’яних багатоповерхових вона залежить від поверховості, на середніх поверхах вона максимальна — по-рядку 50. Захисна ефективність підвальних приміщень досягає 60 в одноповерхових і 500-600 — у багатоповерхових будинках. За сигналом «Ава,ія на АЕС»:

1.         Виключити газ, воду, електроприлади.

2.         Надягти ВМП, респіратор чи протигаз (при їх відсутності закрити ніс і рот складеною в кілька разів тканиною), чоботи, плащ з капюшоном, узяти запас продуктів і води, укритися в за-хисній споруді. Якщо такої можливості нема, то перебувати в ма-ксимально загерметизованому приміщенні, по можливості не на першому і не на останньому поверхах, на відстані від вікон і стін, радіо при цьому не виключати.

3.         Поза приміщенням бути в щільно застебнутому верхньому одязі і головному уборі. Запобігти потраплянню дощу (снігу) на тіло й одяг.

4.         Входячи у приміщення, ретельно витерти взуття об рясно змочений водою килимок (ганчірку). Верхній одяг ретельно вичистити (краще пилососом). При можливості взуття й одяг зали-шити поза приміщенням.

5.         Перед прийомом їжі добре прополоскати рот 5-процентним розчином соди (набрати воду через ніс і кілька разів висякатися), ретельно з милом вимити руки.

6.         Виходити зі сховища чи квартири тільки після дозволу шта-бу ЦОНС відповідно до інформації про НС.

3 уведенням режиму радіаційного захисту населення:

1.         Усвідомити режим захисту і чітко його виконувати.

2.         Виходити з укриття тільки на час, установлений режимом захисту. Дітей на вулицю не виводити.

3.         На зараженій місцевості (поза укриттям) забороняється

приймати їжу, збирати ягоди, гриби, без потреби доторкатися до

предметів. Фрукти й овочі з городу і саду без лабораторного ана-

лізу не вживати.

4.         Заходячи до приміщення, зняти заражений одяг і взуття, за-лишити їх біля входу.

5.         При рівні радіації 1 мЗв/год і більше вести облік доз опро-мінення (за показами дозиметра).

При рівні радіації 3 мЗв/год і більше проводиться тимчасова евакуація за рішенням районних і міських КНС.

6.         Наприкінці робочого дня пройти дозиметричний контроль і

при необхідності — повну санітарну обробку.

Дозиметричні і радіобіологічні дослідження показують, що шкідливі наслідки не виявляються при дозах менше 1 мЗв корот-кочасного опромінення.